Для початку необхідно встановити, чи законно Феніна було оголошено померлим.
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Задача 2

 

1. На яке питання розраховане це завдання? Поясніть правила набрання та втрати чинності актами цивільного законодавства.

Порядок набрання чинності інших нормативно-правових актів визначається Указом Президента «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р.

Акти Президента України загальнонормативного характеру набирають чинність через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в одному з офіційних друкованих видань.

Нормативно-правові акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо в них не встановлено пізніший строк введення їх в дію. При цьому нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що визначають права та обов’язки громадян, встановлено, що вони набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях (ст. 5 Указу «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»).

Якщо нормативний акт опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» раніше, ніж в «Офіційному віснику України» і «Відомостях Верховної Ради України», він набирає чинності після його опублікування в цій газеті.

Нормативно-правові акти органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян чи мають міжвідомчий характер, набирають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено більш пізній строк, але не раніше дня їх офіційного оприлюднення. Державну реєстрацію здійснюють Міністерство юстиції України та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах (п. 1 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р.). Це правило поширюється на акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, управлінь, відділів та інших служб обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та їх управлінь, відділів тощо.

Такі нормативно-правові акти набирають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено більш пізній строк набрання чинності.

Нормативні акти Національного банку (постанови правління), що регулюють відносини з участю громадян, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції і набирають чинності відповідно до тих же правил, що й акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (ст. 56 Закону «Про Національний банк України»). Постанови Національного банку, що регулюють відносини за участі юридичних осіб і не стосуються фізичних осіб, набирають чинності в строки, встановлені в таких постановах, але не раніше дня прийняття. Нормативні акти Національного банку України також не можуть мати зворотної сили.

Рішення сільських, селищних, міських, районних в містах рад, районних і обласних рад набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк набрання ними чинності (ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Способи припинення дії (втрати чинності) нормативних актів:

1) закінчення терміну дії, на який був прийнятий даний акт;
2) скасування акту уповноваженим на те органом (пряма скасування);
3) фактична заміна даного акту іншим актом, прийнятим по тимі ж питанням (фактичне скасування).

2. Чи правильна відповідь юридичної компанії “Інтенсивник”?
Відповідно до п. 1, 2 прикінцевих положень Закону України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008:

«1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

2. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.»

Отже, проаналізувавши вищезазначене, можна зробити висновок, що відповідь юридичної компанії “Інтенсивник” за своєю суттю є вірною. Тобто момент набрання чинності Закону України “Про акціонерні товариства” – шість місяців з дня його публікації, тобто з 30.04.2009 р., а момент втрати чинності ст. 1-49 Закону України “Про господарські товариства” в частині, яка стосується акціонерних товариств – через 2 роки з дня набрання чинності Закону України “Про акціонерні товариства”, а саме з 01.05.2011 р.

 

 




Задача 3

 

1. На яке питання розраховане це завдання? Визначте систему цивільного законодавства.

Цивільне законодавство — це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Структура цивільного законодавства є будовою і внутрішньою формою організації системи цивільних нормативних актів. Цивільно-правові акти залежно від їх юридичної сили і престижу перебувають на різних структурних рівнях, а тому система цивільних правових актів у цілому є поліструктурною.

Система цивільного законодавства визначена в ст. 5 ЦК

Поясніть правила співвідношення законів та підзаконних нормативних актів.

Поняття співвідношення можна розглядати як взаємний зв’язок між двома предметами чи явищами. Тому співвідношення законів та підзаконних нормативних актів можна розглядати за різними критеріями:

1) за органом державної влади, який наділений компетенцією в сфері правотворчості;

2) за процедурою ухвалення законів та підзаконних актів;

3) за колом регулювання суспільних відносин;

4) за юридичною силою;

5) за часовими межами;

6) за сферою правового впливу.

В нашому випадку потрібно розглядати лише співвідношення за юридичною силою. Юридична сила нормативних актів - це така специфічна властивість нормативно – правових актів, яка характеризує їх співвідношення і взаємозалежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. Закони виступають основою для підзаконного правового регулювання. Підзаконні нормативно-правові акти мають меншу юридичну силу ніж закони. У випадку виявлення суперечностей між нормами підзаконних нормативно-правових актів і законів, вони завжди вирішуються на користь останніх. В даному випадку підзаконні акти займають другорядне місце після законів.

2. Чи зміниться рішення завдання, якщо Правила проживання в готелях м. Харкова були затверджені рішенням Харківської міської ради?

Рішення завдання не зміниться, так як у випадку затвердження Правил рішенням Харківської міської ради, вони все одно залишаться підзаконним НПА, який нижчий за юридичною силою ніж закон.

Отже в даному випадку потрібно керуватись Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 975 ЦК України:

«1. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.

2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання.»

Відповідно до ст. 955 ЦК України:
«Положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.»

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України:

«Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості.»

Отже, враховуючи, що ЦК має вищу юридичну силу, ніж наведені акти, то  в даному випадку готель повинен задовольнити позовні вимоги Талмудовського і повернути йому вартість речей.

 

 


Задача 4

 

На яке питання розраховане це завдання? У чому сутність правила про те, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства? Які правові наслідки того, що закон суперечить положенням Цивільного кодексу України?
       Сутність правила про те, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства полягає в наступному:

- ч.2 ст 4 ЦК встановлює, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

- він закріплює основні засади приватно-правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин, за участю не тільки фізичних та юридичних осіб, але й осіб публічного права.

- всі інші акти цивільного законодавства повинні прийматися у відповідності до нього і не суперечити йому,

- у разі, якщо інші акти суперечать ЦК, то потрібно застосовувати норми кодексу.

- будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до ЦК відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу.

За загальним правилом у разі якщо однакові за юридичною силою акти по різному регулюють одне питання, то застосовувати потрібно спеціальний акт.

Згідно ч.3 ст.698 ЦК До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих Цим кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Тобто є розмежування сфери дії ЦК та Закону України "Про захист прав споживачів. Зазначений Закон застосовується до цих правовідносин лише тоді, коли вони не врегульовані статтями 688—711 ЦК України.

Тож ст. 708 ЦК встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості. А саме ч.1 ст.708

1. У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Таким чином, в  даному випадку т є співвідношення загального та спеціального законодавства, але Цивільний кодекс України є вищим за юридичною силою ніж Закон України “Про захист прав споживачів”, тому застосовувати потрібно саме ст. 708 ЦК, а не ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”.

 

 


Задача 5

 

На яке питання розраховане це завдання? Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм.


     Загальними нормами зазвичай визнаються норми, які застосовуються до всіх або більшості інститутів галузі (загальна частина), а спеціальні норми належать до окремих інститутів. При цьому звертається увага на те, що загальні норми права поширюють дію на певний рід відносин, а спеціальні — на вид відносин в межах роду з метою конкретизації правового регулювання з урахуванням специфіки такого виду відносин.
       Законодавчі акти, які містять спеціальні норми, мають пріоритет у застосуванні в правозастосовчій практиці щодо інших законодавчих актів України. Норми ЦК і норми інших [цивільних] законів зазвичай співвідносяться між собою як загальні і спеціальні норми, з наданням пріоритету спеціальним.
       Однак в окремих випадках ЦК може містити норми, які є спеціальними щодо відповідних норм інших законів. Тому в кожному конкретному випадку слід проводити тлумачення норм ЦК й інших законів на предмет співвідношення як загальних і спеціальних норм.
       За відсутності суперечностей у змісті норм слід застосовувати положення ЦК в системному взаємозв’язку з приписами інших законів.

Звертаючись до ст. ЦК, що є спеціальною, бачимо наступне (ч 2. ст. 304)

2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

Крім того, у ст. 307 вказано, що (ч.2, ст.307):

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Слід зазначити, що є передбачена у ч.З ст. 308 ЦК можливість розповсюдження фотографій без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів (наприклад, служба розшуку загублених дітей) або інтересів ін­ших осіб (наприклад, оголошення про розшук небезпечного рецидивіста).

Таким чином, позиція фотоательє «Камо грядеш» є законною, і пан Карамазов повинен відшкодувати фотоательє пов’язані з вилученням фотографії з продажу збитки.

 





Задача 6

На які питання розраховане це завдання? Чи можливо обмежити правоздатність фізичної особи?

Завдання розраховане на питання обсягу цивільної правоздатності та можливості її обмеження.

Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи передбачений:

Ч.1 с. 25 ЦК

1. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усіфізичні особи.

ч.1,2 ст.26 ЦК 

1. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

2. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Ч .1, ст. 27

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Тобто ст. 27 встановлює правила по запобіганню обмеження фізичної особи мати цивільні права та обов’язки.

А отже, дана розписка як раз обмежує права Петра отримати заповіт, тому є недійсною.

Крім того, ч.1 ст 1223 ЦК проголошує, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

А ст. 1224 ЦК розкриває можливості усунення від права на спадкування, серед яких немає такого положення як наявності розписки, складеної за життя Шевченко.

Згідно ч.1,2 ст. 1235 ЦК заповідач сам має право призначати спадкоємців:

1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Тож, заповіт недійсним не визнають, бо своїм майном спадкодавець розпоряджається на свій розсуд. Розписка є примусом над вільним волевиявленням спадкодавця щодо права заповісти своє майно кому-завгодно на його розсуд.

Обмеження цив дієздатності передбачене

Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграмитощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

 

Задача 8

Яке коло питань охоплює завдання? Який обсяг правоз- датності фізичної особи?

Питання щодо обсягу правоздатності фізичної особи.

Обсяг правоздатності фізичної особи передбачений у ст. 26 ЦК

1. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

2. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

3. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

4. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

5. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до ст. 42 КУ

Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Ч 1 ст 50 ЦК

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, маєфізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповіднодо ч 4 ст 3 ЗУ «Про нотаріат»

Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Отже, нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю.

 

 

Задача 9

 На яке питання розраховане це завдання? Надайте ви- значення дрібного побутового правочину.

Питання визначення дрібного побутового правочину

Відповідно до ч1 ст 31 ЦК

1. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Згідно п 1 ч 1 ст 31

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

Однак дрібний побутовий правочин – оціночне поняття, повинно визначатися в кожному конкретному випадку.

Отже, з вищенаведеного можна дійти висновку, що дрібний побутовий правочин має такі ознаки: 1) цей правочин направлений на задоволення побутових потреб; 2) цей правочин повинен відповідати фізичному, духовному чи соціальному розвитку особи; 3) цей правочин стосується предмета, який має невисоку вартість; 4) відсутність обов’язкової умови нотаріального посвідчення та умови обов’язкової державної реєстрації. Тобто, дрібним побутовим є правочин, на який законом надано право особам з повною, неповною, частковою, обмеженою дієздатністю самостійно їх укладати без згоди законних представників.

 

 

Задача 10

На яке питання розраховане це завдання? Чи правильну пораду дав адвокат? Який обсяг часткової та неповної цивіль- ної дієздатності фізичної особи?

Питання розраховане на встановлення обсягу часткової та неповної цивільної дієздатності фізичної особи

Обсяг часткової та неповної цивільної дієздатності фізичної особи встановлений ЦК:

Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років

1. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

2. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом абоустановчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) абопіклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів абонерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Враховуючи те, що Віктору виповнилося 14 років після того, як він придбав акції, то на момент їх придбання він не мав достатнього обсягу цив дієздатності для здійснення такого правочин, а отже укладений договір є недійсним.

Тобто, на момент укладання договору суб’єкт мав часткову цивільну дієздатність, а отже не мав прав на його укладання

 

 

Задача 11

 

На яке коло питань розраховане завдання? Який обсяг неповної цивільної дієздатності? За яких умов фізичній особі, яка не досягла 18 років, може бути надана повна цивільна дієздатність?

Завдання розраховане на встановлення неповної обсягу цивільної дієздатності особи.

Обсяг неповної цивільної дієздатності визнечений у:

Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом абоустановчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів абонерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Надання повної цивільної дієздатності закріплено у:

Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

5. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.

П1 ч 1 ст32

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

Крім того, так як не було рішення суду про обмеження дієздатності Алєксєєва згідно ч5 ст 32

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Але все одно субёэкт не мг укладати правочин, бо не мав повної цив дієздатності

За умовою задачі не вказано, чи уклав він трудовий договір з ТОВ. За умови якщо так, то застосовуємо ч 1,2 ст 35

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Таким чином, Алєксєєв не міг укладати правочин.

 

 

Задача 12

На яке питання розраховане це завдання? Чи правильно зробив директор?

Це завдання розраховане на питання надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі.

Директор вчинив неправильно, оскільки 16-річний Андрій уклав трудовий договір і почав працювати у товаристві з обмеженою відповідальністю, а отже мав повну цив дієздатність, відповідно до ч.1 ст 35

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Так як Андрій володіє повною цив дієздатністю, то за ч4 ст35

4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

А отже має право купувати дуже дорогі речі, відвідувати кафе та більярдну. Тому директор не має права розпорядився видавати Андрію на руки лише частину зарплати, а решту видавати його батькам.

+ ЗУ «Про оплату праці»

Таким чином, дії директора можна вважати неправомірними.

 

 

Задача 13

На яке коло питань розраховане завдання? Яке роз’яснення їм належить дати? Які підстави та порядок на-буття фізичною особою повної цивільної дієздатності до досягнення нею повноліття?

Завдання розраховане на питання надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

Роз’яснення мусить бути подібним :

1) ЦК до підстав надання фізичній особі повної цивільної дієздатності відносить: а) перебування у трудових обов'язках особи, яка досягла 16 років; б) запис неповнолітньої особи матір'ю або батьком дитини; в) бажання особи, яка досягла 16 років, займатися підприємницькою діяльністю. Саме зазначені факти, на думку законодавця, свідчать про зрілість психіки фізичної особи та здатність повною мірою самостійно набувати цивільних прав та обов'язків, виконувати їх та нести відповідальність за їх невиконання.

Якщо Гриценко працює за трудовим договором, має самостійний заробіток і тому може бути визнаний  повністю дієздатним згідно ч1 ст35

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

2) При цьому слід звернути увагу, що відповідність неповнолітньої особи зазначеним вимогам ще не означає, що повна дієздатність буде набута даною особою. Повна дієздатність виникає з моменту прийняття рішення уповноваженими на те законом органами, якими є:

1) органи опіки та піклування - щодо фізичних осіб, які досягли 16 років та працюють за трудовим договором, а також щодо неповнолітніх, які записані матір'ю або батьком дитини. При цьому підставою для розгляду питання про надання повної цивільної дієздатності є заява неповнолітнього, а також письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Про це свідчить ч2 ст 35

2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Неоднозначною уявляється остання частина норми ч. 2 ст. 35 про те, що "у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду". Таке формулювання може породжувати два різні за змістом тлумачення: а) предметом оскарження є відмова батьків або інших законних представників дати згоду на надання фізичні особі повної цивільної дієздатності; б) предметом оскарження є відмова органів опіки та піклування у наданні повної цивільної дієздатності.

Розв'язати це питання допомагає ЦПК, згідно ст. 242 якого заява неповнолітньої особи про надання їй повної цивільної дієздатності подається за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Отже, неповнолітній подає заяву саме у разі відсутності згоди законних представників, а у разі її задоволення судом повна дієздатність виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду. Наступного рішення органів опіки та піклування про надання повної дієздатності не вимагається.

Лише коли Гриценко набуде повної цив дієздатності, зможе вчиняти подібні правочини згілно ч 4 ст 35

4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

Порядок і підстави надання повної цив дієздатності передбачені ст. 35 ЦК.

 

 

Задача 14

 

На яке коло питань розраховане завдання? Які підстави та правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.

Завдання розраховане на питання обмеження цивільної дієздатності.

Підстави обмеження цивільної дієздатності встановлені в ч 1,2 ст 36 ЦК

1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграмитощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Правові наслідки відповідно у ст. 37 ЦК:

1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюєтьсяпіклування.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лишедрібні побутові правочини.

3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодоюпіклувальника.

Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, дооргану опіки та піклування або суду.

4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі

 

 

Задача 15

 

На яке питання розраховане це завдання? Чи є підстави для визнання правочину недійсним?

На мою думку, нема підстав визнати договір недійсним,оскільки Татарченко ще не визнаний недієздатним.

Згідно ч1 ст 39

1.Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

Так як Татарченко ще не визнаний недієздатним, бо за ч1 ст 40

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Частина 2 цієї статті визначає: якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

То він мав право укладати цей правочин.

Крім того, ч 2 ст 203

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Але відповідно до статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Далі стаття 226 ЦК зазначає: у разі відсутності схвалення опікуна правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

За ч. 3 цієї статті опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.

Отже, якщо громадянин Татарченко перебував на обліку в психоневрологічному диспансері, тобто вже був хворим на момент вчинення правочину. Якщо суд відповідно до ч. 2 статті 40 з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи встановить у своєму рішенні, що на день вчинення правочину особа була недієздатною, то угода буде визнана недійсною.

 

 

Задача 16

 

На яке питання розраховане це завдання? Що може по- радити адвокат у цій ситуації?

Питання розраховане на визначення фізичної особи безвісно відсутньою.

Проаналізувавши ЦК та умову задачі бачимо наступне

Так як 20 липня 2011 року Артеменко  зателефонував своїй дружині з автомобільного переходу “Краковець”, то це був день отримання останніх відомостей про місце перебування особи.

Через рік у вересні 2013 року за заявою дружини Артеменка чоловіка було визнано судом безвісно відсутнім згідно ч1 ст 43 1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Щодо позову про стягнення заборгованості за договором користування контейнерами для зберігання товарів, то треба звернутися до ст. 44 Цк

Ч1 На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.

Тобто, так як Артеменка було визнано безвісно відсутнім,то над його майном суд повинен встановити опіку.

Далі ч3 ст 44:

3. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.

Тому у випадку, коли над майном буде встановлена опіка, саме опікун буде виконувати цивільні обов’язки Артеменка на його користь і погашати за рахунок його майна борги.

Щодо призначення опікуна звернемося до Р О З' Я С Н Е Н Н Я Мін Юсту в ід 04.02.2011  Встановлення опіки над майном фізичної особи, визнаної судом безвісно відсутньою Складання опису майна, призначення опікунів над цим майном, виключення майна з опису здійснюється за правилами вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (розділ 20 Інструкції)

 

 

Задача 17

 

Яке коло питань охоплює завдання? У чому полягає різ- ниця між встановленням факту смерті та оголошенням фізичної особи померлою?

Завдання охоплює коло питань щодо встановлення факту смерті та оголошення фізичної особи померлою

Так як за умовою під час трагедії за свідченням працівників компанії Вороненко  знаходився на 81 поверсі Всесвітнього торговельного центру, де виконував роботи в одному з офісів компанії “Майкрософт”, то відповідно до ч1 ст 46ЦК

1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Тобто Вороненко може бути оголошений померлим тільки за умови, що у місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування протягом шести місяців, бо він може вважатися таким, що пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Але відповідно до ч3 ст 46 ЦК

3. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Тобто Вороненко міг бути визнаний судом померлим.

Щодо встановлення факту смерті, то це передбачено п 8,8 ч1 ст 256 ЦПК

1. Суд розглядає справи про встановлення факту:

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Факт смерті може бути встановлений лише за умов, коли наявні реальні докази смерті особи, є фактичні підстави для визнання факту смерті особи.

Згідно ч2 ст 249 ЦПК

2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Крім того, у ч 1 ст 47зазначено, що

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Далі ч1, 7 Стаття 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

1. Пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

7. Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку

Згідно ч 1, 2 ст 1229 ЦК

1. Страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

2. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

Таким чином, дружина могла звернутися до суду для визнання фізичної особи померлою, після чого в орган РАЦС реєструє смерть фізичної особи та настають правові наслідки встановлення факту смерті особи

 

 

Задача 18

 

На яке питання теми розраховане це завдання? Які пра- вові наслідки появи фізичної особи, оголошеної померлою?

Завдання розраховане на питання оголошення фізичної особи померлою та правових наслідків появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.

Правові наслідки появи фізичної особи, оголошеної померлою, визначені в ст. 48 ЦК

1. Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

2. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника.

3. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.

У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна.

4. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Задача 20

 

1.Суб’єкти можуть створити господарське товариство у формі акціонерного товариства , оскільки згідно ч1 ст 113

1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства,командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства .

Крім того, згідно ч1, ст 114

1. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа .

Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.

Згідно ч3 ст 153 ЦК

Акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.

8. Необхідні такі установчі документи згідно ст. 154 ЦК:

1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

2. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категоріїакцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

 9. Статутний капітал, його збільшення і зменшення відбувається відповідно до:

Ч1 ст 155 ЦК

1. Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Далі згідно ч 1,2 чт 156

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.

2. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається, крім випадків, встановлених законом.

 Крім того, відповідно до ч 1, 2 ст 157

 

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків.

2. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена у статутітовариства.

Задача 2

 

1. На яке питання розраховане це завдання? Поясніть правила набрання та втрати чинності актами цивільного законодавства.

Порядок набрання чинності інших нормативно-правових актів визначається Указом Президента «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р.

Акти Президента України загальнонормативного характеру набирають чинність через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в одному з офіційних друкованих видань.

Нормативно-правові акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо в них не встановлено пізніший строк введення їх в дію. При цьому нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що визначають права та обов’язки громадян, встановлено, що вони набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях (ст. 5 Указу «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»).

Якщо нормативний акт опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» раніше, ніж в «Офіційному віснику України» і «Відомостях Верховної Ради України», він набирає чинності після його опублікування в цій газеті.

Нормативно-правові акти органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян чи мають міжвідомчий характер, набирають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено більш пізній строк, але не раніше дня їх офіційного оприлюднення. Державну реєстрацію здійснюють Міністерство юстиції України та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах (п. 1 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р.). Це правило поширюється на акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, управлінь, відділів та інших служб обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та їх управлінь, відділів тощо.

Такі нормативно-правові акти набирають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено більш пізній строк набрання чинності.

Нормативні акти Національного банку (постанови правління), що регулюють відносини з участю громадян, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції і набирають чинності відповідно до тих же правил, що й акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (ст. 56 Закону «Про Національний банк України»). Постанови Національного банку, що регулюють відносини за участі юридичних осіб і не стосуються фізичних осіб, набирають чинності в строки, встановлені в таких постановах, але не раніше дня прийняття. Нормативні акти Національного банку України також не можуть мати зворотної сили.

Рішення сільських, селищних, міських, районних в містах рад, районних і обласних рад набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк набрання ними чинності (ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Способи припинення дії (втрати чинності) нормативних актів:

1) закінчення терміну дії, на який був прийнятий даний акт;
2) скасування акту уповноваженим на те органом (пряма скасування);
3) фактична заміна даного акту іншим актом, прийнятим по тимі ж питанням (фактичне скасування).

2. Чи правильна відповідь юридичної компанії “Інтенсивник”?
Відповідно до п. 1, 2 прикінцевих положень Закону України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008:

«1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

2. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.»

Отже, проаналізувавши вищезазначене, можна зробити висновок, що відповідь юридичної компанії “Інтенсивник” за своєю суттю є вірною. Тобто момент набрання чинності Закону України “Про акціонерні товариства” – шість місяців з дня його публікації, тобто з 30.04.2009 р., а момент втрати чинності ст. 1-49 Закону України “Про господарські товариства” в частині, яка стосується акціонерних товариств – через 2 роки з дня набрання чинності Закону України “Про акціонерні товариства”, а саме з 01.05.2011 р.

 

 




Задача 3

 

1. На яке питання розраховане це завдання? Визначте систему цивільного законодавства.

Цивільне законодавство — це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Структура цивільного законодавства є будовою і внутрішньою формою організації системи цивільних нормативних актів. Цивільно-правові акти залежно від їх юридичної сили і престижу перебувають на різних структурних рівнях, а тому система цивільних правових актів у цілому є поліструктурною.

Система цивільного законодавства визначена в ст. 5 ЦК

Поясніть правила співвідношення законів та підзаконних нормативних актів.

Поняття співвідношення можна розглядати як взаємний зв’язок між двома предметами чи явищами. Тому співвідношення законів та підзаконних нормативних актів можна розглядати за різними критеріями:

1) за органом державної влади, який наділений компетенцією в сфері правотворчості;

2) за процедурою ухвалення законів та підзаконних актів;

3) за колом регулювання суспільних відносин;

4) за юридичною силою;

5) за часовими межами;

6) за сферою правового впливу.

В нашому випадку потрібно розглядати лише співвідношення за юридичною силою. Юридична сила нормативних актів - це така специфічна властивість нормативно – правових актів, яка характеризує їх співвідношення і взаємозалежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. Закони виступають основою для підзаконного правового регулювання. Підзаконні нормативно-правові акти мають меншу юридичну силу ніж закони. У випадку виявлення суперечностей між нормами підзаконних нормативно-правових актів і законів, вони завжди вирішуються на користь останніх. В даному випадку підзаконні акти займають другорядне місце після законів.

2. Чи зміниться рішення завдання, якщо Правила проживання в готелях м. Харкова були затверджені рішенням Харківської міської ради?

Рішення завдання не зміниться, так як у випадку затвердження Правил рішенням Харківської міської ради, вони все одно залишаться підзаконним НПА, який нижчий за юридичною силою ніж закон.

Отже в даному випадку потрібно керуватись Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 975 ЦК України:

«1. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.

2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання.»

Відповідно до ст. 955 ЦК України:
«Положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.»

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України:

«Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості.»

Отже, враховуючи, що ЦК має вищу юридичну силу, ніж наведені акти, то  в даному випадку готель повинен задовольнити позовні вимоги Талмудовського і повернути йому вартість речей.

 

 


Задача 4

 

На яке питання розраховане це завдання? У чому сутність правила про те, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства? Які правові наслідки того, що закон суперечить положенням Цивільного кодексу України?
       Сутність правила про те, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства полягає в наступному:

- ч.2 ст 4 ЦК встановлює, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

- він закріплює основні засади приватно-правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин, за участю не тільки фізичних та юридичних осіб, але й осіб публічного права.

- всі інші акти цивільного законодавства повинні прийматися у відповідності до нього і не суперечити йому,

- у разі, якщо інші акти суперечать ЦК, то потрібно застосовувати норми кодексу.

- будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до ЦК відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу.

За загальним правилом у разі якщо однакові за юридичною силою акти по різному регулюють одне питання, то застосовувати потрібно спеціальний акт.

Згідно ч.3 ст.698 ЦК До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих Цим кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Тобто є розмежування сфери дії ЦК та Закону України "Про захист прав споживачів. Зазначений Закон застосовується до цих правовідносин лише тоді, коли вони не врегульовані статтями 688—711 ЦК України.

Тож ст. 708 ЦК встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості. А саме ч.1 ст.708

1. У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Таким чином, в  даному випадку т є співвідношення загального та спеціального законодавства, але Цивільний кодекс України є вищим за юридичною силою ніж Закон України “Про захист прав споживачів”, тому застосовувати потрібно саме ст. 708 ЦК, а не ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”.

 

 


Задача 5

 

На яке питання розраховане це завдання? Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм.


     Загальними нормами зазвичай визнаються норми, які застосовуються до всіх або більшості інститутів галузі (загальна частина), а спеціальні норми належать до окремих інститутів. При цьому звертається увага на те, що загальні норми права поширюють дію на певний рід відносин, а спеціальні — на вид відносин в межах роду з метою конкретизації правового регулювання з урахуванням специфіки такого виду відносин.
       Законодавчі акти, які містять спеціальні норми, мають пріоритет у застосуванні в правозастосовчій практиці щодо інших законодавчих актів України. Норми ЦК і норми інших [цивільних] законів зазвичай співвідносяться між собою як загальні і спеціальні норми, з наданням пріоритету спеціальним.
       Однак в окремих випадках ЦК може містити норми, які є спеціальними щодо відповідних норм інших законів. Тому в кожному конкретному випадку слід проводити тлумачення норм ЦК й інших законів на предмет співвідношення як загальних і спеціальних норм.
       За відсутності суперечностей у змісті норм слід застосовувати положення ЦК в системному взаємозв’язку з приписами інших законів.

Звертаючись до ст. ЦК, що є спеціальною, бачимо наступне (ч 2. ст. 304)

2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

Крім того, у ст. 307 вказано, що (ч.2, ст.307):

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Слід зазначити, що є передбачена у ч.З ст. 308 ЦК можливість розповсюдження фотографій без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів (наприклад, служба розшуку загублених дітей) або інтересів ін­ших осіб (наприклад, оголошення про розшук небезпечного рецидивіста).

Таким чином, позиція фотоательє «Камо грядеш» є законною, і пан Карамазов повинен відшкодувати фотоательє пов’язані з вилученням фотографії з продажу збитки.

 





Задача 6

На які питання розраховане це завдання? Чи можливо обмежити правоздатність фізичної особи?

Завдання розраховане на питання обсягу цивільної правоздатності та можливості її обмеження.

Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи передбачений:

Ч.1 с. 25 ЦК

1. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усіфізичні особи.

ч.1,2 ст.26 ЦК 

1. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

2. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Ч .1, ст. 27

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Тобто ст. 27 встановлює правила по запобіганню обмеження фізичної особи мати цивільні права та обов’язки.

А отже, дана розписка як раз обмежує права Петра отримати заповіт, тому є недійсною.

Крім того, ч.1 ст 1223 ЦК проголошує, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

А ст. 1224 ЦК розкриває можливості усунення від права на спадкування, серед яких немає такого положення як наявності розписки, складеної за життя Шевченко.

Згідно ч.1,2 ст. 1235 ЦК заповідач сам має право призначати спадкоємців:

1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Тож, заповіт недійсним не визнають, бо своїм майном спадкодавець розпоряджається на свій розсуд. Розписка є примусом над вільним волевиявленням спадкодавця щодо права заповісти своє майно кому-завгодно на його розсуд.

Обмеження цив дієздатності передбачене

Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграмитощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

 

Задача 8

Яке коло питань охоплює завдання? Який обсяг правоз- датності фізичної особи?

Питання щодо обсягу правоздатності фізичної особи.

Обсяг правоздатності фізичної особи передбачений у ст. 26 ЦК

1. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

2. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

3. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

4. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

5. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до ст. 42 КУ

Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Ч 1 ст 50 ЦК

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, маєфізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповіднодо ч 4 ст 3 ЗУ «Про нотаріат»

Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Отже, нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю.

 

 

Задача 9

 На яке питання розраховане це завдання? Надайте ви- значення дрібного побутового правочину.

Питання визначення дрібного побутового правочину

Відповідно до ч1 ст 31 ЦК

1. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Згідно п 1 ч 1 ст 31

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

Однак дрібний побутовий правочин – оціночне поняття, повинно визначатися в кожному конкретному випадку.

Отже, з вищенаведеного можна дійти висновку, що дрібний побутовий правочин має такі ознаки: 1) цей правочин направлений на задоволення побутових потреб; 2) цей правочин повинен відповідати фізичному, духовному чи соціальному розвитку особи; 3) цей правочин стосується предмета, який має невисоку вартість; 4) відсутність обов’язкової умови нотаріального посвідчення та умови обов’язкової державної реєстрації. Тобто, дрібним побутовим є правочин, на який законом надано право особам з повною, неповною, частковою, обмеженою дієздатністю самостійно їх укладати без згоди законних представників.

 

 

Задача 10

На яке питання розраховане це завдання? Чи правильну пораду дав адвокат? Який обсяг часткової та неповної цивіль- ної дієздатності фізичної особи?

Питання розраховане на встановлення обсягу часткової та неповної цивільної дієздатності фізичної особи

Обсяг часткової та неповної цивільної дієздатності фізичної особи встановлений ЦК:

Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років

1. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

2. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом абоустановчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) абопіклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів абонерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Враховуючи те, що Віктору виповнилося 14 років після того, як він придбав акції, то на момент їх придбання він не мав достатнього обсягу цив дієздатності для здійснення такого правочин, а отже укладений договір є недійсним.

Тобто, на момент укладання договору суб’єкт мав часткову цивільну дієздатність, а отже не мав прав на його укладання

 

 

Задача 11

 

На яке коло питань розраховане завдання? Який обсяг неповної цивільної дієздатності? За яких умов фізичній особі, яка не досягла 18 років, може бути надана повна цивільна дієздатність?

Завдання розраховане на встановлення неповної обсягу цивільної дієздатності особи.

Обсяг неповної цивільної дієздатності визнечений у:

Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом абоустановчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів абонерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Надання повної цивільної дієздатності закріплено у:

Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

5. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.

П1 ч 1 ст32

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

Крім того, так як не було рішення суду про обмеження дієздатності Алєксєєва згідно ч5 ст 32

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Але все одно субёэкт не мг укладати правочин, бо не мав повної цив дієздатності

За умовою задачі не вказано, чи уклав він трудовий договір з ТОВ. За умови якщо так, то застосовуємо ч 1,2 ст 35

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Таким чином, Алєксєєв не міг укладати правочин.

 

 

Задача 12

На яке питання розраховане це завдання? Чи правильно зробив директор?

Це завдання розраховане на питання надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі.

Директор вчинив неправильно, оскільки 16-річний Андрій уклав трудовий договір і почав працювати у товаристві з обмеженою відповідальністю, а отже мав повну цив дієздатність, відповідно до ч.1 ст 35

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Так як Андрій володіє повною цив дієздатністю, то за ч4 ст35

4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

А отже має право купувати дуже дорогі речі, відвідувати кафе та більярдну. Тому директор не має права розпорядився видавати Андрію на руки лише частину зарплати, а решту видавати його батькам.

+ ЗУ «Про оплату праці»

Таким чином, дії директора можна вважати неправомірними.

 

 

Задача 13

На яке коло питань розраховане завдання? Яке роз’яснення їм належить дати? Які підстави та порядок на-буття фізичною особою повної цивільної дієздатності до досягнення нею повноліття?

Завдання розраховане на питання надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

Роз’яснення мусить бути подібним :

1) ЦК до підстав надання фізичній особі повної цивільної дієздатності відносить: а) перебування у трудових обов'язках особи, яка досягла 16 років; б) запис неповнолітньої особи матір'ю або батьком дитини; в) бажання особи, яка досягла 16 років, займатися підприємницькою діяльністю. Саме зазначені факти, на думку законодавця, свідчать про зрілість психіки фізичної особи та здатність повною мірою самостійно набувати цивільних прав та обов'язків, виконувати їх та нести відповідальність за їх невиконання.

Якщо Гриценко працює за трудовим договором, має самостійний заробіток і тому може бути визнаний  повністю дієздатним згідно ч1 ст35

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

2) При цьому слід звернути увагу, що відповідність неповнолітньої особи зазначеним вимогам ще не означає, що повна дієздатність буде набута даною особою. Повна дієздатність виникає з моменту прийняття рішення уповноваженими на те законом органами, якими є:

1) органи опіки та піклування - щодо фізичних осіб, які досягли 16 років та працюють за трудовим договором, а також щодо неповнолітніх, які записані матір'ю або батьком дитини. При цьому підставою для розгляду питання про надання повної цивільної дієздатності є заява неповнолітнього, а також письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Про це свідчить ч2 ст 35

2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Неоднозначною уявляється остання частина норми ч. 2 ст. 35 про те, що "у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду". Таке формулювання може породжувати два різні за змістом тлумачення: а) предметом оскарження є відмова батьків або інших законних представників дати згоду на надання фізичні особі повної цивільної дієздатності; б) предметом оскарження є відмова органів опіки та піклування у наданні повної цивільної дієздатності.

Розв'язати це питання допомагає ЦПК, згідно ст. 242 якого заява неповнолітньої особи про надання їй повної цивільної дієздатності подається за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Отже, неповнолітній подає заяву саме у разі відсутності згоди законних представників, а у разі її задоволення судом повна дієздатність виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду. Наступного рішення органів опіки та піклування про надання повної дієздатності не вимагається.

Лише коли Гриценко набуде повної цив дієздатності, зможе вчиняти подібні правочини згілно ч 4 ст 35

4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

Порядок і підстави надання повної цив дієздатності передбачені ст. 35 ЦК.

 

 

Задача 14

 

На яке коло питань розраховане завдання? Які підстави та правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.

Завдання розраховане на питання обмеження цивільної дієздатності.

Підстави обмеження цивільної дієздатності встановлені в ч 1,2 ст 36 ЦК

1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграмитощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Правові наслідки відповідно у ст. 37 ЦК:

1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюєтьсяпіклування.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лишедрібні побутові правочини.

3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодоюпіклувальника.

Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, дооргану опіки та піклування або суду.

4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі

 

 

Задача 15

 

На яке питання розраховане це завдання? Чи є підстави для визнання правочину недійсним?

На мою думку, нема підстав визнати договір недійсним,оскільки Татарченко ще не визнаний недієздатним.

Згідно ч1 ст 39

1.Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

Так як Татарченко ще не визнаний недієздатним, бо за ч1 ст 40

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Частина 2 цієї статті визначає: якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

То він мав право укладати цей правочин.

Крім того, ч 2 ст 203

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Але відповідно до статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Далі стаття 226 ЦК зазначає: у разі відсутності схвалення опікуна правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

За ч. 3 цієї статті опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.

Отже, якщо громадянин Татарченко перебував на обліку в психоневрологічному диспансері, тобто вже був хворим на момент вчинення правочину. Якщо суд відповідно до ч. 2 статті 40 з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи встановить у своєму рішенні, що на день вчинення правочину особа була недієздатною, то угода буде визнана недійсною.

 

 

Задача 16

 

На яке питання розраховане це завдання? Що може по- радити адвокат у цій ситуації?

Питання розраховане на визначення фізичної особи безвісно відсутньою.

Проаналізувавши ЦК та умову задачі бачимо наступне

Так як 20 липня 2011 року Артеменко  зателефонував своїй дружині з автомобільного переходу “Краковець”, то це був день отримання останніх відомостей про місце перебування особи.

Через рік у вересні 2013 року за заявою дружини Артеменка чоловіка було визнано судом безвісно відсутнім згідно ч1 ст 43 1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Щодо позову про стягнення заборгованості за договором користування контейнерами для зберігання товарів, то треба звернутися до ст. 44 Цк

Ч1 На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.

Тобто, так як Артеменка було визнано безвісно відсутнім,то над його майном суд повинен встановити опіку.

Далі ч3 ст 44:

3. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.

Тому у випадку, коли над майном буде встановлена опіка, саме опікун буде виконувати цивільні обов’язки Артеменка на його користь і погашати за рахунок його майна борги.

Щодо призначення опікуна звернемося до Р О З' Я С Н Е Н Н Я Мін Юсту в ід 04.02.2011  Встановлення опіки над майном фізичної особи, визнаної судом безвісно відсутньою Складання опису майна, призначення опікунів над цим майном, виключення майна з опису здійснюється за правилами вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (розділ 20 Інструкції)

 

 

Задача 17

 

Яке коло питань охоплює завдання? У чому полягає різ- ниця між встановленням факту смерті та оголошенням фізичної особи померлою?

Завдання охоплює коло питань щодо встановлення факту смерті та оголошення фізичної особи померлою

Так як за умовою під час трагедії за свідченням працівників компанії Вороненко  знаходився на 81 поверсі Всесвітнього торговельного центру, де виконував роботи в одному з офісів компанії “Майкрософт”, то відповідно до ч1 ст 46ЦК

1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Тобто Вороненко може бути оголошений померлим тільки за умови, що у місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування протягом шести місяців, бо він може вважатися таким, що пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Але відповідно до ч3 ст 46 ЦК

3. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Тобто Вороненко міг бути визнаний судом померлим.

Щодо встановлення факту смерті, то це передбачено п 8,8 ч1 ст 256 ЦПК

1. Суд розглядає справи про встановлення факту:

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Факт смерті може бути встановлений лише за умов, коли наявні реальні докази смерті особи, є фактичні підстави для визнання факту смерті особи.

Згідно ч2 ст 249 ЦПК

2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Крім того, у ч 1 ст 47зазначено, що

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Далі ч1, 7 Стаття 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

1. Пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

7. Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку

Згідно ч 1, 2 ст 1229 ЦК

1. Страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

2. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

Таким чином, дружина могла звернутися до суду для визнання фізичної особи померлою, після чого в орган РАЦС реєструє смерть фізичної особи та настають правові наслідки встановлення факту смерті особи

 

 

Задача 18

 

На яке питання теми розраховане це завдання? Які пра- вові наслідки появи фізичної особи, оголошеної померлою?

Завдання розраховане на питання оголошення фізичної особи померлою та правових наслідків появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.

Правові наслідки появи фізичної особи, оголошеної померлою, визначені в ст. 48 ЦК

1. Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

2. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника.

3. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.

У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна.

4. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Для початку необхідно встановити, чи законно Феніна було оголошено померлим.

За умовою останні відомості про місце перебування Феніна датуються листопадом 2008 року ( Фенін прислав дружині листа з м. Луганська). Після цього жодних відомостей про нього не було. У березні 2012 року дружина звернулася до суду про визнання її чоловіка померлим, тобто по спливу 3 річного строку (3 роки 4 місяці).

Відповідно до ч1 ст 46

1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Таким чином, рішення суду про визнання особи померлою є законним, тобто є всі підстави для прийняття такого рішення.

Документом, який підтверджує факт оголошення особи померлою, є свідоцтво про смерть, видане РАЦС на підставі відповідного судового рішення, а не саме рішення суду, на підставі якого видається таке свідоцтво (пункт 3.4 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні)

Дата: 2019-11-01, просмотров: 206.