Умова задачі

При перевірці міських очисних споруд встановлена їх неефективна робота, якість стічних вод після очистки е відповідає затвердженим величинам ГДС. Фактичні середні показники за останні 2 місяці (61 доба) за результатами аналізів лабораторії Державної екологічної інспекції становлять:

– 62,0 мг/дм3 (62,0 г/м3) органічних речовин по БСК5, мг О2/л. Величина ГДС на виході з очисних споруд по БСК5 становить 3,0 мг/дм3 ;

– 4,6 мг/дм3 (4,6 г/м3) азоту амонійного. Величина ГДС для азоту амонійного становить 2,0 г/м3 ;

– 0,34 мг/дм3    (0,34 г/м3) речовини “а”, для якої відсутнє ГДК і відповідно, не заражена величина ГДС та допустима концепція на виході з очисних споруд.

Іншіпоказники якості води в межах норми, тобто не пнревищують затверджених допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод за цей період становили 10 тис. м3/добу.

Скиди стічних вод здійснювались у водний об’єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії.

Розрахунок збитків здійснюється за формулою:

Знад=V · T(Cс.ф. - Сд) · Σ(0,06 · Al · n) · δ · 1000000

Для того, щоб підставити всі значення у формулу, необхідно зробити попередні розрахунки:

V – витрати зворотніх вод в м3/год в даному випадку становить:

10000 м3:24 години = 416,6 м3/год = 417 м3/год ;

Т – тривалість наднормативного скиду – 61 доба · 24 = 1464 години

Al – показник відносної небезпечності речовин визначається : 1/СГДС

Al БСКп = 1/3 = 0,3

Al N(NH4+) = 1/0,39 = 0,39

Al “а” = 100

n – величина мінімальної заробітної плати становить 185 грн.

δ   – категорійності водного об’єкту становить 1,6 ,тоді :

З БСКп = 417 · 1462 · (62,0 – 3,0) · 0,06 · 0,3 · 185 · 1,6/1000000 = 191,64 тис. грн.

З N(NH4+) = 417 · 1462 · (4,6 – 2,0) · 0,06 · 0,39 · 185 · 1,6/1000000 = 10,97 тис. грн.

З “а” = 417 · 1462 · (0,34 - 0) · 0,06 · 100 · 185 · 1,6/1000000 = 368,64 тис. грн.

Загальна сума збитків :

191,64 = 10,97 = 368,64 = 571,25 тис. грн.

Рекомендації по покращенню екологічного стану річки.

Пропоновані заходи мають спрямовуватися на організацію громадських дій та ліквідацію факторів негативного впливу на річку.

Є 4 основні напрямки діяльності з оздоровлення річок. Припинення і ліквідація всіх явищ, що ведуть до ерозії земель та змиву грунтів і, як наслідок, забруднення і замулення р. Устя. Припинення надходження в річку забруднення від розсіяних джерел з поверхневим стоком, тобто з полів, доріг, пасовищ, господарчих дворів тощо. Максимально можливе обмеження господарського втручання у річкову долину. Максимально можливе звільнення русел річок від штучних споруд та запобігання змінам у заплаві (після проведення екологічних обгрунтувань), зокрема, побудові каналів, шлюзів, ставів, створених без попереднього проекту.

Основні можливі заходи щодо покращення екологічного стану річки Устя :

– проведення еколого-освітніх акцій з жителями довколишніх населених пунктів ;

– контроль господарської діяльності у басейні річки місцевими органами виконавчої влади згідно з чинним законодавством, участь у цьому громадськості ;

– припинення розорювання берегових (прибережних) смуг, позначення їх на місцевості ;

– нормування (обмеження) випасу худоби і птиці у річковій долині ;

– поступове виведення із річкової долини господарських та житлових будівель, що мають шкідливий вплив на р. Устя ;

– збір, відстоювання або очистка дощових вод з урбанізованих територій ;

– очистка стічних вод з конкретних підприємств та комунальних установ ;

– створення лісових або чагарникових насаджень у річковій долині ;

– реконструкція (а, можливо, і ліквідація) невдало збудованих гідротехнічних , інших штучних споруд, що зарегульовують стік р. Устя ;

– відновлення за змогою нормальної протічності річки ;

– пересипання деяких каналів осушувальних систем ;

– викошування надмірної кількості водної рослинності ;

– охорона місць нересту риб, місць оселення водно-болотних і коноводних тварин : ондатри, бобрів, качок, гусей і ін. ;

– охорона у річковій долині місць зростання рідкісних видів рослин;

– створення організації із захисту дослідження річки з представництвом державних структур та громадськості.