Приблизна тематика курсових робіт розробляється та щорічно оновлюється. Теми робіт, наукові керівники та склад комісій затверджуються засіданням кафедри.

Після вибору теми студент звертається з письмовою заявою на кафедру, в якій вказує обрану тему курсової роботи та прізвище наукового керівника. Зміна теми або наукового керівника курсової роботи допускається лише на основі рішення кафедри.

Після вибору теми курсової роботи, але обов'язково до першої зустрічі з науковим керівником, студент має зорієнтува­тися у змісті проблеми та ознайомитись з основною нормативною базою та спеціальною літературою. Це необхідно для підготовки до предметної розмови з науковим керівником за темою курсової роботи.

Підбір, систематизація та дослідження джерел з вибраної теми

Важливим етапом у написанні курсової роботи є збір, систематизація та аналіз джерел з обраної теми. Він продовжується практично протягом всього періоду роботи над темою. Джерела прийнято розділяти на первинні та вторинні. До первинних джерел відносять, перш за все, опубліковані та не опубліковані матеріали, які містять нові «недороблені» дані: законодавчі акти, нормативні документи, архівні документи, матеріали архівів, публікації наукової періодики, збірники документів, матеріали отримані в мережі Інтернет тощо. Вторинні джерела (або науково-дослідницька література) становлять собою результати наукового аналізу та узагальнення первинних документів. До них відносяться підручники та навчальні посібники, монографії, збірники статей та матеріалів, статті в періодичних виданнях та виданнях наукового та науково-популярного характеру, тези конференцій та семінарів, автореферати дисертацій, інші публікації.

Загальну орієнтацію щодо літератури необхідної для підготовки курсової роботи дають програми навчальних дисциплін, які викладаються на кафедрі. До програм навчальних дисциплін включено широкий перелік рекомендованої літератури. Знайомство з основною літературою дозволить студенту сформувати загальне уявлення про проблематику курсової роботи, ступінь її вивченості, визначити мету та актуальність роботи. Автор може конкретизувати напрямок подальшого пошуку літератури, окреслити коло основних проблем, які планується розглянути.

Наступним етапом формування списку джерел з обраної теми є дослідження електронних, систематичних, алфавітних, предметних каталогів доступних студенту бібліотек.[2]

Інформація про різноманітні публікації міститься також у реферативних журналах, бібліографічних покажчиках, аналітичних оглядах, в енциклопедіях та інших довідкових виданнях.

Дані про вказані матеріали можна отримати в довідково-бібліографічних відділах бібліотек. Поглиблене вивчення первинних та вторинних джерел дозволить студенту визначити які питання теми вже отримали в науці вичерпне визначення, які вирішені частково або не досліджувались зовсім.

2.3. Складання плану курсової роботи

Складання плану курсового проекту - процес, що переплітається з іншими етапами роботи. Обираю­чи тему курсової роботи, студент замислюється над основними питаннями, що складають її зміст. Тому, складаючи план, важли­во орієнтуватись на основні тези теми.

Попередній план дослідження доцільно складати після загального вивчення літератури з обраної теми. Він надається керівнику і з урахуванням зроблених зауважень та пропозицій, корегується та уточнюється. На основі попереднього плану має сенс скласти розгорнутий план роботи, який включає не лише заголовки майбутніх розділів та параграфів, але й короткий зміст останніх. Розгорнутий план значною мірою дозволяє уникнути прогалин, повторів, висвітлення, що не відноситься до теми питань, забезпечити послідовність та логічність викладення матеріалу.

Формулювання назв (заголовків) структурних частин роботи, як і теми роботи в цілому, повинні бути по можливості короткими та конкретними. Не допускається дублювання назви роботи та її структурних частин.

У процесі роботи над темою, вивчення літератури, написання тексту, попередній план удосконалюється та уточнюється. Його остання правка відбувається вже на заключному етапі після оформлення кінцевого тексту роботи.

Написання тексту роботи

Зібравши матеріал по всій темі (або по окремому розділу) і визначивши послідовність викладу, мо­жна приступити до написання курсової роботи.

Написання тексту курсової роботи - це, по суті, систе­матизація зібраного теоретичного і практичного матеріалу за проблемою, що досліджується. Тут в повній мірі виявляються навички студента щодо само­стійної роботи, аналізу різних точок зору, вміння робити обґрунтовані виснов­ки, а також вносити пропозиції щодо їх реалізації.

Існує кілька прийомів написання розділів роботи:

1. послідовний (розділи пишуться в завершеному варіанті в

передбаченій планом черговості)

2. цілісний (розділи пишуться по черзі в чорновому варіанті),

3. вибірковий (черговість написання розділів встановлюється автором

вільно)

Вибір прийомів залежить від уподобань автора. Однак за будь-яких обставин при підготовці роботи студенту необхідно дотримуватися попереднього плану висвітлення раніше окресленого кола найважливіших питань. В іншому випадку існує небезпека відхилитися від основного змісту, захопитися розглядом другорядних проблем, що не відносяться до обраної теми питань.[3]

Захист курсової роботи

Захист курсових робіт проводиться протягом місяця, який передує початку екзаменаційної сесії.

Захист проводиться на відкритому засіданні спеціальної комісії, до складу якої входять викладачі кафедри, в тому числі й науковий керівник.

Студент робить доповідь тривалістю 5-7 хвилин, в якій розкриває мету та завдання роботи, її актуальність, основні висновки роботи. Після відповідей на питання та нетривалої дискусії, комісія, на підставі зазначених у рецензії рекомендацій наукового керівника та результатів публічного захисту, виставляє оцінку. Оцінка заноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки студента.