Параметри сіткового графіка розраховують в такій послідовності:

розрахунок ранніх періодів настання подій; розрахунок пізніх періодів настання подій;

вивчення критичного шляху;

визначення повного і вільного резерву часу робіт;

визначення коефіцієнтів К_nij, К₁, К₂ робіт.

Ранній період настання подій Т_рі – період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію.

Пізній період настання подій Т_ni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події.

Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху L_ni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху L_кр і максимального із наступних за даною подією шляхів

Т_рі=t [L_max (I+i)];

Т_ni= t [L_kp] – t [L_max (i+с)],

де I – початкова подія;

C – завершальна подія;

і –дана подія.

Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події

                                            R_i=Т_ni - Т_{рі ;} 

Шлях, який з’єднує події резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху.

Повний резерв часу роботи R_nij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху

                                          R_nij=Т_nj-Т_pi-Т_ij

Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будь-якої робрти, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на цьому шляху.

Вільний резерв часу роботи R_вij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період                      

                                       R_вij=Т_рj-T_ni-t_ij.

Резерви часу роботи дозволяють маневрувати періодами початку і закінчення робіт, їх тривалістю. При необхідності оптимізації сіткового графіка, в першу чергу, доцільно виключити резерви на найменш напружених шляхах. Напруженість шляхів характеризують коефіцієнтами напруженості робіт, які лежать на цих шляхах. 

Коефіцієнт напруженості роботи – це відношення тривалості неспівпадаючих відрізків шляху (що знаходяться між одними і тими ж подіями), одним з яких є шлях максимальний по тривалості, що проходить через дану роботу, а другим – критичний шлях. Він дозволяє визначити ступінь складності виконання вчасно кожної групи робіт некритичного шляху, тобто:

К_aij=–––––––––––––

де t[L_max] – тривалість максимального шляху, який проходить через дану роботу;

     t `[L_kp] – величина відрізку шляху, що співпадає з критичним шляхом.

Таблиця 2: Розрахунок параметрів сіткового графіка

Сітковий графік з розрахованими параметрами