Ведення містобудівного кадастру житлової і громадської забудови здійснюється на підставі вимог Положення про містобудівний кадастр населених пунктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 224 згідно з вимогами Закону України “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р.

Містобудівний кадастр житлової і громадської забудови (далі – містобудівний кадастр) – це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.

Дані містобудівного кадастру використовуються суб’єктами містобудування під час вирішення питань:

♦ прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів;

♦ розміщення, проектування, будівництва й реконструкції об’єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення;

♦ створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;

♦ охорони пам’яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень;

♦ регулювання земельних відносин на відповідних територіях;

♦ визначення зон економічної оцінки територій, обґрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов;

♦ обліку власників і користувачів будинків і споруд;

♦ контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації та інших питань.

Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт і включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про:

♦ межі та площі населеного пункту, його адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок, їхній правовий режим та якість;

♦ належність до відповідних функціональних зон окремих територій та земельних ділянок, їхнє сучасне використання, стан забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне містобудівне призначення;

♦ соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту;

♦ будинки і споруди, їхній правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність;

♦ екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій та земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.

Відомості та дані для ведення містобудівного кадастру населених пунктів збираються з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, зокрема:

♦ про землі - з даних державного земельного кадастру;

♦ про сучасне і перспективне призначення територій, їхню належність до відповідних функціональних зон - з матеріалів затвердженої містобудівної документації;

♦ про місце розташування окремих територій, земельних ділянок, будинків, споруд та інженерних комунікацій - з топографо-геодезичних і картографічних матеріалів;

♦ про інженерно-геологічний стан територій - з матеріалів інженерно-геологічних вишукувань;

♦ про будинки і споруди - з даних технічної інвентаризації та проектних рішень цих об’єктів;

♦ про екологічний стан території - з даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень.

Інформація для ведення містобудівного кадастру може бути одержана також шляхом проведення спеціальних робіт і спостережень.

Організація ведення містобудівного кадастру забезпечується місцевими державними адміністраціями і виконавчими комітетами місцевих рад.

Містобудівний кадастр ведеться за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється місцевими органами містобудування і архітектури на основі нормативно-методичних документів, затверджуваних Держкомбудархітектури.

Для виконання робіт по веденню містобудівного кадастру при місцевих органах містобудування і архітектури можуть утворюватися спеціальні підрозділи, в тому числі госпрозрахункові, або залучатися на договірних засадах науково-дослідні та проектні організації містобудівного профілю, інші спеціалізовані організації.

Підприємства, установи й організації надають інформацію, необхідну для ведення містобудівного кадастру в порядку та обсягах, установлених Держкомбудархітектури.

Узагальнення окремих даних містобудівних кадастрів провалиться на рівні адміністративних районів, областей та України в цілому. Форми звітності визначаються Держкомбудархітектури за участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом України.