ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ФІРМИ

Контрольні запитання

1. Сутність процесу інтернаціоналізації фірми.

2. Етапи процесу інтернаціоналізації.

3. Мотиви і завдання початкового етапу інтернаціоналізації.

4. Вибір форм виходу на закордонні ринки.

5. Локальна ринкова експансія як проміжний етап у формуванні ТНК.

6. Умови і зміст транснаціонального етапу інтернаціоналізації фірми.

Тестові запитання

1. У найбільш спрощеному вигляді інтернаціоналізація фірми – це:

а) процес виходу фірми на зовнішній ринок;

б) створення спільних підприємств із закордонним партнером на території своєї країни;

в) процес зростаючого залучення фірми в міжнародні операції;

г) продаж ліцензій за кордон.

2. Дуалістична концепція процесу інтернаціоналізації фірми розглядає такі елементи міжнародної діяльності:

а) торгівля, ліцензування, спільні підприємства, 100% інвестиції за кордон;

б) торгівля, ліцензування, франчайзинг, спільні підприємства, управління за контрактом, міжнародний лізинг, 100% інвестиції за кордон;

в) експорт, франчайзинг, ліцензування, спільні підприємства, прямі інвестиції за кордон;

г) імпорт, контрактні коопераційні угоди, спільні підприємства, прямі іноземні інвестиції.

3. Виділяють такі основні етапи процесу інтернаціоналізації фірми:

а) початковий, інтернаціональний, ринковий;

б) початковий, локальний, міжнародний;

в) етап виходу на зовнішній ринок, розширення діяльності на міжнародному ринку, створення транснаціональної компанії;

г) початковий, локальної ринкової експансії, транснаціональний.

4. Згідно з моделлю EPRG глобальна орієнтація компаній передбачає:

а) проведення політики, зорієнтованої на вітчизняну країну;

б) важливість врахування специфіки соціально-культурної сфери бізнесу в різних країнах і використання розроблених на місцях та адаптованих до локальних умов процедур оцінки та контролю;

в) співпрацю між штаб-квартирою і філіями для розробки стандартів і процедур, які відповідають як загальним, так і локальним завданням фірми;

г) регіональну організацію повноважень та комунікаційних потоків.

5. Який з перерахованих факторів не відноситься до початкового етапу інтернаціоналізації фірми:

а) насичення внутрішнього ринку;

б) поява нових ресурсних можливостей, пов’язаних з нижчою вартістю факторів виробництва в інших країнах;

в) активізація діяльності закордонних конкурентів на закордонному ринку;

г) бажання розподілити ризик між більшою кількістю продуктів і ринків.

6. Згідно з класифікацією Ф.Рута екстернальних (зовнішніх) та інтернальних (внутрішніх) чинників, які впливають на вибір форми виходу на зарубіжні ринки, найважливіші зовнішні чинники включають:

а) продуктові, ресурсні;

б) ринкові чинники країн цільових ринків, чинники середовища країн цільових ринків, виробничі чинники країн цільових ринків, ресурсні;

в) ринкові чинники країн цільових ринків, чинники середовища країн цільових ринків, виробничі чинники країн цільових ринків, чинники країни базування;

г) ринкові чинники країн цільових ринків, чинники зовнішнього середовища країн цільових ринків, виробничі чинники країн цільових ринків.

7. До інтернальних факторів, що впливають на вибір форми виходу на зарубіжні ринки відносяться:

а) продуктові, фіскальні, технічні;

б) ринкові фактори країн - цільових ринків, фактори середовища країн - цільових ринків, виробничі фактори країн - цільових ринків, фактори країни базування;

в) ступінь диференціації продукту, післяпродажне обслуговування, технологічний рівень, потенціал глобальної стандартизації, ресурсні;

г) продуктові, ресурсні.

8. Який з нижчеперерахованих факторів не відноситься до зовнішніх факторів закордонної країни, що впливають на вибір форми виходу на зарубіжні ринки:

а) обмежувальна політика щодо імпорту;

б) значні відмінності соціально-культурної сфери;

в) урядова підтримка експорту;

г) високі виробничі витрати.

9. Який з нижчеперерахованих факторів не відноситься до інтернальних факторів, що впливають на вибір форми виходу на зарубіжні ринки:

а) висока необхідність післяпродажного обслуговування;

б) обмеження на інвестиційну діяльність за кордоном;

в) невисокий рівень залучення вищого менеджменту фірми в управління зарубіжною діяльністю;

г) урядова підтримка експорту.

10. Недоліком створення спільних підприємств є:

а) підтримка виробництва всередині країни;

б) мінімальність ризику;

в) потреба в менших затратах порівняно зі створенням власної виробничої філії;

г) необхідність високодеталізованої контрактної роботи, складнокерованість.

11. Перевагою створення за кордоном власного підприємства є:

а) локалізація виробництва і забезпечення повного контролю;

б) підтримка виробництва всередині країни;

в) невисока потреба в інвестиціях;

г) мінімальність ризику.

12. До екстернальних (зовнішніх) факторів, що впливають на вибір форми виходу на зарубіжні ринки відносяться:

а) ринкові фактори країн - цільових ринків, фактори середовища країн - цільових ринків, виробничі фактори країн - цільових ринків, фактори країни базування;

б) продуктові, ресурсні;

в) ринкові фактори країн - цільових ринків, фактори середовища країн - цільових ринків, фактори країни базування, ресурсні;

г) ринкові фактори країн - цільових ринків, фактори середовища країн - цільових ринків, фактори країни базування, продуктові.

13. Які завдання вирішує фірма на етапі локальної ринкової експансії:

а) тенденція до стандартизації купівельних переваг щодо зростаючого спектра промислових товарів;

б) необхідність підтримки сучасного рівня технології виробництва;

в) формування глобальної маркетингової інфраструктури;

г) прискорення проникнення на ринок та адаптація або розробка нових продуктів із врахуванням специфіки місцевого попиту, забезпечення ефективного використання місцевих активів, в т.ч. оптимізація організації управління збутом і просуванням товарів.

14. Який з перерахованих факторів не відноситься до транснаціонального етапу процесу інтернаціоналізації:

а) можливість ефективного трансферту продуктів, торгових марок, а також управлінського досвіду з однієї країни в іншу;

б) тенденція до стандартизації купівельних переваг щодо зростаючого спектра промислових і споживчих товарів;

в) посилення конкуренції в глобальному масштабі;

г) поява нових ресурсних можливостей, пов’язаних з нижчою вартістю факторів виробництва в інших країнах.

15. Які етапи аналізу зарубіжних ринків включає модель “чотирьох фільтрів” Волвурда:

а) макроаналіз, загальний аналіз перспектив ведення бізнесу в галузі, аналіз специфічних факторів ведення бізнесу, аналіз відповідності цільових ринків потенціалу та конкурентним перевагам фірми;

б) мікроаналіз, загальний аналіз галузі, аналіз специфічних факторів ведення бізнесу, аналіз відповідності цільових ринків потенціалу та конкурентним перевагам фірми;

в) аналіз макросередовища бізнесу, загальний аналіз перспектив ведення бізнесу в галузі, аналіз специфічних факторів ведення бізнесу, аналіз адекватності зовнішнього ринку потенціалу фірми;

г) макроаналіз, загальний аналіз перспектив ведення бізнесу в галузі, аналіз специфічних факторів ведення бізнесу, ймовірні перспективи.

16. Перевагою експорту товару є:

а) збереження контролю, підтримка виробництва всередині країни;

б) невисока потреба в інвестиціях;

в) вразливість до зарубіжних протекціоністських бар’єрів;

г) мінімальний рівень реального контролю.

17. Особливості основних етапів процесу інтернаціоналізації фірми полягають у:

а) відмінностях між завданнями менеджменту, оцінці значення міжнародної діяльності і в орієнтації вищого управлінського рівня на різних етапах процесу інтернаціоналізації фірми;

б) спільних характеристиках етапів процесу інтернаціоналізації фірми (початкового, локальної ринкової експансії і транснаціонального);

в) перевагах і недоліках виходу фірми на зовнішні ринки;

г) розгляді зовнішньої та внутрішньої інтернаціоналізації.