Таблиця 2

Як видно з таблиці щодо кількості організацій, які займаються наукою, то можна зробити стислий загальний висновок, що в порівнянні з 1999 роком йде зменшення кількості наукових організацій по всіх регіонах України. Але і наблюдається їх ріст, особливо в столиці України – м. Києві та великих промислових містах Харківської, Дніпропетровської та Донецької областей. Це свідчить, що подальший розвиток українського суспільства неможливий без науки, розробки нових технологій та сучасного високопродуктивного обладнання. Тому, слід зазначити, що Україна потрохи начинає відновлювати свій науковий потенціал, який наполовину утримується на ентузіазмі науковців, їх прагненні змінити ситуацію навіть при недостатньому фінансуванні.

Таблиця 3 дає інформацію щодо розподілу науково-технічних робіт, виконаних за договорною ціною по формах власності за 2000 рік на Вінничині.

Розподіл науково-технічних робіт, виконаних за договорною ціною по формах

Власності за 2000 рік, в тисячах гривень

                                                                                                                          Таблиця 3

Як видно з табличних даних, що переважають обсяги робіт з державною власністю. Це властиво нормальному стану. Ємні та великі наукові розробки потребують великих капітальних вкладень, що не під силу ні одному колективному або приватному науковому суб’єкту. У регіонах, де сконцентрована могутня індустрія наукові установи повинні фінансуватися з державного бюджету, а приватні установи повинні працювати у невеликих сферах галузей та підгалузей народного господарства, а особливо у сфері послуг.

У 2000 році в Вінницькій області підготовку аспірантів здійснювали 5 установ, у тому числі науково-дослідний інститут кормів Української академії аграрних наук та 4 вищі учбові заклади: державний технічний університет, державний медичний університет ім. М. І. Пирогова, державний педагогічний університет ім. М. М. Коцюбинського та державний аграрний університет.

Незважаючи на складний стан економіки, протягом останніх років спостерігається активізація роботи аспірантур. Чисельність аспірантів станом на 1 січня 2001 року складає 268 чоловік, що на 2,7% більше, ніж у минулому році. Із загальної чисельності аспірантів 42,2% складають жінки. Значна кількість аспірантів – 175 чоловік навчаються з відривом від виробництва.

Розподіл чисельності аспірантів по навчальних закладах на 1 січня 2001 року редаговано у таблиці 4.