Для обґрунтування доцільності виробництва нового виробу необхідно визначити суму очікуваних річних прибутків при його промисловому виготовленні. Здійснення даної оцінки передбачає визначення річного попиту на вироби аналогічні до проектного (ємності обраного сегменту ринку). Для даного попиту (ємності) дають три варіанти оцінок співвідношення попиту і пропозиції: оптимістичний, оптимальний та песимістичний із зазначенням ймовірності кожного з варіантів (сума коефіцієнтів ймовірності дорівнює одиниці)
, (8.6.2.1)
де Q -оцінка співвідношення "попит-пропозиція";
D - попит на певні товари, шт.;
S - пропозиція цих товарів, шт.
Слід зазначити, що при підборі оцінок за цими трьома варіантами має бути виконана умова
0,5<Q<2. (8.6.2.2)
На основі 3-х оцінок співвідношення "попит-пропозиція" визначаються за формулою можливі частки підприємства на обраному сегменті ринку даного товару
, (8.6.2.3)
де Внj – оцінка можливої частки підприємства на ринку при виведенні на нього нового товару (дається три оцінки – оптимістична, оптимальна та песимістична);
Іін – інтегральний індекс конкурентоспроможності нового виробу;
Ві - оцінка конкурентоспроможності і-того підприємства-конкурента (див. табл. 8.6.1.2, де вважається, що в нас наявний лише 1 конкурент);
n - кількість підприємств конкурентів;
Вв - оцінка конкурентоспроможності підприємства-виро6ника (див. табл. 8.6.1.2).
Вважаємо, що за оптимальних умов програма випуску пристрою дорівнюватиме попиту на них.
Оцінки співвідношення попиту і пропозиції та ймовірності кожного з варіантів:
Q1 = 100/95 = 1,05 Y1 = 0,1;
Q2 = 100/100 = 1,0 Y2 = 0,6;
Q3 = 100/120 = 0,83 Y3 = 0,3.
Отже, можливі частки підприємства на вітчизняному ринку даного товару будуть наступні:
Вн1 = 2,3388/[2,4×(1+1,9/1,6)×(1+lg1,05-1)] = 0,335238;
Вн2 = 2,3388/[2,4×(1+1,9/1,6)×(1+lg1,0-1)] = 0,32777;
Вн3 = 2,3388/[2,4×(1+1,9/1,6)×(1+lg0,83-1)] = 0,303721.
Знаючи частку сегменту ринку, яку може завоювати підприємство (Вн), загальну ємність сегменту ринку (приймається на рівні попиту на товари аналогічні до нового) (D) та питомий маржинальний прибуток з одиниці нового виробу (ПМП) визначають суму річного маржинального прибутку (МПрj), який може бути отриманий за кожним з трьох варіантів:
. (8.6.2.4)
ПМП= Цн.пр-СВН (8.6.2.5)
ПМП=952,6328-762,1063=190,5265
Згідно розрахунків за даною формулою, підприємством може бути отримано наступні маржинальні прибутки за кожним з варіантів:
МПр1 = 190,5265 0,335238×100 = 6405,01(грн);
МПр2 =190,5265×0,32777×100 = 6262,329(грн);
МПр3 =190,5265×0,303721×100 = 5802,852(грн).
Очікувану суму річного маржинального прибутку з урахуванням ймовірностей кожного з варіантів визначають за формулою:
, (8.6.2.6)
де j - варіанти (оптимістичний, оптимальний, песимістичний);
Yj - ймовірність кожного з варіантів.
МПочр = 6138,754(грн).
Оскільки отриманий очікуваний прибуток є імовірнісною величиною, необхідно розрахувати показники його варіації та можливі межі зміни. Для такої оцінки розраховують середньоквадратичне відхилення:
, (8.6.2.7)
Після розрахунку середнього квадратичного відхилення визначають діапазон коливання очікуваного маржинального прибутку
(8.6.2.8)
та квадратичний коефіцієнт варіації, який є відносним показником одержаного результату
. (8.6.2.9)
Чим менший цей коефіцієнт тим меншим є співвідношення ризику і прибутку, і тим імовірнішим стає отримання визначеного розміру очікуваного прибутку. Допустиме значення Vs £ 33%.
Згідно наших даних отримаємо:
s = 223,8319 (грн)
Відповідно можливий діапазон зміни очікуваного маржинального прибутку і квадратичний коефіцієнт варіації будуть такими:
5467,259 (грн) £ £ 6810,25 (грн);
Vs = 3,646211 %.
Таке значення коефіцієнтів варіації свідчить про високу ймовірність одержання підприємством прогнозованого маржинального прибутку від реалізації пристрою.
Дата: 2019-07-30, просмотров: 232.