Міністерство аграрної політики України.
Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького
Факультет ветеринарної дисципліни.
Кафедра Клінічної діагностики
Сольга Ірина Борисівна
Електрорефлексопунктура при лікуванні діарей у телят
Дипломна робота
На присвоєння кваліфікації
Лікаря ветеринарної медицини
Науковий керівник:
в/о зав. кафедри клінічної
діагностики, доцент Гайдук Б.С.
Консультанти
доцент кафедри епізоотології
Лемківський Д.М.
завідувач кафедри МЕТ
і охорони праці доцент Лисий В.А.
Старший викладач циклу
цивільної оборони
Львів – 2001.
ЗМІСТ.
1. Реферат.
2. Вступ.
3. Мета та завдання роботи.
4. Огляд літератури.
5. Власні дослідження.
5.1. Матеріали і методи виконання роботи.
5.2. Характеристика господарства.
5.3. Результати власних досліджень та їх обговорення.
6. Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів.
7. Охорона праці.
8. Цивільна оборона.
9. Висновки і принципи виробництва.
10. Список використаної літератури.
11. Додатки.
Реферат.
Дипломна робота надрукована на ____ сторінках, вміщає _____ таблиць, ____ джерел літератури та _____ висновків і рекомендації.
Тема: “Електрорефлексопунктура при лікуванні діарей у телят”.
Ключові слова: біологічно активні точки (БАТ), фізіологічні константи, рефлексопунктура, імуномодулятори, полі сорбенти, неспецифічна терапія, аеросів, нормофунин, поліфузор, індикація.
Об‘єктом нашого дослідження були хворі і здорові телята від народження і до місячного віку господарств Коломийського району івано-Франківської області. За принципом аналогів було відібрано контрольні та дослідні групи. Від усіх телят провели аналіз крові з визначенням імунологічних, морфологічних та біохімічних показників, а також клінічних показників стану їх здоров‘я. Тварини у ранньому віці і особливо телята, часто хворіють з розладом функцій шлунково-кишкового тракту. Детальне вивчення цих розладів є дуже актуальним як з наукової так і практичної точки зору.
Виходячи з цього, головним завданням нашої роботи було всебічне вивчення етіологічної структури шлунково-кишкових захворювань телят, методів ранньої діагностики та клінічної синдроматики з відповіднім підбором ефективних і екологічно чистих засобів їх лікування та профілактики. На кафедрі клінічної діагностики МДАВМ імені С.З. Гжицького вивчається питання.
Застосування у діагностиці та терапії електрорефлексопунктури разом з полі сорбентами і засобами неспецифічного лікування.
Наші дослідження є фрагментом цієї наукової теми та продовження поглибленого вивчення комплексного підходу до терапії шлунково-кишкових хвороб телят, що протікають з явищами діареї.
2. Вступ.
Розповсюдження шлунково-кишкових хвороб у телят, зумовлена порушеннями умов годівлі, догляду та утримання, часто приводить до їхньої резистеності, порушення білкового, вуглеводного і водо-електролітного обмінів. З тяжкими токсикозами і аутоінтоксикацями. Відомо, що берегти молодняк від народження і двох-трьох місячного віку складає певні труднощі тому, що у ранньому постнаментальному періоді у телят ще доволі низький рівень природної резистентності, а це призводить до виникнення шлунково-кишкових розладів.
Одночасно тварини, які перехворіли у ранньому віці повільніше розвиваються, знижується потенціал їхнього росту, продуктивності та резистентності, збільшуються затрати на лікування, часто їх вибраковують або тварини гинуть чим наноситься великі економічні збитки.
Тому ми продовжили наукові пошуки методів ранньої діагностики з вивчення етіологічної структури та обслуговуванням патогенезу шлунково-кишкових захворювань телят і на цій основі розробляти комплекс терапевтичних заходів головним в якому є використання електрорефлексопунктури.
Електрорефлексопунктура, як і вколювання чи припікання проводять до збудження тканин. Сприяють їхньому виведенню з парабіотичного стану, поліпшують функціональний стан нервово-м‘язевого, проявляють рефлекторний вплив на центральну нервову систему.
Щораз більшого розповсюдження і визнання набувають погляди, які свідчать про доцільність застосування рефлектотерапії через вплив на біологічно активні точки (БАТ).
Діючи на БАТ можна впливати на різні патологічні процеси, які зв‘язані з електричними і електромагнітними явищами окремих органів і клінічних асоціацій складової системи організму тварини. Одночасно дія електрорефлексопунктури являється досить складною і багатокомпонентною, що включає різні сторони нейрогуморальних, біохімічних і ферментативних процесів. Все це впливає на окремі системи організму стимулюючи їх діяльність, зокрема імуногенез, фагоцитоз та інші захисні і комплектарні реакції, а також активізує обмін у зоні патологічного вогнища та взагалі в організмі.
Вважають, що пряма дія на БАТ нормалізує функцію функції органу до якого ця точка відноситься і посередньо через цей орган впливає на життєдіяльність цілого організму. БАТ являються свого роду периферійними елементами рефлекторних реакцій, які проявляються при електропциктурі. На сьогодні склалося тверде переконання, що за рівнем електричних потенціалів можна визначати не лише топографію БАТ, але і функціональний стан органів і систем організмів, тобто здійснювати діагностику.
Дією електрорефлексопунктури на відповідних каналах і певних біологічно-активних точках забезпечується підвищення резистентності телят і належний терапевтичний вплив при розладах шлуково-кишкового тракту з явищами діареї. Одночасне використання полі сорбентів з різних марок аеросілу для інтентистінособції є ефективним і екологічно чистим засобом детоксикації організму телят при лікуванні дисперсій різноманітної етіології, а застосування фізіологічних розчинників чи нормофундину або поліфузору запобігають згубному впливу на організм ексікозу, який завжди притаманний при проносах.
Таким чином наша робота показує доцільність застосування комплексної терапії розладів шлунково-кишкового тракту у телят, а саме стимуляція імуногенезу через вплив на біологічно-активні точки, детоксикація ентеросорбентами і запобігання дегідратації організму введенням фізіологічних розчинів.
Мета та завдання роботи.
Мета і завдання роботи нашої роботи – це вивчити і спів ставити основні фізіологічні константи та метаболічні процеси у хворих і здорових телят для відбору і обґрунтування оптимально коригуючої імуномоделюючої терапії, ефективного використання електростимуляторів, неспецифічних засобів, неспецифічних засобів і ентеросорбентів та виявлення їх механізмів їх терапевтичної і профілактичної дії, з визначенням економічної доцільності.
Використовували переважно загальноприйняті методи і методики клінічних та гематологічних досліджень.
Наукова і практична значимість роботи полягала у вивченні політекономічної структури, вдосконалення методів ранньої діагностики та їх обґрунтуванні, розробці імуномоделюючої та патогенетичної терапії і профілактики розладів травного тракту у телят.
Огляд літератури.
Дисперсією хворіють новонароджені телята в перші години або дні життя. Інколи в п‘ятиденному віці (63, незалежно від віку і вгодованості.
Економічні битки, які наносить дисперсія, великі (6) так як їх летальність досягає 70% від числа телят, що захворіли.
Дисперсія – це гостро протікаюча хвороба, яка характеризується розладами харчо травлення, обезводненням і інтоксикацією організму.
Багато численні дослідження і вивчення дисперсії новонароджених свідчать про те, що на сьогодні немає єдиної думки щодо етіології даної хвороби.
Одні дослідники (11, 44, 45) у виникненні захворювання надають перевагу мікробним факторам. Друга група авторів (38) вважає, що у виникненні захворювання мікробний фактор відіграє супутню роль, тобто є другорядним. Головною причиною хвороби на думку інших (4) є порушення обміну речовин (вітамінного, білкового, мінерального) на ґрунті неповноцінної годівлі тільних корів і порушення санітарно-гігієнічних норм утримання і годівлі новонароджених телят. Окремі автори (46) вважають, що неповноцінна годівля корів-матерів в період до порушення обміну речовин, збільшенню (бета масляної, ацетооцтової кислоти і ацетону), які разом з іншими кислими продуктами при порушенні матеріальної функції печінки проходять через плаценту до плода, викликаючи сенсибілізацію у нього внутрішньоутробне отруєння.
Важливе значення в етіології хвороби має порушення режиму новонароджених: пізня дача першої порції молозива (67), надлишкова або недостатня його кількість в перші випойки, напування охолодженим молозивом.
У порушенні дисперсії новонароджених телят важливе значення має порушення білкового обміну (39, 40). Білкам належить важливе значення в обміні речовин, відповідно в житті організму. В останні роки тісний взаємозв‘язок в порушенні білкового, вуглеводневого, жирового і вітамінно-мінерального обміну у корів – матерів з народженням приплоду вказуючи на те, що телятам виповнюють неповноцінне молозиво, неякісне молозиво, холодного, забрудненого молока, яке одержане від хворих корів із запаленням вимені.
Порушення режиму утримання новонароджених телят при низькій температурі (-4-6 С) викликає переохолодження організму у телят і наступає дисбактеріоз, і як наслідок – і як наслідок – появляється розлад шлунково-кишкового тракту.
Перебіг паталогічного процесу погіршується розвитком патогенної мікрофлори. Розвивається дисбактеріоз (46). Продукти життєдіяльності мікрофлори і гнилісного розпаду поживних речовин, в кишечнику – попадають в кров і викликають токсикоз організму. При цьому в ендокринній, серцево-судинній, дихальній і інших системах розвиваються дистрофічні і дегенеративні процеси.
На фоні зменшення рівня загального білку в сироватці крові (17) хворих дисперсією телят відбувається порушення білкових реакцій. Диспротеінемія характеризується зменшенням кількості альбумінів і гамма глобулінів і незначними порушеннями зі сторони бета-фракцій(20).
У новонароджених телят до десятиденного віку спостерігається нестача соляної кислоти в сичужному соці, мало пепсину і низька його активність. В наслідок в сичу зі молозиво перетравлюється і утворюються різної величини казеїнові згустки, які подразнюють слизову оболонку, порушується пристінкове всмоктування не тільки поживних речовин, але води, що веде до розвитку ексікозу (1).
Важливе значення у патогенезі диспепсії належить організму матері оскільки у ньому закладаються індивідуальні особливості новонародженого (47, 48). Випоювання молозива з віра, а також даванка його з його запізненням приводить до заковтування його великими порціями. В такому випадку молозиво недостатньо змішується з слиною, а також переповнює харчовий жолоб, попадає ще у не функціонуючі передшлунки, починаються гнилосні процеси розпаду. Порушення харчо травлення молозива приводить до того, що в кишечник поступає непідготовлений для цього відділу хімус, який являється поразником слизової. Розвивається посилена його евакуація. Рідкими каловими масами виділяється багато води, білку, мінеральних солей, що веде до порушення обміну речовин (49).
Як видно із вищевказаних даних літератури, на ґрунті порушення годівлі і розтелу корів, а також правил прийому і вирощування новонароджених, виникає розлад шлунково-кишкового тракту, на ґрунті якого розвивається порушення обміну речовин, інтоксикація і дегідрація організму у хворих тварин(21).за перебігом і клінічними ознаками дисперсію поділяють на просту і токсичну (5). Враховують (32), що немає простої і токсичної, а існує одна хвороба, яка клінічно протікає легко і з явищами токсикозу. Стадія легкого перебігу характеризується загальною в‘ялістю, новонароджені телята неохоче піднімаються на ноги, в‘яло приймають молозиво. В цей період у хворих ще немає проносу. Дієтичні і лікувальні заходи, проведені в даній стадії, дають добрий ефект, якщо вчасно не надано допомоги, то хвороба затягується і розвиваються клінічні ознаки, які характеризуються відсутністю апетиту, пригніченням. Температура тіла в межах норми. Дефекація посилюється, фекалії жовто-білого або сірого кольору, неприємного запаху. Хворі телята більше лежать, на відстані чуткі перистальтичні шуми кишечнику, що нагадують звуки вурчання. Телята непокояться. Дихання і пульс прискорені, з розвитком хвороби калові маси стають водянисті, містять слиз і пухирців газів, неприємного запаху. Шерсть скуйовджена, шкіра суха. Хворі телята лежать, непокояться. Такий стан тягнеться один – два дні і наступає важкий перебіг, у телят голова закидається назад, очі сильно западають в орбіти, носове дзеркало сухе. Апетит відсутній, слизова оболонка рота суха. Хворі виконують пусті жувальні рухи. Акт дефекації самовільний, калові маси рідкі, зеленого кольору, неприємного запаху. Температура тіла понижена на один-два градуси. Пульс малий, слабого наповнення, тони серця глухі, дихання сповільнене. Часто хворі тварини знаходяться в коматозному стані і гинуть.
При постановці діагнозу необхідно враховувати клінічні ознаки, дані при отриманні при паталого-анатомічному розтині, також результати отримані при лабораторному дослідженні крові, органів і вмістимо му травного тракту (5). Для раціонального проведення профілактики і лікування хворих, необхідно дисперсію диференціювати від інших хвороб, що супроводжуються розладами шлунково-кишкового тракту і спостерігається в ранньому віці тварин (62).
Диференціальну діагностику подаємо у таблиці.
| № пп. | Показники | Дисперсія | Колібактеріоз | Сальмонельоз | Диплококом |
| 1. | Сезонність | Часто весною | Зимою, весною | Часто весною, восени | Зима, весна |
| 2. | Вік | 10-12 днів | 1-8 днів | 10-15 днів | До 6 міс. |
| 3. | Температура | Нормальна | 41-42 до проносу | 40,5-41,5 | 41-42 |
| 4. | Пронос | Народжуються з проносом | З 1 хвороби | На 2-3 день хвороби | Відсутні |
| 5. | Крововиливи | Відсутні | Наявні | При гострій формі | Геморагічний діатез |
| 6. | Печінка, нирки | Анемічні | П-вишнева Н-анемічні | П-плямиста Н-вогнище некрозу | П-вишневого кольору |
| 7. | Селезінка | Зменшена | Збільшена, щільна | Збільшена накротичні вогнища | Збільшена, щільна |
| 8. | Потовщення стінки кишки | Виражена | Відсутня | При підго-стреній і хронічній формі | -“-“-“- |
| 9. | Бактеріолог-гічні дослі-дження | Негативні в 85% випадків | Позитивні | Позитивні | Позитивні |
| 10 | Серотерапія | Гама-глобулін | Сироватка | Сироватка | Сироватка |
| 11. | Специфічна профілактика | ----- | Вакцина | Вакцина | Вакцина |
| 12. | Фаготерапія | ----- | Колі-фаг | Гертнер-фаг | ----- |
| 13. | Летальність | До 40-50% | 100% | 40-50%в хронічній формі | До 70% |
| 14 | Пневмонія | ----- | Рідкока-таральна | Катаральна | Крупозна |
Трупи телят виснажені, трупне задубіння виражене добре, видимі слизові оболонки бліді з синюшним відтінком, шерсть скуйовджена, шкіра суха, мало еластична (63).
Область анального отвору, хвіст і тазові кінцівки забруднені каловими масами. Анус напіввідкритий, із нього витікають рідкі неприємного запаху маси сіро-білого кольору. Очі глибоко запавши в орбіти. Скелетні м‘язи нагадують варене м‘ясо. Брижа в стані застійної гіперемії. Найбільш значні зміни спостерігаються в шлунково-кишковому тракті. В сичу зі як правило знаходять згустки казеїну різної величини (від грецького горіха до курячого яйця) і водянисту рідину сіро-бурого кольору. Згустки мають переважно щільну консистенцію, але іноді рихлу. Слизова оболонка сичуга, тонкого відділу кишечнику набрякла, покрита густим тягучим слизом, наявні поодинокі крововиливи, нерідко зібрана у складки і потовщена. Часто спостерігається наповненнями окремих петель кишечнику газами. В товстому відділі кишечнику слизова оболонка набрякла і сильно відображена гіперемія каудальної частини і прямої кишки. Печінка збільшена в об‘ємі, а селезінка зменшена.
Запропоновано велику кількість методів і засобів для лікування телят, хворих диспепсією. Багато авторів рекомендують (1, 14) починати лікування з голодної дієти. При появі перших ознак захворювання відміняють прийом чергових двох, трьох порцій молозива (молока), частіше замінюючи його ізотонічним розчином хлориду натрію, кип‘яченою водою з додаванням глюкози. Після цього теляті дають лише один (4-1) три частини звичайної норми молозива (молока), частіше всього розведеної з вище вказаними засобами. Потім кількість молозива (молока), поступово збільшують і при покращенні загального стану доводять до звичайних норм.
Голодна дієта для новонароджених телят, хворих диспепсією, є фізіологічно оправданою (32), але користування нею потрібно в межах 10-12 год., при обов‘язковій дачі різних дієтичних засобів у вигляді ізотонічного розчину хлориду натрію, різних відварів і поживних сумішей. Для підтримання водно-сольової рівноваги на відповідному рівні і проти інтоксикації в середину і підшкірно задають різні розчини електролітів (61), а також рекомендують використовувати 0,85-1% розчин хлориду натрію разом з окис тетрацикліном в дозі 20-30 тис. од. на 2кг маси тіла (57, 58).
Рекомендують (42) сольову суміш вводити внутрішньочеревно телятам, хворим диспепсією. Цей розчин, що вводять внутрішньочеревно, мже бути корисним в тому випадку, якщо із його складу виключити кофеїн і припарати калію. Як відомо, кофеїн сприяє накопиченню в крові вільного гістаміну, а вводити препарати калі зайво, тому що при дисперсії спостерігається гіперкальцеємія. Окремі автори (54) пропонують для збереження кількості лікувальних маніпуляцій медикаментозні засоби застосовувати у вигляді складних сумішей. Зокрема:
1. Антибіотик, фуразолідон – 0, 42 мл, лунковий сік – 50мл, вітамін С – 0,03, вівсяний кисіль – 200мл.
2. Внутрічеревне, підшкірне або внутрім‘язево суміш Шарабріна №4 (без кофеїну) – 1000мл., натрій лимоннокислий – 10г, свіжа кров коня – 1000мл. В дозі 15-29 мл/кг ваги. В боротьбі з патогенною мікрофлорою застосовують антибіотики, сульфаніламідні препарати нітрофуранового ряду.
На сьогоднішній день велика кількість велика кількість авторів рекомендують лікувати хворих телят комплексно, тобто водно-сольова дієта, пригнічення умовно-патегенної мікрофлори, усунення обезводнення і інтоксикації, покращення серцевої діяльності і підвищення захисних сил організму (19, 22, 23, 24, 25, 26, 27).
При розробці заходів лікування дисперсії у телят (2,14) важливо підбирати засоби, які нормалізують функцію харчо травлення (панкреатин, шлунковий сік, панкреозолін) при диспепсії (35, 43)потрібно застосовувати ферментативні препарати (пепсин з соляною кислотою, ацидинпепсин, еквін, штучний і натуральний, шлунковий сік) (50, 52). Застосовують також гемолізовану кров (29, 32) з додаванням 2мл од стрептоміцину і п‘ятсот тисяч одиниць дії пеніциліну внутрімускульно і 20 мл внутрішньо, а також гідролізати і при цьому отримувати позитивний лікувальний ефект.
Для профілактики диспепсії потрібна належна кормова база (51) покращення якості годівлі корів, своєчасний запуск, правильну підготовку і проведення розтелу, організацію догляду за молодняком. Слідкувати за утриманням і доглядом великої рогатої худоби у відповідності з зоогігієнічними і ветеринарно-санітарними вимогами у відповідні сезони, проведення активного і пасивного моціону.
Профілактика диспепсії новонароджених телят повинна складатися із широких комплексних заходів і в першу чергу, із доброякісної і повноцінної годівлі корів, як в період тільності, так і після розвитку так і після розтелу. Раціон тільних корів повинен бути збалансований у відношенні білків, вуглеводів і вітамінно-мінеральних речовин (42).
Рекомендують (36, 64) вводити в раціон сухостійних корів солі, йоду, міді, цинку, кобальту, марганцю. Виключати із раціону високотільних корів кислі форми. Не менш важливим в профілактиці диспепсії новонароджених ттелят є дотримання правил і норм випойки молозива, дотримання відповідного санітарного режиму утримання (37, 60).
Підсисний метод вирощування новонароджених телят до 2-4 днів в боксах – в результаті одержали високорезидентних телят. Окремі автори рекомендують (7, 9, 34) з метою профілактики диспепсії застосовувати гемоглобулін, збагачувати молозиво легкозасвоюючими білками і вітамінами, лізати гідролізин – Л-103, аміно пептиди – 1 і 2 і інші.
Для того щоб попередити диспепсію телят необхідно випоювати телят молозивом, так як в перших його порціях міститься найбільша кількість імуноглобулінів і лейкоцитів, які мають велике значення в формуванні загального і місцевого імунного захисту новонароджених тварин (16, 18, 32).
Багато авторів рекомендують комплексну систему заходів для профілактики диспепсії, а також одержання здорових телят (32, 35, 38, 51). Вони вказують на строге дотримання правил утримання і годівлі маточного поголів¢я, особливо в сухостійний період, високий рівень гігієни проведення розмелів і утримання новонароджених телят, правильне випоювання їм молозива, систематичну санацію родильних приміщень і особливо боксів для проведення розмелів і секційних профілакторіїв для новонароджених телят, строге дотримання принципу “порожньо, зайнято”.
Правильна підготовка тільних і особливо сухостійних корів до розтелу забезпечує нормальний розвиток плода і перебіг родів, повноцінність молозива – важливого засобу профілактики захворювання новонароджених телят, єдиного джерела захисних білків (гема-глобулінів) і інших життєво важливих компонентів.
Власні дослідження.
Підрахунок еритроцитів.
Методика: Зарядка еритроцитарного меланжера Меланкер являв собою градуйований капіляр з ампулою, в середині якої знаходиться скляна кулька червоного або жовтого кольору.
Капіляр поділений мітками на 19 частин, із яких 5 помічена цифрою 0,5 та 10-1. Над ампулою меланжеру стоїть цифра 101, що вказує на відношення між об¢ємом капіляра і ампули.
Отриману шляхом уколу краплю крові набирають у капіляр до мітки 0,5(розведення 1:200), або до мітки 1(розведення 1:100) і насмоктують до мітки 101 фізрозчину або 3 % розчину СаСl або рідини слідуючого складу: сулема -0,5, сірчанокислий натрій-5,5, хлорид натрію 0,1, вода-200 мл. Далі капіляр затискають між великим і вказівним пальцями правої руки і струшують протягом 3 хв.
Підрахунок кількості еритроцитів проводять в лічильних камерах.Камера являє собою товсте скло, на поверхні якого вирізані або наклеєні паралельно три скляні пластинки. Середня з них на VІ мм тонша бокових. Середня пластинка розділена жолобом на дві частини, на яких розміщені сітки.
Найбільш простою і популярною е камера з сіткою Горяева. Але крій неї можуть бути камери з сіткою Предтечєнського, Тома-Цейса, Кюркера, Роаенталя, Тюрка і інші.
Принцип всіх камер один і той же. "Малий" квадрат в усіх випадках має площу 1/400 мм, а висоту – 0,1мм. Об’єм "малого" квадрата - 1/4мм ."Великий" квадрат у всіх випадках має 16 "малих" квадратів. Різниця сіток лише у кількості квадратів (великих), так у сітці Горяєва їх 225, Тома-І6, Тюрка-І44.
Сітка Горяева являється самою простою і зручною. Площа сітки-9 мм, на які розміщено 225 "малих" квадратів. В 15 рядах по 15 "великих" квадратів в кожному ряду. Площа кожного "великого" квадрата розділена на 16 "малих" квадратів. В цих квадратах підраховують кількість еритроцитів.
Лічильну камеру покривають покривним склом І притирають його до появи радужних кілець. Взяту і розведену в меланкері кров переміщують, видаляють на папір або вату перші 3-4 краплі, а слідуючу краплю підводять під покривне скло камери. Знову перевіряють камеру на наявність райдужних кілець, чекають 2-Зхв, поки еритроцити осядуті і поміщають камеру на предметний столик мікроскопа. Під малим збільшенням знаходять камеру, перевіряють рівномірність розприділення еритроцитів, після чого ставлять об'єктив на "40" і рахують.
Еритроцити рахують у 5 "великих" квадратах (або "80"малих). Для підрахунку беруть 4 квадрати, які розміщені по кутах, і один, який розміщений в центрі сітки, або рахують у квадратах, розміщених по діагоналі.
Щоб уникнути повторного підрахунку одного і того ж еритроциту, дотримуються слідуючої методики: підрахунок починають з "малого" квадрата, розміщеного в лівому верхньому куті "великого" квадрата, далі по черзі рахують еритроцити, розміщені в ІІ, ІІІ, ІV квадратах верхнього ряду, після чого переходять до другого ряду, починаючи рахувати справа наліво, міняючи з кожним рядом напрям.
При підрахунку еритроцитів в кожному "малому" квадраті, рахують еритроцити вільно лежачі в середині квадрата І до отриманої кількості додають еритроцити, що прилягають до лівої і верхньої лінії квадратів. Клітини, які доторкуються правої і нижньої лінії відносяться до близлежачих квадратів.
При вираховуванні кількості еритроцитів в 1 мл крові, користуються слідуючою формулою:
Х - кількість еритроцитів в 1мл крові,
П - сума еритроцитів в 5 "великих" квадратів,
4000 - число, яке виходить Із 1/4000 – об’єм "малого" квадрата,
У - ступінь розведення крові,
80 - кількість підрахованих еритроцитів в "малих" квадратах.
При розведенні крові 1:200, для підрахунку еритроцитів в 1 мл
крові, до суми еритроцитів, підрахованих у "великих" квадратах, приписують 4 нулі справа, а при розведенні крові 1:100 - множать на 500.
У здорових тварин кількість еритроцитів в 1мкл крові слідуючи:
Коні - 7- 9 млн Свині - 5,5-8 млн
ВРХ - 5-7 мл Кролі - 4,5-5 млн
Вівці – 8-11млн Кури -3-5 млн
Кози – 8-13млн Собаки- 5,2-8,4млн.
Збільшення кількості еритроцитів в крові-еритроцитоз (поліцитемія, поліглобулія).
Зменшення кількості еритроцитів-еритроцитопенія(олігоцитемія).
Підрахунок лейкоцитів .
Методика. Підрахунок лейкоцитів в крові сільськогосподарських тварин.
Лейкоцитарний меланжер являє собою капіляр з поділками 0,5 та 1. Над ампулою - мітка II. В середині ампули знаходиться скляна біла кулька.
Отриману шляхом вколювання краплю крові набирають у меланжер
до мітки 0,5 (розведення 1:20)або до мітки І(розведення 1:10)1 насмоктують до мітки II 1% або 2% розчин оцтової кислоти, підфарбованої метиленовою синькою (рідина Тюрка) оцтова кислота розчиняє еритроцити, а фарба фарбує ядра і робить їх більш помітними. Далі затис
кають капіляр між пальцями і струшують протягом 5 хв.
При наповненні меланжерів потрібно слідкувати, щоб під час на всмоктування крові або розчиненої рідини в капіляр не попали пухирці повітря і щоб кров і розчинна рідина бралися строго до відповідної мітки.
Техніка зарядки лічильної камери така ж сама, як і при підрахунку кількості еритроцитів.
Підрахунок проводять під мікроскопом при об’єктивах і в окулярі 15 в 50 або 100 "великих" квадратах. По кутах сітки беруть 25 "великих" квадратів, або рахують по ряду, в кожному ряді по 25 "великих" квадратів.
Для підрахунку кількості лейкоцитів користуються формулою:
Х - кількість еритроцитів в 1мл крові,
П - сума еритроцитів в 5 "великих" квадратів,
4000-обернена величина об¢єму “малого квадрата”
У - ступінь розведення крові,
800(1600)- кількість підрахованих "малих" квадратів,
4000- обернена величина об’єму "малого" квадрата.
Фізіологічний - при вагітності, у новонароджених (в перші дні після народження),після прийому корму (харчотравний), після важкої фізичної роботи (міогенний).
Медикаментозний - після парентерального введення тваринам білкових препаратів, вакцин, сироваток, алкалоїдїв, ефірних масел.
Патологічний - при захворюваннях септичного і інфекційного характерному, при лейкозах.
Зменшення кількості лейкоцитів – лейкопенія – спостерігається при вірусних захворюваннях при паратифі телят.
Схема дослідів.
Характеристика ферми ВРХ.
Молочна ферма займає КСП ім.Т. Г. Шевченка с. Джурків розміщена східніше від села Джурків на відстані 200 м. від села. Ферма займає площу 4 га. На 2 га розміещні 3 силосні ями і 2 сінажні, площадки для зберігання грубих кормів і склади для зберігання концентрованих кормів і бульбоплодів.
Показники
Кінець досліду
Артеріальний кров¢яний тиск
У всіх телят м провели дослдження крові до після лікування електропунктурою. В крові визначається зміст гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів, загального білку, кальцію, фосфору, каротину, кольоровий показник, середній зміст гемоглобіну і колостральний тест, суттєвих розбіжностей з названими показниками при гематологічному дослідженні нам встановити не вдалося.
У другому періоді дослідження провели у КСП ім Т.Г. Шевченкак с.Джурків коломийського району під час навчальної практики. Для дослдження було відібрано три групи телят по 5 голів у кожній групі віком від 3 до 7 днів. Перша група – контрольна – це здорові телята. Друга група – хворі телята з розладами шлунково-кишкового тракту. Для лікування телят цієї групи застосували електрорейфоексотерапію на 3-х точках як у першому досліді І поліфузор внутрішньовенно. Третя група - теж хворі телята з розладами шлунково-кишкового тракту. Для лікування цієї групи використовували електрорефлексотерапію, полісорбент аеросіл у вигляді суспензії з водою через рот і нсітрмофундин внутрішньовенно.
На початку, всередині і при кінці досліду у всіх тварин визначали величину індикації до відхилення стрілки мікроамперметра, температуру, пульс, дихання .артеріальний кров’яний тиск, венозний кров’яний тиск, габітус та функціональний стан кори головного мозку. Одночасна досліджували морфологічні і біохімічні показники крові такі самі, як і у першому періоді, як видне з даних.
Найшвидше нормалізувалися всі ці показники у телят другої і послідньої групи, на трьох біологічно-активних точках задавали суспензію полісорбенід
і внутрішньовенни нормофундин,потім у телят першої дослід
ної групі (на четвертий день), яким крім дії на три біологічно-активні точки внутрішньовенно вводили 20мл поліфузару.
Так, завдяки комплексної терапії припинялися проноси, нормалізувалися основні клінічні і гематологічні показники та імунний на шостий-четвертий день лікування всі телята дослідних груп повністю видужали, основних клінічних і гематологічних показників в організмі відповідних груп телят.
Міністерство аграрної політики України.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 242.
