Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Втрати населення можна визначить по сумарної дозі опромінення , яку отримали люди за визначений строк.
Вихідні дані :
1. Доза , яку визначили при рішенні завдань 1 або 2—Двиз.
2. Доза , яку отримали раніше – Дотр.ран.
3. Час, який минув після попереднього опромінення.
Порядок вирішення
За таблицею 4.4 визначаємо остаточний коефіцієнт Кост. і за його допомогою дозу залишкову: Д зал.= Дотр.ран. * К ост.
Далі находимо сумарну дозу опромінення :
Дсум. = Д виз. + Д зал.
За таблицею 4.5 за сумарною дозою визначаємо втрати.
Приклад 4.2.6 При роботі у зоні радіоактивного зараження особовий склад команди ЦО отримав дозу опромінення 100 рад. Розрахувати наслідки цього опромінення, якщо півтора міцяця потому люди також отримали 80 рад.
Розв’язування:
1. Кост.= 0.35 (або 35% за таблицею 4.4
2. Д зал.= Дотр.ранее*К ост. = 80 * 0.35 = 28 рад.
3. Дсум. = Д виз. + Д зал. = 100 + 28 = 128 рад.
За таблицею 4.5 втрати в команді ЦО складуть 5%, причому в перші дві доби захворюють окремі люди (втрати будуть мати поодинокі випадки), протягом 3 – 4 тижнів після опромінення захворюють всі останні 5 %. Смертельних випадків не очикується.
Таблиця 4.2 - Коефіцієнти для перерахунку потужності дози опромінювання на різний час після аварії
| Т, год. | Кт | Т, год. | Кт | Т, год. | Кт | Т, год. | Кт |
| 0.5 | 1.32 | 4.5 | 0.545 | 8.5 | 0.427 | 0.33 | |
| 0.525 | 0.417 | 0.303 | |||||
| 1.5 | 0.85 | 5.5 | 0.508 | 9.5 | 0.408 | 1доба | 0.282 |
| 0.76 | 0.49 | 0.4 | 0.213 | ||||
| 2.5 | 0.7 | 6.5 | 0.474 | 10.5 | 0.39 | 0.182 | |
| 0.645 | 0.465 | 0.385 | 0.162 | ||||
| 3.5 | 0.61 | 7.5 | 0.447 | 11.5 | 0.377 | 5діб | 0.146 |
| 0.575 | 0.434 | 0.37 | 6діб | 0.137 |
Таблиця 4.3 - Визначення довготривалості опромінення у залежності від часу початку опромінення від аварії
| Час, який минув з моменту аварії до початку опромінення | ||||||||
| а | ||||||||
| 0.2 | 7.30 | 8.35 | 10.00 | 11.30 | 12.30 | 14.00 | 16.00 | 21.00 |
| 0.3 | 4.50 | 5.35 | 6.30 | 7.10 | 8.00 | 9.00 | 10.30 | 13.30 |
| 0.4 | 3.30 | 4.00 | 4.35 | 5.10 | 5.50 | 6.30 | 7.30 | 10.00 |
| 0.5 | 2.45 | 3.05 | 3.35 | 4.05 | 4.30 | 5.00 | 6.00 | 7.50 |
| 0.6 | 2.15 | 2.35 | 3.00 | 3.20 | 3.45 | 4.10 | 4.50 | 6.25 |
| 0.7 | 1.50 | 2.10 | 2.30 | 2.40 | 3.10 | 3.30 | 4.00 | 5.25 |
| 0.8 | 1.35 | 1.50 | 2.10 | 2.25 | 2.45 | 3.00 | 3.30 | 4.50 |
| 0.9 | 1.25 | 1.35 | 1.55 | 2.05 | 2.25 | 2.40 | 3.05 | 4.00 |
| 1.0 | 1.15 | 1.30 | 1.40 | 1.55 | 2.10 | 2.20 | 2.45 | 3.40 |
Таблиця 4.4 - Доля випромінювання, яка залишилася від отриманої дози на даний час
| Час, який минуле після попереднього опромінення, Тпр., тиждень | ||||||||||||||
| Кост. в % |
Таблиця 4.5 - Втрати особового складу (населення) в залежності від отриманої дози радіації та розподіл втрат по часу. Однократне (до 4-х діб) опромінення.
| Доза радіації | Втрати (%) особового складу(населення) протягом часу , який відраховується від кінця опромінення | Смертність від опромінення (%) | ||||
| Двох діб | Другого та третього тижня | Третього та четвертого тижня | Всього | |||
| Поод.вип. | Поод.вип. | Поод.вип. | ||||
| Поод.вип. | ||||||
| Поод.вип. | ||||||
| Поод.вип. | ||||||
| Поод. вип. | ||||||
Практичне заняття № 5 Оцінка хімічної обстановки
Підхімічною обстановкою розуміють обстановку, яка складається на місцевості та об’єктах, які на ній розташовані, у результаті аварії на хімічно-небезпечному підприємстві і характеризується масштабами та ступенем хімічного забруднення. Хімічна обстановка потребує оцінки та вжиття засобів захисту населення, об’єктів та сил ЦО.
При оцінці хімічної обстановки визначають:
1) Масштаби зон хімічного зараження – межі та площу зон.
2) Тривалість вражаючої дії НХР.
3) Час підходу хмари НХР до об’єкту.
4) Можливі втрати населення під час хімічного ураження.
5) Термін перебування людей в засобах індивідуального захисту.
Прийняті допущення при оцінки хімічної обстановки:
§ Ємності при аварії руйнуються повністю.
§ Якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею, приймається для прогнозування що це розлив “вільно”. Товщина шару рідини НХР (h) приймається при цьому рівною 0,05 м. Якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування або піддон, приймається що це розлив “у піддон”, при цьому висота шару розлитої НХР має бути h = Н – 0,2 м, де H- висота піддону (обвалування),м.
§ Усі розрахунки виконуються на термін не більш 4 годин. Після отримання даних розраховане значення глибини переносу хмари зараженого повітря порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години (за таблицею 5.9). Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються.
§ При аварії на продукто - і газопроводі кількість викиду приймається рівною його максимальному значенню, яке знаходитися в трубопроводі між двома автоматичними відсікачами. Наприклад, при аварії на аміакопроводі Тольяті – Одеса за кількість викиду приймається 500тон аміаку.
Завдання № 5.1 Визначення глибини зон зараження НХР
Масштаби зон хімічного зараження НХР у залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховують:
Ø для стислих газів – тільки по первинній хмарі.
Ø для отруйних речовин, що киплять вище температури навколишнього середовища – тільки по вторинній хмарі.
Ø для зріджених газів — по первинній і вторинній хмарам.
Розрахунок глибини зони зараження НХР. Розрахунок проводиться за допомогою даних таблиць № 526 – 5.9 у залежності від кількісних характеристик викиду НХР і швидкості вітру. Кількісні характеристики викиду визначаються по їх еквівалентним значенням.
Еквівалентна кількість НХР – така кількість хлору, масштаб зараження якою при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступеню вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 269.