Міністерство аграрної політики України

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Міністерство аграрної політики України

Таврійський державний агротехнологічний університет

Енергетичний факультет

Кафедра «Електропостачання сільського господарства»

Електропостачання сільського

Населеного пункту

Методичні вказівки до курсового проекту

для студентів очної форми навчання

за напрямом: 6.100101 “Енергетика та електротехнічні системи
в агропромисловому комплексі”, ОКР “Бакалавр”

на базі середньої технічної освіти

Мелітополь – 2011 р.

Міністерство аграрної політики України

Таврійський державний агротехнологічний університет

Енергетичний факультет

Кафедра «Електропостачання сільського господарства»

Електропостачання сільського

Населеного пункту

Методичні вказівки до курсового проекту

для студентів очної форми навчання

за напрямом: 6.100101 “Енергетика та електротехнічні системи
в агропромисловому комплексі”, ОКР “Бакалавр”

на базі середньої технічної освіти

Мелітополь – 2011 р.

УДК 621.3.002

Методичні вказівки розробили: к.т.н., доцент Коваленко О.І.,

асистент Коваленко Л.Р.

Методичні вказівки розглянуті на засіданні кафедри ЕСГ.

Протокол № від " " квітня 2011 р.

Методичні вказівки рекомендовані методичною комісією

Енергетичного факультету.

Протокол № від " " 2011 р.

Рецензент к.т.н., доцент кафедри “ЕТ АПК”

Таврійський державний агротехнологічний університет, І.О. Кузнєцов

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни “Основи електропостачання сільського господарства” О.І. Коваленко, Л.Р. Коваленко

Мелітополь , 2011 р. – 55 с. 15 іл. 19 таб.

З М І С Т

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ……………………………………………………
	РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ СПОЖИВАЧІВ..………………………
	1.1	Розрахунок навантаження на вводі до групи житлових будинків..….
	1.2	Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного пункту
	ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ СПОЖИВЧИХ
	ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ НАПРУГОЮ 10/0,4 кВ………
	2.1	Розрахунок координат центра навантаження …………………………
	2.2	Проектування трас повітряних ліній напругою 0,38 кВ ……………
	РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ
	НАПРУГОЮ 0,38 кВ ………………………………………………………..
	ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ СИЛОВИХ
	ТРАНСФОРМАТОРІВ ПІДСТАНЦІЇ НАПРУГОЮ 10/0,4 кВ…………..
	4.1	Визначення розрахункової потужності підстанції……………………
	4.2	Вибір кількості та номінальної потужності силових
		трансформаторів напругою 10/0,4 кВ…………………………………
	РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ
	НАПРУГОЮ 10 кВ……………………………………………………………
	ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОЇ ВТРАТИ НАПРУГИ В МЕРЕЖІ………
	ВИБІР ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ
	10 ТА 0,38 кВ…………………………………………………………………
	ПЕРЕВІРКА ПОВІТРЯНОЇ ЛІІЇ 0,38 кВ НА КОЛИВАННЯ НАПРУГИ
	ПІД ЧАС ПУСКУ ПОТУЖНОГО ЕЛЕКТРОДВИГУНА………………….
	РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ………………….
	9.1	Розрахунок струмів короткого замикання в мережі 10 кВ…………..
	9.2	Розрахунок струмів короткого замикання в мережі 0,38 кВ…………
	ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ………………………………………..
	10.1	Вибір електричних апаратів напругою 10 кВ…………………………
	10.2	Вибір електричних апаратів напругою 0,38 кВ………………………
	РОЗРАХУНОК РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ
	НАПРУГОЮ 10 кВ…………………………………………………………..
	11.1	Розрахунок максимального струмового захисту лінії……………….
	11.2	Розрахунок струмової відсічки лінії…………………………………….
	ОБЛАДНАННЯ МЕРЕЖ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ, ЩО
	ПРОЕКТУЮТЬСЯ …………………………………………………………..
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………………………
ДОДАТКИ…………………………………………………………….………….

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курсовий проект має за мету розширити та закріпити теоретичні знання студентів, навчити їх використовувати ці знання при вирішенні конкретних питань електропостачання сільських споживачів, привити студентам вміння самостійної роботи з технічною літературою.

Проект складається із пояснювальної записки (35-40 сторінок рукописного тексту формату А4) та двох листів графічної частини формату А1 (А2).

Зміст пояснювальної записки: титульний лист, завдання, відомість проекту, реферат, зміст, вступ, розрахунково-пояснювальна частина, висновки, список літератури.

Лист 1 – “Мережі електричні напругою 0,38 кВ. Схема електрична розташування”. На листі необхідно привести: план населеного пункту (для кожного споживача вказати значення максимумів навантаження та відповідні коефіцієнти потужності); місце встановлення трансформаторних підстанцій (ТП) 10/0,4 кВ; повітряні лінії (ПЛ) напругою 0,38 кВ. Для ПЛ-0,38 кВ необхідно вказати: місця встановлення опор, кількість і марку проводів, їх довжину, втрату напруги до віддалених споживачів, місця розміщення повторних та грозозахисних заземлень. На листі також приводиться специфікація на матеріали і обладнання та експлікація приміщень.

Лист 2 – “Підстанція трансформаторна 10/0,4 кВ. Схема електрична принципова”. На листі необхідно привести принципову схему трансформаторної підстанції напругою 10/0,4 кВ. На листі також приводиться специфікація на електрообладнання підстанції.

Згідно із завданням на курсовий проект за додатками А, Б, В, Г та Д вибирають: варіант плану населеного пункту (додаток А), варіант навантаження споживачів населеного пункту (додаток Б), варіант повітряної лінії напругою 10 кВ (додаток В), навантаження споживчих ТП 10/0,4 кВ, що живляться лінією 10 кВ (додаток Г), довжину ділянок ПЛ-10 кВ (додаток Д).

Пояснення до розрахунків повинні бути стислими та чіткими. Якщо виконуються однотипні розрахунки, то детальні розрахунки наводяться лише один раз, а результати інших розрахунків зводять в таблицю.

Пояснювальна записка та графічна частина проекту повинні бути виконані у відповідності з вимогами ЄСКД [1].

Будинків

Розрахунок навантажень на вводах до споживачів ведеться паралельно для денного і вечірнього максимумів навантаження. Денний та вечірній максимуми навантаження (Р_д, Р_в), на вводах у виробничі, побутові та комунальні приміщення приймаються із завдання, або згідно [3 с.30; 4 с.29; 5 с.113; 6 с. 98; 7 с.113] (якщо вони не наведені у завданні).

Для групи житлових будинків навантаження вечірнього максимуму
Р_В, кВт, дорівнює

(1)

де – коефіцієнт участі у вечірньому максимумі, для побутового навантаження (для групи будинків) ;

– кількість будинків у групі (визначається із завдання, додаток Б), шт;

– коефіцієнт одночасності (для групи житлових будинків) [3 с.38; 4 с. 38; 5 с.118; 6 с.102; 7 с.119; 9 с.145];

– розрахункове навантаження на вводі в житловий будинок, приймається за вказаною у завданні (п. 1.5) характеристикою населеного пункту [3 с.37; 4 с.37; 5 с.115; 6 с. 99; 7 с.118; 9 с.140], кВт.

Навантаження денного максимуму групи житлових будинків
Р_д, кВт, дорівнює

(2)

де – коефіцієнт участі у денному максимумі, для побутового навантаження (групи житлових будинків) без електроплит [3 с.37; 4 с. 36; 7 с. 116].

Пункту

Потужність зовнішнього освітлення населеного пункту Р_з.о_., кВт, визначається за виразом

, (3)

де L – загальна довжина вулиць у населеному пункті, м;

N – кількість виробничих приміщень в населеному пункті, шт.;

Р_{0 вул}_.. – нормативне навантаження зовнішнього освітлення на один погонний метр вулиці, кВт [3 с.38; 4 с.37; 5 с.115; 6 с. 100; 7 с.118;
9 с.144];

Р_{0 nрим}_. – нормативне навантаження зовнішнього освітлення на одне виробниче приміщення, кВт [3 с.38; 4 с.37; 5 с.115; 6 с. 100; 7 с.118;
9 с.144].

НАПРУГОЮ 0,38 кВ

Для кожної лінії складають розрахункову схему, на якій вказують: споживачів; навантаження денного та вечірнього максимуму (Р_д/Р_в), кВт; коефіцієнти потужності ( / ); нумерацію розрахункових ділянок та їх довжину L,м. Житлові будинки кількістю до 10 можна представити як одне навантаження. Розрахункові схеми припускається викреслювати без масштабу. Приклад виконання розрахункової схеми ПЛ-0,38 кВ наведено на рисунку 1.

Рисунок 1 – Розрахункова схема повітряної лінії 0,38 кВ (приклад)

Розрахунок навантажень на окремих ділянках лінії 0,38 кВ залежить від характеру та розміру навантажень окремих споживачів. Якщо
навантаження не однорідні (мають різний характер навантаження) або не сумірні (відрізняються за значенням більш ніж в чотири рази) – розрахунок ведеться методом надбавок. Якщо навантаження однорідні та сумірні – розрахунок ведеться за допомогою коефіцієнта одночасності [3 с.38;
4 с.38; 5 с. 116; 6 с.101; 7 с.116; 9 с. 145].

В курсовому проекті розрахунок навантажень в мережі напругою
0,38 кВ пропонується виконати методом надбавок.

Розрахунок навантажень Р_р, кВт, розпочинають з кінця лінії за
виразом

(6)

де Р_б – більше з навантажень, кВт;

DР_м – надбавка від меншого навантаження, кВт [3 с.39; 4 с.38; 5 с.116; 7 с.120; 9 с.147].

Середньозважений коефіцієнт потужності cosj_с.з_. на ділянках лінії з різнорідними навантаженнями визначається за формулою

, (7)

де P_i – навантаження (денне або вечірнє) i-го споживача, кВт;

cosj _i– коефіцієнт потужності i-го споживача [3 с.39; 4 с.39; 5 с.118;
7 с.121; 9 с.141].

Значення повних розрахункових потужностей S_рд та S_рв, кВА, на ділянках лінії визначається за виразами

; (8) . (9)

У курсовій роботі необхідно навести приклад розрахунку навантажень для ділянок однієї лінії напругою 0,38 кВ. Розрахунок навантажень інших ліній можна представити в табличній формі (таблиця 2).

Таблиця 2 – Розрахунок навантажень ПЛ - 0,38 кВ

Ділянка лінії

Максимальне навантаження

Мінімальне навантаження

Надбавки

Розрахункове навантаження

Коефіцієнт потужності

Повна розрахункова потужність

Р_д, кВт

Р_в_, кВт

Р_д, кВт

Р_в_, кВт

Δ Р_д, кВт

Δ Р_в, кВт

Р_р.д_., кВт

Р_р.в_., кВт

сosj _д

сosj _в

S_р.д., кВА

S_р.в., кВА

НАПРУГОЮ 10 кВ

Розрахунок навантажень виконується за варіантом завдання (п. 1.3) для заданої схеми повітряної лінії напругою 10 кВ (додаток В). Навантаження (Р_д та Р_в, кВт) споживчих ТП 10/0,4 кВ (п.1.4 завдання) та довжини ділянок (L_i, км) повітряної лінії 10 кВ наведені у додатках Г та Д.

Приклад розрахункової схеми повітряної лінії напругою 10 кВ наведено на рисунку 2 (ТП, що проектуються зображуються не заштрихованими).

Рисунок 2 – Розрахункова схема повітряної лінії 10 кВ (приклад)

Розрахункові навантаження на ділянках лінії 10 кВ та кВт,

визначаються шляхом підсумовування навантажень споживчих ТП (денних і вечірніх окремо) з урахуванням коефіцієнта одночасності за виразами:

, (15) , (16)

де k_о – коефіцієнт одночасності [3с.42; 4 с.41; 5с. 120; 7 с.126; 9 с.145];

Р_{д i}, Р_{в i} – відповідно денне і вечірнє навантаження i-ї підстанції, кВт.

Для прикладу необхідно навести розрахунок навантаження на декількох ділянках повітряної лінії 10 кВ. Для інших ділянок лінії розрахунок навантажень бажано виконати в табличній формі (таблиця 3).

Таблиця 3 – Розрахунок навантажень повітряної лінії напругою10 кВ

Ділянка	åР_дi_, кВт	åР_вi, кВт	k_o	Р_р.д.i, кВт	Р_р.в.i, кВт	cos j_д	cos j_в	S_р.д.і_., кВА	S_р.в.і, кВА

В МЕРЕЖІ

Допустима втрата напруги в лініях 0,38 і 10 кВ визначається за відхиленнями напруги у споживачів, які повинні бути в межах ± 5 % від номінальної напруги [2-5].

Загальна допустима втрата напруги в мережі під час 100 % навантаження , %, визначається за виразом

, (17)

де – відхилення напруги біля джерела живлення при 100% навантаженні (для мережі 35/10/0,4кВ – на шинах 10кВ підстанції 35/10кВ), %;

– допустиме відхилення напруги у споживача при 100 % навантаженні, %;

– сума постійних та перемінних надбавок напруги трансформаторів, %;

– сумарні втрати напруги в лініях та в трансформаторах при 100% навантаженні, %.

Одержану загальну допустиму втрату напруги , %, необхідно розділити приблизно порівну між лініями мережі 10 і 0,38 кВ.

Відхилення напруги у найближчого до джерела живлення споживача при 25% навантаженні віддаленої ТП 10/0,4 кВ , %, перевіряємо за виразом

, (18)

де – відхилення напруги біля джерела живлення при 25 % навантаженні (для мережі 35/10/0,4кВ – на шинах 10кВ підстанції 35/10кВ), %;

– сума постійних та перемінних надбавок напруги трансформаторів, %;

– сумарні втрати напруги в лініях та в трансформаторах при 25% навантаженні, %.

Приклад визначення допустимої втрати напруги в мережі

Визначимо допустиму втрату напруги в мережі, що наведена на рисунку 3. Будемо вважати, що РТП 35/10 кВ (джерело живлення) має пристрої автоматичного регулювання напруги під навантаженням (РПН).
Це дає змогу підтримувати напругу на шинах 10 кВ РТП в межах
= +5%, = 0% (задається у завданні, п. 1.7).

Рисунок 3 – Розрахункова схема електричної мережі

Для розрахунку допустимої втрати напруги в мережі 10 та 0,38 кВ складається таблиця відхилень напруги (таблиця 4) [3с.149; 5с.88; 7с.167; 9с.66].

Таблиця 4 – Таблиця відхилень напруги на елементах мережі

Елемент мережі	Відхилення напруги, %
Найбільш віддалена ТП 10/0,4 кВ (ВТП)	Проектована ТП 10/0,4 кВ (ПТП)
100%	25%	100%	25%
Відхилення напруги на шинах 10 кВ	+5		+5
Лінія 10 кВ	– 6	–1,5	– 3	– 0,75
Трансформатор 10/0,4 кВ:
– постійна надбавка	+5	+5	+5	+5
– перемінна надбавка	+2,5	+2,5
– втрати	– 4	–1	– 4	–1
Лінія 0,38 кВ	– 7,5		– 8
Відхилення напруги у споживача	– 5	5 < +5	– 5	3,25 < +5

Для віддаленої ТП 10/0,4 кВ (ВТП) приймаємо надбавку трансформатора + 7,5 % (+5 – постійна; +2,5 – перемінна надбавка). Тоді сумарно допустима втрата напруги в мережах 10 і 0,38 кВ до точки Б становить

Загальна втрата напруги , %, ділиться приблизно порівну між мережами (лініями) 10 та 0,38 кВ.

Перевіримо відхилення напруги у найближчого споживача при 25% навантаженні віддаленої ТП (ВТП) (точка А). Будемо вважати, що втрата напруги в мережі 0,38 кВ до точки А дорівнює нулю – (споживач розташований безпосередньо біля шин 0,38 кВ ТП), тоді

Умова (18) виконується.

За допустимою втратою напруги в лінії 10 кВ, яка дорівнює –6% (таблиця 4), в розділі 7 проекту перевіряються вибрані перерізи проводів лінії 10кВ. Дійсна втрата напруги в мережі визначається шляхом розрахунків в розділі 7 проекту. Вона не повинна перевищувати допустиму .

Після вибору перерізів проводів ПЛ-10 кВ (пункт 7) визначається дійсна втрата напруги до проектованої ТП 10/0,4 кВ (ПТП). Припустимо, що фактична втрата напруги до ПТП (рисунок 3) в лінії 10 кВ складає . Значення втрати напруги до ПТП підставляємо в таблицю 4 і визначаємо допустиму втрату напруги в лініях 0,38 кВ, що відходять від ПТП. Для проектованої ТП 10/0,4 кВ (ПТП) приймаємо надбавку трансформатора + 5 % (+5 – постійна; 0 – перемінна надбавка). Тоді допустима втрата напруги в мережі 0,38 кВ до точки Г складе

Відхилення напруги в режимі мінімальних навантажень до точки В:

За допустимою втратою напруги в лінії 0,38 кВ ПТП, яка дорівнює –8% (таблиця 4) в розділі 7 курсового проекту перевіряються вибранні перерізи проводів лінії 0,38 кВ. Дійсна втрата напруги в лінії 0,38 кВ, визначена шляхом розрахунків, не повинна перевищувати допустиму.

НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ

В роботі вибір перерізів проводів в мережах напругою 0,38 і 10 кВ пропонується виконати методом економічних інтервалів з наступною їх перевіркою на допустиму втрату напруги. Кожному значенню площі перерізу проводу відповідає інтервал навантажень при якому приведені річні витрати будуть мінімальні [3 с. 78; 5 с.77; 7 с.167; 8 с.27; 9 с.262].

Розрахунок ведеться для домінуючого на головній ділянці лінії максимуму навантаження (вечірнього або денного). Проводи вибирають за еквівалентною потужністю, товщиною стінки ожеледі та типом опор (п.1.8, 1.9 завдання).

Вибір проводів виконується в наступній послідовності [3 с.78;
5 с.108; 7 с. 167; 8 с.27; 9 с.262]:

1. Визначається розрахункове навантаження, S_р, кВА, на ділянках лінії (розділ 3 – для ПЛ-0,38 кВ, розділ 5 – для ПЛ-10 кВ).

2. Визначається еквівалентна потужність , кВА, на ділянках лінії

, (19)

де к_д – коефіцієнт динаміки зростання навантаження; для ліній, що споруджуються заново і для ліній, що реконструюються із передбачуваним зростанням навантаження в 1,5…2 раза к_д = 0,7 [3с.78; 8 с.28; 9 с.262].

3. За таблицями РУМ, в залежності від району за ожеледдю (п. 1.8 завдання), від S_екв та від матеріалу опор (п. 1.9 завдання) вибирають «основний» переріз проводу F_осн [3 с.487; 4 с.527; 5 с. 109; 7 с.169; 8 с. 306].

4. Вибраний «основний» переріз проводу перевіряють за допустимою втратою напруги при протіканні розрахункового навантаження

, (20)

де – фактична втрата напруги в лінії (від ТП до заданої точки лінії), %.

, (21)

де – фактична втрата напруги для і-ї ділянки лінії, %.

Втрата напруги на розрахункових ділянках лінії , %, визначається за формулою

(22)

де – питома втрата напруги (додаток М) [5 с. 111; 7 с.171;
9 с.264], %/кВА× км;

– довжина ділянки лінії, км.

5. Якщо умова (20) не виконується, тоді, за тими ж таблицями РУМ «основний» переріз заміняють на «додатковий» F_дод .

6. «Додатковий» переріз проводів F_додтакож перевіряють за допустимою втратою напруги.

Збільшення перерізу проводів розпочинають з головної ділянки лінії (від ТП або від РТП).

В електричній мережі не допускається застосовувати більше чотирьох перерізів (марок) проводів.

Результати розрахунків та вибору перерізу проводів доцільно виконувати в табличній формі (таблиця 5), окремо для ПЛ-10 кВ та ПЛ-0,38 кВ.

Таблиця 5 – Вибір проводів повітряної лінії напругою 10кВ (0,38кВ)

Ділянка

S_Р, кВА

к_д

S_екв_. , кВА

L_діл., км

F_осн_., мм²

Втрати напруги, %

F_дод , мм²

Втрати напруги, %

DU_пит, %/кВА ×км

DU_діл, %

від РТП (або ТП)

DU_пит, %/кВА ×км

DU_діл, %

від РТП (або ТП)

8 ПЕРЕВІРКА ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ 0,38 кВНА КОЛИВАННЯ

ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ

Електричні апарати вибирають за родом установлення, номінальною напругою, номінальним струмом та ін. [3с.281; 4с.297; 5с.232; 7с.234; 9 с.200]. Апарати також перевіряють на термічну і динамічну стійкість. Апарати захисту перевіряють на чутливість і селективність дії.

Розрахунок максимальних робочих струмів (струмів тривалого режиму роботи) на ділянках мережі виконується за формулою

, (44)

де S_р._max – максимальна розрахункова потужність відповідної ділянки мережі (денна або вечірня), кВА;

U_н – номінальна напруга мережі, В.

ЛІНІЇ НАПРУГОЮ 10 кВ

Релейний захист– це елемент автоматизації мережі, який складається із сукупності спеціальних пристроїв та засобів (реле, вимірювальних трансформаторів та інших апаратів) і забезпечує автоматичне вимикання пошкодженої частини електроустановки або мережі. Релейний захист реагує на зміну режиму (параметру) на будь-якій ділянці мережі та подає імпульс на відключення даної ділянки комутаційними апаратами. Якщо пошкодження не викликає безпосередньої небезпеки для мережі (установки), то релейний захист діє на сигнал, не вимикаючи її.

Для правильного та своєчасного виконання своїх функцій релейний захист повинен забезпечувати необхідну швидкість дії, чутливість, селективність та надійність.

Для ПЛ -10 кВ в якості основного захисту від міжфазних коротких замикань, як правило, застосовується максимальний струмовий захист (МСЗ), а в якості додаткового – струмова відсічка (СВ) [2 гл.3.2; 3 с. 300; 4 с. 325; 5 с.263; 6 с.236; 7 с.298; 9 с.222].

ПРОЕКТУЮТЬСЯ

У даному розділі проекту необхідно привести конструктивні рішення з приводу обладнання зовнішніх електричних мереж. При цьому необхідно описати наступне:

1) тип і конструкцію опор ліній 0,4 і 10кВ [3с.60; 4с.62; 5с.50; 6с.34];

2) тип та варіанти виконання траверс;

3) типи ізоляторів, що застосовуються [3 с.63; 4 с.60; 5 с.50; 6 с.34];

4) способи кріплення проводів на опорах [3 с.437; 4 с.478; 5 с.62;
6 с.50];

5) тип ТП 10/0,4 кВ і спосіб її монтажу (встановлення) [3 с.445;
4 с.486; 5 с.197];

6) схеми і конструкції контурів заземлення [9 с.313].

Опис повинен бути стислим, з обов’язковим наведенням відповідних рисунків і ескізів для пояснення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам: ГОСТ 2.105-95. – [введен в Украине с 1997–07–01]. – Минск.: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2001. –25с. – (Межгосударственный стандарт).

2. Правила устройства электроустановок. – Х.: Издательство «ИНДУСТРИЯ», 2007. – 416с.

3. Будзко И. А. Электроснабжение сельского хозяйства: (Учебники
и учеб. пособия для студентов висш. учеб. заведений) / И.А. Будзко,
Н.М. Зуль. – М.: Агропромиздат, 1990. – 496 с.

4. Будзко И. А. Электроснабжение сельского хозяйства: (Учебники и учеб. пособия для студентов висш. учеб. заведений)/И.А. Будзко,
Т.Б. Лещинская, В.И. Сукманов. – М.: Колос, 2000. – 536 с.

5. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства – 2-е вид. перероб. та доп./І.П. Притака. - К.: Вища школа. Головне вид-во, 1983.– 343с.

6. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства /
І.П. Притака, В.В. Козирський. – К.: Урожай, 1995.– 304с.

7. Єрмолаєв С.О. Проектування систем електропостачання в АПК/ С.О. Єрмолаєв, В.Ф. Яковлєв, В.О. Мунтян та ін. – Мелітополь.: Люкс, 2009. – 568 с.

8. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства /под ред. И.А. Будзко. – М.: Колос, 1982. – 319с.

9. Каганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование/И.Л. Каганов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 351с.

10. Харкута К.С. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства: (Учебники и учеб. пособия для учащихся техникумов)/К.С. Харкута, С.В. Яницкий, Э.В. Ляш. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с.

11. Довідник сільського електрика. – 3-є видання, перероб. і доповн./ за ред. В.С. Олійника. – К.: Урожай, 1989, – 264с.

12. Неклепаев Б.Н. Электрическая часть электростанций и подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учеб. пособие для вузов – 4-е изд., перераб. и доп. / Б.Н. Неклепаев,
И.П. Крючков. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 608с.

13. Какуевицкий Л. И. Справочник по реле защиты и автоматики/
Л.И. Какуевицкий, Т.В. Смирнова. – М.: Энергия, 1972.

14. Реле управления и защиты. Том ІІ. Реле защиты. Справочник / под ред. Е.Г. Акимова. – М.: Ай-Би-Тех, 2004. – 304с.

Додаток А