з часів Київської Русі до середини ХVII ст.”

1. Предмет історії держави та права України.

2. Принципи та метод пізнання історико-правових явищ.

3. Назвіть найбільш видатних дослідників історії держави та права України, дайте оцінку їх творчості.

4. Процес зародження державної організації на території України.

5. Суспільно-політичний лад Скіфської держави.

6. Джерела та основні риси права у державі Скіфів.

7.Державний та суспільний лад грецьких міст-держав Північного Причорномор’я.

8. Порівняйте суспільний та державний устрій Афін і Херсонесу.

9. Боспорське царство, його суспільно-політичний лад і право.

10. Дослов’янські політичні утворення у вітчизняній історії, їх роль у національному праві та державотворенні.

11. Процес формування державності у східних слов’ян. Звідки походить назва “Русь”?

12. Суть норманської теорії.

13. Складіть хронологічну таблицю найважливіших подій Київської держави у ІХ-ХІІ ст.

14. Значення прийняття й розповсюдження християнства на українських землях.

15. Намалюйте схему церковної організації Київської Русі.

16. Суспільний устрій Київської держави, дайте коротке визначення кожної суспільної верстви населення.

17. Складіть схему державного управління в Київській Русі.

18. Як був організований судоустрій Київської держави?

19. Основні джерела давньоруського права.

20. Охарактеризуйте основні риси цивільного права:

а) право власності;

б) зобов’язальне право, види договорів;

в) сімейно-шлюбне право;

г) спадкове право.

21. Дайте характеристику основних рис кримінального права:

а) поняття і види злочинів;

б) мета і система покарань.

22. Причини роздробленості Київської держави.

23. Основні факти політичного життя Галицько-Волинської держави.

24. Охарактеризуйте монголо-татарську навалу та її наслідки.

25. Місце і роль Данила Галицького в житті Галицько-Волинської держави.

26. Спроби Риму запровадити унію.

27. Дайте характеристику державного устрою Галицько-Волинської Русі.

28. Порівняйте роль боярства у Київській державі та Галицько-Волинському князівстві.

29. Покажіть характерні риси судового процесу та правової системи у Галицько-Волинській державі.

30. Процес формування Литовсько-Руської держави.

31. Кревська унія та її наслідки.

32. Люблінська унія.

33. Панівні верстви населення Литовсько-Руської держави.

34. Основні категорії селянства.

35. Закріпачення селян у Литовсько-Руській державі.

36. Класифікація міст і їх статус у Литовсько-Руській державі.

37. Магдебурзьке право.

38. Причини утворення українського козацтва.

39. Місце православної церкви у Литовсько-Руській державі.

40. Дайте схему судових установ на українських землях у другій половині ХІV - першій половині ХVI ст.

41. Перелічіть головні джерела права Литовсько-Руської держави.

42. Литовські Статути та їх значення.

43. Як в Статутах розглядалося питання про приватну власність?

44. Як складалися сімейно-шлюбні відносини?

45. Дайте класифікацію злочинів за Литовськими Статутами.

46. Які види покарань існували в Литовсько-Руській державі?

47. Становище українських земель після Люблінської унії.

48. Назвіть дати, керівників та наслідки селянсько-козацьких повстань кінця ХVI - першої третини ХVII ст.

49. Дайте характеристику панівних верств українського суспільства в другій половині ХVI - першій половині ХVII ст.

50. Волочна реформа 1557 року.

51. Становище селянства в умовах польського панування.

52. Дайте оцінку ролі і значення Запорозької Січі в житті українського народу.

53. Проаналізуйте зміст “Ординації Війська Запорозького реєстрового”.

54. Державне і місцеве управління в українських землях періоду Речі Посполитої.

55. Доведіть, що виникнення Запорозької Січі означало початок відродження української державності.

56. Яким чином проходив суд і процес на українських землях у цей період?

57. Які наслідки мала католицька експансія на українські землі у другій половині ХVI ст.?

58. Покажіть негативні й позитивні риси Берестейської унії.

59. Доведіть, що правова система в українських землях в умовах панування Речі Посполитої нічим не відрізнялась від правової системи Литовсько-Руської держави.

Питання до іспиту

Складовою частиною навчального процесу є іспит. Він розглядається як підсумок роботи студента над вивченням навчального курсу. Іспит з історії держави і права України відбувається, як правило, в усній формі й проводиться за білетами, підготовленими заздалегідь та затвердженими на засіданні кафедри. Кожен екзаменаційний білет з історії держави і права України, за звичай, складається з трьох пи­тань, які відображають різні розділи навчальної програми. Під час іспиту перевіряється не лише пам'ять студента, але і його вміння мислити, аналізувати робити необхідні ви­сновки. Готуючись до іспиту студент повинен узагальнити та систематизувати знання, отримані в процесі самостійної роботи впродовж семестру, а також на лекціях та семінар­ських заняттях. На цьому заключному етапі вивчення пре­дмету особливо важливо не розгубитися від великої кілько­сті та різноманіття матеріалу, який необхідно пригадати та повторити, з максимальною ефективністю використати від­ведені для підготовки до іспиту 3-4 дні.

Ще до початку екзаменаційної сесії варто продумати, як найбільш раціонально розподілити час, відведений на під­готовку, скільки питань на день повторювати. Напередодні іспиту, можливо, доцільно обговорити найбільш складні або малозрозумілі питання з товаришами. З нез'ясованими в період підготовки питаннями слід звернутися до екзаме­натора на передіспитовій груповій консультації. Особлива увага на іспиті з історії держави і права України приділяє­ться перевірці знання пам'яток права. Якщо студент, відпо­відаючи на питання екзаменаційного білета, не виявляє знання джерел, йому обов'язково задається додаткове пи­тання.