ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ... 4
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.... 5
2. ТЕМАТИКА, СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.... 5
3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СКЛАДАННЯ РОЗДІЛІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 7
4. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.... 13
5. ЗМІСТ ВІДГУКУ ТА РЕЦЕНЗІЇ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ... 20
6. УМОВИ ДОПУСКУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ... 21
7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.... 22
8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.... 23
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.... 25
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дипломна робота є завершальним етапом теоретичної підготовки економістів, які спеціалізуються в галузі економіки, організації та управління підприємствами як невиробничого, так і промислового характеру. Вона є логічним відображенням знань з фахових дисциплін, які були отримані студентами спеціальності "Економіка підприємства" під час навчання.
Дипломна робота - основна підсумкова форма перевірки якості професійної підготовки фахівців у сфері економіки, що завершує процес навчання у Криворізькому технічному університеті. Це самостійна робота, виконана студентом у рамках обраного теоретико-практичного напряму. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого визначається рівень кваліфікації і здатність до самостійної роботи у галузі знань „Економіка і підприємництво” випускника КТУ.
Дипломна робота є теоретико-прикладним дослідженням, що має містити глибоке осмислення актуального організаційно-управлінського або соціально-економічного питання, а також обґрунтований проект його практичного розв'язання, який виконаний на базі ретельного аналізу діяльності конкретного об'єкта дослідження.
Під час підготовки дипломної роботи та її захисту студент-дипломник демонструє своє вміння використовувати набуті знання для розв’язання практичних завдань.
Ці методичні вказівки визначають порядок виконання дипломної роботи спеціаліста спеціальності 7.050107 “Економіка підприємства”. Їх метою є надання допомоги студентам у написанні дипломної роботи згідно з державними стандартами України.
Основою рекомендацій цих методичних вказівок є ДСТУ 3008-95 (документація, звіти у сфері науки й техніки) та внутрішні вимоги університету.
У методичних вказівках пояснюється структура написання дипломної роботи, наводяться її основні розділи. Розкривається послідовність збирання, обробки та узагальнення матеріалу дослідження за обраною темою роботи. У вказівках визначено всі етапи, які необхідно виконати студенту для успішного написання та захисту дипломної роботи.
У вказівках дається відповідь на запитання, які найбільш часто виникають у студентів під час дипломування:
Які строки виконання роботи?
З яких частин складається дипломна робота?
Які основні вимоги до роботи?
Хто і де повинен підписувати дипломну роботу?
Коли необхідно подавати дипломну роботу на нормоконтроль та рецензування?
Які документи треба заповнювати для захисту дипломної роботи і як це робити?
Отже дані методичні вказівки мають на меті надати студенту практичні рекомендацій щодо ходу написання, підготовки до захисту і захисту дипломної роботи.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СКЛАДАННЯ РОЗДІЛІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Вступ.
У вступі потрібно висвітлити такі аспекти в наступній послідовності:
· обґрунтування актуальності теми та її важливість для конкретної галузі, підприємства;
· новизна досліджуваного питання, ступінь його розробленості в економічній літературі та на практиці;
· мета роботи (при формулюванні мети зазвичай відображають орієнтацію на кінцеві результати дослідження та розробку рекомендацій);
· об’єкт і предмет дослідження;
· методи дослідження, основні методи та прийоми аналізу, які використані при виконанні роботи;
· практичне значення одержаних результатів;
· особистий внесок дипломника у вирішення поставлених завдань;
· посилання на використаний пакет програм для ПК.
Вступ повинен бути компактним, не переобтяженим теоретичними викладками. Орієнтований обсяг вступу 3-4 сторінки друкованого тексту.
Важливо правильно визначити об'єкт і предмет дослідження. Ці поняття існують в єдності і водночас повинні чітко розрізнятися.
Об'єкт відображає ту об'єктивну сферу, яка цікавить дослідника.
Предмет - це те, стосовно чого дослідник передбачає одержати нові знання.
Об'єктом дослідження є, звичайно, процес економічної діяльності підприємства. Визначаючи об'єкт, шукайте відповідь на запитання: що розглядається?
Предмет же вказує на певний аспект розгляду, спосіб вивчення об'єкта дослідження, нові відношення, властивості, функції об'єкта. Об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом те, що в цьому об'єкті дістало наукове пояснення.
Предметом дослідження можуть бути: зміст, форми, методи організації економічної роботи, різні економічні відносини, питання щодо організації виробництва, заробітної плати, тощо.
Наприклад, у дипломній роботі на тему „Підвищенні ефективності виробництва за рахунок комплексного нормування витрат з плануванням техніко-економічних показників ВАТ „Криворізький молокозавод №1”, об'єктом дослідження є процеси організаційно-економічного управління витратами ресурсів на ВАТ „Криворізький молокозавод №1”. Предметом дослідження - механізм економічних відносин, організації та управління витратами ресурсів на підприємствах харчової промисловості (зокрема молочної).
Предмет конкретизується в меті і завданнях дослідження.
Мету треба чітко відрізняти від .завдань. Формулювання мети передбачає з'ясування певного результату, яким його бажає отримати дослідник.
Завдання дослідження, як правило, включають такі складові:
а) вивчення та аналіз літератури і на цій основі з'ясування теоретичних питань з досліджуваного питання;
б) поглиблене вивчення практичного та методичного вирішення даного питання: виявлення його типового стану (досягнень і недоліків), основних здобутків передового практичного досвіду, а також нормативної бази;
в) обґрунтування та розробку системи заходів, виявлення та обґрунтування необхідних умов, методів, методики для вирішення поставленої мети;
г) розробку методичних рекомендацій для успішної реалізації системи заходів, необхідних умов, методів, методик для вирішення
поставленої мети;експериментальну перевірку пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям.
Методи дослідження слід добирати відповідно до предмета, мети та завдання дослідження, оскільки саме методи допомагають їх вирішити. Метод - це шлях чи спосіб досягнення мети дослідження, який використовується на різних етапах дослідження (теоретичному, експериментальному). Чистота дослідження й вірогідність його результатів залежить від правильного добору й використання методів дослідження. Звичайно, результати дипломної роботи спеціаліста мають розвивати вже відомі теорії, дещо доповнювати їх новими фактами.
Для перевірки існування взаємозв’язків та вирішення поставлених завдань використовують такі методи дослідження:
· теоретичні - для аналізу економічної та спеціальної літератури, вивчення нормативної документації; аналізу поняттєво-термінологічної системи; побудови аналогій; моделювання; порівняння результатів дослідження тощо;
· техніко-економічного аналізу – для оцінки сучасного стану підприємства;
· кореляційно-регресійного аналізу - для обробки зібраних даних, визначення залежності окремих параметрів роботи підприємства від різних факторів;
· економіко-математичного моделювання – для встановлення ступеня взаємозв’язку між процесами та явищами, що розглядаються, та інструменту вирішення поставлених задач.
Отже, при опрацюванні методики дослідження для вирішення поставлених завдань важливо передбачити таку сукупність методів вивчення і подальшого перетворення предмета всередині об’єкта дослідження, яка забезпечить формулювання обгрунтованих висновків.
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади удосконалення досліджуваного питання (30-40 стор.).
У першому розділі розкриваються теоретично-методологічні засади питання, яке є предметом детального дослідження в дипломній роботі. Тут має бути викладено узагальнення сучасного стану теорії, літературних джерел з обґрунтуванням точки зору дипломника на дане проблемне питання. Висвітлюється значення обраного проблемного питання для забезпечення конкурентоздатності виробництва, створення стійкого фінансового стану підприємства. З цією метою необхідно досконально проаналізувати офіційні нормативні і методичні документи, підручники й монографії, матеріали періодики. В теоретичному розділі повинні бути визначені методи та методики економічного аналізу, планування, прогнозування та оцінки ефективності прийнятих рішень стосовно обраної теми дослідження.
Весь матеріал спеціального питання має бути викладено, як правило, в трьох окремих підрозділах
У підрозділі 1.1. викладаються теоретичні основи питання, економічна сутність, роль та значення, проводиться аналіз вивченості питання (за літературними джерелами), надається характеристика сучасного стану досліджуваного питання. Тут, як правило, студент повинен розкрити різні точки зору на питання, що вивчається, а також своє особисте уявлення сутності, задачі та наявні методи їх вирішення. Необхідно показати як вирішення цієї задачі буде впливати на підвищення ефективності виробництва (обсяг 8-12 стор.)
Підрозділ 1.2 – методологічний, необхідно проаналізувати існуючі методи і методики обчислення та планування відповідних показників питання, що досліджується (10-15 стор.).
У підрозділі 1.3. необхідно проаналізувати можливі організаційні, техніко-технологічні та інші напрямки підвищення ефективності роботи підприємства, також доцільно висвітлити стан даного питання на споріднених підприємствах галузі і зробити порівняльний аналіз (до 10 стор.).
При виконанні першого розділу дипломної роботи необхідно використати статистичні відомості про діяльність підприємств галузі, що будуть підтверджувати актуальність вирішення основного завдання теми, обґрунтовувати механізм та основні його елементи покращення предмету дослідження з врахуванням галузевих особливостей.
У висновках потрібно узагальнити результати роботи, проведеної під час виконання першого розділу диплому. При цьому необхідно сформулювати висновок про доцільність вирішення поставленого завдання, обраний метод.
Розділ 2. Аналіз стану об’єкта дослідження та його виробничого підрозділу і обґрунтування напрямків покращення його діяльності(30-40 стор.).
У другому розділі необхідно виконати економічний і фінансовий аналіз роботи підприємства, а також досліджуваного питання на матеріалах підприємства - бази переддипломної практики. Метою аналізу є виявлення проблем розвитку підприємства та напрямків підвищення ефективності його діяльності.
Для написання розділу 2 рекомендується наступна структура.
У підрозділі 2.1 потрібно дати техніко-економічну характеристику підприємства та провести аналіз його сучасного фінансового стану. Для цього дається довідка про підприємство (місце знаходження, форма власності, організація управління), аналізуються його види діяльності та спеціалізація; дається характеристика номенклатури й обсягів виробництва продукції (послуг); виробничих потужностей та їх завантаженості; характеристика основних і оборотних виробничих фондів; чисельності виробничого персоналу. Проводиться оцінка загального стану коштів підприємства та джерел їх формування; аналізується структура активів і пасивів, ліквідність балансу, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства. Визначаються фінансові результати (валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування, чистий прибуток) та основні показники ефективності діяльності підприємства – оборотності та рентабельності активів і капіталу.
Інформаційним забезпеченням такого дослідження повинні бути матеріали з пояснювальної записки до річного звіту підприємства, дані форми №22 „Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства”, форми №1 „Баланс”, форми №2 „Звіт про фінансові результати”, форми №3 „Звіт про рух грошових коштів”. Форми звітності по основних підприємствах міста можна знайти на сайті smida.gov.ua.
Їх треба обов’язково навести у додатках. Рекомендований обсяг підрозділу 10 сторінок.
У підрозділі 2.2 необхідно глибоко та всебічно розкрити стан досліджуваного питання на матеріалах обраного структурного підрозділу підприємства. Для цього необхідно проаналізувати динаміку показників, які характеризують стан проблемного питання, що розглядається та виявити тенденції їх зміни; визначити економічні фактори і закономірності розвитку, що визначають сучасний стан досліджуваного питання та можуть вплинути на нього у перспективі.
Рекомендований обсяг підрозділу 10-12 сторінок.
У підрозділі 2.3 проводиться дослідження впливу різних виробничих і організаційних факторів на питання, що розглядається з метою виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Необхідно провести поглиблений аналіз ступеню впливу досліджуваного питання на кінцевий результат діяльності даного підрозділу або підприємства в цілому. Для цього необхідно встановити, який зв'язок існує між показниками, що характеризують об’єкт дослідження, та рівнем прибутковості підприємства. Якщо існує прямий зв'язок показників з прибутком, то необхідно використовувати факторну модель дослідження, якщо зв'язок не прямий – кореляційно-регресійну. Реалізація виявлених резервів виробництва полягає в обґрунтуванні можливих напрямків вирішення проблеми дослідження та розробки заходів щодо поліпшення стану об’єкта дослідження. Бажано визначити економічну ефективність запропонованих заходів. При цьому особливо місце має бути відведене питанню визначення витрат і результатів як основи оцінки ефективності. Розміри витрат і результатів, пов’язаних з такими заходами, можуть бути взяті з практики роботи підприємств, або прогнозовані студентом шляхом певних припущень.
Рекомендований обсяг підрозділу 10-15 стор.
В якості додатків до розділу 2 навести форми річної звітності підприємства, витяг з пояснювальної записки, дані аналітичного обліку, довідки, розрахунки показників, результати обробки матеріалів на ЕОМ тощо.
Розділ 3. Планування роботи підприємства або його структурного підрозділу(30-45 стор.).
Третій розділ повинен розкрити вміння студента планувати та прогнозувати виробничо-господарську діяльність підприємства (його структурного підрозділу). Необхідно виконати комплекс техніко-економічних розрахунків з обґрунтування виробництва продукції (послуг) на існуючому підприємстві.
При виконанні третього розділу дипломної роботи необхідно врахувати особливості планування діяльності конкретного виробничого підрозділу (шахти, кар’єру, АТЦ тощо.)
У підрозділі 3.1 потрібно розкрити особливості виробничого процесу, який планується, його місце і роль в системі внутрішньовиробничого поділу праці. Необхідно зазначити зміст основних технологічних операцій, охарактеризувати організаційну структуру підприємства, або його підрозділу та здійснити аналіз планових показників та рівня їх виконання за один з років.
Упідрозділі 3.2. проводиться обґрунтування виробничої програми або виробничого завдання для структурного підрозділу на плановий рік та її ресурсне забезпечення.При обґрунтуванні виробничого завдання можна використовувати наступні методи: метод екстраполяції (за базу розрахунку приймається звітний рік і, припускаючи, що і в майбутньому збережеться тенденція динаміки темпів і пропорцій, яка склалася в минулому, визначаються проміжні й кінцеві результати); метод експертних оцінок; економіко-математичні методи для оптимізації номенклатури продукції або раціонального завантаження устаткування; або метод розрахунку виробничої програми на основі планового фонду робочого часу та виробничих потужностей підрозділу.
Орієнтовна форма таблиці для обґрунтування виробничого завдання наведена у додатку Б.
Розрахунок потреби в основних фондах здійснюється на підставі фактичних даних про наявність, склад, структуру та спрацювання основних фондів виробничого підрозділу з урахуванням додаткової потреби в обладнанні (якщо передбачено збільшення випуску продукції). Після визначення вартості основних фондів на плановий рік необхідно розрахувати річні амортизаційні відрахування методом, який використовується на даному підприємстві. Орієнтовні форми таблиць для розрахунків потреби в основних фондах та амортизаційних відрахувань наведено у додатку В.
Тут же мають бути з’ясовані потреби в основних і допоміжних матеріалах на основі норм їх витрат. При плануванні потреби в оборотних коштах необхідно враховувати специфіку виробництва (наявність незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та тощо.). У даному підрозділі також наводиться розрахунок потреби у робітниках відповідно до їх спеціальностей та кваліфікації, а також керівників, спеціалістів та службовців (КСС). Планову чисельність робітників можна визначити індексним методом (коригування чисельності робітників у базовому періоді на індекс обсягів виробництва та продуктивності праці). Потребу в КСС на плановий рік можна встановити за фактичними даними (якщо студентом не обґрунтовано скорочення чисельності працівників даної категорії).
Розраховуються фонди оплати праці (ФОП) робітників та КСС відповідно до прийнятих систем оплати праці та матеріального стимулювання. Розрахунки ФОП здійснюються укрупненим методом. Отримані результати узагальнюються у формі зведеного плану з праці та заробітної плати. Зміст необхідних таблиць наведено у додатку Д.
У підрозділі 3.3 виконуються розрахунки щодо планування собівартості продукції. Калькуляція собівартості має бути розроблена відповідно до діючих положень щодо складу витрат, які відносяться на собівартість продукції та особливостей планування витрат даного підрозділу. Окремо можуть бути наведені розрахунки комплексних статей витрат. Приклад калькуляції собівартості продукції подано у додатку Ж.
Планова величина собівартості продукції може бути визначена методом коригування базової (фактичної) собівартості. При цьому по черзі розглядаються всі статті витрат і визначається ступінь впливу на них запропонованих заходів. За змінними статтями змінена норма витрат на одиницю продукції помножується на ціну базового періоду і плановий річний випуск продукції. За комплексними статтями коригується загальний обсяг витрат у розрізі окремих статей витрат.
Розраховується кошторис витрат на виробництво, який відображає загальну суму витрат на випуск продукції усіх видів. Складання кошторису дає можливість визначити структуру витрат, провести її аналіз.
У даному підрозділі необхідно розрахувати планові основні техніко-економічні показники діяльності виробничого підрозділу. Обов’язковим є співставлення та порівняння планових техніко-економічних показників із фактичними їх величинами за звітний період на підприємстві (додаток З).
Слід зазначити, що більшість виробничих підрозділів (транспортні цехи, рудозбагачувальні фабрики, кар’єри тощо) займається виробництвом продукції, яка не є кінцевою. Тому деякі показники не можуть характеризувати їх виробничу діяльність, наприклад: ціна, прибуток, рентабельність, фондовіддача, дебіторська та кредиторська заборгованість тощо.
Наприкінці підрозділу необхідно акцентувати увагу на відмінностях планових показників виробничого підрозділу від фактичних, зазначити причини їх зміни.
Правила подання ілюстрацій.
Розглянемо загальні правила подання й оформлення окремих видів ілюстративного матеріалу. Ілюструють дипломну роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст - ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
ü найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";
ü порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;
ü тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із максимально стислою характеристикою зображеного;
ü експлікацію, котра будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.
Наприклад рис. 1.1.
Не варто оформлювати посилання на самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках (рис. 1.1), або зворот, наприклад: «…як це показано на рис. 1.1».
Якість ілюстрації повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
Подання таблиць.
Цифровий матеріал, коли його багато або є потреба у зіставленні певних показників, як правило, оформлюють у таблиці. Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від одної вертикальними та горизонтальними лініями.
Рис. 1.1. Динаміка виробітку персоналу основної діяльності по товарній продукції, т/люд. за рік
Звичайно таблиця складається із таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф (головки), горизонтальних рядків та вертикальних граф (основної частини, тобто прографки). Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога стислим. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які стосуються всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. Висота рядків - не менша ніж 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Досить обережно слід ставитися також до вертикальної графи "Примітки". Така графа потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У даному разі назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку для кожної частини таблиці повторюють її головку, в другому - боковик. Якщо головка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять їх нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.
Наприклад:
Таблиця 1.3
|
| На 10 тис. населення, що зайнято | |||
| Наукові співробітники, чол. |
чол. | |||
| ||||
| Великобританія | ||||
| Данія | ||||
| Австрія | ||||
| Україна |
|
|
Правила подання формул.
При використанні формул потрібно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Нумерація формул також потребує знання деяких особливостей її оформлення. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Методична література
1. Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 7.090258 „Автомобілі і автомобільне господарство” денної та заочної форм навчання.
2. Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни „Управління ефективністю фірми”// Укладачі: Пасічник Н.В., Кутова Н.Г.
3. Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту для студентів спеціальності 7.090202 „Технологія машинобудування” денної та заочної форми навчання. Укладач: Варава Л.М.
4. Методичні вказівки до економічного розділу дипломного проекту для студентів спеціальності 7.090.23 „Металорізальні верстати та системи” денної форми навчання. Укладач: Варава Л.М.
5. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту студентами спеціалізації 7.090301.01 „Підземна розробка родовищ корисних копалин” усіх форм навчання. Укладач: Буханець В.В.
6. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Планування і контроль на підприємстві” для студентів спец. 6.05107 “Економіка підприємства” заочної форм навчання / Укл. І.С. Іванова - Кривий Ріг: КТУ, 2008.
ДОДАТОК А1
ТИПОВИЙ ПЛАН ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:
Оцінка ефективності формування та використання основних засобів ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з плануванням основних ТЕП блюмінгу № 1"
| ВСТУП РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ | |
| 1.1. Економічна сутність основних засобів підприємства | |
| 1.2. Методичні основи визначення ефективності використання основних засобів 1.3. Напрямки та резерви підвищення ефективності використання основних фондів на підприємствах України. | |
| РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ | |
| 2.1. Техніко-економічна характеристика ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та аналіз його фінансового стану | |
| 2.2. Аналіз ефективності використання основних засобів цеху блюмінг № 1 | |
| 2.3. Факторний аналіз основних засобів блюмінгу №1 та пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання | |
| РОЗДІЛ ІІІ. ПЛАНУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЦЕХУ БЛЮМІНГ № 1 | |
| 3.1.Характеристика виробничо-господарської діяльності цеху блюмінг № 1 та аналіз виконання планових завдань | |
| 3.2. Планування виробничого завдання цеху та обґрунтування його ресурсного забезпечення | |
| 3.3. Планування витрат на виробництво продукції та основних техніко-економічних показників діяльності блюмінгу № 1 | |
| ВИСНОВКИ | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | |
| ДОДАТКИ |
ДОДАТОК А 2
ТИПОВИЙ ПЛАН ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:
Розробка ефективного мотиваційного механізму діяльності ВАТ «ЦГЗК» з плануванням ТЕП діяльності дробарної фабрики
| ЗМІСТ | |
| ВСТУП | |
| РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ НА ПІДПРИЄМСТВІ | |
| 1.1. Місце преміювання в системі матеріального стимулювання працівників підприємства, його види. | |
| 1.2. Методичні підходи до побудови та оцінки ефективності мотиваційної системи. | |
| 1.3. Напрямки удосконалення форм та систем оплати праці різних категорій персоналу. | |
| РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ "ЦГЗК" ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОТИВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ | |
| 2.1.Техніко-економічна характеристика ВАТ «ЦГЗК» та аналіз його фінансового стану. | |
| |
| 2.3. Удосконалення мотиваційного механізму діяльності працівників дробарної фабрики та оцінка його ефективності. | |
| РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДРОБАРНОЇ ФАБРИКИ ВАТ «ЦГЗК». | |
| 3.1 Аналіз техніко-економічних показників діяльності дробарної фабрики ВАТ «ЦГЗК». | |
| 3.2. Планування виробничого завдання фабрики та обґрунтування його ресурсного забезпечення. | |
| 3.3. Планування витрат на виробництво продукції та основних техніко-економічних показників діяльності дробарної фабрики. | |
| ВИСНОВКИ | |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | |
| ДОДАТКИ |
ДОДАТОК Б
Виробничий план виробничого підрозділу____ на плановий рік
| Назва виробу | Одиниця | План виробництва | ||||
| Усього | За кварталами | |||||
| І | II | III | IV | |||
| Ефективний фонд часу | дні год. | |||||
| тис. т тис. грн. | ||||||
| тис. т тис. грн. | ||||||
| тис. т тис. грн. | ||||||
| Разом | тис. т | |||||
| тис. грн. |
ДОДАТОК В
Таблиця
Характеристика обладнання виробничого підрозділу
| № за/п | Обладнання | Вартість, тис. грн. | Потужність, кВт | |||||
| Тип | Марка | Кількість | Кзав.,% | Первісна | Залишкова | Одиниць | Всього | |
| 1. | ||||||||
| 2. | ||||||||
| 3. | ||||||||
| РАЗОМ |
Таблиця
Знос та амортизаційні відрахування ОФ
| Групи | Найменування основних фондів | Первісна вартість, тис. грн. | Амортизаційні відрахування, тис. грн. | Залишкова вартість тис. грн. | Знос, % |
| І | Будівлі Споруди Разом: | ||||
| ІІ | Вимірювальні прилади Обчислювальна техніка Інше устаткування Виробничі засоби Виробничий інвентар Разом: | ||||
| ІІІ | Силове обладнання Робочі машини Інструмент Разом: | ||||
| IV | ЕОМ та ін. | ||||
| Всього: |
ДОДАТОК Д
Таблиця
Кваліфікаційна таблиця основних робітників
| Професія робітника | Розряд | Загальна чисельність, чол. |
| Разом |
Таблиця
Зведена відомість працівників ____
| Категорії працівників | Облікова чисельність, грн.. | Структура, % | |
| до основних робітників | до підсумку | ||
| Основні робітники | |||
| Усього робітників Керівники Спеціалісти Службовці Обслуговуючий персонал | |||
| Разом працівників |
Таблиця
Зведені планові показники ___ щодо чисельності та заробітної плати
| Показник | Од. виміру | План на рік |
| Собівартість товарної продукції | тис. грн. | |
| Чисельність працюючих, усього у т.ч. робітників | чол. чол. | |
| Продуктивність праці одного середньооблікового працівника | т/рік тис грн. /особу/рік | |
| Кошти на оплату праці, усього ут.ч. робітників | тис. грн. тис. грн. | |
| Середньомісячна заробітна плата одного працівника одного робітника | грн. грн. |
ДОДАТОК Ж
Калькуляція собівартості товарного прокату ДС 250-3
Одиниця виміру:
Річн<
Дата: 2016-10-02, просмотров: 211.
