Складаємо таблицю, в якій приводимо перелік запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей) і їх кількість, а також підготовлюємо колонки для показників безвідмовної роботи с-г машин, які надалі будуть розраховуватися. Перелік запасних елементів с-г машин і показники їх робото здатності заносимо у таблицю 4.3.

Визначаємо показники безвідмовної роботи запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей).

Інтенсивність потоку відмов, год^-1:

 ,(4.15)

Таблиця 4.3 - Перелік запасних елементів с-г машин і показники їх роботоздатності

.

де і – елементи машин (вузли, деталі), які працюють одночасно і можуть виходити з ладу при виконанні роботи;

n – кількість однойменних елементів машин (вузлів, деталей).

Розраховані значення заносимо в колонку 5 таблиці 4.3.

Інтенсивність потоку відновлення, год^-1:

 ,(4.16)

.

Розраховані значення заносимо в колонку 6 таблиці 4.3.

Імовірність безвідмовної роботи (статистично визначається відношенням середнього наробітку на відмову до сумарного періоду, який включає наробіток на відмову і час відновлення, що імовірно може мати місце на протязі нормативного часу тривалості виконання технологічної операції)

,(4.17)

.

Розраховані значення заносимо в колонку 7 таблиці 4.3.

Імовірність відмови

 ,(4.18)

,

Розраховані значення заносимо в колонку 8 таблиці 4.3.

Визначаємо потребу у запасних вузлах чи деталях (m) для забезпечення безвідмовної роботи машин на період виконання технологічного процесу.

Для цього використовують умову, що імовірність того, що кількість відмов буде меншою від кількості запасних і відновлених вузлів чи деталей за цей період є функцією нормального закону розподілу цієї величини.

Для розв’язання нашої задачі функцією буде імовірність безвідмовної роботи , аргументом - ,

тоді функціональна залежність матиме такий вид:

. (4.19)

Значення функції нормального закону табульовані і приведені в таблиці.

Задаємо значення (із колонки 7 таблиці 4.3) а в таблиці додатків знаходимо значення аргументу Z.

Приклад: при =0,9 маємо - Z= =1,28.

Звідси можна визначити кількість запасних елементів (вузлів чи деталей)

,

.

приймаємо m=1

Розраховані значення заносимо в колонку 9 таблиці 4.3.

Зменшити потребу у запасних елементах можна за рахунок кращого технічного обслуговування і відповідної технологічної наладки агрегатів [5].

КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА

Властивості твердих добрив

Фізико-механічні властивості добрив визначають ступінь механізації робіт по їх зберіганню, переробці, завантажуванні, транспортуванні і внесенню. Важливим показником якості добрив є вміст діючої речовини. По його значенню визначають дози внесення добрив під різноманітні сільськогосподарські культури.

Тверді туки поставляють у вигляді гранул, кристалів чешуєк і порошків. Фізичний стан добрив визначає типи технологічних і транспортних машин, їх робочих органів, а також види сховищ. Для пиловидних добрив використовують закриті ємкості машин і пневматичні робочі органи, для гранульованих відкриті кузова і відцентрові розкидаючи диски. Зберігають гранульовані і кристалічні туки під навісами, пиловидні - в закритих спорудах. Гігроскопічність добрив оказує вплив на їх злежуваність, кут відкосу, розсіюванність, скленоутворення. Гігроскопічність і злежуваність визначають період накопичення туків, тривалість і спосіб їх зберігання, вид упаковки, форму і конструктивне виконання ємкостей і робочих органів машин. Високогігроскопічні і злежуючі добрива випускають в тарі, зберігають короткий проміжок часу тільки під навісами або у закритих складах. Для роботи з таким продуктом в кузовах машин монтують різноманітні ворошилки і склепоруйнівники. Кут природного відкосу і об'ємна маса регламентують форму і параметри ковшів і кузовів машин, а також ступінь заповнення складських ємкостей.

Вологість добрив визначає вибір типу робочих органів машин і форму їх кузовів. Чим вище цей показник, тим трудніше вносити добрива в ґрунт. Такий продукт забиває транспортні системи, налипає на робочі органи, порушує чи припиняє технологічні процеси.

Будова та робота валкувача

Розкидач органічних добрив приводимо на рисунку 5.1.

Рисунок 5.1 - Валкувач органічних добрив

При такій конструкції валкувача перед дозуючим пристроєм 1 не з'являється переущільнена зона добрив. Відсутність переущільнених зон сприяє рівномірному та постійному протіканню процесу валкування та підвищує експлуатаційну технологічність операцій.

Для більш рівномірного протікання добрив у зоні дозуючого вікна 4 встановлюється крильчатка 5 з приводом від опірного колеса 6, як показано на рисунку.

Зміщення формуючих щитів 2, 3 відповідно вісі трактора дає змогу виключити склепоутворення та переущільнення зон, які виникають перед активним дозуючим пристроєм 1.

Проведені польові випробування валкувача зі зміщеними формуючими щитами показали, що при ширині дозуючого вікна, рівній 0,5 м, формування валка на напівперепрілому навозі проходить стійко та рівномірно, а склепоутворення відсутнє.