Хімічна будова високомолекулярних сполук принципово не відрізняється від їх низькомолекулярних аналогів, тому і хімічні реакції, відомі з органічної хімії, властиві і для синтетичних та природних полімерів. Спільність хімічної природи полімерів і низькомолекулярних сполук є основою спільності їх хімічних властивостей і типів хімічних реакцій і перетворень. Тільки велика молекулярна маса та довжина макромолекули вносять певні особливості в реакційну здатність високомолекулярних сполук.
У процесі хімічних реакцій полімерів макромолекули змінюють хімічні властивості, і, відповідно, обов'язково змінюється конформація – певне розташування макуромолекули у просторі завдяки тому, що змінюється внутрішня і міжмолекулярна взаємодія, гнучкість, сольватація розчинника на макромолекулі, ступінь згортання ланцюга в клубок.
При порівнянні швидкості реакцій аморфного і кристалічного полімерів, виявляється, що аморфний полімер реагує з низькомолекулярними сполуками швидше, ніж кристалічний. Аморфні полімери краще набухають в реакційному середовищі і реакційні центри макромолекули виявляються більш доступними для реагентів. Так як полімери в більшості своїй складені із аморфних і кристалічних структур, то це є однією із причин неоднорідності продуктів реакції полімерів в гетерогенних умовах.
Так термоокиснювальна деструкція поліпропілену відбувається переважно в аморфних ділянках. Якщо порівняти кінетику цієї реакції для зразків поліпропілену з різною кристалічною структурою, то виявляється, що великі сферолітні утворення окиснюються повільніше, ніж дрібні сфероліти.
Різна швидкість реакції аморфних і кристалічних структур дозволяє вилучати із деревини майже чисту целюлозу, що дуже широко використовується в техніці.
Аналіз та характеристика термомеханічної кривої з конкретними температурами склування та текучості
Крім агрегатних і фазових станів у полімерів прийнято розрізняти фізичні стани.
Аморфні полімери мають три фізичних стани:
- склоподібний;
- високоеластичний;
- в'язкотекучий.
Фізичний стан полімеру визначається характером теплового руху сегментів макромолекул і змінюється в залежності від температури. Перехід із одного стану в інший, тобто температуру, при якій це відбувається, можна зафіксувати, досліджуючи деякі властивості полімеру. Це може бути деформація, питомий об'єм, коефіцієнт об'ємного розширення, теплоємність, модуль пружності, та деякі інші, які досліджують в залежності від температури зразка полімеру.
Найбільш розповсюдженим є термомеханічний метод, в основі якого лежить різний механізм деформації твердих, високоеластичних та рідких тіл.
Розглянемо залежність деформації від температури. Що представлена на рис. 1.
Склоподібний Високоеластич- В'язкотекучий
стан ний стан стан
Рис. 1 Термомеханічна крива аморфного лінійного полімеру, де ε=(l0-l)/lo – відносна деформація зразка полімеру з початковим розміром l0 і розміром на момент дослідження l;
Т – температура;
Тс – температура склування;
Тт – температура текучості.
ОБЛАСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРУ
Після аналізу літературних і патентних джерел, студенту необхідно навести сфери використання полімеру.
Стисло розглянути методи переробки полімеру у вироби.
Висвітлити таке питання як «Маркування полімерів» та використання певних найбільш розповсюджених марок.
ВИСНОВКИ
У висновках коротко підсумовуються виконана робота, показують що зроблено у роботі, які знайдені нові або оригінальні сучасні рішення щодо синтезу полімеру, його переробки та застосування, які одержані результати за рахунок проведених розрахунків.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
(див. правила оформлення літератури, додаток Б 11).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
1. Николаев, А.Ф. Синтетические полимеры и пластические массы на их основе [Текст] / А.Ф. Николаев. - М.: Химия, 1966. - 768 с.
2. Николаев, А.В. Технология пластических масс [Текст] / А.В. Николаев. - М.: Химия, 1977. - 367 с.
3. Технология пластических масс [Текст] / под ред. В.В. Коршака. - М.: Химия, 1985. - 559 с.
4. Кравцов, В. С. Хімія і фізика високомолекулярних сполук [Текст]: навчальний посібник / В. С. Кравцов, О. В. Кравцов, М. В. Бурмістр. -Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. – 560 с.
5. Нижник, В. В. Фізична хімія полімерів [Текст] / В. В. Нижник, Т. Ю. Нижник. – К. : Фітосоціоцентр, 2009. – 424 с.
6. Шур, А. М. Высокомолекулярные соединения [Текст] / А. М. Шур. - М. : Высшая школа, 1981. – 656 с.
7. Киреев, В. В. Высокомолекулярные соединения [Текст] / В. В. Киреев. – М. : Высшая школа, 1992. - 512 с.
8. Коваль, І. В. Хімія мономерів [Текст]: навчальний посібник / І. В. Коваль. – Київ, 1992. – 166 с.
9. Вакулик, П. І. Хімія мономерів [Текст]: підручник / П. І. Вакулик. – М.: Иностранная литература, 1960. – 190 с.
10. Зибельман, Е.Н. Примеры и задачи по химии высокомолекулярных соединений [Текст]: учеб. пособие для хим. и хим.-технол. спец. вузов / Е.Н. Зибельман. - М.: Высшая школа, 1984. - 224 с.
11. Тагер, А. А. Физикохимия полимеров [Текст] / А .А. Тагер. - Изд. 3-е. М. : Химия, 1978. - 544 с.
12. Торопцева, А. М. Лабораторный практикум по химии и технологии высокомолекулярных соединений [Текст] / А. М. Торопцева, К. В. Белогородская, В. М. Бондаренко; под ред. проф. А. Ф. Николаева. - Л. : Химия, 1972. – 416 с.
Додаток А
(довідковий)
Зразок оформлення титульної сторінки пояснювальної записки
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Форма № Н-6.01
Державний вищий навчальний заклад
«Український державний хіміко-технологічний університет»
(повне найменування вищого навчального закладу)
______________________________________________________________________________________________________
(повна назва кафедри)
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)
з _______________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_________________________________________________________
________________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки__________________
спеціальності_______________________
__________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Дніпропетровськ - 20 __рік
Додаток Б
(довідковий)
Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватись загальних вимог до оформлення текстових навчальних документів, які наведено з цього приводу в джерелі: «Загальні вимоги до текстових навчальних документів. Оформлення пояснювальної записки навчальної роботи»: стандарт ДВНЗ УДХТУ для студентів всіх напрямів підготовки, освітньо-кваліфікаційних рівнів та форм навчання / В.І Голеус, Л.М. Кулакевич, І.І. Начовний, Л.Б. Неткал, Т.М. Радіна, О.П. Рижова, В.Д. Савченко, Е.М. Сардак. − Д.: УДХТУ, 2009. − 33 с.
Б. 1 Загальні положення
Текстові навчальні документи виконуються державною мовою.
Курсова робота – текстовий навчальний документ, що містить систематизовані дані про виконану навчальну роботу, опис її результатів та висновки.
Відповідальність за достовірність даних, технічні рішення та розрахунки, зміст та оформлення пояснювальної записки несе виконавець роботи.
Обсяг курсової роботи від 30 до 50 сторінок [Дорошко, М. В. Оформление научного аппарата учебных и научных работ : для студентов, аспирантов и преподавателей / М. В. Дорошко, Л. А. Чех ; гл. ред. М. М. Калмыкова ; отв. за вып. В. И. Спирова ; Таврический нац. ун-т им. В. И. Вернадского, Научная б-ка. – Симферополь : Информ.-изд. отдел ТНУ, 2009. – 126 с.].
Структурні елементи „Завдання”, „Реферат”, „Зміст”, „Вступ”, „Висновки”, „Список літератури” і „Додатки” не нумеруються і вважаються заголовками.
Заголовки структурних елементів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки, не підкреслюючи.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам.
Пояснювальна записка виконується рукописним способом або з використанням персонального комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).
Рукописним способом пояснювальна записка виконується чорними, фіолетовими, або синіми чорнилами (пастою).
Пояснювальна записка, укладена з використанням персонального комп’ютера, виконується через півтора інтервали з розрахунку не більше ніж 40 рядків на сторінці, колір шрифту – чорний, висота літер, цифр і інших знаків – не менше, ніж 1,8 мм (кегль 14). Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків до пояснювальної записки, таблиць та підрисункового тексту.
При укладанні пояснювальної записки необхідно дотримуватись таких розмірів полів: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.
Відповідно до ЕСКД, для студентів технічного (технологічного) напрямів підготовки допускається виконувати пояснювальну записку на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), на якому нанесено рамку. Рамка наноситься з дотриманням таких розмірів: з лівого боку – 20 мм, з правого боку, зверху та знизу – по 5 мм. У цьому випадку відстань від рамки до тексту повинна бути на початку рядків не менш, ніж 5 мм, у кінці рядків − не менш, ніж 3 мм.
Формат А4 розташовується тільки вертикально (головний надпис /штамп/ тільки внизу аркуша).
Основний надпис для заголовного, першого аркуша, де розміщено зміст, i аркушів з яких починаються розділи, виконується за формою 2 (40х185), усі наступні аркуші за формою 2а (15х185).
Форма 2
| П49.013.6.051301.001КР | ||||||||||||||
| Зм. | Арк. | № докум. | Підпис | Дата | ||||||||||
| Розроб. | Літ. | Арк. | Аркушів | |||||||||||
| Перевір. | Назва розділу | |||||||||||||
| Керівник | ||||||||||||||
| Н.контр. | ||||||||||||||
| Затв. | ||||||||||||||
Форма 2а
| Арк. | |||||||||
| Зм. | Арк. | № докум. | Підпис | Дата | 1 | ||||
У графі 1 розміщують шифр документа, що має такі складники: – академічна група, – рік, – номер спеціальності, – порядковий номер документа, – вид документа. Шифр курсової роботи буде мати такий вигляд:
П49.013.6.051301.001КР
У графі 2 пишуть на першому аркуші назву, скорочену тему курсового проекту, наприклад, "Методи синтезу полівінілхлориду" На аркушах, з яких починаються розділи, у графі 2, – назву розділу.
У графі 3 пишуть назву вузу, кафедри та групи. У графі "Літера" пишуть скорочену назву документа (КР). У графі "Арк." – порядковий номер аркуша. У графі "Аркушів" – загальну кількість аркушів (заповнюють тільки на першому аркуші).
Помилки, описки та графічні неточності допускається підчищати або зафарбовувати білою фарбою і наносити на тому ж місці або між рядками тексту чорними чорнилами (пастою) рукописним способом.
Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у пояснювальній записці подаються мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і подавати назви організацій у перекладі на державну мову, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.
Скорочення слів і словосполучень у пояснювальній записці – відповідно до чинних стандартів.
У пояснювальній записці слід використовувати одиниці СИ. Одночасно з одиницями СИ, при необхідності, у дужках наводяться одиниці інших систем, дозволених до використання. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 194.
