Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

 

Заходи по пониженню рівня ґрунтових вод повинні забезпечити нормальні умови для будівництва та експлуатації будівель та споруд.

Гранична мінімальна глибина залягання ґрунтової води (норма осушення – h_n ) для міст з багатоповерховою забудовою повинна бути не менша 3…….3,5м, для парків та територій земних насаджень 1…..2м, для окремих споруд 0,5 ……1м від відмітки основи фундаменту.

Вибір схеми дренажних систем залежить від геологічних умов, а також від умов живлення ґрунтовими водами.

Проектування дренажних систем передбачає: розташування дренажної мережі в плані, вибір глибини залягання дрени та проектних відміток.

Осушувальні дрени розташовують в межах мікрорайону по проїздам чи на незабудованих ділянках. Діаметр дрени приймаємо 200 мм.

Вибираємо систематичну дренажну систему. Умови живлення – інфільтрація атмосферних осадів, витікання з каналізаційних мереж.

Гранична відстань дрени від стіни споруди визначається за формулою:

;

де в – розширення фундаменту , м ;

В – ширина дренажного прорізу , м ;

H_d – глибина залягання дрени, м ;

h – глибина фундаменту, м;

φ – кут внутрішнього тертя грунту , грод.

 

(м) – приймаємо L = 1 (м) ;

При роботі дрени формується крива депресії, радіус якої в умовах усталеного руху води визначається за формулою:

 

R = 2 ∙ S

R = 2 ∙ 2,25 = 6,98 (м) – приймаємо R = 7м.

де S – задане пониження рівня ґрунтової води, м ;

k – коефіцієнт фільтрації, м (до δ) ;

H – товщина водоносного пласту, м.

Розрахунок систематичного горизонтального дренажу

 

Розрахунок зводиться до визначення відстані між дренами та їх витрат.

Відстань між дренами визначається за формулою:

 

L = 2 (H - S) ;

L = 2 (H - S) – приймаємо L = 30 м

Затрата кожної дрени довжиною – ℓ ;

 

Q = p ∙ L ∙ ℓ ;

 

Q = k ∙ tg²α ∙ L ∙ ℓ = 0,8 ∙ 0,05² ∙ 30 ∙ 34,5 ∙ 20 = 41,4 м³/ до δ;

 

Розрахунок пристінного та пластового дренажу

Розрахунком визначаються витрати води та положення депресійної кривої в бік від дренажу. Загальна витрата у безнапірних умовах :

;

 

Радіус депресії : R^* = 0,66

Для розрахунку контур дренажа приводять до рівновеликого кола – τ₀ ;

Для прямокутної форми контуру :

 

м

 

R^* = 0,66

 

У вдосконаленій дрені, приток води відбувається з зовнішнього боку, а його витрата визначається за формулою :

 

;

 

;

 

За межами контуру положення кривої депресії :

 

 

;

 

;

 

.

Розрахунок стійкості зсувонебезпечних схилів

Розрахунок ведеться для ділянки довжиною 1пог. м. Вважаємо, що маса грунту зсувається під дією навантажень та сил опору по заданій поверхні сковзання, як єдине недеформоване монолітне тіло.

Вихідні дані: поперечний переріз схилу з геологічною будовою, розрахункові характеристики грунтів, положення лінії сковзання.

Для розрахунку стійкості тіло зсуву поділяють на 8 – 10 блоків та їх нумерують.

Коефіцієнти стійкості визначають за формулою:

 

 

 

k =0,57 < k_норм =1,5;

 

Після осушення :

 

;

 

Після вертикального планування і осушення :

 

 

Розрахунок стійкості зсувонебезпечних схилів

Блок	S , м2	ρ, кН/м3	G, кН/м	α0	cosα	sinα	φ	tgφ	ℓ, м	C, кПа	с*ℓ, кПа*м	G*сosα*tgφ, кН/м	G*sinα, кН/м	Sw, м2	I	Sw*I* ρw, кН/м
	1,65	18,1	29,865		0,545	0,839		0,268	1,8		21,6	4,3584	25,05
	3,9	18,1	70,59		0,695	0,719		0,268				13,139	50,78
	2,07	18,1	37,467		0,777	0,629		0,268				7,802	23,58
3а	2,73	18,7	51,051		0,777	0,629		0,249				9,8919	32,13
	3,38	18,7	63,206		0,848	0,53		0,249				13,364	33,49
4а	1,65	20,4	33,66		0,848	0,53		0,384				10,958	17,84
	1,13	18,7	21,131		0,899	0,438		0,249				4,7353	9,263
5а	1,72	20,4	35,088		0,899	0,438		0,384				12,106	15,38
5б	1,81	14,52	26,2812		0,899	0,438		0,384				9,0674	11,52	1,81	0,2	3,62
	0,65	20,4	13,26		0,94	0,342		0,384				4,7831	4,535
6а	3,18	14,52	46,1736		0,94	0,342		0,384				16,655	15,79	3,18	0,2	6,36
	2,6	14,52	37,752		0,97	0,242		0,384				14,061	9,133	2,6	0,1	2,6
		14,52	14,52					0,384				5,5737			0,1
											21,6	126,5	248,5			9,96
				Після осушення					21,6	126,5	248,5
				Після ВП (блок 1:2 зняли)				109,0	172,67

 

Література

 

1.Гидротехнические сооружения. Справочник проектировщика. // под. общ.
ред. д.т.н. Недриги В.П. - М.: Стройиздат - 1983. - 187 с.

 

2.Інженерний захист та освоєння територій. Довідник. За редакцією к.т.н. В.С. Ніщука – К. «Основа», 2000р. –344с.

 

3. «Проектування та розрахунок регулюючих споруд» , Методичні рекомендацій до виконання КІП з предмету інж. Підготовка міських територій, за редакцією В.С. Ніщук, Київ–2002р.

 

4.СНиП 2.01.14-83. Определение расчетных гидрологических характеристик – Стройиздат, 1985г.. - 47 с.

 

5.Справочник по проектированию инженерной подготовки застраиваемых территорий. Под редакцией к.т.н. В. С. Нищук – К.: Будівельник, 1983-192с.

 

6.Тімченко P.O., Крішко Д.А. Методичні вказівки до виконання курсового
проекту „Проектування і розрахунок інженерних заходів для територій з
несприятливими природними умовами". - Кривий Ріг, Видавничий центр
КТУ.-2006.-30 с.