Педагогічне керування та виховання активізації пізнавального процесу

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

ЗМІСТ

Вступ

1. Педагогічне керування та виховання активізації пізнавального процесу

1.1 Педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів

1.2 Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою

2. Засоби активізації пізнавального процесу на заняття фізичної культури

2.1 Значення пізнавальної активності на уроці

2.2 Використання різноманітних вправ

2.2.1 Різноманітність вправ, які використовуються з метою активізації пізнавального процесу на уроці фізкультури

2.2.2 Застосування різних вправ на уроках фізичної культури

2.3 Завдання по взаємоаналізу дій учнів

2.4 Використання пошукових ситуацій

3. Використання гри з метою активізації пізнавального процесу школярів до занять фізкультурою

3.1 Ігровий метод

3.2 Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури

Висновок

Список літератури

Вступ

Розбудова національної системи освіти активізувала педагогічні пошуки, зокрема пошуки оптимальної організації навчально-виховного процесу, який поєднує практичні дії: планування, педагогічний аналіз, коригування, збір інформації, аналітичне оцінювання інформації, контроль, стимулювання. Наукова теорія управління школою та навчально-виховним процесом практично почала розвиватися в останні 20 - 25 років.

Важливим моментом ефективного проведення уроків з фізичної культури є активізація пізнавального інтересу на заняттях. Оскільки цей момент проводиться на початку уроку, отже від його якості проведення залежить в більшості випадків весь урок.

Новизна проблеми полягає у розгляді можливостей використання ігрового методу для активізації пізнавального процесу.

Мета роботи полягає в тому, щоб з`ясувати особливості пізнавальної активності на уроці та використання різних методів та засобів для здійснення активізації пізнавального процесу.

У відповідності з поставленою метою виникає необхідність постановки та вирішення деяких завдань:

- з`ясувати особливості педагогічного керування та виховання активізації пізнавального процесу;

- можливості використання різних засобів та методів активізації пізнавальної діяльності на уроках фізичної культури;

- розглянути перспективи використання ігрового методу з метою активізації пізнавального процесу.

Педагогічне керування та виховання активізації пізнавального процесу

Засоби активізації пізнавального процесу на заняття фізичної культури

Використання різноманітних вправ

Використання гри з метою активізації пізнавального процесу школярів до занять фізкультурою

Ігровий метод

Втягнути дітей в навчальну роботу, активізувати їх дозволяє також застосування різноманітних методів і прийомів, серед яких не можна не виділити ігровий метод, як самий цілеспрямований, особливо в заняттях з дітьми молодшого шкільного віку. Дозволяючи учням грати самостійно, підводячи підсумки, підкреслюю: "Молодці, ви добре працювали самостійно". Це допомагає утвердити у свідомості учня зв'язок поняття "самостійна робота" із приємною активною діяльністю. Така підготовка дозволяє переходити до більш складних і відповідальних самостійних завдань. Працюючи самостійно учні постійно знаходяться під моїм контролем, при необхідності втручаюся в роботу, виправляю грубі помилки, надають допомогу.

Одночасно з поступовим приученням учнів до усе більш відповідальних самостійних занять формують в них уміння контролювати й оцінювати виконувані дії. Учні вчаться спочатку давати словесну оцінку діям свого товариша, потім доповнюють її виставлянням оцінки в балах. Чим молодше школярі, чим менше в них досвіду в оцінюванні, тим простіше вправи пропонуються для оцінювання. Встановлюються і найпростіші критерії оцінки.

Активізує учнів і об'єктивна оцінка вчителем результатів їхньої діяльності. У цьому плані високий ефект досягається за умови необмеження учнів терміном здачі навчального нормативу в межах якоїсь серії уроків. Дозволяю школярам здавати норматив у будь-який час після наміченого за планом терміну. Адже відомо, що краще тренування — це змагання. Нехай сам із собою, але під час кожної перездачі учень змагається. Напевно, можливі різні варіанти організації перездачі. Але, на наш погляд, найбільш раціональний — це створити можливість учневі підготуватися на додатковому занятті і там же виправити оцінку. Термін, протягом якого можлива перездача, залежить від складності нормативу й активного відношення учня до занять, в останньому намагаються переконати його наочно.

Висновок

Мистецтво управління полягає в здатності виконувати завдання системно, комплексно, з урахуванням усіх обставин. Результат управління залежить від рівня знань, професійної підготовки вчителя, його вміння прогнозувати, використовувати сучасні методики, нові технології, форми й методи. Виховання в старших підлітків інтересу до занять фізичною культурою є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання.

Практика показує що навчання як процес засвоєння знаннь, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей — прагненні до навчання, до оволодіння більш повними і глибокими знаннями. При навчанні школярів на уроках фізичної культури виховання пізнавальної активності має важливе значення.

Широкі можливості для підвищення в дітей інтересу до занять полягають, на наш погляд, в організації пізнавальної діяльності учнів та шляхом надання їм більшої самостійності, творчої ініціативи, шляхом ускладнення (у межах доступного) пізнавальних задач, що вимагають застосування набутих знанні і навичок в різних змінних умовах навчальної діяльності. Інший діючий засіб виховання пізнавальної активності — завдання по взаємоаналізу дій учнів. Найбільше реанальный спосіб організації навчальної діяльності учнів у даному випадку — змінний: одна зміна виконує завдання, інша не пасивно очікує черги, а спостерігає, учні, згадуючи відомості про біодинамічну структуру досліджуваних вправ, помічають помилки, допомагають усувати їх. Сприяють вихованню пізнавальної активності так звані пошукові ситуації. Учням називається учбово-пізнавальна задача яку вони повинні вирішувати самі, з частковою допомогою вчителя.

Втягнути дітей в навчальну роботу, активізувати їх дозволяє також застосування різноманітних методів і прийомів, серед яких не можна не виділити ігровий метод, як самий цілеспрямований, особливо в заняттях з дітьми молодшого шкільного віку. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є запровадження в школі національних ігор, які у всі член були одним із основних засобів виховання молоді, насамперед фізичного. Проведення таких ігор у будь-яку пору року не потребує ні спортивних залів, ні спеціально обладнаних майданчиків. Народні ігри без додаткових матеріальних витрат дозволять перейти до трьох уроків фізичної культури на тиждень. Полегшують вони і вирішення проблеми недостатньої кількості вчителів для проведення цих уроків — традиції народних ігор завжди передавалися старшим поколінням молодшому. Це досить ефективний та діючий засіб активізації пізнавальної активності до зянять фізичною культурою.

Список літератури

1. Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. – 1987. - №4. – С. 6 – 10.

2. Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. – 1987. - № 5. – С. 8 – 12.

3. Артюшенко О.Ф. та інші. Виховання інтересу до фізкультури у юнаків 15 – 17 років з урахуванням морфофункційних відмінностей. // Фізичне виховання дітей та молоді. – К., 1990. – Вип. 13. – С.9 – 13.

4. Безропильний О.П. Виховання в учнів інтересу до фізичної культури шляхом удосконалення методичного забезпечення шкільних спортивних майданчиків. // Фізичне виховання дітей і молоді. – К., 1990. – Вип. 13. – С.33 – 35.

5. Богданов Г.П. Игры и развлечения в группах продленного дня: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1985.

6. Бахчанян Г.С. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою і спортом. // Педагогіка і психологія. – 1998. - № 4. – С. 41 – 47.

7. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 – 11 класи. – Х.: Торсінг, 2004. – 256 с.

8. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. – К., 1988.

9. Геллер Е.М. Игры на переменах для школьников 1 – 3 классов. – М.: Физкультура и спорт, 1985.

10. Геллер Е.М. Игры на переменах для школьников 7 - 9 классов. – М.: Физкультура и спорт, 1985.

11. Гусев В. Основи формування інтересу до уроків фізичної культури.// Завуч. – 2002. - № 15. – С. 13 – 14.

12. Крюченков УВ.С. Для формирования устойчивого интереса к занятиям (физкультурой). // Физическая культура в школе. – 1990. - № 5. – С. 38 – 39.

13. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. — X.: Основа, 1990. – 348 с.

14. Ломейко В.Ф. Завитие двигательных качеств на уроках физической культуры. – Минск, 1980.

15. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.

16. Методика физического воспитания школьников. // Под ред. Г.Б. Мейксона. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

17. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. – М., 1989.

18. Новосельский В.Ф. Методика физической культуры в старших классах. – К., 1989.

19. Остапенко О. Виховання в учнів 8-9 класів інтересу до занять фізичною культурою. // Фізичне виховання в школі. – 2002. - № 2. – С.19 – 23.

20. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. – К.: Фірма "ІНКОС", 2003. – 352 с.

21. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. – М.: Педагогика, 1980. – 321 с.

22. Психорегуляцию – в практику физического воспитания школьников. // Физическая культура в школе. – 1991. - № 6. – С. 12.

23. Семеренський В. Народні ігри та їх роль у розвитку творчої активності учнів.// Фізичне виховання в школі. – 2000. - № 1. – С.54 - 55.

24. Староста В. Новый способ измерения и оценки двигательной координации. //Теория и практика физической культуры. – 1998. - № 6. – С. 8 – 11.

25. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. – М., 1988. – 284 с.

26. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. – М., 1990. – 325 с.

27. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Книга для учителя. / Под ред. А.М. Шлемина. – М.: Просвещение, 1988.

28. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.

29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2001.

30. Щербина Ю. Рівень фізичного розвитку. // Старт. – 1987. - № 8. С. 27.

31. Щукина Г. Й. Активизация познавательной деятельности. — М., 1979. – 257 с.