Кількість білку в сироватці крові визначали рефрактометричне. При роботі на рефрактометрі РЛУ,спочатку перевіряють нулеву точку, для чого на поверхню вимірювальної призми наносять 1-2 краплі дис­тильованої води. Лупу шкали і окуляр трубки встановлюють на різкість (в полі зору повинні бути добре видні шкала і візирні лінії),лікві­дують диспепсію окуляра зорової трубки поворотом рукоятки» дисперсій­ного компенсатора, лінію, яка є на лупі шкали,встановлюють на поділці 1,3333, а границю світлотіні суміщають з точкою пересікання візир­них ліній за допомогою спеціального ключа.

Після підготовки приладу вказаним способом, розкривають його камеру, протирають верхню і нижню призми фільтрувальним папером, а потім м¢якою салфеткою. На поверхню нижньої призми наносять 1-2 крап­лі досліджувальної сироватки. Камеру закривають, направляють дзеркалом світле у вікно і повертають камеру до тих пір, поки границя світло-тіні зупиниться на точці пересічення візирних ліній і, на кінець, по шкалі проводять відрахування показника переломлення сироватки.

Користуючись табличними даними, по величині коефіцієнта переміщення сироватки находять вміст білка.

У здорових тварин вміст загального білку сироватки крові становить(г/100мл.):

ВРХ-6,5-7,І      Вівці - 6,0 - 7,5

КонІ-6,5-7,8    Свині - 6,5 - 8,5    

   Собаки-5,9-7,6 Кури - 4,3 - 5,9.

Зменшення концетрацїї загального білку сироватки крові - гіпопротеїнемія зустрічається при низькому рівні білку в раціоні по амі­нокислотах, при гострих і хронічних кровотечах, гідремії, вагітності, нефроточному набряці, хронічному паренхіматозному гепатиті, цирозі пе­чінки, абсцесах, злоякісних новоутвореннях, паратуберкульозі, термінальнозу туберкульозі, затяжному сепсисі, гарячкових станах, інтосикаціях.

Збільшення концентрації в крові білку гіперпротеїнемія спостерігається при концентрованому типі годівлі ,надлишку перетравного білку, недостатності легкорозчинних вуглеводів, дегідратації, блювоті, тяжких станах діареї, гепатиті, недостатності каротину в кормах, неправильному співвідношенні Са і Р, недостатності вітаміну Д, гострих за­паленнях, флегмонах, сепсис і важких інфекціях.

Методика визначення загального кальцію в крові

 ( по Вичеву, Каракачеву ).

У пробірку беруть 1мл, 0,1 н розчину КОН і декілька крупинок індикаторної суміші, появляється блідорожеве забарвлення. Якщо вини­кає зеленувата флюоресценсія (внаслідок присутності слідів кальцію) то титрують 0,001 м розчином трилону і до появи блідорвжевого забарвлення. Додають 0,1мл стандартного розчину кальцію, що супроводжується появою флюоресценсії. Титрують 0,001 М розчином трилону і, до появи блідорожевого забарвлення. В пробірку вносять 0,1 мл досліджуваної сироватки крові. Після появи флюоросценціїІ титрують 0,001 М розчином трилону Б до її зникнення. Розрахунок проводять по формулі

Б - кількість 0,001 М розчину трилону і, використаного на титру­вання робочого стандартного розчину кальцію, а-кількість 0,001 М розчину трилону і, використаного на титру­вання сироватки крові

А - 0,01-кІлькІсть кальцію, який міститься в 0,1 мл робочого стан­дартного розчину кальцію, мг.

0,1 - кількість сироватки крові, взятої для визначення, мл.

100 - коефіціент для перерахунку кількості кальцію на 100 мл сироватки крові.

У здорових тварин в сироватці крові вміст загального каль­цію становить:

Вид тварин  мг/ІООмл                                         Ммоль/л
ВРХ    9,5-13,5     2,38-3,38
Коні    10,0-14,0     2,50-3,50
Вівці    9,5-13,5     2,38-3,38
Кози    11,0-13,0     2,75-3,25
Свині    10,0-14,0     2,50-3,50
Собаки   10,0-12,5     2,50-3,43
Зменшення кількості загального кальцію в сироватці крові -
гіпокальцемія - спостерігається при голодуванні, рахіті, оштеодистрофі , уремії, після родовому парезі, лейкозах.

Збільшення кількості загального кальцію в сироватці крові може бути при остеодистрофії гіпервітамінозах Д остеомах, гангрені, жовтяниці, перитоніті, серцевій недостатності.