На нашому підприємстві існує загальна система обліку. Облік витрат ведеться за елементами, кількість і склад яких визначається самим підприємством, а доходи обліковуються за їх видами.

Завданням управлінського обліку є складання звітів, інформація яких призначена для власників підприємства, де ведеться облік, і його керівників (менеджерів), тобто для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.

Предметом управлінського обліку в загальному вигляді виступає сукупність об'єктів в процесі всього циклу управління виробництвом. Зміст предмету розкривають його об'єкти, які можна об'єднати у дві групи: 1) виробничі ресурси і 2) господарські процеси та їх результати. [13]

Методи, що використовуються в управлінському обліку, доволі різні, але взагалі це системний оперативний аналіз.

Організація бухгалтерського управлінського обліку на підприємстві складається з трьох етапів: методологічний; технічний; організаційний.

На першому етапі обирається модель управлінського обліку в залежності від його мети, визначаються об'єкти та методи обліку витрат, а також елементи бухгалтерського обліку, які можуть служити для формування інформації необхідної для прийняття управлінських рішень. Це план рахунків управлінського обліку, складання калькуляційних статей та інше. На другому – технічному – етапі обирається склад регістрів аналітичного обліку, форми внутрішньої звітності і визначення напрямку руху інформації в середині підприємства. Третій етап передбачає розподіл обов'язків між працівниками в системі управлінського обліку.

Організаційна структура управлінського обліку на підприємстві залежить від організаційної та виробничої структури. Організаційна структура забезпечує узгодженість окремих видів діяльності підприємства, та зусиль по виконанню основних завдань та цілей. Виробнича структура підприємства показує склад та структуру цехів, служб, їх потужність, форми побудови та взаємозв'язку на кожному рівні управління підприємством.

Загальні принципи організації управлінського обліку на нашому підприємстві є наступні: задоволення потреб персоналу різних рівнів управління у необхідній для прийняття рішень інформації; обґрунтованість по відношенню до кожного виробничого підрозділу.

Узагальнення інформації за центрами виникнення витрат, центрами відповідальності і центрами рентабельності. Контроль за обсягами виробництва, власними витратами, та прибутком кожного підрозділу базується на використанні планів та кошторисів.

Інформаційні потреби у формуванні управлінських рішень задовольняються за умови забезпечення комунікації систем управління, собівартості підрозділів різних рівнів. Реалізація цілей кожного рівня управління можлива за наявності достатньої оперативної та достовірної інформації.

Ця інформація містить багато систем, які дозволяють забезпечити необхідною інформацією одного менеджера або групу, що приймають рішення. Кожна підсистема містить механізм для обробки інформації та зворотного зв’язку.

В інформації повинні знайти відображення зв'язки між підрозділами та показниками в процесі їх формування. Витрати, які виникли на будь-якому рівні управління пов'язані з певним місцем виникнення витрат. А місце виникнення витрат це сегмент діяльності підприємства в якому виникають витрати, а витрати можуть виникати на кожному робочому місці. Якщо місцем виникнення витрат є цех основного виробництва, то виникають не тільки прямі витрати, але і накладні.

Система записів господарських операцій на рахунках управлінського і фінансового обліку на нашому підприємстві інтегрована – рахунки управлінського обліку кореспондують з рахунками фінансового обліку в межах єдиної системи рахунків. [7]