Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

З М І С Т

 

1. Дані про місцерозташування об’єкту

1.1 Місцерозташування міста

1.2 Гельєф об’єкта каналізування

1.3 Геологічні та гідрогеологічні дані

1.4 Метеорологічні дані

1.5 Дані про водойму-приймача стічних вод

1.6 Існуючі каналізаційні споруди і каналізаційна мережа

1.7 Енергопостачання району будівництва

2. Вихідні дані до проекту

2.1 Терміни та послідовність проектування та будівництва

2.2 Розрахункова кількість водостоживачів

2.3 Прийняті проектом норми водовідведення

2.4 Розрахункові показники промислових підприємств прийняті для визначення кількості стічних вод

3. Розрахункові витрати стічних вод

3.1 Визначення середніх витрат стічних вод від населення міста

3.2 Витрати стічних вод від промислових підприємств

3.3 Сумарні розрахункові витрати стічних вод населеного пункту і промислових підприємств

4. Розрахунок конструкції забруднень стічних вод

4.1 Концентрації забруднень побутових СВ

4.2 Концентрації забруднень промислових підприємств

4.2.1 Концентрації забруднень молокозаводу

4.2.2 Концентрації забруднень станкобудівельного заводу

4.2.3 Концентрації забруднень шарикопідшипного заводу

4.3. Середні концентрації забруднень суміші побутових і виробничих стічних вод

5. Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод

5.1 Розрахунковий коефіцієнт змішування стічних вод з водою річки

5.2 Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод по допустимій БПК

5.3 Визначення необхідного ступеня очистки по завислим речовинам

5.4 Розрахунок необхідного ступеня очистки по розчиненому у воді водоймища кисню

6. Опис і розрахунок основних споруд для відведення і очистки стічних вод

6.1 Мережі і колектори

6.1.1 Розрахункові витрати стічних вод на ділянки колекторів

6.1.2 Вибір матеріалу труб для каналізаційної мережі

6.1.3 Гідравлічний розрахунок колекторів

6.2 Насосна станція

6.2.1 Напірні водогони

6.2.2 Підбір насосів

6.2.3 Приймальні резервуари

6.3 Розрахунок основних споруд очистки стічних вод

6.3.1 Технологічна схема очистки СВ

6.3.2 Решітки дробарки

6.3.3 Аеровані піскоуловлювачі

6.3.4 Первинні відстійники

6.3.5 Аеротенки

6.3.6 Вторинні відстійники

6.3.7 Споруди для знезараження стічних вод

6.3.8 Мулоущільнювачі

6.3.9 Метантепки

6.3.10 Мулові майданчики

6.3.11 Повітродувна станція

6.3.12 Гідравлічний розрахунок труб і комунікацій

7. Розрахунок споруд для техніко-економічного порівняння варіантів

8. Техніко-економічне порівняння варіантів

8.1 Капітальні витрати по варіантах

8.2 Експлуатаційні витрати по варіантах

8.3 Приведені витрати по варіантах

9. Генплан майданчика очисних споруд

9.1 Допоміжні будівлі і поруди

9.1.1 Насосна станція сирого осаду первинних відстайників

9.1.2 Насосна станція перекачки активного мулу

9.1.3 Інжекторних метантенків

9.1.4 Насосна станція дренажної мулової води

9.1.5 Котельня

9.2 Генплан площадки і благоустрій

9.3 Випуск стічних вод

9.4 Методи контролю за роботою очисних споруд. Диспетиризація і автоматизація

9.5 Рекомендації по техніці безпеки при експлуатації очисних споруд

10. Санітарно-технічні системи об’єкту

11. Технологія і організація робіт при будівницвтві насосної станції

11.1 Характеристика споруди і її конструтивні особливості

11.2 Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт

11.2.1 Визначення розмірів земляних робіт

11.2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт

11.2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів

11.2.4 Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для  транспортування зайвого грунту

11.2.5 Вибір кранів для монтажу споруд ВіВ

11.2.6 Техніко-економічне порівняння кранів

11.3 Складання калькуляції трудових витрат і таблиці технологічних розрахунків

11.3.1 Технологічна карта на торкретування стін і дна  насосної станції

11.3.2 Область застосування

11.3.3 Організація і технологія будівельного процесу

11.4 Будівельний генеральний план об’єкту

11.4.1 Розрахунок складів

11.4.2 Розрахунок тимчасових приміщень

11.4.3 Розрахунок тимчасового водопостачання

11.4.4 Енергопостачання будівельного майданчика

11.4.5 Техніко-економічні показники будгенплану

12. Охорона праці

12.1 Організація охорони праці при будівництві насосної станції

12.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

12.3 Розробка заходів з охорони праці при будівництві

12.4 Розрахунок занулення трансформатора живлення

12.5 Розрахунок заземлення

12.6 Вимоги пожежної безпеки

13. Техніко-економічні розрахунки і показники проекту

13.1 Капітальні вкладення

13.2 Експлуатаційні витрати

13.3 Техніко-економічні показники проекту

В с т у п

 

В даному дипломному проекті проводяться розрахунки та даються рекомендації по каналізації міста Л.

Кількість населення становить 227331 людей. Крім цього, в місті Л. знаходиться три підприємства, які користуються послугами каналізації і стапкобудівельний завод, шарикопідшипний завод і молокозавод.

Для забезпечення відведення стічних вод на очисні споруди в дипломному проекті розробляється повна роздільна система каналізації міста, яка передбачає окреме відведення на відповідні очисні споруди господарсько-побутових і виробничих стічних вод однією мережею труб та дощових вод іншою.

Очисні споруди проєктуємо на механічну та повну біологучну очистку стічних вод з наступним їх знезараженням.

Для обслуговування безперервно зростаючого міського населення при зростаючих нормах водоспоживання та водовідведення потрібно значно збільшити пропускну здатність міської каналізації.

Останнім часом велика увага приділяється охороні навколишнього середовища, зокрема охороні водойм. Для цього потрібно більш ретельно займатися очисткою стічних вод та кращою обробкою осаду.

Місцерозташування міста

 

Місто Л. знаходиться в західній частині Львівської області на березі річки Світлої. Місто Л. відноситься до міст обласного підпорядкування.

По санітарному благоустрою місто має три зони забудови: багатоповерхову, малоповерхову та індивідуальну зону забудови. На території міста розташовані промислові підприємства місцевого та міждержавного значення: станкобудівний завод, шарикопідшипниковий завод молокозавод.

Вулиці і тротуари міста мають асфальтове покритті. Ширина вулиць поливається в межах 8-30 м, тротуарів 3-6 м. Типові поперечні розрізи вулиць для різних зон забудови міста показані.

Місто має велику кількість зелених насаджень. На території міста Л. є наступні інженерні комунікації: водопостачання, газопостачання, тепломережі, електромережі.

 

Метеорологічні дані

 

Територія Львівської області розташована в другому кліматичному районі. На основі багаторічних метеорологічних досліджень отримані слідуючі дані про клімат міста Л.:

- середня температура повітря найбільш холодної п’ятиднівки

 Т = - 21,5 ^оС;

- середня температура найбільш холодної доби Т1 = - 25 ^оС;

- середня температура найбільш холодного періоду Т2 = - 8 ^оС;

- середня температура найбільш жаркої доби Т_з =24,6 ^оС;

- середньорічна температура повітря Т_с = 7,4 ^оС;

- тривалість періоду із середньою добовою температурою < 0^оС 105 днів;

- середня відносна вологість повітря – 80 %;

- середня відносна вологість повітря – 80%;

- середня кількість опадів за рік – 798 мм;

- в тому числі рідних - 702 мм;

- md = 106

Постійна висота снігового покрову не створюється. Середня сезонна глибина протерзання грунтів до 80 см, максимальна глибина промерзання грунту, яка спостерігається 1 раз в 100 років – 100 см.

Повторюваність вітра по направленню в процентах і середня швидкість вітру в м/с за літо навдені в таблиці 1.4.1.

 

Таблиця 1.4.1.

Сторони світу	Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Повторюваність вітру,%	7	8	9	13	10	17	20	16
Швидкість вітру, м/с	3,4	3,3	5,0	4,8	3,2	6	4,9	5,4

 

Вихідні дані до проекту

Сума по місту

962,64 255605 807,08

 

Q _{сер. с} = 807, 08 л/с;

Q _{сер. год} = 3,6 · Q _{сер. с} = 3,6 · 807,08 = 2 905,5 м³/год;

Q _{сер.доб} = 24 · Q _{сер. год} = 24 · 2 905,5 = 69 732 м³/год

 

9-10

6,28

4379,17

54

1,7

46,75

1,05

120

0,78

6,35

4603,45

10-11

6,28

4379,17

26,58

1,69

 

24,75

1,06

 

74,29

0,78

 

6,22

4508,32

11-12

4,93

3437,79

26,57

1,7

 

24,75

1,06

 

74,29

0,78

 

4,92

3566,94

12-13

4,06

2831,11

26,57

4,4

 

24,75

2,91

 

74,29

2,35

 

4,09

2966,37

13-14

5,67

3953,8

26,57

1,7

 

24,75

1,05

 

74,28

0,78

 

5,63

4082,94

14-15

5,93

4135,11

26,57

1,7

 

24,75

1,04

 

74,28

0,78

 

5,83

4264,23

15-16

5,93

4135,11

26,57

7,59

 

24,75

5,39

 

74,28

4,69

 

5,9

4278,38

16-17

5,7

3974,72

26,57

1,96

27

15,46

1,16

26,25

74,28

1,25

30

5,76

4178,65

17-18

5,68

3960,78

54

1,13

 

29,22

0,63

 

120

0,62

 

5,75

4166,38

18-19

4,75

3312,27

26,58

1,14

 

15,47

0,63

 

74,28

0,62

 

4,73

3430,99

19-20

4,55

3172,8

26,57

1,14

 

15,47

0,63

 

74,28

0,63

 

4,54

3291,52

20-21

4,22

2942,7

26,57

2,92

 

15,47

1,74

 

74,29

1,88

 

4,23

3065,57

21-22

2,6

1813,04

26,57

1,12

 

15,47

0,63

 

74,29

0,62

 

2,66

1931,74

22-23

1,6

1115,71

26,57

1,12

 

15,47

0,64

 

74,29

0,63

 

1,7

1234,43

23-24

1,6

1115,71

26,57

5,07

 

15,47

3,24

 

74,29

3,75

 

1,71

1244,1

Всього

100

69732

720

54,6

63

495

34,1

57,75

1280

22,5

54

100

72512,95

 

 

Мережі і колектори

Насосна станція

Напірні водогони

Насосна станція розташовується в пониженому місці рельєфу міста, куди самопливом надходять стічні води від басейнів водовідведення. На території міста влаштовується одна насосна станція – головна, яка перекачує стічні води на очисні споруди.

Напірні водогони належить прокладати у 2 нитки з влаштуванням між ними переключень.

Розрахунок напірних водогонів полягає у визначенні їх діаметрів і втрат напору в них. При повному заповненні перетину труби (h/d = 1) діаметр водогону можна визначити за формулою:

 

 (6/1)

 

де Q – розрахункова витрата стічних вод, м³/с;

V - швидкість руху води в напірних водогонах, приймаємо 1,0 – 1,5 м/с.

Загальні витрати напору визначають за формулою:

 

 

де I_вод – довжина однієї нитки водогону (з генплану), м;

І_в – гідравлічний похил трубопроводу.

Розрахунок напірного водогону від ГНС до приймальної камери очисних споруд довжиною 1000 м.

м³/год=0,64 м³/с.

Приймаємо V=1,5 м/с, тоді:

м.

Отже приймаємо d = 800 мм. З таблиць визначаємо    і_в = 0,0027; V= 1,28 м/с.

Отже, приймаємо d = 800 мм. З таблиць визначаємо

ів = 0,0027; = 1,28 м/с.

Н = 1,1 1000 2,7 = 2,97 м.

м.

Приймаємо азбестоцементні напірні труби ГОСТ 539-88 діаметром 800 мм.

Підбір насосів

Напір, який повинна створювати насосна станція, визначається за формулою:

 

, м (6.2)

 

де Z - позначка подачі стічних вод, яка дорівнює позначці води у приймальній камері очисних споруд або в колодязі- гасії самопливної мережі, м;

Z_HC - позначка відкачки стічних вод, яка дорівнює позначці середнього рівня води в приймальному резервуарі насосної станції (прибл. 4-5 м), м;

H_HC – внутрішньостанційні витрати напору, приймаються 2,5 м;

H_вод - втрати напору в водогоні, м;

Н_ЗАП – запас напору на вплив рідини з трубопроводу, приймається 1м.

По витрати стічних вод і напору підбираються насоси.

Q = 640 л/с = 2304 м³/год;

Н = 115,8 – 104,82 + 2,5 + 2,97 +1 = 17,45 м.

Підбираємо насоси марки СМ 250-200-400 я/4. Подача насоса 1350 м³/год, напір 16,0 м. Кількість насосів 2 робочих і 1 резервний. Потужність електродвигуна 55 кВт, к.к.д. насоса – 70%, ціна насоса – 8000 грн.

Приймальні резервуари

Ємність приймального резервуара насосної станції повинна бути не менша 5-ти хвилинної продуктивності одного насосу.

Потрібна ємність приймального резервуара за умови забезпечення 5-хвилинної подачі насоса буде:

м³

Приймальний резервуар, приміщення решіток, машинна зала, підсобно-промислові і побутові приміщення розміщуються в одній будівлі насосної станції. Приймальний резервуар і приміщення решіток повинні бути відділення від машинної зали водонепроникною перегородкою. В приймальних резервуарах встановлюється решітки з прозорами не менше 16 мм. Водопостачання насосних станцій передбачуємо від водопровідної мережі населеного пункту.

Насосні станції приймаються напівзаглибленого типу. На підведення до насосних станцій (у колодязях) з метою попередження затоплення приміщення решіток при аваріях установлюється затвір (засувку) з управлінням з поверхні земля приводом, що дозволяє у випадку аварії тимчасово підтоплювати колектор. Для скиду води у водойму влаштовують аварійний випуск із засувкою.

У машинній залі встановлюються насоси для перекачування стічних вод, насоси для видалення дренажної води, вантажно-підйомне обладнання та контрольно-вимірювальні прилади. Для забезпечення оптимального режиму роботи насосів у години мінімального і середнього надходження стічних вод необхідно встановити регулюючі ємності.

Решітки дробарки

Для затримання та подрібнення великих забруднень, що містяться в стічних водах приміняють решітки – дробарки марки ГД.

Необхідна площа прозорів решітки [3. табл.11.2]

 

, м² (6.3)

 

де Q _{max. год} – максимальна годинна витрата стічних вод.

V_р – швидкість руху стічних вод в прозорих решітки-дробарки при максимальній витраті 1,2 м/с [3, табл.11,2 примітка]

м².

Кількість решіток визначаємо за формулою:

 

 шт марки ГД – 600 3 роб 1 рез.. (6.4)

 

Фактична швидкість складатиме:

 

м/сек.

Технічна характеристика решітки марки ГД-600

- максимально пропускна здатність - 200 м2/год

- ширина прозорів                    - 10 мм

- діаметр барабану                    - 635 мм

- частота обертання барабану  - 31 хв^-1

- потужність електродвигуна -

- маса – 1600 кг; 1,5 кВт

- сумарна площа щільових прозорів – 4550 см²

Аеровані піскоуловлювачі

До швидкості стічних вод в годину максимального притоку приймаємо аеровані піскоуловлювачі,

U = 0,08 – 0,12 м/сек. [2. Таб.28 стор.23]

Гідравлічна крупність піску, що затримується такими піскоуловлювачами Uо13,2 18,7 мм/сек. [2. табл.28].

Визначимо площу поперечного перерізу піскоуловлювача з кількістю затриманого піску 0,03 л (людина за добу);

 

, м² (6.5)

 

де n – число відділень не менше 2х [3.табл.11, стор.95]

V - горизонтальна швидкість руху води в м/сек;

, м².

Ширина до висоти має таке співвідношення В/Н = 1,5;

 

м;

м.

Фактична швидкість складатиме:

м/сек, що знаходиться в заданих межах.

Довжину знаходимо за формулою:

 

,м                                              (6,6)

 

де K_р – коефіцієнт використання об’єму з [2, табл.27];

Н_р – робоча глибина аерованого піскоуловлювача , м;

V_ф – фактична швидкість руху, м/сек;

U_o – гідравлічна крупність частинок U_о = 13,2 мм/сек,

м.

Похил дна піскоуловлювача приймаємо 0,02-0,04 в бік піскового лотка.

Витрата повітря, яке подається в аеротенки піскоуловлювача.

 

м³/год [2. стор.24]

 

де - питома витрата повітря в піскоуловлювачах [2.п.6.28] – 3…5м³/м²год

м³/год.

Витрата води, яку подають технічні насоси для гідрозливу піску:

 

 л/сек [2.п.6.30] (6.7)

V_h – вихідна швидкість зливної води, 0,0065 м/сек;

L_ss – довжина піскового лотку

Lss = 16,23 – 2,5 = 13,73 м;

2,5 - довжина піскового приямку;

в_ss – ширина піскового лотка, 0,5 м;

=л/сек.

Кількість піску, що затримується в піскоуловлювачах:

 

м³/добу (6.8)

 

де N_пр – приведена кількість жителів по зважаним речовинах, чол.;

0,02 – норма затримання піску в л (чол.добу);

вологість 60%; об’ємна вага – 1500 м/м³.

Для підсушування піску, який видаляється з піскоуловлювача за допомогою гідроелеваторів влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких складатиме:

 

м² (6.9)

 

де, g_рік – навантаження на піскові майданчики [2.п.6.33] – 3 м³/м²рік)

Приймаємо 2 карти піскових майданчиків розміром 15 х 25 м.

Фактична площа піскових майданчиків складатиме 750 м².

Первинні відстійники

Для видалення із стічних вод грубодисперсних домішок приймаємо первинні радіальні відстійники розрахунок яких здійснюємо по кінетиці випадання зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод

% (6.10)

 

де  - концентрація зважених речовин суміші, мг/л;

150 – концентрація зв.речовин в освітленних стічних водах, кі надходять в аеротенк на біологічну очистку, мг/л.

Розрахункове значення гідравлічної крупності речовин, що затримуються в первинних відстійниках

 

, мм/сек (6.11)

 

де Н_set – глибина проточної частини відстійника Н_set = 31 м [2.табл.31];

К_set – коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника К_set = 0,45 [2,табл.31];

T_set – тривалість відстоювання в секундах, яка відповідає необхідному ефекту очистки і отримана в лабораторному ціліндрі висотою h₁ = 0,5 м;

T_set = 540 сек; [3, стор.102, табл.12];

К_t – коефіцієнт, що враховує вплив температури води на її в’язкість при t _min = 17ºС К_t = 1,084 [3, стор.103];

п₂ – показник степеня, який залежить від агломерації зважених речовин в процесі відстоювання, n₂ = 0,25 для коагулюючих зважених речовин [3, стор.102];

мм/с.

Пропускна здатність одного відстійника для радіальних:

 

,м³/год;

D_set– діаметр відстійника, м;

d_en – діаметр впускного пристрою, м;

V_tb – поправка на турбулентність потоку, приймаємо по [2.таб.3.2] в залежності потоку води у відстійнику, м/с.

Орієнтовно приймаємо U_tb = 0 м/с.

Приймаємо відстійники d = 24,0 м

м³ /год.

 

Приймаємо шт,

 

п – коефіцієнт запасу, 1,2…1,3.

Середня швидкість руху води на середині радіуса відстійника буде:

 

м/сек.

 

При D = 30 м; R = 15 м,

n_від – кількість прийнятих відстійників так як 2,92 < 5,0 м/с тому V_tb= 0 прийнято вірно.

 

АЕРОТЕНКИ

Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенерацією активного мулу згідно [2, п.п.6.14].

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках, год:

 

 (6.12)

де L_en, L_ex – БПК стічних вод на вході і на виході з аеротенку;

R_і – степінь рециркуляції активного мулу, R_і=0,6 [2, п.6.145];

а_р – доза активного мулу в регенераторі г/л:

 

;

 

а_і – доза активного мулу в аеротенку а_і=1,5 г/л;

г/л;

s – зольність активного мулу приймаємо s=0,3 [2. табл.40];

Т_w – середньорічна температура стічних вод (18º С);

Ρ – питома швидкість окислення забруднень, мг/год:

 

 (6.13)

 

- максимальна швидкість окислення в мг/год.;

С₀ – концентрація розчиненого кисню в мг/л; С₀=2,0 мг/л в аеротенку;

К₀ – константа розчиненого кисню в мг/л; [2, табл.40], К₀=0,625;

К_l – константа, що характеризує властивості органічних забруднень, [2, табл.40], К_l=3,3мг БСК/л;

- коефіцієнт інгібіювання продуктами розпаду активного мулу, 0,07 г/л, [2, табл.40];

мг/год;

тривалість обробки води в аеротенку,год:

 

 год.

Тривалість окислення складатиме:

год.

Тоді тривалість регенерації становить:

 

год.

 

Об’єм аеротенку визначаємо по середньогодинному надходженню води за період аерації в години максимального притоку [2, п.6.142] в м³/год:

 

м³/год.

 

Об’є аеротенку визначаємо за формулою:

 

м³.

Об’єм регенератора: м³.

Загальний об’єм: м³.

 

Частка регенератора в загальному об’ємі аеротенку:

 

.

 

Приймаємо 4-х коридорний аеротенк, трьох секційний, об’єм однієї секції:

м³;

ширина коридору – 6,0 м;

глибина коридору – 4,4 м;

довжина коридору м, приймаємо найближчу кратну 60,0 довжину, заокругливши до більшого, тобто 66 м.

Перерахуємо об’єми, фіктичні:

м^3;

м³;

м³.

Фактична тривалість обробки води в аеротенку:

 

год;

 

при розрахунковій 2,12 год.

Фактична тривалість регенерації мулу:

 

год;

 

при розрахунковій 1,74 год.

Органічних забруднень в аеротенку складатиме:

 

год;

 

при розрахунковій 3,86 год.

Отже, розміри аеротенку і регенератора підібрані вірно.

Навантаження на активний мул:

 

, мг/год; (6.14)

мг/добу.

По [ 2, табл.41] знаходимо муловий індекс по вирахованому навантаженню на активний мул:

і=80,58 см³/г.

Перевіряємо мінімальний ступінь рецеркуляції:

 

,

 

прийнята величина R_і=0,6, що не менше розрахункового R_і=0,137 то перерахунок робити не потрібно.

Середні витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку, м³/м³:

 

 (6.15)

 

де g₀ – питома витрата кисню повітря на 1 мг БСК для повної біологічної очистки g₀=1,1 мг/1мг [2, п.6.15];

К₁ – коефіцієнт, що враховує тип аератора, приймається для мілкопузирчатої аерації в залежності від співвідношення площі зони, що аерується до площі аеротенку, К₁=1,47 [2, табл.42] для мілкопузирчастої аерації;

К₂ – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора при h_а=4,4 м [2, табл.43] К₂=2,71;

К₃ – коефіцієнт, якості води, який застосовується для побутових стічних вод, К₃=0,85 [2, п.6.157];

К_t – коефіцієнт, який враховує температуру стічних вод та визначається за формулою:

;

 

T_w – середньомісячна температура в літку (22º С – по завданню);

С₀ – концентрація кисню повітря в аеротенку С₀=2 мг/л;

С_а – розчинність кисню повітря у воді аеротенку:

 

мг/л;

 

С_t – розчинність кисню повітря при атмосферному тиску tº С=22, середньомісячна в літку [5, табл.3.5.], С_t=8,67 мг/л.

м³/м².год.

Розрахункова інтенсивність аерації становить:

 

 м³/м².год.

 

Отримана інтенсивність аерації менша за максимально допустиму.

І_а.max=10 м³/м².год [2, табл.42] перерахунок робити не потрібно.

Необхідна витрата повітря:

 

м³/год.

ВТОРИННІ ВІДСТІЙНИКИ

Для видалення активного мулу з мулової суміші після аеротенків приймаємо вторинні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню:

 

де К_ss=0,4 для радіальних відстійників;

Н_set – глибина проточної частини відстійника, приймаємо 3,1м;

J_і – муловий індекс 81,9 см³/г;

a_t – залишкова концентрація активного мулу в очищеній воді на виході, 15 мг/л;

а_і – концентрація мулу в аеротенку 1,5 г/л;

.

Необхідна площа поверхні вторинних відстійників:

 

,

 

К₃ – коефіцієнт запасу на випадок, мінімальна кількості відстійників 121,3 [2, п.6.58].

 

;

шт.

 

Приймаємо 4 шт., d=30,0 м.

МУЛОУЩІЛЬНЮВАЧІ

Визначимо приріст надлишкового активного мулу за формулою:

 

мг/л;

 

0,8 – коефіцієнт, який враховує частку завислих речовин на приріст активного мулу;

0,3 – коефіцієнт приросту в залежності від БСК стічних вод;

150 – концентрація зважених речовин в стічній воді, яка поступає на обробку в аеротенк.

Витрата надлишкового активного мулу:

 

м³/год;

г/л.

 

Витрата мулової рідини яка виділяється від мулу, складатиме, м³/год:

 

 (6.17)

 

W₁ – вологість надлишкового активного мулу, при С=4 г/л;

W₂ – вологість ущільненого мулу 98%. [2, табл.58];

м³/год.

Необхідна площа радіальних відстійників:

 

.

 

Площа одного відстійника, d=18,0 м, становить:

м².

Тоді загальна кількість: .

Приймаємо 3 радіальних ущільнювачі d=18,0 м.

МЕТАНТЕНКИ

Приймаємо метантенки з термофільним режимом зброджування.

Кількість сухої речовини осаду О_сух та активного мулу u_сух, які утворюються на очисній станції в т/добу розраховуємо по формулі:

 

; т/добу (6.18)

 

К – коефіцієнт, який враховує крупні частинки, які не вловлюються при відборі проб для аналізу, К=1,1-1,2;

Е – ефективність затримання зважених речовин у первинних відстійниках, частки одиниці;

 

т/добу.

; т/добу;

 

Р – приріст активного мулу, мг/л;

В – винос активного мулу з вторинних відстійників, 15 мг/л для повної біологічної очистки;

т/добу.

Для розрахунку розпаду осаду та мулу по беззольній речовині при зольності осаду З_ос=30%; зольності мулу З_мул=30% та гідроскопічній вологості осаду та мулу В_і=5%; застосовуємо наступні формули:

 

; т/добу

т/добу;

; т/добу

т/добу.

Визначимо витрату сирого осаду та надлишкового активного мулу:

 

м³/добу;

м³/добу;

 

де ρ_ос, ρ_м – густина осаду та активного мулу, приймається 1;

W_ос – вологість осаду з первинних відстійників W=95 %;

W_мул – вологість активного мулу з радіальних ущільнювачів – 97,3% [2, табл.58].

Загальна витрата осаду по сухій речовині по станції:

 

 м³/добу;

т/добу.

 

По об’єму суміші фактичної вологості:

 

м³/добу.

 

Середнє значення вологості суміші та зольності:

 

; %

;

; %

 

.

При термофільному режимі бродіння tº С, бродіння 53º С при В_сум=96,67%, доза завантаження 18,67% [2, табл.59], тоді потрібний об’єм метантенку становить:

 

м³.

 

Приймаємо три типових метантенки об’ємом 1000м³ кожний [3, стор.323] з такою технічною характеристикою:

діаметр – 12,5 м;

об’єм – 1000 м³;

висота частини – 6,5 м.

Так як, загальний об’єм метантенків більше потрібного – 3000 м³, тома фактична доза завантаження дещо понизиться:

 

.

 

Для суміші осаду і активного мулу максимально важливий розпад:

 

; %

а_ос, а_мул – максимально важливий розклад відповідно осаду 53%, та мулу 44%, [2,п.6.353];

.

Згідно [2, п.6.351] при наявності в стічних водах ПАР величину добової дози завантаження Д_mt % належить перевірити по ф-лі:

 

; % (6.19)

 

де C_dt – наявність ПАР в осаді, мг/л, сухої речовини осаду, приймається по експериментальним даним або з [2, табл.60];

Р_mud – вологість осаду, який завантажується; В_сум = 96,67%;

Д_lim – гранично допустиме завантаження робочого об’єму у метантенку за добу, 65 г/м³ для міських стічних вод;

 

; мг/л

мг/л,

 

згідно розрахунку ПАР = 8,8 мг/л.

мг/л;

мг/л [2, табл.60].

Тоді перерахуємо:

.

Фактичний розпад:

 

; %

R_lim – максимально можливе зброджування беззольної речовини осаду, який завантажується; %

О_сум=47,68%;

К_r – коефіцієнт, який залежить від вологості осаду, який приймаємо згідно [2, п.6.351]; К_r=0,193;

.

Згідно [2, п.6.354] вагова кількість газу, який утворився при зброджування, належить приймати 1 г на 1г розщепленої беззольної речовини.

Вихід газу, при ρ_газу=1 кг/м³, густина газу:

 

м³/добу.

 

Визначимо об’єм газгольдера:

 

м³,

 

t – час перебування газу в газгольдері, t=2-4 год.

Приймаємо згідно [3, табл.36.6, стр.325] – 2 газгольдери об’ємом 300 м³ кожний. Загальний об’єм газгольдерів складатиме: 600 м³, а фактичний час перебування газу в газгольдері:

 

год, що знаходиться в заданих межах.

Технічна характеристика газгольдера:

об’єм – 300 м³;

внутрішній діаметр резервуара – 9,3 м;

внутрішній діаметр колокола – 8,5 м;

висота газгольдера – 12,5 м;

висота резервуара – 5,92 м;

висота колокола – 6,88 м.

МУЛОВІ ИАЙДАНЧИКИ

Визначимо корисну площу мулових майданчиків:

 

м².

 

Приймаємо 14 мулових карт .

Загальна фактична площа: .

 

ПОВІТРОДУВНА СТАНЦІЯ

По [3, стор.258, табл.28.1] по витраті повітря 20908,8+300,9=21209,7 м³/год вибираємо повітродувку з такими характеристиками:

При умові, що Q_пов>5 тис.м³/год, кількість робочих повітродувок не менше 2-х згідно [3, стор.259] марки ПІВ-80-1,6 з такими характеристиками:

об’єм повітря – 6000 м³/год;

тиск – 0,163 Мпа;

потужність двигуна – 160 кВт;

частота обертання – 2970 об/хв;

габарити - ;

маса – 4440 кг.

Приймаємо 4 робочі та 2 резервні повітродувки. Розмір станції .

 

Одиниця виміру

К-ть одиниці виміру

Загальна вартість, тис.грн.

1

2

3

4

5

6

7

І варіант

1.   Прокладка азбестоцементних напірних труб d=600 мм на глибині 2,1 м. км.  

21,0

3030,3

2.   Прокладка залізобетонних напірних труб в сухих грунтах d=700 мм на глибині 2,1 м. км.

8,0

1476,8

3.   Вулична мережа, керамічні труби в сухих грунтах в межах міста, d=200, h до 4 м. км.  

0,73

114,83

4.   Керамічні труби в сухих грунтах, d=200, h до 5 м. км.  

0,2

13,13

5.   Насоси СМ 250-200-400 а/6 шт. 5,0

3

15

Всього по першому варіанту:

4650,06

ІІ варіант

1.   Залізобетонні безнапірні труби d=800 мм, h до 3 м. км.  

1,2

280,02

2.   Залізобетонні безнапірні труби d=800 мм, h до 4 м. км.  

0,73

325,83

3.   Залізобетонні безнапірні труби d=1000 мм, h до 5 м. км.  

0,22

67,025

4.   Напірні залізобетонні труби d=800 мм, h до 2,1 м.    

 

 

5.   Насоси СМ 250-200-400 б/4 шт. 6,65

3

19,95

Разом по другому варіанту:

2485,32

 

 

Назва споруд

І варіант

1. Каналізаційна мережа з керамічних труб 127,96 2,5 3,2 2. Насоси 15 2,0 0,3 3. Напірні водогони 1407,1 2,3 103,66

Разом по першому варіанту:

107,16

ІІ варіант

1. Каналізаційна мережа з залізобетонних труб 673,77 2,0 7,48 2. Напірні водогони 1731,6 2,3 39,83 3. Насоси 19,95 2,0 0,4

Разом по другому варіанту:

 

47,71

 

Назва витрат

Річні витрати, тис.грн.

І варіант

ІІ варіант

1. Витрати на виробничу електрроенергію, тис.грн.

 

2. Витрати на поточний ремонт, 1% від капітальних витрат, тис.грн.

46,5

24,25

3. Амортизаційні відрахування, тис.грн.

107,16

47,71

Разом:

1419,16

2291,26

 

ГЕНПЛАН МАЙДАНЧИКА ОЧИСНИХ СПОРУД

Допоміжні будівлі і споруди

Інжекторні метантенків

Будівлі побудовані по індивідуальному проекту. Вони призначені для подачі гарячої пари в метантенк та покращення процесів бродіння.

Будівлі інжекторів обладнані:

· вентиляторами;

· технологічними трубопроводами і засувками;

· вантажопідйомним обладнанням ( кран Q = 0,5 Т, однобалочний ручний).

Котельня

Котельня призначена для обігріву в зимовий період всіх виробничих та побутових приміщень, в яких постійно знаходяться люди, та для обігріву метентенків парою.

В котельні влаштовуються котли марки , що працюють на газу, який утворився в процесі бродіння в метантенках та зібрався в газгольдерах на очисній станції. Також котельня обладнана з насосами марки:

шт. насосів марки ;

шт. водонагрівачів типу 01-ГОСТ-532;

шт.катіонітовими двохступінчатими фільтрами, технологічними трубопроводами та арматурою.

9.2 Ганплан площадки і благоустрій

 

розташування очисних споруд у плані забезпечує самопливний рух стічних вод при мінімальному об’ємі земляних робіт, по найкоротшій відстані.

Розміщення споруд та трубопроводів забезпечує автоматичний розподіл води між окремими спорудами. Для цього крім їх симетричного розташування використано розподільчі чаші.

Компанування споруд забезпечує можливість будівництва по чергам і розширення станції у випадку збільшення, припливу стічних вод.

У складі очисних споруд передбачені пристрої для виключення їз роботи, спорожнення, а також після механічної очистки на решітках і т.д.

При розміщенні допоміжних споруд у плані слід враховувати, що котельню зручно розташовувати у центрі зони обслуговування теплоспоживачів, але не ближче чим 25 м від вибухових об’єктів.

Склади хлору розміщуються з урахуванням максимальних розривів між ними і найближчими будівлями:

· від адміністративних будівель в котрих люди знаходяться постійно, не ближче 100 м, це ж стосується побутових будівель;

· від виробничих будівель, в котрих знаходяться люди періодично – 50 м.

По периметру майданчика передбачається насадження зеленої захисної зони, а по самому майданчику – озеленення доріг на всій території.

Територія очисних споруд огороджена парканом висотою не менше 1,2 м.

Випуск стічних вод

 

Після очистки стічні води по самопливному колектору відводиться в річку, яка розташована в найнижчій по рел’єфу площі.

В місці скиду влаштовується випуск. В проекті прийнято береговий незатоплений і обладнаний площадкою для відбору проб.

Вихід з труби розташовується вище максимального рівня води в річці, щоб не підтоплювався трубопровід і не було підтопу.

Довжина ділянки, L, м

Витрата, л/с

Розмір перерізу, вh

Наповнення, мм

Швидкість, л/с

і

Втрати напору по довжині, м

Загальні, 1,1 h

Відмітка води, м

Відмітка лотка труби

На початку

В кінці

На початку

В кінці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Приймальна камера

0,1

 

115,8

 

 

1-2

5,0

1791,28

1600 1600

1152

0,98

0,0005

0,0025

0,003

115,7

115,697

114,548

114,45

Розподільча камера

0,15

 

 

115,547

 

3-4

10,0

447,82

800 600

568

0,96

0,0012

0,012

0,013

115,547

115,534

114,979

114,96

Решітка-дробарка

0,25

 

115,284

 

 

5-6

7,5

447,82

800 600

568

0,96

0,0012

0,009

0,01

115,284

115,274

114,716

114,706

6-7

2,5

895,64

1250 1250

763

0,94

0,0007

0,002

0,002

115,274

115,272

114,511

114,509

7-8

9,0

1791,28

1600 1600

1152

0,98

0,0005

0,0045

0,005

115,272

115,267

114,12

114,115

Піскоуловлювач

0,25

 

115,017

 

 

9-10

22,5

1791,28

1600 1600

1152

0,98

0,0005

0,011

0,012

115,017

115,005

116,865

113,853

Розподільча чаша

0,3

 

114,705

 

 

11-12

28,5

597,09

d800

800

1,16

0,0018

0,051

0,056

 

114,649

 

 

Первинний відстійник

0,6

 

114,049

 

 

13-14

30,0

597,09

1000 1000

615

0,97

0,001

0,03

0,033

114,049

114,016

113,434

113,401

14-15

22,5

1194,2

1250 1250

1006

0,93

0,0006

0,0135

0,015

114,016

114,001

113,01

112,995

15-16

10,0

1791,28

1600 1600

1152

0,98

0,0005

0,005

0,006

114,001

113,995

112,849

112,843

Аеротенк

0,7

 

113,295

 

 

17-18

45,0

2866,05

2000 2000

1590

0,9

0,0003

0,0135

0,015

113,295

113,28

111,705

111,69

Розподільча чаша

0,3

 

112,98

 

 

19-20

32,0

716,5

d900

900

1,13

0,0015

0,048

0,053

 

112,927

 

 

 

1	2	3	4	5		6	7	8	9	10	11	12	13
Вториннний відстійник									0,6		112,327
21-22	20,0	447,82	800 800	568	0,96		0,0012	0,024	0,026	112,327	112,301	111,759	111,733
22-23	25,0	895,64	1250 1250	763	0,94		0,0007	0,0175	0,019	112,301	112,282	111,538	111,519
23-24	30,0	1791,28	1600 1600	1152	0,98		0,0005	0,015	0,017	112,282	112,265	111,13	111,113
Змішувач									0,8		111,482
25-26	10,0	1791,28	1600 1600	1152	0,98		0,0005	0,005	0,006	111,482	111,476	110,33	110,324
Контактний резервуар									0,3
27-28	8,0	1791,28	1600 1600	1152	0,98		0,0005	0,004	0,004	111,176	111,172	110,024	110,02
Колодязь

 

 

Розрахункова ділянка

Ймовірність дії, Р

Кількість приладів, N, шт

NP

 α

Розрахункова витрата, q л/с

Діаметр труб,мм

Швидкість, V, м/с

Довжина ділянки, м

Втрати напору

І

На ділянці Н=іl(1+К)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1-2

0,083

1

0,083

0,322

0,23

15

1,36

2,3

494

1,25

2-3

–

1

0,083

0,322

0,23

15

1,36

4,3

494

2,34

3-4

–

3

0,249

0,493

0,35

20

1,1

4,7

210

1,09

4-5

–

4

0,332

0,558

0,39

20

1,25

5,3

266

1,55

Σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6,23

 

РОЗРАХУНОК МЕРЕЖ

;

 л/с (10.2)

 

де N – число однотипних водорозбірних приладів;

Р – ймовірність одночасної дії сантехнічних приладів;

h – коефіцієнт, який залежить від загального числа приладів N, які обслуговує розрахункова ділянка, і ймовірності їх одночасної дії.

Розрахунок мереж внутрішньої каналізації зводиться до визначення діаметрів трубопроводів, уклонів труб і перевірки пропускної здатності труб.

Розрахунок проводимо в табличній формі.

Таблиця 10.2.

N стояків	Розрахункові витрати, л/сек			Діаметр поверхових відвідних труб, мм	Кут підключення до стояка	Дст, мм	Пропускна здатність стояка, л/сек
Ст.К1-1	0.39	1,6	1,99	100	90	100	3,2

 

л/с,

 

де, q^tot – загальна витрата, л/сек.

 - для унітазу 1,6 л/сек із змивним баком.

 

Рис.1. Схема для визначення монтажних характеристик елементів

1 – монтажний кран;

2 – екскаватор;

3 – катлован в середині НС;

4 – стіна насосної станції.

Область застосування

Технологічна карта складена для організації праці робітників зайнятих торкретуванням стін і днища насосної станції з використанням установки СБ-67 Б-2 (для пневматичного нанесення цементної суміші на стіни і днища насосної станції). Роботи проводяться в теплий період року.

КАЛЬКУЛЯЦІЯ

Таблиця 11.2

№

П/п

Назва робіт

Одини-ця ви-міру

Об’єм

Обгрун-тування по ЕНіР

Норма часу на весь об’єм

Трудоємкість

Склад ланки

Змінність

Час роботи в днях

люд/год лаш/ год люд/год

Лаш/год

люд/ год

лаш/

зм

1 2 3 4 5 6 7 8

9

10

11

12 13 14 1. Зріз рослинного шару бульдозерами Т-100 100 м² 108 м² Е2-1-5 0,84 0,84 0,09072

0,09072

0,01134

0,01134

Маш. 6р.-1 1 1 2. Розробка ґрунту одноківшовим екскаватором обладнаним грейферним ковшем 100 м³ 378 м³ Е-2-1-14 Т3 2,8 1,4 10,584

5,292

1,323

0,06615

Маш.6р.-1 пом. маш. 5р.-1 1 1 3. Виготовлення глинистої суспензії 1 м³ 766 м³ Е3-23 0,59 0,24 44,604

18,144

2,78775

1,134

2 2 2 4. Встановлення арматурних сіток і каркасів 1 сіт-ка 28 шт. Е4-1-44 Т1 (сіт.вер-тик) 1,3 1,3 36,4

36,4

2,275

2,275

Арма-тур. 4р.-1, 2р.-4 2 2 5. Зварювання стикових з’єднань без скосу кромових (вертикальне) 10 м 84 Е22-1 3,6 3,6 301,4

302,4

18,9

18,9

Зварю-вальн. 5р.-1, 4р.-1, 6р.-1, 3р.-1 2 5 6. Вкладення бетонної суміші в конструкції 1 м³ 389 м³ Е4-1-49 Т1 0,22   85,58

 

5,34875

 

Бетон 4р.-1 2р.-1 2 4 7. Розробка ґрунту в траншеях екскаваторами обладнаними планувальним ковшем 100 м³ 1584 м³ Е2-1-11 Т3р5 2,3 2,3 36,432 36,432

2,277

2,777

Маш.

6р.-1 пом.

маш.

5р.-1

2 3 8. Торкретування стін 100 м² 420 м² Е8-1-12 Т2 18 4 75,6 25,2

9,4

3,7

Монтаж.

4р.-1 3р.-1

2 4 9. Планування основ в траншеях і котлованах 100 м² 88 м³ Е2-1-42   1,06   0,9328

 

0,0583

Монтаж. 3р.-2, 2р.-2

2 1 10. Влаштування гравійно-підстилюючої підсилки 100 м² 88 м³ Е19-40 Т1 17   14,96  

0,935

 

Облицювал.

4р.-2, 3р.-1, 2р.-1

2 1 11. Вкладання бетонної суміші в конструкції 1 м³ 88 м³ Е4-1-49 Т1 0,34   29,92  

1,87

 

Бетон. 4р.-1, 2р.-1

  1 12. Влаштування цементної стяжки з нанесенням розчину розчинонасосами 100 м² 88 м³ Е19-44 Т1 8,5   7,48  

48,75

 

Бетон. 3р.-3, 2р.-1

1 2 13. Гідроізоляція (лита) 100 м² 88 м² Е11-40 Т2 Р3 10,5   9,24  

0,5775

 

Гідроізолюваль-ник

4р.-1, 2р.-1

3 2 14. Встановлення сіток і каркасів вручну 1 кар-кас 28 карс Е4-1-44 0,36   10,08  

0,42

 

Арматурщик

4р.-1, 2р.-4

3 2 15. Зварювання стикових з’єднань без скосу кромок (нижнє) 10 м 28м Е22-1-3 9,6   26,88  

1,68

 

Зварювал. 5р.-1,4р.-1, 6р.1,3р.-1

2 2 16. Вкладання бетонної суміші в конструкції 1 м³ 88 м³ Е-4-1-49 Т1 0,34 0,34 29,92 29,92

1,87

1,87

Бетон. 4р.-1, 2р.-1

2 2 17. Технологічна перерва          

 

 

 

  15 18. Торкретування дна 100 м² 10,8 Е8-1-12 12 4 12,2 4,3

1,5

0,5

Торкретув. 4р.-1, 3р.-1

1 1                                  

 

11.4 Будівельний генеральний план об’єкту

Розрахунок складів

Склади розраховуємо на основі про використання матеріалів.

Максимальна кількість матеріалу, яка зберігається на складі:

 

                             (4.1.1)

 

Де Р – кількість матеріалу, який потрібен на розрахунковий період;

Т – час використання матеріалу в днях;

п – норма запасу матеріалу в днях;

К₁ – коефіцієнт нерівності подачі матеріалу на склад ( К₁=1,1);

К₂ – коефіцієнт нерівності використання матеріалу (К₂ = 1,3);

Загальна площа під склади:

 

, м²                                                                              (4.1.2)

 

де, U – кількість матеріалу, яка може бути вміщена на 1 м²;

В – коефіцієнт використання складу з врахуванням проходів.

Розрахунок зводимо в відомість

 

Таблиця 11.4.1.

Назва матеріалу	Одиниці виміру	Потрібна кількість	Термін використання (в днях0	Норма запасів матеріалів (дні)	Кількість матеріалів яка зберігається залежно К1К2	Кількість матеріалів що вміщуються в м2	Коефіцієнт використання складу	Загальна площа складу, м2
Цемент	т	7	2	1	10,0	1,3	0,65	2,85
Пісок, щебінь	т	12	2	1	17,2	1,8	0,45	4

 

Розміри складів приймаємо на основі уніфікованих секцій: для цементу закритий контейнерний розміром 9х2,7 м; висотою 2,5 м; для щебеню відкритий пересувний розміром 9х2,7м; висотою 2,5м.

 

Таблиця 11.4.1

Охорона праці

Розрахунок заземлення

Необхідно розраховувати заземлюючий пристрій для заземлення електродвигуна серії НА напругою U = 380 В в трьохфазній мережі із ізольованого нейтралю при слідуючих вихідних даних:

- грунт – суглинок з питомим електричним опором

ρ =  

- в якості заземлювачів прийняті сталеві труби діаметром d = м і довжиною l=м, що розміщуються вертикально і з’єднані на вставки за формулою:

 

                                                             (12.5.1)

 

де L – коефіцієнт режиму роботи, L = 1,7;

А.

 

Рис.12.5.1. Принципова схема захисного заземлення

1 – плавкі вставки;

2 – електродвигун;

3 – графік розподілення потенціалів на поверхні земля;

 

ПП – пробивний запобіжник;

R_о – заземлення нульової точки трансформатора;

R₃ - заземляючий пристрій;

R_із – опір ізоляції;

И_дот – напруга дотику;

І₃ – струм, що замикається на землю;

І_люд – струм, протікаючий через людину;

l, d – довжина і діаметр стержневого заземлювача, м.

Розрахунковий питомий опір ґрунту визначаються за формулою:

                                  (12.5.2)

 

Визначаємо очікуване значення струму короткого замикання:

,А

Задаємся стандартним перерізом нулевого проводу S_н = 50,28 для d = 8мм і розраховуємо густину струму :

 

А / мм²

 

Зовнішній індуктивний опір петлі фаза нуль Х_л = 0,6 Ом/км.

Загальна довжина петлі фаза нуль

150+200 = 350 Ом = 0,35 км, тоді Х_п = 0,6 · 0,35 = 0,21 Ом

Використовуючи отримані значення, визначаємо Z_п і визначаємо струм короткого замкнення:

,Ом

А

Перевіряємо умову надійного спрацювання захисту:

А

Струм І_кз більше ніж в чотири рази перевищує номінальний струм вставки, тому при замиканні на корпус плавка вставка перегорить за 4-6 сек відімкне пошкоджену фазу. По номінальному струму приймаємо плавку вставку серії. ПН₂-100 з номінальними струмом 60А при напрузі мережі 380В, зварці сталевою полосою 40 х 4 мм.

- потужність електродвигуна серії 4А112 М2

U = 7,5 кВт, п = 3000 хв^-1;

- потужність трансформатора прийнята 100 кВА, необхідне по нормам допустимий опір заземлюючого пристрою z_з < 40 м.

Визначаємо опір одиночного вертикального заземлення по формулі:

 

 (12.5.3)

 

де t – відстань від середини заземлювача до поверхні ґрунту, м;

де  - коефіцієнт сезонності, що враховує можливість підвищення опору ґрунту за період 1 рік,  = 1,7

Ом ·м

Визначаємо опір сталевої полоси, що з’єднує стержні заземлення:

 

;                     (12.5.4)

 

де l' – довжина полоси, м;

t' – відстань від полоси до поверхні землі, м;

d' – 0,5в, в – ширина полоски рівна 0,05 м

Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту '_розр при використанні з’єднувальної полоски у вигляді горизонтального електроду довжиною 50 м. При довжині полоски 50 м  ' = 5,9. Тоді

 

ρ'_розр =

 

 Ом.

Визначаємо орієнтовне число одиночних стержнів заземлювачів по формулі:

                                                                 (12.5.5)

 

де n_в – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів.

Приймаємо розміщення вертикальних заземлювачів по контуру з відстанями між суміжними заземлювачами рівним 21-4 м. Знаходимо значення коефіцієнта використання П₆ = 0,66, П₇ = 0,39; тоді необхідне число вертикальних заземлювачів:

.

Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого пристрою R з врахуванням з’єднувальної полоски:

 

;                   (12.5.6)

 

Розрахунок заземлюючого пристрою виконано вірно так, як

R< ч₃ – 3,6 < 4.

 

Вимоги пожежної безпеки

Для дотримання вимог пожежної безпеки дороги на території будівництва, по можливості влаштовуються кільцевими. При влаштуванні тупікових доріг передбачаються кільцеві об’їзди і майданчики для розвороту автомобілів, розміром не менше 6 х 12 м.

Відстань від краю автомобільних доріг до будівель та споруд, прийнятий від 1,5 м до 11 м в залежності від довжини будівлі та присутності виїзду.

До будівель та споруд по всій їх довжині забезпечується під’їзд пожежних машин з однієї сторони - при ширині будівлі до 18 м, із двох сторін – при ширині більше 18.

На будгенплані виділяються місця для приготування ізоляційних матеріалів (приготування мастик, розігрівання битума та ін.)

Величина протипожежних розривів в межах будівельного майданчика до існуючих будівель та споруд приймається у відповідності до діючих будівельних норм.

Тимчасові будівлі та споруди прийняті у відповідності до вимог пожежної безпеки.

Для запобіганні пожеж розробляють заходи, за яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум’я при роботі, контакт нагрітих деталей обладнання з горючими матеріалами:

До організаційних заходів належать

- правильний вибір технології;

- незапущення захаращеності приміщень і будівельних майданчиків;

- навчання працівників правилам пожежної безпеки;

- спеціальне розміщення матеріалів на складах техніки, та техніки в ремонтних майстернях.

До технічних належать заходи, що стосується правильного добору і монтажу електрообладнання, систем блискавкозахисту об’єктів і влаштування заземлення, іскрогасників.

Заходи режимного характеру – це заборонене куріння, запалювання вогню, правильного зберігання промаслених ганчірок, постійний контроль за зберігання, що можуть самозагорятись та інше.

Тактично – профілактичні заходи передбачають дію пожежних команд, забезпечення об’єктів первинними засобами вогнегасіння, а також підтримування постійно в справному стані каналізаційної системи в цілому.

Вид, кількість і розміщення первинних засобів пожежегасіння на об’єктах експлуатації НС, систем відповідає вимогам норм пожежної безпеки України.

Капітальні вкладення

 

Визначення капітальних вкладень в будівництво системи водовідведення міста проводиться за укрупненими показниками [3, табл.66.45-66.48]. Капітальні вкладення визначаються в таблиці 14.1. При перерахунку цін до 1984 року в ціни 2007 року застосовуємо коефіцієнт 6,5, цін після 1984 року – 5.

Експлуатаційні витрати

 

Експлуатаційні витрати складаються з витрат на хімічні реагенти, виробничу електроенергію; витрат на теплову енергію та паливо; витрат на заробітну плату; витрати на поточний ремонт, амортизаційних відрахувань та інших витрат.

Річні витрати на хімічні реагенти (рідкий хлор, який витрачається на знезараження очищених стічних вод) становлять:

 

, тис.грн/рік                                        (13.1)

 

де Ц_р – ціна за 1 тону реагенту, грн. Приймаємо 98,9 · 6,5 = 642,85 грн /т

[3, табл.66,60] ;

Q_хл^річ – річна витрата реагенту 79,4 т/рік

тис.грн./рік.

Річна витрата на виробничу електроенергію визначаються в табл.14.2. Витрати за електроенергію розраховується за тарифами прейскурантів 09-01. Розрахунок вартості електроенергії проводимо по одноставочному тарифу, оскільки загальна потужність електродвигунів менше 750 кВт.

Витрати активної енергії визначаються за формулою:

 

                                            (13.2)

 

де Q – розрахункова годинна подача насосної станції, м³/год;

Н – напір насосів,м;

К – коефіцієнт запасу потужності, 1,1;

 - ККД двигуна.

.

Річні витрати на теплову енергію та паливо визначаються 13.3.

Витрати на заробітну плату основних виробничих робочих – в таблиці 13.4. При цьому списочна чисельність працюючи прийнята по [3, табл.66.53-66.59], а усереднені показники середньорічної зарплати по табл.66.57 [3].

Амортизаційні відрахування від суми капітальних вкладів, тобто кошторисної або балансової вартості основних фондів, визначені у відповідності з встановленими нормативами в табл. 14.5 [16].

Витрати на поточний ремонт, які включають основну та додаткову зарплату ремонтних робочих, витрати матеріали, що витрачаються на ремонт, а також послуги ремонтних майстерень, приймаються в розмірі 1% від вартості споруд, обладнання та мережі (за п.А, таб.13.1).

Інші витрати (цехові, загальноексплуатаційні) умовно приймаються такими, як сума витрат на основну заробітну плату виробничих робочих.

Результати розрахунків по всіх статтях експлуатаційних витрат зведені в табл.13.6.

Таблиця 13.3

Таблиця 13.4

Таблиця 13.5

Таблиця 13.6

Кошторис річних експлуатаційних витрат по статтях

№ п/п	Назва статті	Річні витрати по системі в тис.грн./рік
1.	Хімічні реагенти	51,04
2.	Електроенергія	4666,42
3.	Теплова енергія	3,4
4.	Заробітна плата	840
5.	Амортизаційні відрахування	1562,54
6.	Поточний ремонт 1% від кап.затрат	848,2
7.	Інші витрати – зарплати робітників	840
	Всього	8811,6

 

Таблиця 13.7

Використана література

1. Канализация С.В. Яковлев, Я.А. Карелин, Я.М. Жуков, С.К. Колобанов 5-е изд. перераб. и допол. М. – Стройиздат 1975

2. СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения. Нормы проектирования. – Стройиздат 1986

3. Канализация населённых мест и промышленных предприятий. Справочник проектировщика под общей ред. В.Н. Самохина 2 изд. перераб. и допол. – М: Стройиздат 1981

4. Санитарные нормы и правила охраны поверхностных вод от заграждения - М: 1988

5. Ласков Ю.Н. Воронов Ю.В. Калицун В.И. Примеры расчётов, канализационных сооружений, Учебное пособие для вузов - М: 1987

6. Василенко А.А. Водоотведение. Курсовое проектирование. Высшая школа. 1988.

7. Лукиных А.А., Лукиных М.А. Таблицы для гидравлического расчёта канализационных сетей по формуле Н.Н. Павловского Стройиздат, 1984

8. СНиП 2.02.04.82 Строительная геофизика. 1983 -136 с.

9. Каталог «Насосы применяемые в канализации» 1988

10. Справочник строителя «Монтаж систем внешнего водоснабжения и канализации» под ред. А.К. Перешивкина – М: Стройиздат, 1978.

11. Белецкий В.Ф. и др. Конструкции водопроводных канализационных сооружений. Справочное пособие. – М: Стройиздат, 1989.

12. Оганевский В.П. Строительные краны - К: Изд. Будівельник.

13.Правила производства и приёмки робот. Техника безопасности в строительстве. СНиП 4-80. – М: Стройиздат 1980.

14. Дикман Г.Г. Организация, планирование и управление строительством. -М: Стройиздат, 1990.

15. Белецкий Б.Ф. Организация строительных и монтажных робот. – М: Изд. Высшая школа, 1989.

З М І С Т

 

1. Дані про місцерозташування об’єкту

1.1 Місцерозташування міста

1.2 Гельєф об’єкта каналізування

1.3 Геологічні та гідрогеологічні дані

1.4 Метеорологічні дані

1.5 Дані про водойму-приймача стічних вод

1.6 Існуючі каналізаційні споруди і каналізаційна мережа

1.7 Енергопостачання району будівництва

2. Вихідні дані до проекту

2.1 Терміни та послідовність проектування та будівництва

2.2 Розрахункова кількість водостоживачів

2.3 Прийняті проектом норми водовідведення

2.4 Розрахункові показники промислових підприємств прийняті для визначення кількості стічних вод

3. Розрахункові витрати стічних вод

3.1 Визначення середніх витрат стічних вод від населення міста

3.2 Витрати стічних вод від промислових підприємств

3.3 Сумарні розрахункові витрати стічних вод населеного пункту і промислових підприємств

4. Розрахунок конструкції забруднень стічних вод

4.1 Концентрації забруднень побутових СВ

4.2 Концентрації забруднень промислових підприємств

4.2.1 Концентрації забруднень молокозаводу

4.2.2 Концентрації забруднень станкобудівельного заводу

4.2.3 Концентрації забруднень шарикопідшипного заводу

4.3. Середні концентрації забруднень суміші побутових і виробничих стічних вод

5. Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод

5.1 Розрахунковий коефіцієнт змішування стічних вод з водою річки

5.2 Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод по допустимій БПК

5.3 Визначення необхідного ступеня очистки по завислим речовинам

5.4 Розрахунок необхідного ступеня очистки по розчиненому у воді водоймища кисню

6. Опис і розрахунок основних споруд для відведення і очистки стічних вод

6.1 Мережі і колектори

6.1.1 Розрахункові витрати стічних вод на ділянки колекторів

6.1.2 Вибір матеріалу труб для каналізаційної мережі

6.1.3 Гідравлічний розрахунок колекторів

6.2 Насосна станція

6.2.1 Напірні водогони

6.2.2 Підбір насосів

6.2.3 Приймальні резервуари

6.3 Розрахунок основних споруд очистки стічних вод

6.3.1 Технологічна схема очистки СВ

6.3.2 Решітки дробарки

6.3.3 Аеровані піскоуловлювачі

6.3.4 Первинні відстійники

6.3.5 Аеротенки

6.3.6 Вторинні відстійники

6.3.7 Споруди для знезараження стічних вод

6.3.8 Мулоущільнювачі

6.3.9 Метантепки

6.3.10 Мулові майданчики

6.3.11 Повітродувна станція

6.3.12 Гідравлічний розрахунок труб і комунікацій

7. Розрахунок споруд для техніко-економічного порівняння варіантів

8. Техніко-економічне порівняння варіантів

8.1 Капітальні витрати по варіантах

8.2 Експлуатаційні витрати по варіантах

8.3 Приведені витрати по варіантах

9. Генплан майданчика очисних споруд

9.1 Допоміжні будівлі і поруди

9.1.1 Насосна станція сирого осаду первинних відстайників

9.1.2 Насосна станція перекачки активного мулу

9.1.3 Інжекторних метантенків

9.1.4 Насосна станція дренажної мулової води

9.1.5 Котельня

9.2 Генплан площадки і благоустрій

9.3 Випуск стічних вод

9.4 Методи контролю за роботою очисних споруд. Диспетиризація і автоматизація

9.5 Рекомендації по техніці безпеки при експлуатації очисних споруд

10. Санітарно-технічні системи об’єкту

11. Технологія і організація робіт при будівницвтві насосної станції

11.1 Характеристика споруди і її конструтивні особливості

11.2 Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт

11.2.1 Визначення розмірів земляних робіт

11.2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт

11.2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів

11.2.4 Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для  транспортування зайвого грунту

11.2.5 Вибір кранів для монтажу споруд ВіВ

11.2.6 Техніко-економічне порівняння кранів

11.3 Складання калькуляції трудових витрат і таблиці технологічних розрахунків

11.3.1 Технологічна карта на торкретування стін і дна  насосної станції

11.3.2 Область застосування

11.3.3 Організація і технологія будівельного процесу

11.4 Будівельний генеральний план об’єкту

11.4.1 Розрахунок складів

11.4.2 Розрахунок тимчасових приміщень

11.4.3 Розрахунок тимчасового водопостачання

11.4.4 Енергопостачання будівельного майданчика

11.4.5 Техніко-економічні показники будгенплану

12. Охорона праці

12.1 Організація охорони праці при будівництві насосної станції

12.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

12.3 Розробка заходів з охорони праці при будівництві

12.4 Розрахунок занулення трансформатора живлення

12.5 Розрахунок заземлення

12.6 Вимоги пожежної безпеки

13. Техніко-економічні розрахунки і показники проекту

13.1 Капітальні вкладення

13.2 Експлуатаційні витрати

13.3 Техніко-економічні показники проекту

В с т у п

 

В даному дипломному проекті проводяться розрахунки та даються рекомендації по каналізації міста Л.

Кількість населення становить 227331 людей. Крім цього, в місті Л. знаходиться три підприємства, які користуються послугами каналізації і стапкобудівельний завод, шарикопідшипний завод і молокозавод.

Для забезпечення відведення стічних вод на очисні споруди в дипломному проекті розробляється повна роздільна система каналізації міста, яка передбачає окреме відведення на відповідні очисні споруди господарсько-побутових і виробничих стічних вод однією мережею труб та дощових вод іншою.

Очисні споруди проєктуємо на механічну та повну біологучну очистку стічних вод з наступним їх знезараженням.

Для обслуговування безперервно зростаючого міського населення при зростаючих нормах водоспоживання та водовідведення потрібно значно збільшити пропускну здатність міської каналізації.

Останнім часом велика увага приділяється охороні навколишнього середовища, зокрема охороні водойм. Для цього потрібно більш ретельно займатися очисткою стічних вод та кращою обробкою осаду.

Дані про місцерозташування об’єкту

Місцерозташування міста

 

Місто Л. знаходиться в західній частині Львівської області на березі річки Світлої. Місто Л. відноситься до міст обласного підпорядкування.

По санітарному благоустрою місто має три зони забудови: багатоповерхову, малоповерхову та індивідуальну зону забудови. На території міста розташовані промислові підприємства місцевого та міждержавного значення: станкобудівний завод, шарикопідшипниковий завод молокозавод.

Вулиці і тротуари міста мають асфальтове покритті. Ширина вулиць поливається в межах 8-30 м, тротуарів 3-6 м. Типові поперечні розрізи вулиць для різних зон забудови міста показані.

Місто має велику кількість зелених насаджень. На території міста Л. є наступні інженерні комунікації: водопостачання, газопостачання, тепломережі, електромережі.