Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Кафедра безпеки виробничих процесів
Та електроживлення систем зв’язку
Білоусов С.І., Ошаровська О.В.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
для студентів всіх спеціальностей
денної та заочної форм навчання
ЗАТВЕРДЖЕНО
методичною радою
Академії зв’язку
Протокол №16 від 23.03.2012р.
Одеса 2012
УДК 351.862.(075) План НМВ 2012 р.
Укладач: С.І. Білоусов
Методичні вказівки до практичних занять за напрямом «Телекомунікація», «Радіотехніка» та «Інформаційна безпека» призначені для виконання практичних робіт з дисципліни «Цивільний захист».
Подано практичні роботи з основних розділів планування цивільного захисту, методи та засоби оцінки обстановки, організації системи оповіщення та зв’язку при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також проведення розрахунків впливу електромагнітного випромінювання та радіоелектронних засобів на здоров’я людини.
Призначено для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання.
ЗАТВЕРДЖЕНО
методичною радою
академії зв’язку.
Протокол №16 від 23.03.2012 р.
СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри
БВП та ЕЖСЗ
і рекомендовано до друку.
Протокол 7 від 10.04.2012 р.
ЗМІСТ
Практична робота № 1
ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ,
ЗАКЛАДІВ ЗВ’ЯЗКУ ......................................................................................... 5
Практична робота № 2
ВПЛИВ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА РАДІОЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ
НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ЇХ В СИСТЕМІ ОПОВІЩЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ......................... 22
Практична робота № 3
СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦЗ).
РЕГІОНАЛЬНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА
ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПОВІЩЕННЯ (РАСЦО)....................................... 39
Практична робота № 4
СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦЗ). ОБ’ЄКТОВІ,
ЛОКАЛЬНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ (АСО).............. 63
ВСТУП
Кожний громадянин України має конституційне право на безпеку для життя і здоров’я довкілля. Ці невід’ємні конституційні права свободи людини та суспільства в цілому є об’єктами національної безпеки України.
Глобальний розвиток людської цивілізації,крім позитивних надбань, породив численні загрози життєво важливим інтересам людини, суспільства і держави. Значне місце серед цих загроз займає небезпека техногенно-природної сфери.
Потужний промисловий розвиток призвів до значних антропогенних порушень і техногенної перевантаженості території країни,та, як наслідок, до зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуації (НС) різного характеру.
Проблема підвищення ефективності управління заходами із запобігання і реагування на НС стає все більш актуальною у зв’язку зі зростанням втрат у наслідок тяжких аварій та стихійних лих і втрат на подолання ліквідації їх наслідків.
За таких умов порядок здійснення основних заходів у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, а саме таких елементів як прогнозування інформування та оповіщення, спостереження, укриття в захисних спорудах, евакуаційні заходи, хімічний захист та ін., визначається законами Украйни “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про Цивільну оборону України”, “Про зв’язок”, ”Про телебачення та радіомовлення” іншими нормативно правовими документами.
Вирішення проблем прогнозування, попередження та мінімізації втрат від НС набуває великого значення для суспільства, а саме забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, цивільного захисту населення.
Для цього необхідні попереджувальні заходи, в том числі, оповіщення про загрозу та виникнення НС, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи.
Оповіщення організується згідно з Положенням про організацію оповіщення і зв’язку в НС, затвердженим Постановою КМУ від 15.02.1992р. № 192.
Для вирішення завдань оповіщення на всіх рівнях єдиної державної системи цивільного захисту створюються спеціальні системи централізованого оповіщення: регіональні, об’єктові, локальні та раннього вияву НС.
Методичні вказівки призначено для студентів усіх спеціальностей денної і заочної форм навчання при плануванні цивільного захисту, організації систем оповіщення та зв’язку при НС, а також проведення розрахунків впливу електромагнітного випромінювання радіоелектронних засобів на здоров’я людини та вжиття заходів захисту.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ
ПІДПРИЄМСТВ, ЗАКЛАДІВ ЗВ’ЯЗКУ
Мета роботи – навчитися планувати заходи цивільного захисту (ЦЗ) для підприємств (закладів) зв’язку. Відпрацювати План дій щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру об’єкта зв’язку.
Планування роботи єдиної системи цивільного захисту
Планування роботи із запобігання надзвичайних ситуацій і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного та техногенного середовища і відповідних документів, які регламентують порядок і методику цього планування.
Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на загрозу виникнення конкретної надзвичайної ситуації.
Основним завданням плану реагування на надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров’я людей, мінімізація матеріальних втрат. Із цією метою вживаються дієві заходи для захисту житла, дошкільних, навчальних і медичних закладів, місць постійного перебування людей, вирішення питань термінової евакуації населення з території, на яку може поширитися небезпечна дія наслідків прогнозованої надзвичайної ситуації.
План реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації з визначеними джерелами фінансування робіт затверджується Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівниками державних підприємств, установ та організацій.
З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації і максимально можливого зниження втрат проводиться планування дій у рамках єдиної системи цивільного захисту, відповідно до планів взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, оперативних планів дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів.
Основну частину робіт, пов’язаних із реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування чи підрозділи потенційно небезпечного об’єкта чи адміністративно-територіальної одиниці з наданням їм необхідної допомоги з боку структурних підрозділів МНС, МВС, МОЗ тощо.
До виконання зазначених робіт повинні залучатися, передусім, аварійно-рятувальні та пошуково-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася аварія, що спричинила надзвичайну ситуацію, відповідні структурні підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу рад, на території яких виникла надзвичайна ситуація. Організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної системи цивільного захисту здійснює МНС.
На МНС, його кризовий центр, координаційний центр аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення покладається:
- забезпечення стратегічного та оперативного планування в рамках єдиної системи;
- збирання, оброблення і доведення до виконавців інформації, необхідної для цілей планування і управління, включаючи інформацію про стан і потенційну небезпеку об’єктів і природних явищ, потенційну загрозу, оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і фактичних метеорологічних, сейсмічних та інших обставин).
Планування заходів захисту персоналу
Обстановка в надзвичайних ситуаціях викликає необхідність розробки спеціальних планів щодо дій виробничого персоналу, управління та захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
Рівень планування заходів на випадок надзвичайних ситуацій для різних регіонів і об’єктів не може бути однаковим. З іншого боку, будь-який найкращий план, не може бути досконалим, бо не здатний передбачити всі можливі надзвичайні ситуації.
При плануванні заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій необхідно враховувати такі обставини:
- надзвичайна ситуація – це ситуація, при якій обсяг звичайних матеріальних ресурсів, як правило, виявляється недостатнім для ліквідації наслідків;
- надзвичайна ситуація може виникнути в будь-якому місці і будь-коли, повторюватися в одному й тому ж місці;
- для реагування на надзвичайну ситуацію необхідний певний час, що підкреслює важливість надійності функціонування системи оповіщення і зв’язку;
- план дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій повинен координувати роботу персоналу, який працює на місці аварії, надавати йому певну свободу дій і повноваження для прийняття самостійного рішення;
- дотримуватися принципу досягнення ефективності роботи, прагнути, аби персонал виконував звичні для них обов’язки. Якщо цього неможливо досягти, і люди змушені будуть працювати в нових умовах, необхідно передбачити їх спеціальну підготовку;
- можливу зміну стану навколишнього середовища, порушення звичайних виробничих зв’язків;
- передбачити необхідність взаємодії з різними органами виконавчої влади, підрозділами МНС України і військовим командуванням, яка має бути погоджена зі всіма взаємодіючими сторонами;
- плани повинні вдосконалюватися і коригуватися з урахуванням досвіду, отриманого в подібних ситуаціях;
- в надзвичайних ситуаціях можливі непорозуміння між групами людей, тому персонал може потребувати психологічної та медичної допомоги.
Планування відбувається у два етапи:
перший – визначення та оцінка потенційних факторів небезпеки для данного об’єкта (району, регіону);
другий – планування заходів, які забезпечать, принаймні, основні першочергові дії.
План заходів щодо захисту виробничого персоналу повинен пройти три етапи дій, відповідно до фаз розвитку надзвичайних ситуацій, які залежать від термінів їх реалізації.
Перший етап. Основним завданням першого етапу, який триває від кількох хвилин до декількох годин з моменту виникнення надзвичайних ситуацій, є термінова оцінка обстановки, що склалася, і масштабів НС для визначення і проведення першочергових заходів, спрямованих на захист виробничого персоналу та локалізацію надзвичайної ситуації.
На цьому етапі необхідно провести такі заходи:
- оповіщення, інформування про надзвичайну ситуацію виробничого персоналу, відповідних органів виконавчої влади і населення з метою вживання заходів щодо захисту, припинення виробничої діяльності, виводу із небезпечних зон;
- термінова оцінка обстановки і масштабів надзвичайної ситуації;
- виклик персоналу аварійних служб і бригад;
- проведення рятувальних робіт та робіт щодо локалізації вторинних факторів (пожеж, обвалів, затоплень тощо);
- проведення спеціальної профілактики.
Реалізація зазначених заходів вимагає залучення всіх сил і засобів об’єкта (району, регіону). Крім того, залучаються сили і засоби, які виділяються за планами взаємодії.
Другий етап. Завданнями другого етапу, який може тривати декілька діб, є:
- уточнення обстановки, що виникла;
- продовження проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
- вживання додаткових заходів безпеки виробничого персоналу об’єкта (закладу) зв’язку;
- визначення втрат і збитків;
- надання допомоги потерпілим;
- відновлювання систем життєзабезпечення та життєдіяльності;
- надання компенсації за втрачене майно, будівлі тощо.
Третій етап. Цей етап є перехідним від надзвичайної ситуації до нормальної обстановки. На цьому етапі уточняються та з’ясовуються:
- втрати життя та здоров’я людей, збитки в економіці і господарстві об’єкта (закладу) зв’язку;
- проводиться поступове зняття обмежень, які було введено (евакуація персоналу, повернення в обіг сільськогосподарських земель, відновлення роботи зупинених підприємств тощо);
- відновлюється регіональна інфраструктура;
- продовжується надання компенсацій тощо.
Досвід ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виявив недоліки в непідготовленості органів управління, керівників об’єктів, окремих людей до прийняття правильних рішень щодо заходів захисту в екстремальних умовах. Часто, несвоєчасне прийняття рішення щодо заходів захисту призводить до необґрунтованих жертв, втрати здоров’я людей і великих матеріальних збитків в економіці. Тому, розроблення чітких і ефективних заходів і критеріїв для прийняття рішення є актуальним завданням.
Багатоваріантність надзвичайних ситуацій не дозволяє відпрацювати єдині критерії, але у всіх ситуаціях головним для прийняття невідкладних заходів мають бути критерії збереження і забезпечення життя та здоров’я персоналу, як у період надзвичайної ситуації, так і у віддалений період.
До невідкладних заходів, спрямованих на захист виробничого персоналу і населення, належать такі дії:
- оповіщення та інформування;
- термінова евакуація персоналу із небезпечних зон;
- застосування засобів індивідуального і колективного захисту;
- застосування профілактичних медичних препаратів;
- обмеження перебування на відкритій місцевості або в зонах ураження, введення обмежень на вхід до зон лиха і вихід з неї;
- надання невідкладної медичної допомоги постраждалим, госпіталізація їх до медичних закладів;
- заборона або обмеження споживання забруднених продуктів харчування, води, продукції виробництв.
Організаційні заходи
Планування попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій на всіх рівнях полягає в розробленні ряду оперативних, мобілізаційних і адміністративно-організаційних документів.
Основним плануючим документом в органах управління надзвичайних ситуацій на мирний час є “План дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій”. План, розроблений на об’єкті, визначає завдання і терміни проведення заходів щодо захисту персоналу об’єкта в надзвичайних ситуаціях, дії керівного складу та служб надзвичайних ситуацій. Основу плану складає рішення керівника об’єкта на організацію і проведення важливих заходів.
План включає два розділи та додатки. У першому розділі мають бути відображені характеристика об’єкта та оцінка можливої обстановки на його території.
Другим розділом мають бути передбачені такі заходи:
- заходи при загрозі виникнення прогнозованої надзвичайної ситуації (режим підвищеної готовності);
- заходи у разі виникнення надзвичайної ситуації (надзвичайний режим). У кожному з розділів викладено дії комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відділу (сектора), служб, рятувальних формувань і персоналу об’єкта (населення району) в ході проведення відповідних заходів.
Додатки до плану включають: карту (схему) можливої обстановки при виникненні надзвичайної ситуації, календарний план основних заходів у разі загрози і виникнення надзвичайної ситуації, рішення голови об’єктової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з ліквідації стихійного лиха, розрахунок сил і заходів для виконання заходів і організація управління оповіщення і зв’язку.
План дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій потребує систематичного корегування з метою врахування змін, які виникли (не частіше одного разу на рік). Одним із важливих заходів, відображених в плані, є організація та проведення евакуаційних заходів. Також є підготовка сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Визначення необхідної кількості, складу і забезпечення сил повинно здійснюватися на основі прогнозування і моделювання надзвичайних ситуацій, бути характерним для даного району (об’єкта). При цьому до уваги береться складніша з прогнозованих ситуацій.
Для термінового реагування на надзвичайні ситуації рішенням керівника об’єкта (закладу) зв’язку створюються, забезпечуються майном і навчаються необхідні регіональні формування, які утримуються і фінансуються за рахунок власних коштів, вони повинні мати найбільш сучасні засоби захисту і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (засоби радіаційної та хімічної розвідки, малої механізації тощо) відповідно до обстановки, яка прогнозується.
З метою своєчасного і кваліфікованого проведення захисних заходів, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідації наслідків аварій на хімічно небезпечних об’єктах, промислові об’єднання, власники хімічно небезпечних виробництв повинні власними коштами і за допомогою своїх засобів створювати професійні аварійно-рятувальні формування, які призначені для захисту населення, яке проживає в зонах можливого забруднення небезпечними хімічними речовинами. Вони також створюють запаси засобів індивідуального захисту і підтримують їх у готовності до використання.
За своїм призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту органів дихання, шкіри і медичні.
До засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення особового складу невоєнізованих формувань на випадок надзвичайної ситуації у мирний та воєнні часи належать:
- засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів;
- засоби захисту шкіри;
- промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин;
- респіратори;
- прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю;
- військові прилади хімічної розвідки;
- спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки;
- джерела живлення і засоби індикації для перерахованих приладів;
- ватно-марлеві пов’язки.
Медичні засоби індивідуального захисту призначені для надання першої допомоги та самодопомоги на випадок надзвичайної ситуації і профілактики уражень і захворювань. До них належать: радіозахисні засоби, антидоти, протибактеріальні препарати, засоби часткової санітарної обробки. Вони призначені для профілактики захворювань і надання першої медичної допомоги населенню.
План дій щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру об’єкта зв’язку
Хімічне зараження
На стале функціонування об`єкта впливають аварії на таких хімічно-небезпечних об`єктах:
Пари СДОР уражаючої концентрації можуть досягати об`єкта у період часу від _____ до ______., при вертикальній стійкості атмосфери – ізотермія швидкості приземного вітру __ м/сек, та його відповідному напрямку (прогноз обстановки з кожного окремого випадку та відповідні розрахунки додаються).
Результати прогнозу обстановки при аварії з викидами НХР ситуація буде вимагати від адміністрації об`єкта негайного виконання комплексу заходів спрямованого на захист здоров`я та життя працюючого персоналу та членів сімей, що проживають у відомчому гуртожитку.
Ще складніша обстановка може виникнути при аварії рухомого залізничного складу. які перевозять НХР та інші небезпечні вантажі залізничною магістраллю, що проходить біля території об`єкта. При цьому необхідно враховувати , що дані прогнозу обстановки при виникненні таких аварій мають дуже приблизні значення, що значно ускладнює планування захисту виробничого персоналу та може призвести до великих людських втрат.
Радіаційне забруднення
Радіаційне забруднення можливе при аварії (катастрофі) на Південній АЕС при умовах викиду в атмосферу до __ відсотків радіаційної активності (за даними прогнозу) та утворенням зон радіоактивного забруднення (зараження) в районі розташування об`єкта, зростання рівнів радіації до гранично допустимих значень можливо протягом _____ год. при швидкості приземного вітру ___ м/сек, його напрямку (азимуту) __ та вертикальної стійкості атмосфери інверсії.
Такий прогноз обстановки буде вимагати проведення певного комплексу захисних заходів, а при зростанні рівнів радіації може призвести до часткової або повної евакуації населення населеного пункту.
Медичне забезпечення
Медичне забезпечення на об`єкті здійснюється силами власного медичного пункту (лікар – _________, молодший медичний персонал – ___1_____).
Для надання медичної допомоги створені певні запаси:
| - медичні аптечки | шт.; | |
| - медикаменти для надання першої медичної допомоги на | чол.; | |
| - індивідуальні протихімічні пакети – | шт.; | |
| - перев’язочні пакети – | шт.; | |
| - санітарні сумки – | шт.; | |
| - носилки санітарні – | шт. |
Медична допомога здійснюється:
| - перша медична допомога – | силами персоналу власного медичного пункту; |
| - перша лікарська допомога – | силами персоналу бригад швидкої медичної допомоги; |
| - спеціалізована лікарська допомога – | силами персоналу лікувально-профілактичних закладів після госпіталізації потерпілих; |
| – медична допомога під час евакуації та в районі (пункті) розміщення евакуйованих в заміській зоні – | згідно з рішенням начальника ЦЗ регіону. |
Транспортне забезпечення
Під час проведення РІНР:
| – доставка потерпілих до лікувально профілактичних закладів – | транспортом бригад швидкої медичної допомоги; |
| – підвіз матеріально-технічних засобів під час ліквідації наслідків власне події – | транспортними засобами об’єкта зв’язку згідно з окремим рішенням керівника підприємства зв’язку; |
| – під час проведення евакозаходів – | згідно з рішенням голови евакокомісії об’єкта (закладу). |
Протипожежне забезпечення
Протипожежне забезпечення на об`єкті здійснюється особами з числа виробничого персоналу . Нагляд за станом пожежної безпеки на об’єкті здійснюється ___________________________, а також представниками пожежної комісії об’єкта.
При виникненні пожежі, або вибуху з подальшим горінням, для гасіння вогню та проведення рятувальних робіт залучаються підрозділи воєнізованих пожежних частин:
СДПЧ6, особовий склад обєкта(закладу) зв’язку. _____________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Матеріальне забезпечення
Під час проведення РІНР та ліквідації наслідків здійснюється:
–заправка техніки паливно-мастильними матеріалами (ПММ) та підвезення необхідних матеріально-технічних засобів - згідно з окремим рішенням голови комісії ТЕБ та НС об’єкта (закладу) зв’язку;
–харчування особового складу сил, що залучаються для проведення РІНР – через пересувні пункти харчування безпосередньо в районі проведення робіт;
–харчування евакуйованих, забезпечення питною водою, предметами першої необхідності в районі (пункті) розміщення в заміській зоні .
Практичне завдання
| № бригади | ЗавданняВідпрацювати План дій щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру об’єкта зв’язку- |
| I (3-4 людини) | центру МТТЗ* ПАТ «Укртелеком» |
| II (3-4 людини) | ОРТПЦ* |
| III (3-4 людини) | навчального закладу зв’язку |
| IV (3-4 людини) | міського центру електрозв’язку |
| V (3-4 людини) | районного цеху зв’язку |
| * МТТЗ – міжміський телефонний-телеграфний зв'язок; * ОРТПЦ – обласний радіопередавльний центр. |
6. Контрольні питання
1. Які обставини треба враховувати при плануванні заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій?
2. Які ви знаєте етапи планування?
3. Що належить до невідкладних заходів, спрямованих на захист виробничого персоналу та населення?
4. Основні завдання плану реагування на надзвичайні ситуації.
5. З якою метою проводиться планування дій у рамках єдиної системи цивільного захисту?
6. План дій щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру об’єкта зв’язку. Його розділи і додатки.
7. На які види за своїм призначенням поділяються, що засоби індивідуального та колективного захисту ?
8. Організація управління, оповіщення і зв’язку при загрозі та виникненні НС. Визначення ПУ. Схема управління, оповіщення і зв’язку при загрозі та виникненні НС.
9. Які заходи проводяться в разі виникнення надзвичайної ситуації?
10. Які сили залучаються для проведення заходів (робіт) у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій?
11. Порядок взаємодії з органами влади та іншими підприємствами, установами при ліквідації НС.
Зміст звіту
У звіті мають бути відображені такі питання:
– назва та мета роботи;
– основні теоретичні положення;
– практичне завдання;
– відповіді на контрольні питання;
– висновки, дата і підпис студента.
Література
1. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, № 1809-14 // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – № 6. – 39 с.
2. Закон України “Про Цивільну оборону України”, №2974-12 // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – № 6. – 39 с.
3. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” №2245-14 // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. –
№ 6. – 39 с.
4. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру / Постанова Кабінету Міністрів України, №1198 // Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002.
5. Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях / Постанова Кабінету Міністрів України, від 15.02.1999р. №192 // Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002.
6. Національний класифікатор НС ДК 019-2010 // Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.
7. Стебелюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: підручник. –К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.
8. Хромченко В.Г. Цивільна оборона: навч.посіб. / Хромченко В.Г. – К.: Кондор, 2008. – 264 с.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
Електромагнітні хвилі,
Практичне завдання
Зміст звіту
У звіті мають бути відображені такі питання:
- назва та мета роботи;
- основні теоретичні положення, які характеризують вплив мобільного зв'язку на здоров'я людини;
- вивчені Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Положення про державний санітарно - епідеміологічний нагляд в Україні» та «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань»;
- практичне завдання;
- висновки, дата і підпис студента.
Література
1. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, № 1809-14 // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – № 6. – 39 с.
2. Закон України “Про Цивільну оборону України”, №2974-12 // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – № 6. – 39 с.
3. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 1994. – № 27. – 218 с.)
4. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” №2245-14 // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – № 6. – 39 с.
5. Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях / Постанова Кабінету Міністрів України, №192 // Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002.
6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», №239 від 01.08.96.
7. Наказ МОЗ України «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», № 239 від 01.08.96 р.
8. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру / Постанова Кабінету Міністрів України, №1198 // Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002.
8. Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення / Наказ МНС від 15 червня2006 р №288 // Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2006.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №3
Ключові положення
Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території, об'єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею,що призвело (може призвести) до виникненні великої кількісті постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності.
Комісія з надзвичайних ситуацій – комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Територіальний орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі – територіальний орган ЦЗ та НС) – керування (відділ) з питань надзвичайних ситуацій.
Оповіщення – доведення сигналів і повідомлень органів ЦЗ про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення цивільного захисту (далі – система оповіщення ЦЗ) – комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Пункти керування (ПУ) – це спеціально обладнані споруди (приміщення) або транспортні засоби, оснащені необхідними технічними засобами та системами життєзабезпечення, призначеними для розміщення та забезпечення ефективної роботи органів керування, як у мирний час, так і в особливий період.
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це об’єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо-вибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідро-технічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.
Єдина система ЦЗ – це система органів керування , сил та засобів органів центральної та місцевої влади, на які покладається реалізація державної політики у сфері ЦЗ.
Інформування та оповіщення
Одним із основних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне оповіщення про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
Інформування у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру включає відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення та наслідків, а також способи та методи реагування на них.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, вживання заходів щодо забезпечення безпеки.
Процес оповіщення включає доведення в стислий термін сигналів і повідомлень органів ЦЗ про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту містить:
- оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загальнодержавну, регіональні, локальні та об’єктові автоматизовані системи централізованого оповіщення;
- завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійнодіючих локальних та об’єктових систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереженнями та контролю в зонах можливого ураження;
- централізоване використання мереж зв’язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форм власності та їх підпорядкування в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Системи оповіщення мають державний, регіональний, місцевий і об’єктовий рівні.
Керування системою оповіщення кожного рівня організовується безпосередньо відповідними органами повсякденного керування системи цивільного захисту. Рішення щодо застосування системи оповіщення приймає відповідний голова державної адміністрації (начальник цивільного захисту).
Відповідальність за організацію і практичне здійснення оповіщення покладено на керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Тому керівники всіх рівнів і кожний громадянин повинен знати сигнали цивільної оборони і вміти правильно на них реагувати.
Залежно від масштабів надзвичайної ситуації і даних прогнозу щодо її розвитку черговий диспетчер повинен здійснювати оповіщення за двома варіантами:
1. При ситуаціях, наслідки яких не виходять за межі об’єкта, оповіщаються чергові служби (газорятувальна, протипожежна, медична, тощо), цехи і ділянки, які потрапляють в зону ураження. Оповіщення здійснюється за допомогою об’єктової системи оповіщення, яка складається з приладів, що подають спеціальні звукові сигнали, мовних оповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного опо<
Дата: 2016-10-02, просмотров: 202.