Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582–97), що чинний від 1998 року.

Види скорочень

Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані, спеціальні й локальні.

До загальновживаних, які використовуються в більшості видів літератури, належать скорочення:

а) після переліків;

б) перед іменами та прізвищами;

в) перед географічними назвами;

г)  при цифрах;

д) при посиланнях.

До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах. Подані українською мовою, вони повинні відповідати останньому Держстандартові України, а подані російською, англійською та ін. європейськими мовами – стандартам ГОСТ 7.12–93 та ГОСТ 7.11–78.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) таін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і
дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку
особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників
ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (міністерство), м~ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7, Прикметники, що закінчуються на: – графічний, – логічний, – немічний, – навчий скорочують відсіканням частини слова: – афічний, – огічний, – омічний, – авчий:

географічний – геогр., соціологічний – соціол. і под.

8» Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини – ський:

шевченківський – Шевченків, франківський – франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв
народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні),
зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

грузинський народ – грузин, народ Бориспільський край – Бориспіл. край Луганська область – Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:

Харківська область – Харк. обл. Харківський район – Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

калійний – калійн. олійний – олійн. червоний – червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

вищий – вищ., але вища – не скорочують учений – учен., але вчена – не скорочують міський – міськ., але міська – не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

торф'яний – торф'ян. слов'янський – слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:

грецький – грец. гуцульський – гуцул, сільський – сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

законний – закон, іменний – імен, щоденний – щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:

експериментальний – експерим.,

а не експериментал., експеримент, фугідаментальний – фундам.,

а не фундаментал., фундамент, графічний – графіч. комічний – коміч. континентальний – континент, і под.

16.У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

17.У словосполученні скорочують кожне слово:

видавничий відділ – вид. від.

допоміжна картка – допом. карт.

умовний друкований аркуш – ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

без року – б. р. без ціни – б. ц. вихідні дані – вих. дан. і так далі – і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від
сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення
– ський:

місто Кам'янець-Подільський –

м. Кам' янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський –

м. Корсунь-Шевченків. і под.