Розрахунок основних споруд очистки стічних вод
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Технологічна схема очистки стічних вод

Проектом передбачається повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрацій забруднень в очисних стоках по БПКП, та зв.рег., до 15 мг/л.

До складу очисних споруд для очистки стічних вод входять:

- решітки-дробарки;

- піскоуловлювачі;

- первинні відстійники;

- аеротенки;

- вторинні відстійники;

- контактні резервуари;

- допоміжні споруди та будівлі.

Для обробки осаду стічних вод передбачені мулозгущувачі, метантенки, мулові та піскові майданчики.

Для обеззараження очищеної води передбачено 30 хв., контакт її з хлором в контактних резервуарах. Див. малюнок 6.3.1.

Решітки дробарки

Для затримання та подрібнення великих забруднень, що містяться в стічних водах приміняють решітки – дробарки марки ГД.

Необхідна площа прозорів решітки [3. табл.11.2]

 

, м2 (6.3)

 

де Q max. год – максимальна годинна витрата стічних вод.

Vр – швидкість руху стічних вод в прозорих решітки-дробарки при максимальній витраті 1,2 м/с [3, табл.11,2 примітка]

м2.

Кількість решіток визначаємо за формулою:

 

 шт марки ГД – 600 3 роб 1 рез.. (6.4)

 

Фактична швидкість складатиме:

 

м/сек.

Технічна характеристика решітки марки ГД-600

- максимально пропускна здатність - 200 м2/год

- ширина прозорів                    - 10 мм

- діаметр барабану                    - 635 мм

- частота обертання барабану  - 31 хв-1

- потужність електродвигуна -

- маса – 1600 кг; 1,5 кВт

- сумарна площа щільових прозорів – 4550 см2

Аеровані піскоуловлювачі

До швидкості стічних вод в годину максимального притоку приймаємо аеровані піскоуловлювачі,

U = 0,08 – 0,12 м/сек. [2. Таб.28 стор.23]

Гідравлічна крупність піску, що затримується такими піскоуловлювачами Uо13,2 18,7 мм/сек. [2. табл.28].

Визначимо площу поперечного перерізу піскоуловлювача з кількістю затриманого піску 0,03 л (людина за добу);

 

, м2 (6.5)

 

де n – число відділень не менше 2х [3.табл.11, стор.95]

V - горизонтальна швидкість руху води в м/сек;

, м2.

Ширина до висоти має таке співвідношення В/Н = 1,5;

 

м;


м.

Фактична швидкість складатиме:

м/сек, що знаходиться в заданих межах.

Довжину знаходимо за формулою:

 

,м                                              (6,6)

 

де Kр – коефіцієнт використання об’єму з [2, табл.27];

Нр – робоча глибина аерованого піскоуловлювача , м;

Vф – фактична швидкість руху, м/сек;

Uo – гідравлічна крупність частинок Uо = 13,2 мм/сек,

м.

Похил дна піскоуловлювача приймаємо 0,02-0,04 в бік піскового лотка.

Витрата повітря, яке подається в аеротенки піскоуловлювача.

 

м3/год [2. стор.24]

 

де - питома витрата повітря в піскоуловлювачах [2.п.6.28] – 3…5м32год

м3/год.

Витрата води, яку подають технічні насоси для гідрозливу піску:

 

 л/сек [2.п.6.30] (6.7)


Vh – вихідна швидкість зливної води, 0,0065 м/сек;

Lss – довжина піскового лотку

Lss = 16,23 – 2,5 = 13,73 м;

2,5 - довжина піскового приямку;

вss – ширина піскового лотка, 0,5 м;

=л/сек.

Кількість піску, що затримується в піскоуловлювачах:

 

м3/добу (6.8)

 

де Nпр – приведена кількість жителів по зважаним речовинах, чол.;

0,02 – норма затримання піску в л (чол.добу);

вологість 60%; об’ємна вага – 1500 м/м3.

Для підсушування піску, який видаляється з піскоуловлювача за допомогою гідроелеваторів влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких складатиме:

 

м2 (6.9)

 

де, gрік – навантаження на піскові майданчики [2.п.6.33] – 3 м32рік)

Приймаємо 2 карти піскових майданчиків розміром 15 х 25 м.

Фактична площа піскових майданчиків складатиме 750 м2.



Первинні відстійники

Для видалення із стічних вод грубодисперсних домішок приймаємо первинні радіальні відстійники розрахунок яких здійснюємо по кінетиці випадання зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод

% (6.10)

 

де  - концентрація зважених речовин суміші, мг/л;

150 – концентрація зв.речовин в освітленних стічних водах, кі надходять в аеротенк на біологічну очистку, мг/л.

Розрахункове значення гідравлічної крупності речовин, що затримуються в первинних відстійниках

 

, мм/сек (6.11)

 

де Нset – глибина проточної частини відстійника Нset = 31 м [2.табл.31];

Кset – коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника Кset = 0,45 [2,табл.31];

Tset – тривалість відстоювання в секундах, яка відповідає необхідному ефекту очистки і отримана в лабораторному ціліндрі висотою h1 = 0,5 м;

Tset = 540 сек; [3, стор.102, табл.12];

Кt – коефіцієнт, що враховує вплив температури води на її в’язкість при t min = 17ºС Кt = 1,084 [3, стор.103];

п2 – показник степеня, який залежить від агломерації зважених речовин в процесі відстоювання, n2 = 0,25 для коагулюючих зважених речовин [3, стор.102];

мм/с.

Пропускна здатність одного відстійника для радіальних:

 

3/год;

Dset– діаметр відстійника, м;

den – діаметр впускного пристрою, м;

Vtb – поправка на турбулентність потоку, приймаємо по [2.таб.3.2] в залежності потоку води у відстійнику, м/с.

Орієнтовно приймаємо Utb = 0 м/с.

Приймаємо відстійники d = 24,0 м

м3 /год.

 

Приймаємо шт,

 

п – коефіцієнт запасу, 1,2…1,3.

Середня швидкість руху води на середині радіуса відстійника буде:

 

м/сек.

 

При D = 30 м; R = 15 м,

nвід – кількість прийнятих відстійників так як 2,92 < 5,0 м/с тому Vtb= 0 прийнято вірно.

 

АЕРОТЕНКИ

Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенерацією активного мулу згідно [2, п.п.6.14].

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках, год:

 

 (6.12)


де Len, Lex – БПК стічних вод на вході і на виході з аеротенку;

Rі – степінь рециркуляції активного мулу, Rі=0,6 [2, п.6.145];

ар – доза активного мулу в регенераторі г/л:

 

;

 

аі – доза активного мулу в аеротенку аі=1,5 г/л;

г/л;

s – зольність активного мулу приймаємо s=0,3 [2. табл.40];

Тw – середньорічна температура стічних вод (18º С);

Ρ – питома швидкість окислення забруднень, мг/год:

 

 (6.13)

 

- максимальна швидкість окислення в мг/год.;

С0 – концентрація розчиненого кисню в мг/л; С0=2,0 мг/л в аеротенку;

К0 – константа розчиненого кисню в мг/л; [2, табл.40], К0=0,625;

Кl – константа, що характеризує властивості органічних забруднень, [2, табл.40], Кl=3,3мг БСК/л;

- коефіцієнт інгібіювання продуктами розпаду активного мулу, 0,07 г/л, [2, табл.40];

мг/год;

тривалість обробки води в аеротенку,год:

 

 год.

Тривалість окислення складатиме:

год.

Тоді тривалість регенерації становить:

 

год.

 

Об’єм аеротенку визначаємо по середньогодинному надходженню води за період аерації в години максимального притоку [2, п.6.142] в м3/год:

 

м3/год.

 

Об’є аеротенку визначаємо за формулою:

 

м3.

Об’єм регенератора: м3.

Загальний об’єм: м3.

 

Частка регенератора в загальному об’ємі аеротенку:

 

.

 

Приймаємо 4-х коридорний аеротенк, трьох секційний, об’єм однієї секції:

м3;

ширина коридору – 6,0 м;

глибина коридору – 4,4 м;

довжина коридору м, приймаємо найближчу кратну 60,0 довжину, заокругливши до більшого, тобто 66 м.

Перерахуємо об’єми, фіктичні:

м3;

м3;

м3.

Фактична тривалість обробки води в аеротенку:

 

год;

 

при розрахунковій 2,12 год.

Фактична тривалість регенерації мулу:

 

год;

 

при розрахунковій 1,74 год.

Органічних забруднень в аеротенку складатиме:

 

год;

 

при розрахунковій 3,86 год.

Отже, розміри аеротенку і регенератора підібрані вірно.

Навантаження на активний мул:

 

, мг/год; (6.14)

мг/добу.

По [ 2, табл.41] знаходимо муловий індекс по вирахованому навантаженню на активний мул:

і=80,58 см3/г.

Перевіряємо мінімальний ступінь рецеркуляції:

 

,

 

прийнята величина Rі=0,6, що не менше розрахункового Rі=0,137 то перерахунок робити не потрібно.

Середні витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку, м33:

 

 (6.15)

 

де g0 – питома витрата кисню повітря на 1 мг БСК для повної біологічної очистки g0=1,1 мг/1мг [2, п.6.15];

К1 – коефіцієнт, що враховує тип аератора, приймається для мілкопузирчатої аерації в залежності від співвідношення площі зони, що аерується до площі аеротенку, К1=1,47 [2, табл.42] для мілкопузирчастої аерації;

К2 – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора при hа=4,4 м [2, табл.43] К2=2,71;

К3 – коефіцієнт, якості води, який застосовується для побутових стічних вод, К3=0,85 [2, п.6.157];

Кt – коефіцієнт, який враховує температуру стічних вод та визначається за формулою:

;

 

Tw – середньомісячна температура в літку (22º С – по завданню);

С0 – концентрація кисню повітря в аеротенку С0=2 мг/л;

Са – розчинність кисню повітря у воді аеротенку:

 

мг/л;

 

Сt – розчинність кисню повітря при атмосферному тиску tº С=22, середньомісячна в літку [5, табл.3.5.], Сt=8,67 мг/л.

м32.год.

Розрахункова інтенсивність аерації становить:

 

 м32.год.

 

Отримана інтенсивність аерації менша за максимально допустиму.

Іа.max=10 м32.год [2, табл.42] перерахунок робити не потрібно.

Необхідна витрата повітря:

 

м3/год.


ВТОРИННІ ВІДСТІЙНИКИ

Для видалення активного мулу з мулової суміші після аеротенків приймаємо вторинні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню:


 

де Кss=0,4 для радіальних відстійників;

Нset – глибина проточної частини відстійника, приймаємо 3,1м;

Jі – муловий індекс 81,9 см3/г;

at – залишкова концентрація активного мулу в очищеній воді на виході, 15 мг/л;

аі – концентрація мулу в аеротенку 1,5 г/л;

.

Необхідна площа поверхні вторинних відстійників:

 

,

 

К3 – коефіцієнт запасу на випадок, мінімальна кількості відстійників 121,3 [2, п.6.58].

 

;

шт.

 

Приймаємо 4 шт., d=30,0 м.


Дата: 2019-05-28, просмотров: 247.