Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Сутність і основні показники зовнішньоторговельної діяльності підприємства.
2. Показники ефективності зовнішнього інвестування і кредитування
3. Інтегральні показники ефективності ЗЕД.
1. На макроекономічному рівні економічна ефективність зовнішньої торгівлі відображається в економії національної праці, що досягається країною у результаті її участі в міжнародному поділі праці й зовнішньоторговельному то- варообігу. Більш конкретно це характеризують коефіцієнти експортної та імпорт- ної участі держави в торгівлі.
Коефіцієнт експортної участі відображається формулою
Ке = Е / ВВП,
де Е – сума національного експорту,
ВВП – сума відповідного макроекономічного показника.
Коефіцієнт імпортної участі відображається формулою:
Кі = І / ВВП,
де І – сума національного імпорту.
На мікроекономічному рівні під зовнішньоторговельною ефективністю ро- зуміють насамперед ступінь зростання доходу від операцій, зокрема прибутку.
До основних показників відносяться такі:
- зростання прибутку від реалізації продукції, балансового й чистого прибутку;
- рентабельність торгівлі в цілому, експорту та імпорту окремо.
Прибуток від реалізації в t-му році можна розрахувати за формулою
П = ВВt × К + ВРt – Сt,
де ВВt – валютна виручка від реалізації з відрахуванням валютних витрат на гарантійне технічне обслуговування і ремонт у інозем- ного споживача у t-му році;
К – офіційний валютний курс НБУ;
ВРt – виручка від реалізації на внутрішньому ринку;
Сt – повна собівартість усієї продукції, що реалізована.
Балансовий прибуток розраховується як сума прибутку від реалізації та позареалізаційних прибутків від ЗЕД за відрахуванням сплат за кредит, зокрема відсотки й штрафи.
Чистий прибуток є різницею між балансовим прибутком і податком на прибуток.
Ми свідомо не врахували особливості повернення ПДВ експортерам та інші податкові пільги й зобов`язання.
Рентабельність зовнішньоторговельних операцій розраховується як відно- шення обраного показника прибутку до повної собівартості.
Ефективність експорту в загальному вигляді має таке вираження:
Е = (Цe / Цoe) > 1,
де Це – чистий гривневий еквівалент валютної виручки за товар, що експортується, за відрахуванням додаткових витрат, які пов’язані з оформленням експортної операції.
Наведемо ще формулу:
Це = ВВ × К – Де – Ме,
де ВВ – валютна виручка за реалізацію даного товару;
К – курс валют;
Де – додаткові витрати, які пов`язані з експортом;
Ме – митні платежі за експорт.
Цое – оптова внутрішня гривнева ціна товару без ПДВ і акцизного збору.
Рентабельність експорту визначається за формулою
Ре = (Це / Се) × 100%,
де Се – повна собівартість експортного товару.
Методика визначення ефективності імпорту залежить від мети імпортування і має два підходи.
Перший підхід характерний для ситуації купівлі товару виробничого призначення іноземного походження як альтернативи закупці на внутрішньому ринку. У даному разі імпортер порівнює власні зовнішньоторговельні витрати з внутрішньою оптовою ціною аналогічного товару. Ефективність імпортної операції визначається так:
Еі = Цоі / Ці,
де Цоі – оптова ціна внутрішнього ринку;
Ці – грошові витрати імпортера на закупку даного товару з ура- хуванням митних та інших витрат на легалізацію зовнішньо- торговельної операції.
Імпорт є ефективним, якщо Еі > 1.
Другий підхід використовується при імпорті товару з метою подальшого перепродажу на внутрішньому ринку. При реалізації в оптовій торгівлі імпортер отримує оптову ціну з ПДВ. Але він сплачує не повну величину, а різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, зокрема сум ПДВ, які були сплачені при митній очистці товару. Тому чиста виручка імпортера при реа- лізації в оптової ланці складатиме Цоі – ПДВ бюдж. Показник ефективності імпорту визначається так:
Еі = (Цоі – ПДВ бюдж) / Ці,
де Ці – повні витрати на оприбуткування імпортного виробу.
Зрозуміло, що операція вважається ефективною при Еі > 1.
Якщо імпортер реалізує товар через роздрібну торгівлю, то чиста виручка Црі повинна зменшитися на ПДВбюдж як різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, але останній не враховує податкові сплати на митниці. Показник ефективності імпорту виглядає так:
Еі = (Црі – ПДВбюдж) / Ці.
Як і раніше, ефективною є операція з Еі > 1.
2. Показники ефективності інвестування докладно проаналізовані в посіб- нику «Управління зовнішньоекономічною діяльністю» за редакцією А. Кредісова. Тому пропонується самостійний аналіз таких показників:
1) оцінка чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ);
2) внутрішня норма рентабельності (ВНР);
3) метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ);
4) балансова норма рентабельності (БНР);
5) індекс прибутковості (ІП).
Розглянемо кредитний аспект зовнішньоторговельної діяльності. Унаслідок того, що підсумки й витрати при кредитних відносинах розірвані в часі й змінюються протягом терміну кредиту, вони набувають несумірність. Тому різночасові витрати й підсумки необхідно привести до однієї часової бази, наприклад до року поставки товару. Формула приведення до року Т валютної виручки при експорті й валютних витрат при імпорті в разі кредиту з урахуванням відсотків виглядає таким чином:
B = ( Sot + Sgt × Pк) × (1 + Рн),
де В – валютна виручка від експорту в кредит з приведенням до року Т;
Sot – валютна виручка в рахунок погашення основного боргу в t-й рік;
Sgt – сума заборгованості за попередню сплату відсотків у t-й рік;
Рк – річний відсоток за кредит;
Рн – норматив рентабельності або банківський відсоток за позику експортеру;
Т – рік приведення валютної виручки;
t – рік здійснення платежів у рахунок погашення кредиту і сплати відсотків.
Експорт на кредитних умовах у більшості дає менший ефект, ніж повний розрахунок під час реалізації, але часто тільки товарний кредит дає можливість реального збуту. Імпорт на кредитних умовах, навпаки, підвищує показник ефек- тивності.
Докладніше проаналізуємо умову валютної самостійності підприємства з іноземними інвестиціями. Вказана самостійність забезпечується при виконанні нерівності
Взt + Bвt + W вt + Vвt > Cвt + Квt + Бвt + Півt Х (1 –q) + Зівt + Зівпt,
де Взt – залишок іноземної валюти на рахунку підприємства з іноземними інвестиціями;
Ввt – виручка в інвалюті від реалізації в t-му році;
Wвt – надходження від сплати відсотків за використання вільних валютних коштів підприємства;
Vвt – кредит в інвалюті, одержаний в t-му році;
Свt – витрати в інвалюті на оплату елементів собівартості в t-му році;
Квt – капітальні витрати на розвиток і модернізацію в інвалюті в t-му році;
Бвt – виплати підприємства по інвалютним кредитам у t-му році;
Півt – прибуток іноземного партнера, який переказується за кордон в інвалюті в t-му році;
q – ставка податку на переказ прибутку за кордоном;
Зівt – зарплата іноземців, що сплачується в інвалюті або переказується у валютному вигляді за кордон у t-му році;
Зівпt – сума в інвалюті, що переказується за кордон на пенсійне забезпечення іноземних робітників у t-му році.
3. Інтегральний ефект діяльності підприємства, зокрема з іноземними інвестиціями при відокремленні ефективності участі вітчизняного й іноземного партнерів визначається за формулою
Еінт = (Дt – Вt) × (1 / (1 + Е)t-1),
де Еінт – показник інтегрального ефекту або підприємства в цілому, або кожного учасника окремо;
Дt – показник доходів у t-му році;
Вt – показник витрат у t-му році;
Е – коефіцієнт дисконтування щодо визначення ступеня зниження цінності витрат і надходжень t-го року в міру їх віддалення від першого року розрахункового періоду.
Використання коефіцієнта дисконтування здійснюється згідно міжнародній практиці оцінки ефективності інвестицій, зокрема рекомендаціями ЮНІДО щодо підготовки промислових техніко-економічних досліджень.
Можливе використання таких значень Е:
- для розрахунку інтегрального макроекономічного національного ефекту – 0,1 (Ен);
- для визначення ефекту діяльності підприємства в цілому – рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю або процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів країни іноземного партнера;
- для розрахунку ефекту витрат вітчизняного учасника – галузевий норматив ефективності капіталовкладень;
- для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного партнера – процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів його країни.
Список літератури
1. Митний кодекс України від 11.07. 2002. - К. Техніка, 2002.
2. Цивільний кодекс України від 16.01. 2003. – К.: Техніка,2001.
3. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991// Вісник Верховної Ради України. – 1991. - № 29.
4. Про режим іноземного інвестування: Закон України від19.03.1996 // Галицькі контракти. – 1996. - № 20.
5. Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994. – К., 1994.
6. Про єдиний митний тариф: Закон України від 6.02.1996 // Галицькі контракти. – 1996. - № 10.
7. Про митний тариф України: Закон України від 5.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001.- № 24.
8. Масенко В.К. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 216 с.
9. Внешнеэкономическая деятельность предприятий: Учебник для вузов / Под ред. Л.Е. Стровского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М: ЮНИТИ, 2003. – 847 с.
10. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 696 с.
11. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2007. – 384 с.
12. Дідьківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб- ник – К.: Знання, 2006. – 462 с.
13. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / Багрова І.В., Редіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман О.О.; За ред. проф. І.В. Багрової. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 580 с.
14. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 223 с.
15. Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД. – Харків: Фактор, 2004. – 320 с.
16. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник – К.: Політехніка, 2003. – 214 с.
17. Козик В.В., Панкова Л. А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. 4-те вид. – К: Знання-Прес, 2004. – 406 с.
18. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак О.А., Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 608 с.
19. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. О.А. Кири- ченка. – К.: Знання, 2005. – 493 с.
20. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2007. – 948 с.
21. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Инкотермс 2000: Уч. пособие. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд.-торг. корпорация «Дашков и Ко», 2004. – 307 с.
22. Рум’янцев А.П., Рум’янцева Н.С Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 384 с.
23. Саллі В.І. , Трифонова О.В. , Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2003, – 176 с.
24. Трусов О., Рудяк Ю., Голубенко В. Довідник ЗЕДівця. – 2-ге вид., перероб. І доп. – Харків: Фактор, 2008. – 656 с.
25. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За ред. проф. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 448 с.
Навчальне видання
Конспект лекцій з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність» для студентів 4 курсу денної форм навчання спеціальностей 6.050400 «Туризм», «Готельне господарство»
Автори: Євген Перович Данильченко,
Ігор Анатолійович Островський,
Олександр Анатолійович Шекшуєв
Редактор: М.З. Аляб’єв
План 2009, поз. 135 Л
| Підп. до друку Друк на ризографі. Тираж 100 прим. | Формат 60х84 1/16 Умовн.-друк. арк. 5,4 Замовл. № | Папір офісний. Обл.-вид. арк. 5,9 |
| 61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12 | ||
Сектор оперативної поліграфії ЦНІТ ХНАМГ
61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12
Дата: 2019-11-01, просмотров: 209.