Стаття 5. Договір про об’єднання територіальних громад

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Задача 1

ЗУ «Про МС в Україні»

Стаття 6. Територіальні громади

1. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

2. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету,
об'єднання комунального майна.

4. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.

5. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;Стаття 37. Повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території
відповідного населеного пункту;2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Ст.. 140 КУ

Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
    у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 140 Конституції України (справа про об'єднання територіальних громад)м. Київ, 18 червня 2002 року          Справа N 1-16/2002
         N 12-рп/20022. Президент України вважає, що відповідно до статті 146 Конституції України визначатися законом можуть лише ті питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування,
які не врегульовані статтями 140, 141, 142, 143, 144, 145 Основного Закону України У зв'язку з цим робиться висновок, що законом не може бути визначено інших суб'єктів місцевого самоврядування та інших   одиниць адміністративно-територіального устрою, крім передбачених Конституцією України      Голова Верховної Ради України зазначив, що за змістом частини першої статті 140 Конституції України "відсутня конкретна вказівка на те, які саме адміністративно-територіальні
одиниці можуть об'єднуватись у територіальну громаду", а також висловив думку про "можливість добровільного об'єднання у територіальні громади жителів адміністративно-територіальних одиниць різного рівня - села, селища та міста". Що ж до питання про те, чи стосується частина перша статті 140 Конституції України права об'єднання або роз'єднання територіальних громад не лише сіл, а й селищ і міст, то, як вважає Голова Верховної Ради України, у зазначеній статті Конституції України йдеться про існування такої можливості, оскільки відповідно до статті 146 Конституції інші питання організації місцевого самоврядування, у тому числі порядок об'єднання чи роз'єднання, функціонування територіальної громади, створеної подібним чином, визначаються законом. У поясненнях Міністерства юстиції України зазначається, що з положень частини першої статті 140 Конституції України , які конкретизовані, зокрема, у статтях 1, 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , випливає можливість добровільного об'єднання в єдину територіальну громаду тільки територіальних громад сіл. У розділі XI "Місцеве самоврядування" Конституції України, зокрема, визначено засади організації і діяльності місцевого самоврядування як конституційно-правового інституту. Відповідно до положень частини першої статті 140 Конституції
України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. У статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року конкретизовано конституційне визначення місцевого самоврядування як гарантованого державою права та реальної здатності територіальної громади
самостійно, тобто через різноманітні форми безпосередньої демократії, або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Територіальна громада визначається у частині першій статті 140 Конституції України як жителі села, селища та міста чи добровільне об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл. На розвиток положень частини першої статті 140 Конституції України щодо добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл статтею 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено порядок добровільного об'єднання територіальних громад сусідніх сіл в одну сільську громаду із створенням єдиних органів місцевого самоврядування та обранням єдиного сільського голови. Добровільне об'єднання територіальних громад у сільську гомаду і вихід з її складу відбувається за рішенням місцевих референдумів.      Таким чином, положення частини першої статті 140 Конституції України визначили місцеве самоврядування як право територіальної громади - первинного суб'єкта місцевого самоврядування, основного носія його функцій і повноважень - вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України та дали визначення територіальної громади як жителів села, селища, міста чи добровільного об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду, а не встановили порядку об'єднання або роз'єднання самих територіальних громад. Конституційний Суд України виходить з того, що вирішення порушених у конституційному поданні питань щодо об'єднання або роз'єднання територіальних громад, які положеннями Конституції України не визначені, має здійснюватися у законодавчому порядку. За Конституцією України єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу як безпосередньо, так і, зокрема, через органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). Народне волевиявлення здійснюється через вибори,
референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Конституції України Питання об'єднання або роз'єднання територіальних громад, виходячи з визначеного положеннями частини першої статті 140 Конституції України поняття "територіальна громада", має вирішуватися з урахуванням відповідного волевиявлення членів цих територіальних громад, яке здійснюється згідно з законом. Зважаючи на викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що питання організації місцевого самоврядування, які не врегульовані Конституцією України , у тому числі умови та порядок об'єднання або роз'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, мають визначатися законом (стаття 146 Конституції Українив и р і ш и в: 1. Положення частини першої статті 140 Конституції України в аспекті порушених у конституційному поданні питань необхідно розуміти так, що ці положення дають визначення: - місцевого самоврядування як права територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України; - територіальної громади як жителів села, селища, міста чи добровільного об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду.Зазначені положення не встановлюють порядку об'єднання або роз'єднання самих територіальних громад.

Стаття 140. КУ Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 6. ЗУ Про МС Територіальні громади

1. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад –нема нічого про обєднання

Народні депутати України звертають увагу на те, що "конституційне положення про право жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду кількох сіл, селища, міста по-різному тлумачиться у практиці законотворення". Зокрема, суб'єкт права на конституційне подання вважає, що в положеннях статей 1, 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) йдеться про можливість тільки територіальних громад сусідніх сіл добровільно об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати сільського голову. положення частини першої статті 140 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не торкаються можливості чи заборони об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст між собою або їх роз'єднання, що згідно зі статтею 146 Конституції України ( 254к/96-ВР ) має бути врегульовано законом.

КСУ пояснює, що За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу як безпосередньо, так і, зокрема, через органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Питання об'єднання або роз'єднання територіальних громад, виходячи з визначеного положеннями частини першої статті 140 Конституції України ( 254к/96-ВР ) поняття "територіальна громада", має вирішуватися з урахуванням відповідного волевиявлення членів цих територіальних громад, яке здійснюється згідно з законом.

Зважаючи на викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що питання організації місцевого самоврядування, які не врегульовані Конституцією України (254к/96-ВР ), у тому числі умови та порядок об'єднання або роз'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, мають визначатися законом (стаття 146 Конституції України ( 254к/96-ВР )

Стаття 146. КУ Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

ПРОЕКТ ЗАКОН УКРАЇНИ Про об’єднання територіальних громад

Задача 2

Ст. 141 КУ

ЗУ «Про МС в Україні»

Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова 1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. 4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Задача 3

ЗУ «Про МС в Україні»

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;Стаття 14. Органи самоорганізації населення 1. Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. 2. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом.Стаття 16. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування8. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-тенічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;Стаття 80. Дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення 1. Повноваження органу самоорганізації населення припиняються достроково у разі:1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень;2) його саморозпуску.2. Рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення приймається загальними зборами громадян, що утворили даний орган, або відповідною радою.

Про органи самоорганізації населення
Верховна Рада України; Закон від 11.07.2001 № 2625-III

Стаття 3. Поняття органу самоорганізації населення 1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. 2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. 3. Основними завданнями органів самоорганізації населення є: 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.Стаття 6. Право жителів обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення 1. Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному цим Законом, можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території. 2. Забороняються будь-які обмеження права жителів, які проживають на відповідній території, на участь у відповідному органі самоорганізації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.Стаття 8. Порядок ініціювання створення органу самоорганізації населення 1. З ініціативою про створення органу самоорганізації
населення до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів - учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді.2. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників.3. Ініціативна група подає до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів.Стаття 9. Порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення1. Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою. 2. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання. У рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов'язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення. 3. Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення доводиться до відома жителів у встановленому порядку.4. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може відмовити у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення, якщо ініціювання створення органу самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог, встановлених законом. 5. Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про відмову у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.Стаття 10. Порядок обрання органу самоорганізації населення1. Орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання.2. Організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання, як правило, покладається на виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.3. Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання.4. Члени органу самоорганізації населення можуть бути достроково відкликані за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання, що утворили даний орган. 5. Переобрання органу самоорганізації населення, відкликання, обрання окремих його членів замість вибулих чи зміна кількісного складу органу самоорганізації населення здійснюється зборами (конференцією) жителів за місцем проживання в порядку, встановленому цією статтею.Стаття 11. Термін повноважень органу самоорганізації населенняОрган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення. Стаття 12. Положення про орган самоорганізації населення 1. Збори (конференція) жителів на підставі рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про створення органів самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення (далі - Положення). 2. У Положенні зазначаються: 1) назва та юридична адреса органу самоорганізації населення; 2) основні завдання та напрями діяльності органу самоорганізації населення;3) права і обов'язки членів органу самоорганізації населення; 4) територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення; 5) строк повноважень органу самоорганізації населення та порядок їх дострокового припинення; 6) порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності; 7) порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення; 8) інші питання, пов'язані з діяльністю органу самоорганізації населення. 3. Контроль за додержанням органом самоорганізації населення Положення про нього покладається на раду та її виконавчий орган, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення.Стаття 13. Легалізація органу самоорганізації населення 1. Легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи.

ЗУ «про органи самоорганізації населення»

органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом;

Стаття 3. Поняття органу самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення.

2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

3. Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Стаття 4

2. Орган самоорганізації населення, утворений за дозволом районної у місті ради, керується у своїй діяльності також рішеннями міської ради та її виконавчого органу

Стаття 6. Право жителів обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення

1. Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному цим Законом, можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території.

2. Забороняються будь-які обмеження права жителів, які проживають на відповідній території, на участь у відповідному органі самоорганізації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.

Стаття 7. Територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.

2. Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган.

3. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення:

б) вуличного, квартального комітету - в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;

Стаття 8. Порядок ініціювання створення органу самоорганізації населення

1. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.

На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів - учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді.

2. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників.

3. Ініціативна група подає до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів.

Стаття 10. Порядок обрання органу самоорганізації населення 1. Орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання. 2. Організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання, як правило, покладається на виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради. 3. Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання. 4. Члени органу самоорганізації населення можуть бути достроково відкликані за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання, що утворили даний орган.
Рішення про створення ОСН визначається кожною радою окремо. Статутом визначається порядок (ст. 9 ЗУ «Про МС в У.) Задача 4 ЗУ «Про МС в Україні»Стаття 8. Загальні збори громадян1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади. Стаття 9. Місцеві ініціативи 1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самовядування. 2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. 4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.Стаття 13. Громадські слухання1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. 2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. 3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. 4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Стаття 9. ЗУ «ПРО МС» Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимогЗакону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Є проект зу «Про місцеві ініціативи»

Проект вноситься народним депутатом України О. М. Черноморовим (посвідч. N 165)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місцеві ініціативи

Цей Закон визначає правові засади, організацію, порядок внесення на розгляд та прийняття рішень у порядку місцевої ініціативи з метою забезпечення прав членів територіальних громад вирішувати питання місцевого значення.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття місцевої ініціативи

Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні.

Місцева ініціатива - офіційна письмова пропозиція членів територіальної громади з питань, які належать до відання місцевого самоврядування, та мають важливе значення для територіальної громади, внесена в порядку, передбаченому цим Законом до місцевої ради для розгляду та прийняття відповідного рішення в межах її компетенції.

Стаття 2. Право на внесення місцевої ініціативи

Місцева ініціатива може бути внесена безпосередньо членами територіальної громади, які є дієздатними та досягли 18 років.

Членство в територіальній громаді визначається чинним законодавством України та Статутом територіальної громади. За відсутності Статуту членами громади вважаються особи, зареєстровані в установленому порядку на відповідній території.

Стаття 3. Предмет місцевої ініціативи

Предметом місцевої ініціативи можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи пропозиції, що суперечать Конституції та чинному законодавству України, та пропозиції, реалізація яких стосується територій поза межами юрисдикції відповідної місцевої ради.

РОЗДІЛ II. ВНЕСЕННЯ МІСЦЕВОЇ ІНІЦІАТИВИ

Стаття 4. Реалізація права на внесення місцевої ініціативи

Місцева ініціатива вноситься в порядку, визначеному цим Законом, до місцевої ради.

Підставою для внесення місцевої ініціативи на розгляд відповідної місцевої ради є рішення зборів територіальної громади, підтримане належною кількістю підписів членів громади.

Місцева ініціатива вважається чинною, якщо вона підтримана більшістю учасників зборів територіальної громади.

Внесення місцевої ініціативи до відповідної місцевої ради здійснюється ініціативною групою, яка утворюється рішенням зборів територіальної громади, що ухвалили рішення про внесення місцевої ініціативи.

Стаття 5. Оформлення місцевої ініціативи

Документ, підготовлений у порядку місцевої ініціативи, оформлюється у вигляді проекту рішення відповідної місцевої ради.

До проекту такого рішення, підготовленого у порядку місцевої ініціативи, повинна додаватись пояснювальна записка з необхідними додатками, посилання на які міститься в тексті.

Підготовка ініціативною групою бюджетного або іншого фінансового обґрунтування при внесенні місцевої ініціативи не є обов'язковою. Бюджетне обґрунтування готує бюджетна комісія місцевої ради яка надає своє аргументовану реакцію на цю ініціативу.

Стаття 6. Ініціативна група

Ініціативна група - група представників територіальної громади, сформована для підготовки, оформлення й представлення в місцевій раді проекту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи.

За рішенням зборів територіальної громади ініціативній групі можуть делегуватися повноваження змінювати, доповнювати та відкликати проект рішення.

Ініціативна група самостійно здійснює всі видатки, пов'язані зі своєю діяльністю.

Стаття 7. Утворення ініціативної групи

Ініціативна група обирається на зборах членів територіальної громади за участі не менше 20 членів громади, які є дієздатними та досягли 18 років.

Про дату, час та місце проведення зборів їх ініціатори обов'язково повідомляють місцеву раду, до якої буде відноситись місцева ініціатива.

Для ведення зборів обираються голова та секретар зборів.

Рішення зборів щодо утворення ініціативної групи приймається відкритим голосування більшістю голосів їх учасників.

За результатами проведення зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів.

Ініціативна група може створюватися тільки з одного питання місцевої ініціативи.

Стаття 8. Легалізація ініціативної групи

Ініціативна група легалізується шляхом подання до місцевої ради у 10-дений строк повідомлення про створення ініціативної групи.

Стаття 9. Порядок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи

Стаття 10. Підписний лист

Стаття 11. Реєстрація місцевої ініціативи

Для реєстрації місцевої ініціативи, ініціативна група подає до відповідної місцевої ради не пізніше 30 календарних днів від дня подання до місцевої ради повідомлення про створення ініціативної групи, пакет документів

Стаття 12. Відмова у реєстрації місцевої ініціативи

Місцева рада може відмовити у реєстрації місцевої ініціативи у разі, якщо питання місцевої ініціативи порушують Конституцію України, чинне законодавство України або реалізація цих питань зачіпає інтереси територій поза межами юрисдикції відповідної місцевої ради.

РОЗДІЛ III. РОЗГЛЯД МІСЦЕВОЇ ІНІЦІАТИВИ

Стаття 14. Обов'язковість розгляду місцевої ініціативи

Місцева ініціатива, яка вноситься на розгляд місцевої ради в установленому цим Законом порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому пленарному засіданні ради за участю членів ініціативної групи.

Розгляд проекту рішення, поданого в порядку місцевої ініціативи, проводиться відповідно до норм регламенту ради.

Стаття 15. Порядок розгляду місцевої ініціативи

Сільський, селищний, міський голова або голова місцевої ради в термін, установлений регламентом місцевої ради, направляє проект рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи, на розгляд відповідних профільних комісій та виконавчих органів місцевої ради.

Профільні комісії місцевої ради проводять засідання, на яких розглядають проект рішення, поданий у порядку місцевої ініціативи, за обов'язкової участі членів ініціативної групи та складають висновки в межах своєї компетенції. Відсутність висновків комісій не може бути підставою для відмови у включенні питання, ініційованого в порядку місцевої ініціативи, до порядку денного чергового пленарного засідання ради.

Після отримання висновків комісій незалежно від їх змісту сільський, селищний, міський голова або голова місцевої ради приймає рішення про включення проекту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи, до порядку денного найближчого чергового пленарного засідання місцевої ради.

Стаття 16. Прийняття рішення щодо місцевої ініціативи

Ініціативна група доручає одному зі своїх членів виступати на засіданнях комісій та сесійному засіданні місцевої ради із доповіддю з питання місцевої ініціативи та відповідати на запитання депутатів місцевої ради згідно з регламентом ради. Місцева рада може призначити співдоповідача з питання місцевої ініціативи.

Після обговорення проект рішення, внесений ініціативною групою в порядку місцевої ініціативи, обов'язково ставиться на голосування. Окремо від проекту ставляться на голосування внесені до нього зміни та доповнення, якщо вони не погоджені з ініціативною групою, про що ініціативна група заявляє на засіданні.

Місцева рада в межах своїх повноважень може:

- прийняти проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи, повністю або за основу;

- відхилити проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи;

- відправити проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи, на доопрацювання за обов'язкової участі членів ініціативної групи протягом терміну, встановленого регламентом ради, з обов'язковим винесенням узгодженого із членами ініціативної групи допрацьованого проекту рішення на наступне пленарне засідання місцевої ради. Такий варіант рішення може прийматися місцевою радою не більше одного разу. Повторне відправлення проекту на доопрацювання не допускається.

З питання, внесеного шляхом місцевої ініціативи, місцева рада може розглянути власний альтернативний проект рішення, але після того, як по проекту, підготовленому в порядку місцевої ініціативи, прийнято остаточне негативне рішення.

Повторне внесення ініціативи, відхиленої місцевою радою, допускається не раніше як через рік після прийняття рішення місцевої ради щодо її відхилення.

У випадку незгоди з рішенням сесії ініціативна група може розпочати процедуру місцевого референдуму відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 17. Оприлюднення місцевої ініціативи

Рішення місцевої ради, ухвалене з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, в десятиденний термін надсилається членам ініціативної групи та оприлюднюється в порядку, встановленому регламентом місцевої ради.

Стаття 18. Припинення діяльності ініціативної групи

Якщо місцевою радою ухвалене позитивне рішення з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, ініціативна група вважається автоматично розпущеною з моменту прийняття даного рішення.

Місцеві ініціативи визначаються положенням міської ради. Мешканці не туди звернулись. Необхідно до виконкому зі зверненням, а не з вимогою. Громадські слухання взагалі не потрібні. Задача 5 Ст.. 40 КУ Про звернення громадян Верховна Рада України; Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР Стаття 22. Особистий прийом громадян Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками. Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування від 07.02.2008 № 109/2008 6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям:затвердити у десятиденний строк графіки проведення особистого прийому громадян посадовими особами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, передбачивши, зокрема, участь в особистому прийомі заступників керівників відповідних органів, проведення особистого прийому не рідше чотирьох разів на місяць, у тому числі двох особистих виїзних прийомів громадян, та забезпечувати проведення прийомів громадян за затвердженими графіками; надавати Секретаріату Президента України інформацію, документи та матеріали, необхідні для здійснення постійного моніторингу додержання місцевими державними адміністраціями та їх структурними підрозділами законодавства з питань звернень громадян. Задача 6 ЗУ «Про МС в Україні»Стаття 7. Місцевий референдум 1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.2. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.5. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.Стаття 5. Система місцевого самоврядування 2. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.Стаття 41. Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів1. Питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. 3. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах. 4. Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання. Стаття 78. Дострокове припинення повноважень ради 1. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання. 2. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті ради за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, та в інших випадках можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень ради визначається законом про місцеві референдуми. 3. Питання про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної в місті ради за рішенням місцевого референдуму може бути порушене сільським, селищним, міським головою, а також не менш як однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.Європейська хартія місцевого самоврядування
Рада Європи; Хартія, Міжнародний документ від 15.10.1985

Стаття 4 Сфера компетенції місцевого самоврядування

2. Місцеві власті в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

3. Муніципальні функції, як правило, здійснюються переважно тими властями, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тією чи іншою функцією інший орган, необхідно враховувати обсяг і характер завдання, а також вимоги досягнення ефективності та економії.

Ч.5 ст. 140 КУ Питання реалізації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Задача 7 Про місцеве самоврядування в Україні Верховна Рада України; Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР Стаття 11. Виконавчі органи рад1. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.Стаття 30. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:а) власні (самоврядні) повноваження:1) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;2) облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;3) сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;4) прийняття рішень про організацію громадських вбиралень, стоянок та майданчиків для паркування автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону; 5) забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;6) вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин;7) організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;8) організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі;9) встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад;10) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством;11) забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони;12) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку;13) надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами;14) сприяння діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;15) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;16) затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів;17) видача дозволу на порушення об’єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом;б) делеговані повноваження:1) здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку;2) здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства;3) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів;4) встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності;5) облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;6) надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату;7) здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;8) видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій;9) облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади;10) облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності;11) вирішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних з наданням Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України службових жилих приміщень, житлової площі та інших об'єктів, житлово-комунальних послуг; здійснення контролю за їх використанням та наданням послуг;12) здійснення заходів щодо ведення в установленому порядку
єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення
житлових умов.

ЗУ «Про прокуратуру»

Стаття 23. ПоданняПодання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Задача 8

Про місцеве самоврядування в Україні
Верховна Рада України; Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР

Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:1) обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади;Стаття 57. Президія (колегія) районної, обласної ради 1. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради. Президія (колегія) ради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради. Президія (колегія) ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер.2. До складу президії (колегії) ради входять голова ради, відповідно заступник голови районної, районної у місті ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради, голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.3. Президія (колегія) ради діє на основі Положення про неї, що затверджується радою. Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова 4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Задача 9

Про місцеве самоврядування в Україні
Верховна Рада України; Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР

Стаття 11. Виконавчі органи рад1. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.Стаття 25. Загальна компетенція сільських, селищних, міських радСільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)1. У Рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (далі - Рішення) Конституційний Суд України дав тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України зазначені положення "стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад 1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Задача 10

Ст.4 ЄХМС

ЗУ «Про МС»

Ст.22

, «територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції. З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідно району, області. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом»

Відповідно до :ч.1 ст.26:

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

ЩОДО 3 Питання

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Стаття 49. Депутат ради

2. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

9. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

ПРО СТАТУС ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

Стаття 15. Право депутата місцевої ради вимагати усунення порушення законності 1. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. 3. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

Задача 1

ЗУ «Про МС в Україні»

Стаття 6. Територіальні громади

5. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

Ст.. 140 КУ

Стаття 6. ЗУ Про МС Територіальні громади

3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад –нема нічого про обєднання

ПРОЕКТ ЗАКОН УКРАЇНИ Про об’єднання територіальних громад

Стаття 5. Договір про об’єднання територіальних громад

1. Сільський, селищний, міський голова будь-якої територіальної громади , за рішенням ради чи за власною ініціативою, може звернутись до сусідніх територіальних громад в межах Перспективного плану формування громад з пропозицією розпочати переговори про об’єднання у єдину громаду.

3. Пропозиції про об’єднання надсилається до відповідної обласної ради та обласної державної адміністрації (Верховної Ради та Ради Міністрів АРК).

4. Обласна державна адміністрація(Рада Міністрів АРК) надають методичну підтримку та здійснюють необхідні розрахунки щодо об’єднання.

5. Проект договору про об’єднання територіальних громад погоджується головою відповідної обласної державної адміністрації(Головою Ради Міністрів АРК).

6. Договір про об’єднання територіальних громад у одну громаду підписується відповідними міськими, селищними, сільськими головами суб’єктів, що об’єднуються та вноситься на затвердження відповідних місцевих рад територіальних громад.

7. У сільських територіальних громадах, які приєднуються до селищної чи міської територіальної громади, перед розглядом договору про об’єднання сільською радою , договір розглядається на сході села(сіл, що входять до складу сільської територіальної громади).

8. Договір набуває чинності у випадку його схвалення усіма місцевими радами територіальних громад, що є суб’єктами процесу об’єднання.

Дата: 2019-11-01, просмотров: 206.

12 3 Следующая ⇒