1. Гранична кількість відходів на території підприємства - кількість відходів, що допускається розміщати на території промислової площадки в закритому або відкритому виді за умови можливого виділення шкідливих речовин у повітряне середовище територій підприємства в концентраціях, що не перевищують 30% ГДК повітря робочої зони, і відсутності забруднення ґрунту й водних об'єктів у кількостях , що приводять до перевищення санітарних норм. При цьому норми граничного вмісту шкідливих речовин у воді на території підприємства ставляться й до підземних вод.

2. Гранична кількість відходів на території визначається підприємством на основі класифікації відходів; по класу небезпеки речовин - компонентів відходів, по їхніх фізико-хімічних властивостях - агрегатному стану, летючості, можливості хімічних реакцій, спрямованості біологічної дії з урахуванням можливості комбінованого впливу.

3. Нагромадження й зберігання відходів на території підприємства допускається тимчасово, як виключення, у наступних випадках:

1) при використанні відходів в наступному технологічному циклі з метою їхньої повної утилізації.

2) при тимчасовій відсутності полігонів для захоронення, тари для зберігання відходів, транспортних засобів для вивозу відходів на полігони знешкодження й захоронення.

4. Спосіб тимчасового зберігання відходів визначається класом небезпеки речовин - компонентів відходів:

- речовини 1 класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі ( контейнери, бочки );

- речовини 2 класу небезпеки зберігаються в закритій тарі ( закриті ящики, пластикові пакети, мішки );

- речовини 3 класу небезпеки зберігаються в паперових мішках, пакетах у бавовняних тканих мішках;

- речовини 4 класу небезпеки можуть зберігатися відкрито - навалом, насипом.

При наявності в складі відходів речовин різного класу небезпеки гранична кількість нагромадження, час і спосіб зберігання визначаються наявністю найнебезпечніших речовин.

5. Гранична кількість відходів не нормується:

- для відходів, які містять речовини 1 класу небезпеки й зберігаються в герметичній тарі ,а також для відходів у рідкому або газоподібному стані, збережених також у герметичній тарі. Ці відходи, а також токсичні відходи небезпечних споруджень необхідно видаляти з території в плині доби;

- для відходів у твердому веді, в.ч. сипучому стані які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках ( якщо умови зберігання відповідають вимогам п.6 ) . Ці відходи необхідно видаляти з територій у плині двох діб.

У зазначених випадках гранична кількість відходів , тимчасово збережених на території, установлюється виходячи із загальних вимог безпеки ( пожаро-вибухобезпечності, можливості аварійних ситуацій, хімічних реакцій то що ).

6. При тимчасовому зберіганні відходів у нестаціонарних тимчасових складах і на площадках на території підприємства у відкритому виді ( навалом, насипом ) або в негерметичній відкритій тарі повинні бути забезпечені наступні умови:

- у повітрі промислової площадки на висоті до 2,0 м від поверхні землі вміст шкідливих речовин не повиннен перевищувати 30% ГДК для робочої зони;

- вміст шкідливих речовин у підземних і поверхневих водах і в ґрунті на території підприємства не повиннен перевищувати ГДК цих речовин і відповідати вимогам державних стандартів системи “ Охорона природи ” для навколишнього середовища й Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами;

- гранична кількість відходів у зазначеному випадку може бути визначена відповідно до орієнтовного розрахунку ( див. приклад розрахунку ). У випадку перевищення граничної кількості відходи повинні бути негайно вивезені;

майданчик для зберігання відходів повинн розташовуватися в підвітряній зоні території, яка покрита неруйнівним й непроникним для токсичних речовин матеріалом ( керамзитобетон, полімербетоном, плиткою ) з автономними липневими стоками й ухилами убік очисних споруджень. При цьому влучення поверхневого стоку із площадок у загальний ливневий сток повинне бути виключене за рахунок обвалування й інших заходів. Для зазначеного поверхневого стоку необхідні спеціальні очисні спорудження, що забезпечують уловлювання токсичних речовин, очищення й знешкодження цього стоку.

Повиннен бути передбачений ефективний захист від впливу атмосферних опадів і вітру на масу відходів.

У місцях зберігання повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми для переміщення відходів і приймачів, їхнього навантаження для вивозу на полігони. Конструкція приймачів повинна забезпечувати можливість їхнього перевезення автотранспортом.

7. Контроль за станом навколишнього середовища на ділянках зберігання відходів здійснюється лабораторіями на промисловому підприємстві й санепідемслужбою, органами водного нагляду в частині охорони вод відповідно до методичних вказівок по визначенню низьких концентрацій шкідливих речовин у різних середовищах, розробленими Академією наук України разом з Міністерством охорони здоров’я України й інших міністерств і відомств із застосуванням стандартизованих методик визначення шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунті, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Періодичність контролю, крапки вимірів і перелік обумовлених шкідливих речовин згоджується з місцевими органами й установами санітарно-епідеміологічної служби.

На підприємствах ( в організаціях ) повинні бути розроблені, погоджені з органами санітарно-епідеміологічної служби й затверджені інструкціями з видалення токсичних промислових відходів з їхньої території.