| Показники, (одиниці виміру) | Величини показників стічних вод | |||
| Біологічно очищених в очисних каналізаційних спорудах | Третинно очищених у дослідно-експериментальних біоставах | Достовірність відмінностей, р< | ||
 +m
| +m
| Ефект доочищення, % | ||
| рН | 8,57±0,05 | 8,39±0,04 | ‑ | |
| Температура, оС | 18,98±1,64 | 19,0±1,73 | ‑ | |
| Завислі речовини, мг/дм3 | 13,58±0,21 | 6,45±0,14 | 52,51 | р<0,001 |
| БСК5, мг О2/дм3 | 34,73±0,25 | 5,09±0,03 | 85,34 | р<0,001 |
| ХСК, мг О2/дм3 | 58,16±0,19 | 31,15±0,24 | 46,44 | р<0,001 |
| Розчинений кисень, мг О2/дм3 | 3,91±0,09 | 6,27±0,28 | ‑ | р<0,001 |
| Азот амонійний (NH4+), мг/дм3 | 0,52±0,06 | 0,39±0,03 | 25,0 | |
| Азот нітритний (NO2‑), мг/дм3 | 0,19±0,04 | 0,07±0,02 | 63,16 | р<0,05 |
| Азот нітратний (NO3‑), мг/дм3 | 23,54±0,91 | 19,66±0,58 | 16,48 | р<0,01 |
| Мікробне число, КУО/см3 | 6,7·103±8,8·10 | 6,9·102±3,9·10 | 89,66 | р<0,001 |
| Індекс БГКП, КУО/дм3 | 7,2·103±2,5·102 | 3,0·102±0,0 | 95,83 | р<0,001 |
Примітки: 1) – середній місячний показник; 2) m – стандартна похибка.
Суттєво знизились санітарно-бактеріологічні показники якості доочищених стічних вод. Так, загальне мікробне число в стічних водах дослідно-експериментальних біоставів зменшилось з 6,7·103 КУО/см3 на вході до 6,9·102 КУО/см3 на виході з них (ефективність доочищення – 89,66%); індекс БГКП стічних вод зменшився з 7,2·103 КУО/дм3 на вході в біостави до 3,0·102 КУО/дм3 на виході з них (ефективність – 95,83%).
Отримані дані ефективного третинного очищення стічних вод в умо-вах дослідно-експериментальних досліджень підтверджені в промислових біоставах з ВВР для третинного очищення стічних вод від підприємства металопереробної галузі та рекомендовано для послідуючого їх використання як технічної води в закритому, зворотньому водопостачанні.
Експериментальне обґрунтування доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для зменшення вмісту патогенної мікрофлори у промислових стічних водах при їх третинному очищенні. Представлене обґрунтування доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від патогенної мікрофлори у лабораторних умовах та розроблені рекомендації щодо подальшого їх застосування з цією метою у промислових умовах.
В умовах лабораторного експерименту нами проведено вивчення дії екстрактів із зелених водоростей (Сhlorella vulgaris, Ankistrodermus bijugatus, Scenedesmus quadricauda) і вищих водяних рослин – ряски малої (Lemna minor L.) на здатність останніх інактивувати патогенні бактерії та віруси в стічних водах (рис. 1).
Кількість вірусів (БУО/дм3)
Рис. 1. Вплив екстрактів зелених водоростей (Сhlorella vulgaris, Ankistrodermus bijugatus, Scenedesmus quadricauda) та з ВВР ‑ ряски малої (Lemna minor L.) на інфекційність вірусів поліомієліту.
Дослідженнями екстрактів із фітофлори встановлено, що зелені водорості мають виражену віруліцидну дію. При 30 хв контакті екстракту зелених водоростей у воді інактивується більш 73,33% вакцинного штаму вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна. Екстракти вищої водяної рослини (ряска мала) інактивують понад 99,34% вірусних часток за вказаний час. Тобто віруліцидна активність ряски більш виражена, ніж у зелених водоростей. Однак, досягти повної інактивації вірусів за вказаний час (90 хв) в умовах лабораторного досліду не вдалося.
В подальшому експериментально досліджували вплив екстрактів із ВВР на інактивацію вірусів. Встановлено, що серед досліджених ВВР найвищу віруліцидну активність проявляли екстракти із лепехи болотяної (табл. 2).
Таблиця 2
Дата: 2019-07-30, просмотров: 213.
