Світова торгівля послугами і її значення
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Протягом багатьох років послуги практично не вивчалися теорією міжнародної економіки. Частково це було пов'язано з складністю визначення самого поняття послуг, яких існує велика кількість.

Торгівля послугами також широко розвинена, як і міжнародна торгівля товарами (в речовинному розумінні цього слова). Міжнародна торгівля послугами має свою специфіку:

· невідчутність

· невидимість

· нерозривність виробництва і споживання

· неоднорідність і мінливість якості

· нездатність послуг до зберігання

Саме через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом або імпортом. Проте і в цьому випадку існує багато виключень. Звичайно послуги не мають упредметненої форми, хоча ряд послуг придбаває її у вигляді комп'ютерних програм на магнітних носіях, кінострічок, різної документації.

На відміну від товарів послуги проводяться і споживаються в основному одночасно і не підлягають зберіганню. У зв'язку з цим потрібна присутність за рубежем безпосередніх виробників послуг або іноземних споживачів в країні виробництва послуг. На відміну від операцій з товарами вони не підлягають митному контролю. Послуги можуть бути капіталомісткими і наукоємними, мати промисловий характер або задовольняти особисті потреби, можуть бути некваліфікованими або вимагати дуже високого рівня кваліфікації виконавців. Не всі види послуг на відміну від товарів придатні для широкого залучення в міжнародний оборот, наприклад комунальні послуги. Сфера послуг, як правило, більшою мірою захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва.

Все різноманіття послуг в сучасній розвиненій економіці можна згрупувати в декілька крупних, функціонально більш менш однорідних підрозділів загальної вельми різнорідної структури:

1. Транспорт:

· пасажирський (міжнародне перевезення пасажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг)

· вантажний (міжнародне перевезення вантажів)

2. Поїздки:

· ділові (товари і послуги, що придбавалися нерезидентами, мандрівними по справі: відрядження)

· особисті (наприклад, туризм)

3. Зв'язок (послуги поштової, кур'єрської, телефонної і іншого зв'язку між резидентами і нерезидентами)

4. Будівництво

5. Страхування

6. Фінансові послуги

7. Комп'ютерні і інформаційні послуги (наприклад, консультації в області комп'ютерних програм, обслуговування комп'ютерів і т.д.)

8. Роялті і ліцензійні платежі

9. Інші бізнес – послуги:

· посередницькі послуги

· лізинг

· інші ділові, професійні і технічні послуги (правові, управлінські, бухгалтерські, рекламні і інші послуги, послуги з проектування, картографії і т.д.)

10. Особисті, культурні, рекреаційні послуги:

· аудіовізуальні (виробництво фільмів, програм, дисків і т.д.)

· інші (показ виставок, проведення заходів)

11. Урядові послуги (поставка товарів в посольство, консульство, послуги, що надаються міжнародними організаціями по збереженню миру)

В рамках сфери послуг об'єднується широкий круг видів господарської діяльності, направленої на задоволення особистих потреб населення і потреб виробництва, а також споживання суспільства в цілому. Все більше значення придбаває виробництво послуг на зарубіжних філіалах ТНК, враховуючи, що зверху 40% розміщених в світі прямих зарубіжних інвестицій вкладене в сферу послуг. Серед галузей, куди найбільш активно прямують інвестиції, виділяються фінансова сфера і торгівля.

Одна з головних закономірностей суспільного розвитку – випереджаючий зростання сфери послуг порівняно з матеріальним виробництвом і розширення її господарських позицій. В послугах формуються такі ключові чинники економічного зростання, як наукове знання, нематеріальні форми накопичення, інформаційні технології, а також глобалізація господарської діяльності і т.п. Відповідно найважливіше значення мають глибокі науково-технічні, якісні і структурні зміни в самих галузях послуг, які підвищують їх внесок у розвиток суспільства і створюють необхідні передумови для його подальшого прогресу.

20% всієї світової торгівлі доводиться на торгівлю послугами. За даними ВТО, в 1998 р. світовий експорт послуг склав 1,2 трлн. доларів, що на 2% менше ніж в попередньому році.

Участь провідних країн в світовому експорті послуг в 1998 р. була наступна (в %): США – 18,1, Великобританія – 7,7, Франція – 6,1, Німеччина – 5,9, Італія – 5,4, Японія - 4,7, Нідерланди і Іспанія – по 3,7, Бельгія і Люксембург – по 2,7, Гонконг – 2,6, Австралія – 2,4, Канада – 2,2, Швейцарія – 2,0, Республіка Корея і Китай – по 1,8, Туреччина – 1,7, Сінгапур – 1,4, Швеція – 1,4, Тайвань – 1,3.

Протягом двох останніх десятиріч сфера послуг є одним з секторів світової економіки, що динамічно розвиваються. В світовій економіці спостерігається постійне зростання частки сфери послуг в сукупному ВВП, яка складає в даний час більш 70% від його загального об'єму і значно перевищує частку сфери виробництва товарів. Таке співвідношення є характерним як для економічно розвинених, так і для країн, що розвиваються, де значення даного показника складає відповідно 73 і 65%. Приблизно аналогічні тенденції були характерні в цей період і для інших структурних показників багатьох країн, які і визначили в результаті структурні зміни в світовій економіці. Наприклад, в найрозвиненіших країнах світу частка зайнятих у сфері послуг в даний час складає більш 70% від загальної чисельності зайнятих в економіці, а частка виробничих фундацій основних галузей даної сфери перевищує 60-ти процентний рівень. Одночасно, як показує аналіз, в цей період в світовій торгівлі спостерігається постійне збільшення об'ємів експортно-імпортних операцій у сфері послуг.

В самому загальному вигляді оцінити участь країни в світовій торгівлі послугами можна за допомогою показника її частки в світовій торгівлі, яка, як правило, має максимальне значення у провідних промислово розвинених країн.

Залежність економіки країни від торгівлі послугами показує питому вагу торгівлі послугами у ВВП країни. Наприклад, його величина в середині 90-х років коливалася в межах 10 – 15% для Великобританії, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції і в межах 5 – 10% для США, Канади, Німеччини, ЮАР, Австралії, Японії.

Роль послуг в економіці країн оцінюється також за допомогою індексу, розрахованого як відношення частки експорту товарів до частки експорту послуг у ВВП країн. Чим менше індекс, тим більше значення мають послуги.

Визначення частки експорту послуг в торгівлі послугами наочно вкаже на країни нетто-експортери і імпортери послуг.

Зовнішньоторговельна квота (відношення торгівлі послугами до частки сфери послуг у ВВП), а також показник торгівлі послугами країни з розрахунку на душу населення показують ступінь відвертості економіки в зовнішньоекономічних зв'язках країни у сфері послуг.

Проте сфері послуг, міжнародній торгівлі послугами виявлялася недостатня увага ученими, особливо останніми роками. У зв'язку з масштабами світового обміну, що ростуть, послугами виникає необхідність створення міжнародних механізмів регулювання. Найважливішим напрямом є робота по виконанню умов Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС).

В даний час Всесвітня торгова організація веде список галузей послуг, по яких країни виражають згоду з ліберальним режимом доступу на національний ринок для зарубіжних партнерів. З 12 галузей, згідно класифікації ВТО, до самих «відкритих» в світі відноситься туризм. Крім того, багато країн вважають, що позитивний ефект може принести лібералізація ринку ділових і фінансових послуг. В лібералізації ринків послуг зацікавлені розвинені країни, прагнучі до подальшого розширення експорту.

Тому у сфері регулювання торгівлі послугами слід проводити поетапну, злагоджену політику, щоб не порушити економічного балансу.

За період 1980 – 1997 рр. торгівля послугами зросла в 3 рази, досягнувши в 1997 р. 2605 млрд. доларів. В цілому за останні два десятиріччя темпи зростання експорту товарів і послуг випереджали зростання світового валового продукту.

Особливості ринку послуг

 

Ринок заснований на системі економічних стимулів і санкцій, які виходять не від деякого його керівного органу, а від самого споживача. Споживач «голосує» своїм рублем за і проти даного товару, тим самим визнаючи або заперечуючи суспільну значущість укладеної в ньому праці. Ринок, як свідчить світова практика, виявився найгнучкішою і ефективною економічною системою, здатною перебудовуватися, пристосовуватися до внутрішніх і зовнішніх умов, що змінюються. Він є способом взаємодії виробників і споживачів, заснованим на децентралізованому, позбавленому індивідуальності механізмі цінових сигналів.

Слід розрізняти:

1. Ринок епохи вільної конкуренції;

2. Сучасні ринкові системи.

Ринок має переваги, які полягають в наступному:

— ринок грає найважливішу позитивну роль в структурі економіки, а також забезпечує своїм суб'єктам реальну свободу;

— ринок формує «економічну людину», а не «адміністративну», позбавлену всякої ініціативи людину АКС;

— ринок створює постійно діючі стимули для підвищення ефективності виробництва;

— ринок встановлює строгу залежність між реальним внеском в створення продукту праці і розміром одержуваного доходу;

— ринок — це саморегульована система, здатна задовольняти потреби в благах і послугах на більш високому рівні;

— ринок базується на принципі економічної доцільності, виробництва (досягненні максимальних результатів при мінімальних витратах);

— ринок гарантує суспільну оцінку результатів праці відособлених виробників. Недоліки ринку:

— не забезпечені правові і суспільні інститути;

— відсутність гарантій права на працю і дохід;

— незацікавленість в створенні і розвитку суспільних товарів (всі види транспорту, освіта);

— не сприяє збереженню невідтворних ресурсів, що належать суспільству;

— не в змозі забезпечити стратегічні задачі в області науки і техніки;

— відсутність механізму захисту навколишнього середовища.

Структура ринку по територіальній ознаці підрозділяється на :

- регіональні ринки

- міжрегіональні

- міжнародні

- світовий ринок

До групи ринків товарів і послуг входять наступні види ринків:

- споживацьких товарів виробничого і невиробничого призначення;

- послуг (транспортних, комунальних, побутових);

- житла і будівель невиробничого призначення

 Перш ніж перейти безпосередньо до ринку послуг, слід сказати декілька слів про ринок товарів і послуг. На цьому ринку підприємства реалізують проведену продукцію (товари і послуги) і одержують за неї доходи. Продукцію купують домогосподарства. Витрачаючи при цьому грошові кошти, які вони заробили від продажу своїх власних ресурсів. Таким чином, витрати домогосподарств на ринку товарів і послуг рівні доходам підприємств від продажу.

Ринок послуг - це економічні відносини між продавцями і покупцями послуг.

В порівнянні з ринком товарів, ринок послуг характеризується наступними рисами:

1. Наявністю істотних галузевих відмінностей у виконанні ринкових відношенні (наприклад, у сфері матеріального виробництва: підприємство закупляє продукцію і розвиває виробництво, тут на 100 відсотків використовуються ринкові відносини, тоді як у сфері послуг, наприклад, галузь освіти, існують платні і безкоштовні основи навчання).

2. На ринку послуг збільшення об'єму платних послуг здійснюється як за рахунок власне збільшення виробництва послуг, так і за рахунок трансформації безкоштовних послуг в платні.

3. Високий ступінь диференціації виробництва послуг, викликаний індивідуалізацією попиту.

4. Пропозиція і попит більш еластичні, унаслідок неможливості зберігання і транспортування послуг.

5. Послуга не існує до її надання. Це робить неможливим порівняння і оцінку послуг до їх отримання. Порівнювати можна тільки очікувані вигоди і одержані.

6. Послугам властивий високий ступінь невизначеності, що ставить клієнта в невигідне положення, а продавцям утрудняє просування послуг на ринок.

7. На відміну від товарів, послуги проводяться і споживаються в основному одночасно, не підлягають зберіганню. Це породжує проблему регулювання попиту і пропозиції послуг.

8.  Послуги часто протиставляються продукції, хоча і в промисловості збільшується роль обслуговування, яке може включати ремонт устаткування, післяпродажне обслуговування і інші послуги, пов'язані з продажем товарів. Можна сказати, що у багатьох випадках в послузі присутній елемент продукції, точно так, як і при продажу продукції присутній елемент послуги. Тісне переплетення продажу товарів і надання послуг утрудняє виділення і облік послуг.

9. Сфера послуг звичайно більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва. Більш того в багатьох країнах транспорт і зв'язок, фінансові і страховки послуги, наука, освіта, охорона здоров'я, комунальні послуги традиційно знаходяться в повній або частковій власності держави або ж строго контролюються і регламентуються державою. Імпорт послуг на думку урядів багатьох країн, може представляти загрозу національної безпеки і суверенітету, тому він регламентується більш жорстко в порівнянні з торгівлею товарами.

Часто дослідники сфери послуг порівнюють її властивості з властивостями матеріально-речовинного товару. При цьому учені приходять до однієї думки частіше, ніж при спробах дати визначення, проте і тут виникають розбіжності і всілякі допущення. Частіше за інші серед специфічних властивостей послуг називають те, що вони є дією або процесом, вони нематеріальні, їх неможливо берегти, їх якість більш мінлива в порівнянні з матеріально-речовинним товаром, а також те, що виробництво і споживання послуги одночасні. Наприклад, так описуються властивості послуги в книзі «Стандартизація і сертифікація у сфері послуг»:

1. послуги є поєднанням процесу надання послуги і споживання результату послуги;

2.  послуги, залежно від об'єкту і результату, діляться на матеріальні і нематеріальні;

3. у багатьох випадках суб'єктом (виконавцем) послуги виступає індивідуальний підприємець або мале підприємство;

4.  у багатьох випадках споживач (людина) є об'єктом надання послуги і (або) безпосередньо бере участь в процес її надання;

5.  надання і споживання послуги може бути одночасним (як правило, послуга має індивідуальний характер надання і споживання ) у сфері послуг висока частка ручної праці, якість якого залежить від майстерності персоналу;

6.  виконавець послуги, як правило, не є власником результату послуги;

7.  послуги локальні, нетранспортабельні, можуть мати регіональний характер;

8.  послуги можуть бути незбережені.

Цей список не беззастережний і далекий від вичерпного, проте він добре демонструє необхідність обмовок при описі властивостей послуги. Можна помітити, що в даному випадку деякі властивості супроводжуються зауваженнями «як правило», «у багатьох випадках», «можуть бути» і т.п.

Функції ринку послуг аналогічні функціям будь-якого ринку. До них відносяться:

- посередницька

- ціноутворююча

- регулююча

- стимулююча

- інформаційна

- очисна

Таким чином, ринок сфери послуг має свої певні особливості в порівнянні з ринків товарів, але при цьому його функції аналогічні функціям будь-якого ринку.



Дата: 2019-07-30, просмотров: 264.