При більшості надзвичайних ситуаціях, наприклад, вибухах нафтопродуктів, дії напору сильного вітру, основним вражаючим чинником, що діє на виробничі будівлі, споруди, обладнання, є повітряна ударна хвиля, основним параметром якої є надмірний або надлишковий тиск або тиск швидкісного напору. В інших випадках дію вражаючих факторів можна порівняти з дією надлишкового тиску – це відноситься, наприклад, до дії землетрусу, хвилі прориву при катастрофічному затопленні і в інших випадках.

Як кількісний показник стійкості об’єкту до впливу надлишкового навантаження приймається значення надмірного тиску, за якого будівлі, споруди і обладнання об’єкту зберігаються або отримують слабке і середнє руйнування. Це значення надмірного тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкта до ударної хвилі,

За межу стійкостібудь-якого елемента об’єкту /будівля, споруда, обладнання/ приймається мінімальне значення , за якого елемент отримає середнє руйнування.

Послідовність оцінки:

1. При здійсненні оцінки стійкості виробничого підприємства спочатку визначають максимальні параметри тих вражаючих факторів, які можуть суттєво впливати на стійкість основних елементів об’єкту:

- для вибуху вибухо - небезпечної речовини в відкритому або закритому просторі - максимальне значення тиску повітряної хвилі;

- для землетрусу – визначають інтенсивність землетрусу і відповідну йому величину надмірного тиску;

- для катастрофічного затоплення - визначають можливу висоту хвилі прориву на об’єкті та тиск водної хвилі прориву;

- для сильного штормового або ураганного вітру визначають тиск швидкісного напору;

- при вибуху звичайної вибухової речовини (тротилу) надмірний тиск повітряної хвилі на відстані r (м) від центру вибуху залежно від маси речовини Q (кг) визначається за формулою:

, кПа

Для інших випадків розрахунок параметрів вражаючих факторів можна взяти з розділу 3 – “Оцінка інженерної обстановки”.

2. Виділити основні елементи об’єкту і визначити ступені їх руйнування залежно від додаткового навантаження повітряної або іншої хвилі.

Визначити можливий збиток /процент виходу з ладу/ окремих елементів об’єкту за очікуваного .

Таблиця 10.1 - Очікуваний збиток залежно від розмірів руйнування

3. Визначити межу стійкості основних елементів та об’єкту в цілому за найменш стійким елементом.

4. Порівняти з і визначити стан стійкості окремих елементів та об’єкту в цілому.

При об’єкт стійкий, а при об’єкт нестійкий до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів.

Результати оцінки відобразити в таблиці, вигляд якої наведено нижче.

В завершенні робитися висновки, в яких указується:

q межа стійкості об’єкта;

q найуразливіші елементи об’єкта;

q характер та ступень руйнувань, що очікуються на об’єкті від надлишкового навантаження повітряної або іншої хвилі та можливий збиток;

q межа підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об’єкта.

Заходи по підвищенню стійкості:

· підвищення стійкості несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом установки додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

· розміщення обладнання на нижніх поверхах будівель, в підвалах і підземних спорудах, надійне закріплення його на підмурівку, установка спеціальних захисних кожухів або ковпаків;

· прокладка комунально-енергетичних і технологічних мереж під землею;

· створення резервних запасів палива, сировини, обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури;

· заміна відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;

· зменшення кількості вибухових речовин в сховищах.

Приклад за завданням 10.3 Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях

За типом зазначеної надзвичайної ситуації потрібно провести аналіз стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно – технічні та організаційні заходи з підвищення стійкості його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій