РЕФЕРАТ
Робота викладена на 54 сторінках комп'ютерного набору. Експериментальна частина містить 1 графік, 5 рисунків, 6 таблиць і 5 формул; у додатки винесені 5 таблиць та 3 рисунки.
Робота складається зі вступу, шістьох розділів, висновків, списку літературних джерел (16 положень) та додатків.
При написанні кваліфікаційної роботи було опрацьовано наукову літературу, встановлено об'єкт та умови проведення досліджень. У роботі представлено також результати досліджень та їх обґрунтування.
В основній частині розкрито процес формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора що супроводжується аналітичним оглядом літератури та методикою проведення досліджень. Показано також екологічну, енергетичну та вартісну оцінку по даному питанню і висловлено пропозиції виробництву.
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналітичний огляд літератури
1.1 Агротехнологічні вимоги до процесу формування агрегатної структури продуктивного шару перед сівбою ярих та озимих зернових культур
1.2 Характеристика та зональні особливості проведення передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові сільськогосподарські культури
1.3 Техніко-експлуатаційна оцінка одноопераційних машин-знарядь та агрегатів
РОЗДІЛ 2. Методика проведення дослідження
2.1 Визначення параметрів процесу формування заданої структури ґрунту
2.2 Контрольно-вимірювальні обладнання: загальна будова, удосконалення наявних засобів, принцип дії та специфіка використання
2.3 Будова, принцип дії експериментального ротаційного сепаратора МТА
РОЗДІЛ 3. Результати досліджень
3.1 Агро-технологічна ознака агрегатного складу продуктивного шару ґрунту
3.2. Технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів та структури пошарового обробітку ґрунту під зернові культури
3.3. Технологічний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротаційного сепаратора
РОЗДІЛ 4. Екологічна, енергетична і вартісна оцінка процесу формування продуктивного шару і використання ротаційного сепаратора
РОЗДІЛ 5. Пропозиції виробництву
РОЗДІЛ 6. Охорона праці
ДОДАТКИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Сучасне сільське господарство ґрунтується на механізованих технологіях, тому його ефективність значною мірою залежить від технічної оснащеності та рівня використання технічного потенціалу господарства. Складні соціальні, екологічні та економічні проблеми — продовольчої безпеки, збереження і підвищення родючості ґрунтів, збільшення виробництва білку, зниження енергоспоживання, збереження довкілля — можна вирішити лише за наявності цілеспрямованої творчої діяльності всіх фахівців аграрного профілю і зокрема інженерно-технічних кадрів. Отже, на етапі становлення ринкової економіки і нових виробничих відносин актуальним є забезпечення системної єдності техніки, технологій і природного середовища, зниження негативних наслідків використання машинних технологій, цілеспрямоване впровадження ресурсоощадних екологічно безпечних механізованих процесів.
Складність проблем, що стоять перед сільським господарством нині і передбачаються в майбутньому, потребують формування нового рівня інженерного мислення при розробленні та впровадженні науково обґрунтованої системи машин.
Збільшення виробництва зерна в Україні до 42 млн.т, в тому числі в господарствах АПК різних форм власності Івано-Франківської області до 300 тис.т, а також іншої продукції рослинництва можна забезпечити на основі впровадження удосконаленої традиційної системи та науково-обґрунтованих систем обробітку: консервуючої, мульчуючої, та реалізації прямої сівби насіння с/г культур. При їх освоєні важливою проблемою є оптимізація фізичних умов ґрунту, та робочих органів сільськогосподарських машин і знарядь, які взаємодіючи з оброблювальним ґрунтом , виконують технологічні процеси, під час яких змінюються розміри, форма і фізичні властивості частинок структури продуктивного шару від яких залежить біологічні властивості, водно-повітряний і поживний режим та рівень врожайності.. Тому застосування робочих органів сприяє не тільки підвищенню продуктивності праці, а й свідомій дії на ґрунт, рослинні й тваринні організми з метою створення необхідних умов для виконання наступних виробничих процесів.
Це обумовлено тим, що формування продуктивного шару ґрунту в процесі механічного обробітку є одним з основних факторів регулювання гумусного балансу ґрунту, агрофізичних, біологічних, агрохімічних властивостей та родючості ґрунту.
Характерно, що такий процес найбільше енергоємний, на його виконання припадає біля 40% енергетичних і 25% затрат праці. При цьому під дією ходової системи важких тракторів класу 3,0; 4,0; 5,0;, ґрунтообробних машин і знарядь ґрунт надмірно ущільнюється (утворюється плужна підошва),що теж призводить до погіршення агрофізичних і інших властивостей ґрунту (орного та підорного шару),ерозії продуктивного шару та зниження врожайності с/г культур.
В зв’язку з цим розробка раціональних способів формування структури продуктивного шару у створені сівозмін різної спеціалізації має першочергове значення.
Відомо, що процес диференціювання орного шару за даними досліджень ННЦ «Інститут землеробства» проходить повільними темпами. Адже верхній шар ґрунту біологічно більш активний і він в основному визначає продуктивність рослин.
За результатами попередніх досліджень, проведених при реалізації процесу комбінованого передпосівного обробітку ґрунту працівниками лабораторії механізації та відділу землеробства Коломийської дослідної станції встановлено наступні параметри роботи машин-знарядь, оснащених дисковими батареями, ножовим ротором і важкими зубовими боронами: при продуктивності МТА: 
=1,2-1,7 га/год, робочі ширині захвату 
=2,4м. (величенні кута атаки 24°) ступень кришення ґрунту за глибиною обробітку 
=6,0-12,0см знаходиться в межах 
=83,3…87,4%(зяблева оранка після дискування стерні багаторічних трав), гребнистість поверхні поля <40мм.
При сівбі озимих зернових культур за допомогою сівалок С3-3,6А, СНС-16, оснащених дводисковими сошниками і кільце-ланцюговими загортачами нерівномірність розподілу насінин у ґрунтовому шарі 
=2,8….4,2см складає 53,3…67,1%, на поворотних смугах – 58,4…73,5%, через нерівномірність зміни щільності ґрунту, порушення фракційно-агрегатної структури поверхневого шару під час передпосівного обробітку культиваторами типу КПС-4,0, оснащеними важкими зубовими боронами БЗТС-1,0.
Тож в умовах Прикарпаття зміна структури агрегатного складу дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів та їх водно фізичних властивостей є важливим агротехнічним заходом.
Мета досліджень є формування якісного агрегатно-фракційного складу і зниження ступеня щільності ґрунту за трьома шарами оброблювального горизонту 0-4см 5-8 та 9-16см, реалізація процесу локальної сепарації частинок в зоні розміщення посівного ложа.
Завдання дослідження є:
визначення показників агротехнологічної оцінки агрегатного складу оброблювального горизонту h=0-16см;
вивчення характеристичних ознак операцій кришення-розпушування ґрунту для розробки технологічного регламенту їх у зональних умовах;
обґрунтування конструктивного-режимних параметрів робочих органів ротаційного сепаратора.
Об’єкт досліджень: процес формування продуктивного шару ґрунту, ротаційний сепаратор.
Предмет досліджень: явища зміни структурно – агрегатного складу поверхневого насіннєвого шару ґрунту під дією робочих органів сепаратора.
РОЗДІЛ 6. Охорона праці
Перед початком роботи перевіряють справність і комплектність агрегату. На рівній горизонтальній площадці встановлюють стрілчаті лапи і робочі органи ротаційного сепаратора на задану глибину обробітку, підтягують болти кріплення лап і кронштейна сепаратора.
На робочому місці обслуговуючого персоналу повинно бути сидіння із запобіжним поясом, підніжна дошка або упор для ніг.
Важелі керування причіпною (начіпною) машиною повинні мати справні та надійні фіксатори. Керування причіпним культиватором слід здійснювати з кабіни трактора.
Робочі органи фрез і ротаційних культиваторів обладнують закритими захисними кожухами.
Працівників, що обслуговують ґрунтообробні машини, слід забезпечити засобами індивідуального захисту, чистками та лопатками для очищення робочих органів.
Працювати на нескладних сільськогосподарських причіпних машинах і знарядді, якщо є права на керування ними, дозволяється особам не молодше 16 років, що вивчили будову машини, вміють її відрегулювати та пройшли інструктажі з техніки безпеки.
Керувати складними і спеціалізованими причіпними та начіпними машинами дозволяється особам не молодше 17 років, що пройшли спеціальне навчання і отримали права на керування даною машиною, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки.
Машинно-тракторний агрегат, який, крім тракториста, обслуговують допоміжні працівники, повинен бути обладнаний двосторонньою сигналізацією.
Підготовляючи до роботи дискові борони і лущильники, перевіряють кріплення, регулюють положення чистиків, змащують підшипники і встановлюють необхідний кут атаки дискових батарей, щільно підтягують і стопорять гайки на осях батарей. Зазор між чисткою і поверхнею диска встановлюють у межах 2-4 мм. Під час регулювання положення дисків, стрілчастих лап і робочих органів сепаратора та загострювання різальних кромок слід користуватись рукавицями.
Зуби зубових борін слід установлювати скошеними гранями під кутом до напрямку руху агрегату, що зменшує забивання і сприяє їх самоочищенню.
Для регулювання або заміни робочих органів начіпних культиваторів слід підкласти під опорні колеса дерев'яні бруски, товщиною на 1-2 см (величина заглиблення коліс у ґрунт) менше від глибини обробітку поля. Регулювання виконують на рівній твердій площадці. Перевіряють стан культиваторів, кріплення гряділів, штанги, стояків робочих органів і вилок для їх піднімання. Осьове переміщення коліс не повинно перевищувати 2 мм.
Якщо робочі органи заглиблені в ґрунт, не можна робити крутих поворотів, бо це призводить до поломок і аварій. Перед поворотом робочі органи витягують, а на початку прямолінійного руху знову заглиблюють. Для заміни лап культиватора в польових умовах слід від'єднати машину від трактора або вимкнути його двигун, під раму начіпної машини підставляють надійні підставки. Якщо ці роботи тракторист виконує з помічником, то після їх закінчення і перед початком руху слід переконатись, що помічник перебуває на безпечній відстані від агрегату.
При роботі в умовах надмірної запиленості, під час заправки туковисівних апаратів, а також при заточуванні робочих органів ґрунтообробних машин слід користуватись протипиловим респіратором, захисними окулярами та рукавицями.
Не допускається перебування на агрегаті, а також на полі, де проводиться обробіток ґрунту, людей, що не беруть участі у виконанні технологічного процесу.
Регулювання та очищення робочих органів від сторонніх предметів, налиплого ґрунту і рослинних залишків слід проводити тільки спеціальними чистиками в рукавицях при зупиненому, загальмованому агрегаті з виключеним двигуном.
Зубові органи очищаються на ходу за допомогою помічника, який повинен підіймати їх почергово гаком з довгим держаком.
Культиватори та дискові борони очищаються лише при повністю зупиненому агрегаті, а ґрунтообробні машини з активними робочими органами - при виключеному ВВП.
При налипанні на робочих органах агрегату ґрунту та рослинних решток роботу припиняють і очищають робочі органи. Міняючи лемеші корпусів плуга чи лапи культиватора в польових умовах, від'єднують причіпну машину від трактора, а під раму начіпної підставляють надійні підставки. Заміну слід проводити обережно та в рукавицях.
Перевіряється наявність первинних засобів пожежогасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей.
Забороняється працювати в спецодязі, просоченому паливом і мастилами це пожежо-небезпечно.
Будь-які предмети та засоби пожежогасіння не дозволяється захаращувати.
Отже, охорона праці є важливим аспектом на будь-якому виробництві, тому їй слід приділяти велику увагу та розглядати як окреме не менш важливе питання, адже саме від цього залежить продуктивність праці людей. Оскільки, працювати на нескладних сільськогосподарських причіпних машинах і знарядді, якщо є права на керування ними, дозволяється особам не молодше 16 років, що вивчили будову машини, вміють її відрегулювати та пройшли інструктажі з техніки безпеки. А керувати складними і спеціалізованими причіпними та начіпними машинами дозволяється особам не молодше 1 7 років, що пройшли спеціальне навчання і отримали права на керування даною машиною, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки. Машинно-тракторний агрегат, який, крім тракториста, обслуговують допоміжні працівники, повинен бути обладнаний двосторонньою сигналізацією. Також для правильної експлуатації агрегатів та машин, застосовуються певні правила охорони праці що описані вище у даному розділі яких слід обов’язково дотримуватись.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Рис. 1.1.Пристрій для вимірювання глибини обробітку гребинястості ріллі під час її проведення.
Додаток 2
Таблиця 3.1 Імовірність руйнування грудок ґрунту при різних варіантах обробітку і середні розміри оброблених грудок
| Тип робочого органу | Відстань між осями робочих органів, мм | Імовірність руйнування грудок при швидкостях руху МТА, м/с | Розміри грудок після обробітку, мм | |||||||
| 1,7 | 2,3 | 2,8 | υ = 1,7 м/с | υ = 2,3 м/с | υ = 2,8 м/с | |||||
| b | c | b | c | b | c | |||||
| І | 225 | 0,327 | 0,318 | 0,473 | 54,3 | 35,4 | 61,3 | 42,4 | 56,5 | 39,1 |
| II | 215 | 0,479 | 0,479 | 0,511 | 51,1 | 32,2 | 56,0 | 37,5 | 58,2 | 36,0 |
| III | 125 | 0,434 | 0,430 | 0,492 | 53,6 | 28,7 | 61,2 | 38,4 | 65,3 | 42,8 |
| IV | 170 | 0,573 | 0,578 | 0,614 | 56,5 | 33,5 | 49,3 | 36,8 | 52,1 | 32,5 |
| V | 90 | 0,632 | 0,637 | 0,647 | 43,2 | 96,0 | 45,5 | 29,8 | 39,8 | 36,4 |
| VI | 150 | 0,547 | 0,563 | 0,586 | 57,6 | 34,0 | 54,6 | 40,7 | 50,3 | 37,2 |
Додаток 3
Таблиця 3.2 Щільність, вологість і структура агрегатного складу ґрунту залежно від елементів процесу його обробітку
| №п/п | Назва варіантів передпосівного весняного обробітку ґрунту | Глибина, см | Щільність шару, г/ | Водостійкі структурні агрегати, % абсолютно сухої маси | ||
| 10-1мм | 1-0,25мм | < 0,25мм | ||||
| 1 | Традиційний | 8-14 | 1,19-1,21 | 15,2 | 37,1 | 47,7 |
| 2 | Поверхневий | 6-8 | 0,96-1,05 | 20,7 | 41,4 | 37,9 |
| 3 | М’який | 12-15 | 1,10-1,12 | 35,9 | 33,5 | 30,6 |
| 4 | Комбінований | 6-15 | 1,13-1,15 | 29,3 | 36,8 | 33,9 |
| НІР05 | 8-14 6-8 12-15 6-15 | 0,07 0,06 0,04 0,05 | 2,5 2,7 3,2 2,9 | 3,8 3,3 3,8 3,6 | 4,1 4,6 5,2 4,4 | |
Таблиця 3.3. Технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів оснащених удосконаленими робочими органами
| Показники | Склад МТА та значення параметрів за варіантами 1-4 | |||
| МТЗ-82 + КПС-4,0 з ротаційним сепаратором + зубові борони | Т-150К + вирівнювач розпушувач конструкції Коломийської дослідної станції | Т-150К + БДТ-7,0 + коток подрібнювач | Т-150К + РВК-5,4 +зубові борони | |
| Робоча ширина захвату, м | 4,0 | 6,65-7,0 при α= 0-6,12-17° | 7,0 при куті атаки 30-35° | 5,4 |
| Робоча швидкість руху, м/с | 2,6-2,9 | 2,3-2,8 | 2,7-3,1 | 2,2-2,5 |
| Продуктивність за годину експлуатаційного часу, га | 3,82-4,24 | 5,37-5,60 | 5,58-5,71 | 4,15-4,63 |
| Гребнистість поверхні поля, см | 3,5…4,7 | 3,0…4,5 | 3,8…5,6 | 3,2…4,0 |
| Повнота розпушування поверхневого шару грунту, % | 71,9…75,0 | 68,6…73,4 | 74,7…77,5 | 69,8…76,2 |
Таблиця 3.4. Динаміка продуктивної вологи у структурному горизонті (h=0,5м) при різних глибинах пошарового обробітку, мм
| Назва сільськогосподарської культури | Фаза розвитку | Технологічна глибина обробітку h, см за варіантами 1-4 | |||
| 8-14 | 6-8 | 12-15 | 6-15 | ||
| Пшениця яра | Сівба | 117 | 131 | 145 | 138 |
| Трубкування | 114 | 123 | 107 | 96 | |
| Цвітіння | 61 | 78 | 81 | 75 | |
| Ячмінь | Молочна стиглість | 58 | 63 | 72 | 68 |
| Вико-вівсяна суміш | Повна стиглість | 46 | 57 | 63 | 54 |
Таблиця 3.5. Повнота розпушування продуктивного шару ґрунту при різних способах передпосівного обробітку.
| Спосіб обробітку | Наявність грудок у шести сантиметровому шарі ґрунту, % | Твердість ґрунту, кг/ | ||||
| 1-0,25мм | 10-1мм | 10-30мм | 30-50мм | 50мм | ||
| Культивація плоскорізальною лапою | 7,1 | 39,3 | 30,6 | 8,7 | 14,3 | 33,7 |
| Застосування робочого органа. «плоскорізальна лапа + сегментний диск» | 26,5 | 50,8 | 15,4 | 1,4 | 5,9 | 26,7 |
| Культивація плоскорізальною лапою і решітчастим робочим органом | 11,9 | 41,2 | 33,8 | 10,5 | 2,6 | 28,2 |
| Обробіток робочим органом «стрілчаста лапа + ротаційний сепаратор» | 29,7 | 56,1 | 11,3 | 2,9 | 0 | 23,1 |
Додаток 4
Рис.3.1. Ротаційний сегментно-дисковий сепаратор: а – загальний вигляд сепаратора 1-трубчастий вал; 2-кільцевий диск з сегментами; 3-решітчастий робочий орган;4-регулятор; 5-кронштейн; 6 стрілчаста лапа. б – конструктивно – технологічна схема
Рис.3.2. Схема до визначення конструктивних параметрів сегментного диска та компонування з стрілчастою лапою.
ВИСНОВКИ
На основі огляду аналітичної літератури, дано опис агротехнологічних вимоги до процесу формування агрегатної структури продуктивного шару та оцінку техніко-експлуатаційних машин-знарядь і агрегатів.
При проведенні досліджень параметрів процесу формування заданої структури ґрунту та будови і принципу дії ротаційного сепаратора МТА,описали їх результати. Тому встановлено, що на розміри оброблених грудок найбільше вплив має відстань між робочими органами. При використанні культиваторних лап на машині КПС-4,0 оснащенні великими зубовими боронами БЗТУ-1,0 не забезпечуються агротехнологічні вимоги щодо формування якості структури поверхневого шару ґрунту. Для її покращення між лапами культиватора та зубовими боронами необхідно розмістити ротаційний робочий орган, який повинен виконувати функції розпушення-сепарації частинок ґрунту на глибині 4…8см, і одночасно формувати ущільнене посівне ложе.
Не менш важливою є екологічна, енергетична і вартісна оцінка процесу формування продуктивного шару та використання ротаційного сепаратора. Екологічна оцінка збереження агрегатної структури поверхневого шару ґрунту характеризує умови дотримання певних агротехнологічних вимог. За рахунок суміщення операцій розпушування, вирівнювання поверхні поля, утворення посівного ложа відбувається зниження витрати пального та питомої енергоємності при формуванні продуктивного шару, це показує енергетичну та вартісну оцінку. Мінімалізація обробітку дає змогу ощадливо витрачати пальне і енергію технічних засобів що є не менш важливим у виробництві.
Будь-яке виробництво прагне кращих змін та удосконалень для кращої ефективності їхньої роботи, тому ми запропонували ряд пропозицій по її покращенню.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Методичні рекомендації по виробничих випробуваннях с.-г. техніки. УНДІМЕСГ УААН. – Київ – Глеваха, 1992. – 82 с.
2.Войтук Д.Г. та ін.. Методика оптимізації параметрів і режимів роботи ґрунтообробних робочих органів пасивного типу для різних ґрунтово-кліматичних умов (рекомендації)/Д.Г. Войтюк, В.П Ковбаса, М.Г.Чаусов, В.М. Швайко; За заб. Ряд. Д.Г Войтюка. – К : Аграрна освіта. 2004.- 15 с.
3.Руководство по монтажу, насадке и эксплуатации приборов и лабораторного оборудования для почвенно – агрохимических исследования. Министерство с.-х. СССР, ВПНО по агрохимическому обслуживанию сельского хозяйства. – М., 1985 – 103 с.
4.Рубін С.С. Якісна оцінка польових робіт. К., «Урожай». – 1966. -254 с.
5.Будьоний Ю.В. та ін. Практикум із загального і меліоративного землеробства/Ю.В. Будьоний, С.І. Попов та ін.; За ред. Ю.В. Будьоного. – Харків: ХНАУ, 2005. – 286 с.
6.Практикум із землеробства: Навчальний посібник/М.С. Кравченко, О.М. царенко, Ю.Г. Міщенко та ін.; За ред.. М.С. Кравченка в З.М. Томашівського. – К : Мета, 2003 р. – 320 с.
7.Вірьовка У.М. Вірьовка В.Д., Борисенко І.Д. Нові розпушувачі ґрунту для безгербіцидних технологій. – К.: Аграрна наука, 1999. – 56 с.
8.Абрами М.І. та ін.. Рекомендації з проведення посіву озимих культур на Прикарпатті в 2008 році. / Абрамик М.І., Куничак Г.І., Кобилянська Г.М., Фіялка М.Д.. Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Івано-Франківської області. – Коломия, 2008. – 24 с.
9.Войтук Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини : Підручник. 2 – е вид. – К.: Каравела, 2008. – 552 с.
10.Довідник з експлуатації машинно – тракторного парку / В.Ю.Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін.. – К.: Урожай, 1987. – 368 с.
11.Шевченко О.О., Даценко М.С., Гринько П.В. та ін.. Науково – технічна експертиза техніко – технологічних рішень систем обробітку грунту. – Укр. НДІПВТ ім. А. Погорілого. – Київ, 2008. – 45 с.
12.Минимализаця обработки почвы /Сборник трудов Всесоюз. Акад. с. – г. Наук им. В.И. Ленина. М.: Колос, 1984. – 307 с.
13.Василчук Г.І., Вівчарик В.І., Кобилянська Г.М. та ін.. Рекомендації по проведенню весняно – польових робіт у 2008 році. Івано- Франківський центр наукового забезпечення агропромислового виробництва. – Коломия, 2008. – 31 с.
14.Кушнарев А.С. Новый взгляд на обработку почвы. Дослідницьке – Мелітополь 2009 г. – 16 с.
15.Энергосберегающие технологии в сельском хозяйстве. Центральное правление НТО сельского хозяйства – М., 1988. – 46 с.
16.Комбинирование почвообрабатывающие машины/А.А.Вилде, А.Х. Цесниекс, Ю.П. Моритис и др. – Л.: Агропромиздат. Ленинград отд-ние. – 1986 г. – 128 с.
РЕФЕРАТ
Робота викладена на 54 сторінках комп'ютерного набору. Експериментальна частина містить 1 графік, 5 рисунків, 6 таблиць і 5 формул; у додатки винесені 5 таблиць та 3 рисунки.
Робота складається зі вступу, шістьох розділів, висновків, списку літературних джерел (16 положень) та додатків.
При написанні кваліфікаційної роботи було опрацьовано наукову літературу, встановлено об'єкт та умови проведення досліджень. У роботі представлено також результати досліджень та їх обґрунтування.
В основній частині розкрито процес формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора що супроводжується аналітичним оглядом літератури та методикою проведення досліджень. Показано також екологічну, енергетичну та вартісну оцінку по даному питанню і висловлено пропозиції виробництву.
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналітичний огляд літератури
1.1 Агротехнологічні вимоги до процесу формування агрегатної структури продуктивного шару перед сівбою ярих та озимих зернових культур
1.2 Характеристика та зональні особливості проведення передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові сільськогосподарські культури
1.3 Техніко-експлуатаційна оцінка одноопераційних машин-знарядь та агрегатів
РОЗДІЛ 2. Методика проведення дослідження
2.1 Визначення параметрів процесу формування заданої структури ґрунту
2.2 Контрольно-вимірювальні обладнання: загальна будова, удосконалення наявних засобів, принцип дії та специфіка використання
2.3 Будова, принцип дії експериментального ротаційного сепаратора МТА
РОЗДІЛ 3. Результати досліджень
3.1 Агро-технологічна ознака агрегатного складу продуктивного шару ґрунту
3.2. Технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів та структури пошарового обробітку ґрунту під зернові культури
3.3. Технологічний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротаційного сепаратора
РОЗДІЛ 4. Екологічна, енергетична і вартісна оцінка процесу формування продуктивного шару і використання ротаційного сепаратора
РОЗДІЛ 5. Пропозиції виробництву
РОЗДІЛ 6. Охорона праці
ДОДАТКИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Сучасне сільське господарство ґрунтується на механізованих технологіях, тому його ефективність значною мірою залежить від технічної оснащеності та рівня використання технічного потенціалу господарства. Складні соціальні, екологічні та економічні проблеми — продовольчої безпеки, збереження і підвищення родючості ґрунтів, збільшення виробництва білку, зниження енергоспоживання, збереження довкілля — можна вирішити лише за наявності цілеспрямованої творчої діяльності всіх фахівців аграрного профілю і зокрема інженерно-технічних кадрів. Отже, на етапі становлення ринкової економіки і нових виробничих відносин актуальним є забезпечення системної єдності техніки, технологій і природного середовища, зниження негативних наслідків використання машинних технологій, цілеспрямоване впровадження ресурсоощадних екологічно безпечних механізованих процесів.
Складність проблем, що стоять перед сільським господарством нині і передбачаються в майбутньому, потребують формування нового рівня інженерного мислення при розробленні та впровадженні науково обґрунтованої системи машин.
Збільшення виробництва зерна в Україні до 42 млн.т, в тому числі в господарствах АПК різних форм власності Івано-Франківської області до 300 тис.т, а також іншої продукції рослинництва можна забезпечити на основі впровадження удосконаленої традиційної системи та науково-обґрунтованих систем обробітку: консервуючої, мульчуючої, та реалізації прямої сівби насіння с/г культур. При їх освоєні важливою проблемою є оптимізація фізичних умов ґрунту, та робочих органів сільськогосподарських машин і знарядь, які взаємодіючи з оброблювальним ґрунтом , виконують технологічні процеси, під час яких змінюються розміри, форма і фізичні властивості частинок структури продуктивного шару від яких залежить біологічні властивості, водно-повітряний і поживний режим та рівень врожайності.. Тому застосування робочих органів сприяє не тільки підвищенню продуктивності праці, а й свідомій дії на ґрунт, рослинні й тваринні організми з метою створення необхідних умов для виконання наступних виробничих процесів.
Це обумовлено тим, що формування продуктивного шару ґрунту в процесі механічного обробітку є одним з основних факторів регулювання гумусного балансу ґрунту, агрофізичних, біологічних, агрохімічних властивостей та родючості ґрунту.
Характерно, що такий процес найбільше енергоємний, на його виконання припадає біля 40% енергетичних і 25% затрат праці. При цьому під дією ходової системи важких тракторів класу 3,0; 4,0; 5,0;, ґрунтообробних машин і знарядь ґрунт надмірно ущільнюється (утворюється плужна підошва),що теж призводить до погіршення агрофізичних і інших властивостей ґрунту (орного та підорного шару),ерозії продуктивного шару та зниження врожайності с/г культур.
В зв’язку з цим розробка раціональних способів формування структури продуктивного шару у створені сівозмін різної спеціалізації має першочергове значення.
Відомо, що процес диференціювання орного шару за даними досліджень ННЦ «Інститут землеробства» проходить повільними темпами. Адже верхній шар ґрунту біологічно більш активний і він в основному визначає продуктивність рослин.
За результатами попередніх досліджень, проведених при реалізації процесу комбінованого передпосівного обробітку ґрунту працівниками лабораторії механізації та відділу землеробства Коломийської дослідної станції встановлено наступні параметри роботи машин-знарядь, оснащених дисковими батареями, ножовим ротором і важкими зубовими боронами: при продуктивності МТА: =1,2-1,7 га/год, робочі ширині захвату =2,4м. (величенні кута атаки 24°) ступень кришення ґрунту за глибиною обробітку =6,0-12,0см знаходиться в межах =83,3…87,4%(зяблева оранка після дискування стерні багаторічних трав), гребнистість поверхні поля <40мм.
При сівбі озимих зернових культур за допомогою сівалок С3-3,6А, СНС-16, оснащених дводисковими сошниками і кільце-ланцюговими загортачами нерівномірність розподілу насінин у ґрунтовому шарі =2,8….4,2см складає 53,3…67,1%, на поворотних смугах – 58,4…73,5%, через нерівномірність зміни щільності ґрунту, порушення фракційно-агрегатної структури поверхневого шару під час передпосівного обробітку культиваторами типу КПС-4,0, оснащеними важкими зубовими боронами БЗТС-1,0.
Тож в умовах Прикарпаття зміна структури агрегатного складу дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів та їх водно фізичних властивостей є важливим агротехнічним заходом.
Мета досліджень є формування якісного агрегатно-фракційного складу і зниження ступеня щільності ґрунту за трьома шарами оброблювального горизонту 0-4см 5-8 та 9-16см, реалізація процесу локальної сепарації частинок в зоні розміщення посівного ложа.
Завдання дослідження є:
визначення показників агротехнологічної оцінки агрегатного складу оброблювального горизонту h=0-16см;
вивчення характеристичних ознак операцій кришення-розпушування ґрунту для розробки технологічного регламенту їх у зональних умовах;
обґрунтування конструктивного-режимних параметрів робочих органів ротаційного сепаратора.
Об’єкт досліджень: процес формування продуктивного шару ґрунту, ротаційний сепаратор.
Предмет досліджень: явища зміни структурно – агрегатного складу поверхневого насіннєвого шару ґрунту під дією робочих органів сепаратора.
РОЗДІЛ 1. Аналітичний огляд літератури
Дата: 2019-07-30, просмотров: 241.
