Регуляторна функція податку на доходи фізичних осіб полягає у впливі на господарську кон’юнктуру через маніпулювання рівнем податкових ставок, надання податкових преференцій, режими податкового адміністрування тощо. Як правило, реалізація регуляторної функції оподаткування забезпечується прямими податками, які сплачуються при здійсненні виробничого процесу (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств тощо), в той час як непрямі податки (ПДВ, податок з обороту, акциз) здебільшого виконують фіскальну функцію.
Основною проблемою впливу регуляторної в адмініструванні податку з доходів фізичних осіб є планування обсягів податків, оскільки від збору цього податку, як показали результати розділів 2.2 – 2.3, залежить наповнення місцевого бюджету та фінансова діяльність органів місцевої влади.
Прогнозування зборів основної статті податку з доходів фізичних осіб – податку з доходів найманих працівників – цілком залежить від середніх рівнів сплачуємої заробітної плати та шкали податкових ставок і податкових пільг не оподаткування певного рівня доходів громадян. При цьому ідентифікатором прогнозу зростання може бути [42]:
– плановий рівень зростання законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати (песимістичний варіант прогнозу);
– фактичний рівень зростання середньої заробітної плати по Україні та прогноз його росту (оптимістичний варіант прогнозу);
– фактичний рівень зростання заробітної плати у сільському господарстві України (для Яготинського району) та прогноз його зростання (реальний варіант прогнозу).
В табл. 2.1 наведені показники вищенаведених видів заробітних плат та рівні зібраних податків з доходів фізичних осіб у Яготинському районі Київської області у 2005–2007 роках. На рис. 2.11 наведені графіки темпів росту рівнів заробітної плати та обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2006–2007 роках, як базові показники відносно рівня 2005 року.
Як показує аналіз графіків рис. 2.11:
– у 2006 році песимістичний прогноз зростання рівня податку з доходів фізичних осіб по зростанню рівня мінімальної заробітної плати був найбільш точний для Яготинського району;
– у 2007 році різке підняття темпу зростання заробітної плати в сільському господарстві України стало для Яготинського сільского району визначальним.
На рис. 2.12 -2.14 наведені результати кореляційно-регресійного аналізу регуляторного впливу податкових ставок на дохід фізичних осіб в 2002–2003 роках (прогресивна система ставок) та в 2004–2007 роках (лінійно-пропорціональна система ставок):
– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту мінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель та нелінійна модель);
– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту середньої заробітної плати в сільському господарстві на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель);
Як показує аналіз результатів, отриманих для Яготинського сільського району Київської області:
- найбільш стійка кореляційно – регресійна модель отримана для взаємозв’язку темпів росту рівня середньої заробітної плати у сільському господарстві та обсягами податків з доходів фізичних осіб;
- у 2002–2003 роках середній рівень заробітної плати у сільському господарстві знаходився між ставками прогресивної шкали 10% та 15%, тому перехід на лінійну шкалу ставок 13% (з 2004 року) та 15% (з 2007 року) практично для Яготинського сільського району грає другорядну роль.
Таблиця 2.1. Вихідні дані для оцінки регулюючої ролі ставки з податку з доходів фізичних осіб на обсяги податку у Яготинському районі Київської області у 2002–2007 роках
Рис. 2.11. – Ланцюгові темпи росту рівнів заробітної плати та обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках
Рис. 2.12. – Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту мінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель)
Рис. 2.13. – Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту мінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (нелінійна модель)
Рис. 2.14. – Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту середньої заробітної плати в сільському господарстві на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель)
Аналіз матеріалів оподаткування доходів фізичних осіб у 2007 році виявив ряд основних проблем в адмініструванні додаткових видів податку з 1 січня 2007 року, які у Яготинському районі були зібрані в мізерній кількості, оскільки виник цілий ряд питань по організації процесу оподаткування, пов’язаного з взаємодією податкової адміністрації та нотаріату:
1. Актуальні питання щодо оподаткування продажу нерухомості у 2007 році
Питання 1. З продажу якої нерухомості слід сплачувати податок: тільки квартир чи якоїсь ще?
З 1 січня 2007 року Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» [9] запроваджено оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власної нерухомості.
Цим Законом встановлено, що з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб нерухоме майно (нерухомість) – це об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на: будівлі та споруди, зокрема, до будівель відносяться приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями, включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі. Споруди – це об'єкти нерухомості, відмінні від будівель. Земля, як нерухомість, є самостійним об'єктом оподаткування.
Тобто, доходи, одержані громадянами від продажу всієї зазначеної вище нерухомості підлягають оподаткуванню.
Питання 2. Чи існують якісь пільги в оподаткуванні нерухомості?
Слід відмітити, що Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) запроваджено досить ліберальний порядок оподаткування доходів від продажу житла.
Так, якщо громадянин один раз протягом календарного року продає квартиру, або її частку, кімнату, житловий або садовий будинок (включаючи землю під ними), загальна площа яких не перевищує 100 м.кв., то податок від такого продажу взагалі не буде сплачуватись.
Якщо ж площа житлової нерухомості перевищуватиме 100 м.кв., то податок за ставкою 1% слід сплатити тільки з частини її вартості, яка пропорційна саме перевищенню. Тобто при продажу будинку загальною площею 150 м. кв. оподаткуванню підлягатиме лише вартість 50-ти «зайвих» метрів.
Оскільки, як свідчить статистика, понад 90% житлового фонду в Україні за своєю площею, в середньому менше 100 м. кв., то на практиці це означатиме, що переважна більшість громадян, які продаватимуть свої одно-дво-трикімнатні «панельки» чи «хрущевки» податок не будуть сплачувати. Проте, сплата податку буде невідворотною для власників просторих апартаментів в елітних новобудовах.
Питання 3. Який розмір податку потрібно буде сплатити якщо однією особою продаватиметься дві і більше квартири протягом року, або якщо продаватиметься не житлова нерухомість?
Пільгове оподаткування застосовується до першого протягом року продажу житла. Якщо протягом року громадянин продаватиме житло (квартиру, кімнату або частину квартири, житловий чи дачний будинок) удруге та більше разів, то з кожного такого продажу вже треба буде сплачувати податок за ставкою 5% з усієї (без пільгових 100 м. кв.) вартості житлового об'єкту.
Щодо продажу іншої (не житлової) нерухомості, наприклад, гаражів, магазинів, складських приміщень тощо, що належать громадянам на праві власності, то оподаткуванню за ставкою 5% підлягає вся вартість таких об'єктів, незважаючи на кількість продаж таких об'єктів у календарному році.
Щодо оподаткування продажу землі, то згідно із Законом взагалі не підлягають оподаткуванню доходи, одержані від продажу земельних паїв і земель сільськогосподарського призначення, одержаних у власність в процесі приватизації. Продаж земель іншого призначення підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Питання 4. А якщо протягом року громадянин продає у першу чергу гараж, потім дачну ділянку з будинком, а потім квартиру, то як у такому випадку оподатковуватимуться одержані від таких продаж доходи?
Вартість гаража буде підлягати оподаткуванню за ставкою 5%, як не житлова нерухомість, незважаючи на те, що це перший протягом року продаж. З вартості дачної ділянки податок сплачуватиметься з врахуванням площі будиночку з застосуванням пільгових 100 м. кв. і ставки податку 1%. З вартості ж квартири, яка у такому випадку розглядається як друга (після садового будиночку) протягом року продаж житлової нерухомості, податок буде утримуватись з всієї суми доходу, одержаної від її продажу за ставкою 5%, без врахування пільгових 100 м. кв.
Питання 5. Хто визначатиме черговість продаж протягом року: нотаріуси, самі продавці, податківці?
Відповідальним за правильність сплати податку Законом визначено самого платника податку. Тобто, сам громадянин при нотаріальному посвідченні угод купівлі-продажу нерухомості має повідомити, яка за рахунком це продаж.
Черговість продаж неважко встановити по даті нотаріального посвідчення угоди. Якщо ж одного і того ж дня посвідчуватимуться кілька угод продажу нерухомості, то черговість також легко встановити по номерах реєстрації таких угод нотаріусом. Якщо кілька таких угод здійснюється в один день, але у різних нотаріусів, то сам громадянин, як законослухняний платник податку, має повідомити нотаріуса про їх кількість. Водночас, слід відмітити, що існує Державний реєстр нерухомого майна, до якого нотаріус обов’язково звертається при оформленні угоди, з метою перевірки черговості продаж. Тому хотілось би порадити громадянам, при продажу нерухомості не вдаватися до умисного перекручення інформації щодо кількості таких угод, оскільки нотаріус повідомляє про всі укладені угоди податковому органу, а податківці відслідковують і аналізують цю інформацію, і по кінці календарного року все рівно притягнуть до сплати податку тих, хто навмисно намагався зменшити своє податкове навантаження протягом року.
Питання 6. Хто саме має розраховувати суму податку: сам продавець нерухомості чи нотаріус?
Законом встановлено простий і доступний для всіх порядок розрахунку податку з доходів, одержаних від продажу нерухомості. Тому, продавець нерухомості перед оформленням у нотаріуса цієї угоди має вже знати, як суму одержуваного доходу, так і суму податку, яку йому слід сплатити до бюджету. Сам продавець і сплачує через установи банків суму податку до бюджету перед нотаріальним посвідченням угоди. Нотаріус лише перевіряє факт уплати податку згідно відповідного платіжного документу, який йому надасть платник податку, і повідомляє про це податковий орган.
Питання 7. Яка вартість нерухомості є базою для визначення суми податку?
Нотаріус не засвідчить угоду купівлі-продажу нерухомості без довідки про її оцінку. Законом встановлено, що податок розраховується виходячи з ціни, зазначеної в угоді купівлі-продажу, але не нижче оцінки, встановленої уповноваженим органом. Таким органом на даний час є БТІ. Але в довідках БТІ має вказувати не залишкову вартість нерухомості, а реальну – наближену до ринковій вартість житла, що склалась на момент продажу у даному регіоні.
2. Оподаткування рухомого майна у 2007 р.
Питання 8. Чи сталися якісь зміни у 2007 році в оподаткуванні доходів громадян, які вони одержують від продажу власного рухомого майна?
З 1 січня 2007 року в оподаткуванні доходів фізичних осіб сталися значні зміни, яки торкнулися і оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власного рухомого майна.
Згідно із Законом України від 22.05.03 р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) рухоме майно – це все майно, відмінне від нерухомого. Порядок його оподаткування регламентується статтєю 12 Закону.
Слід відмітити, що з метою оподаткування доходів від продажу майна в Законі до рухомого майна відносяться, в тому числі, автотранспортні засоби та приладдя до них, антикваріат, витвори мистецтва такі як картини, скульптури тощо, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння, побутова техніка, меблі, одяг, книги і таке інше.
Якщо зміни в оподаткуванні таких доходів як спадщина і подарунки значно зменшили з 2007 року податковий тягар на їх одержувачів, то в оподаткуванні рухомого майна, навпаки, запроваджено оподаткування автотранспортних засобів.
Згідно із змінами, внесеними до Закону, з 1 січня 2007 року при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
Тобто в цьому році крім плати за нотаріальне посвідчення договору купівлі – продажу зазначеного транспорту слід сплатити ще й 1% податку. Це при першому продажу. А при другому та кожному з наступних продаж одного з зазначених транспортних засобів слід платити вже 15% від їх вартості.
Наприклад, якщо протягом цього року одна і та ж людина продасть з нотаріальним посвідченням власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля (перший продаж) вона сплатить 1% податку, а вже з вартості мотоцикла та човна – по 15%.
Питання 2. Для порівняння: який порядок оподаткування продажу рухомого майна був до цього (у 2004–2006 роках)?
З 1 січня 2004 року і до 1 січня 2007 року Згідно із ст..12 Закону при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року продавець звільнявся від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу.
Тобто при умові сплати державного мита, з вартості проданого 1 раз на рік автотранспортного засобу податок сплачувати було не потрібно. При другому та наступних продажах вказаних об’єктів рухомого майна вже слід було сплачувати 13% з вартості проданого автомобіля.
Питання 3. Якщо продається інше рухоме майно (не автотранспорт), то як воно оподатковується? Чи враховуються витрати на його попереднє придбання?
Дохід платника податку від продажу будь-якого іншого рухомого майна (крім зазначених видів транспортних засобів), таких як, наприклад, побутова техніка, одяг, книги, посуд, меблі тощо протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (у 2006 році – 13%, у 2007 році – 15%).
При цьому слід відзначити, що Законом не передбачено зменшення перед оподаткуванням одержаного від продажу доходу на суму витрат, пов’язаних з попереднім придбанням рухомого майна, в т.ч. транспортних засобів. Оподатковується вся сума одержаного доходу.
Питання 4. Хто, де і яким чином має сплачувати податок з такого доходу: сам громадянин чи нотаріус?
Якщо угода купівлі-продажу рухомого майна посвідчується нотаріально, то Законом визначено, що в такому випадку податковим агентом є нотаріус. Але обов’язки нотаріуса при цьому зводяться до перевірки факту уплати громадянином-продавцем об’єктів рухомого майна податку з доходу, що ним отримується. Особою, відповідальною за сплату податку (правильність його визначення та сплату до бюджету) згідно із ст. 17 Закону є сам громадянин. Сам же продавець має вказати нотаріусу (зазначити це письмово) який за черговістю протягом поточного року в нього це продаж транспортного засобу. Надавати свідомо неправдиву інформацію не має сенсу, оскільки інформація про кожен продаж надходить до податкового органу і по кінцю року податківці все рівно встановлять істину і притягнуть до оподаткування несумлінних платників податку.
Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус – дії щодо подання інформації податковому органу.
Якщо ж об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Тобто, такими податковими агентами є всі юридичні особи, включаючи біржі, комісійні магазини, авторинки тощо.
Слід зазначити, що при укладанні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі, функції податкового агента біржа виконує тільки в частині перевірки факту сплати податку та повідомлення про це податковим органам (так як і нотаріуси), а відповідає за сплату податку сам громадянин.
Якщо громадянин продає належне йому рухоме майно юридичній особі, то вона є податковим агентом щодо виплачуваних такому громадянину доходів, тобто повинна нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 15%, а також направити про це податковому органу інформацію за формою №1ДФ.
В разі продажу рухомого майна одним громадянином іншому, який згідно із Законом не є податковим агентом (не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності), то відповідно до пп. 8.2.1 Закону власник майна, який одержав дохід від його продажу, зобов’язаний включити суму такого доходу до річної податкової декларації та сплатити з нього податок.
Питання 5. Яка вартість проданого майна береться за базу при оподаткуванні?
В статті 12 Закону чітко визначено, що об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначення звичайної ціни встановлено п. 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
При продажу транспортних засобів, як правило, використовується його експертна оцінка, яка потім застосовується і органами ДАІ при постановці такого транспортного засобу на облік. Таку оцінку провадять професійні оцінники, які мають відповідні дозволи Фонду держмайна України.
Питання 6. А якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інше рухоме майно, то як в такому випадку слід сплатити податок і кому?
Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається з вартості майна, яке відчужується кожною з сторін, розрахованої за звичайними цінами.
3. Оподаткування спадщини і подарунків з 2007 рок.
Згідно із Законом [] оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядку і за однаковими ставками.
Оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків – ст. 14 Закону, до яких Законом України від 19.01.06 р. №3378 «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини» внесено зміни, які набувають чинності з 1 січня 2007 року.
Так, починаючи з 1 січня 2007 року при одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченні договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування буде здійснюватися за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобто взагалі не буде оподатковуватися. До членів сім» ї першого ступеня споріднення згідно із ст. 1 Закону відносяться подружжя, їх діти та батьки.
При отриманні спадщини (подарунку) спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення оподаткування провадитиметься за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5%), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку).
При одержанні спадщини (подарунку) від іноземця (нерезидента), застосовуватиметься ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 Закону, тобто 15%.
При отриманні спадщини (подарунку) у вигляді власності, визначеної в підпунктах «а», «б», «д» пункту 13.1 ст. 13 (нерухоме та рухоме майно, кошти) особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовуватиметься нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.
Поряд з внесеними змінами, у 2007 році залишиться чинною норма стосовно того, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто, особи, які одержать у 2007 році спадщину чи подарунок зобов’язані будуть до 1 квітня 2008 року подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію та сплатити податок з такого доходу. Не підлягатимуть оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом».
Крім того, нотаріус продовжує бути зобов’язаним надсилати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу за формою №1ДФ (ознаки доходу 56–66).
Висновки
Податок з доходів фізичних осіб стягується в Україні згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 43 видів доходів фізичних осіб та повністю направляється в доходи місцевих бюджетів.
Адміністрування стягнення податків з фізичних осіб в районній податковій інспекції виконує структурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (в досліджуємій МДПІ у Яготинському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основні функції:
– функція «Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»;
– функція «Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел».
Адміністрування податку з доходів фізичних осіб в районній податковій адміністрації виконується на основі наступних документів:
1) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ, який сплачують, заповнюють та подають податкові агенти – тобто особи, які сплачують фізичним особам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьому податок з наданих доходів;
2) Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто на початку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованих доходів, які не враховані податковими агентами – резидентами, та у випадку претендування на пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річної суми сплаченого податку;
3) Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків по сумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконаних інспекторами ДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додаткові податкові зобов’язання.
Проведений в дипломному дослідженні аналіз динаміки та структури податків в зведених місцевих бюджетах по Київські області в 2005–2007 роках показав:
– базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становить +170,71% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки є вищим та становить +197,97% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становлять +22,3% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,51% у 2007 році відносно рівня 2006 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах Київської області за 2006–2007 роки є вищими та становлять +31,26% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +50,82% у 2007 році відносно рівня 2006 року.
Частки найбільш вагомих податків в структурі зведених місцевих бюджетів по Київській області характеризуються наступними рівнями:
– середня структурна частка податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах поступово зросла з рівня 64,4% у 2005 році до рівня 74,5% у 2007 році;
– середня структурна частка земельного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась практично в 2 рази з рівня 12,72% у 2005 році до рівня 5,94% у 2007 році;
– середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 5,40% у 2005 році до рівня 4,71% у 2007 році;
– середня структурна частка земельного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах залишилась практично на одному рівні 0,36% у 2005 році та 0,37% у 2007 році;
– середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 0,75% у 2005 році до рівня 0,65% у 2007 році;
– середня структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,6% у 2005 році до рівня 1,15% у 2007 році;
– середня структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в місцевих бюджетах зросла з рівня 1,25% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;
– середня структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,76% у 2005 році до рівня 1,11% у 2007 році;
– середня структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 2,18% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;
– середня структурна частка місцевих податків в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,72% у 2005 році до рівня 1,27% у 2007 році;
Таким чином, в Україні в структурі бюджетів місцевих рад питома вага податку з доходів фізичних осіб складає основну частку власних податкових доходів і зросла у 2005–2007 роках з рівня 64,4% до рівня 74,5%. Тобто податок з доходів фізичних осіб (без врахування дотацій та субвенцій в місцеві бюджети з боку державного бюджету України) визначально впливає на утримання бюджетної сфери багатьох міст і районів України.
В дипломній роботі детально досліджувався стан оподаткування доходів фізичних осіб у Яготинському районі Київської області, який є район сільського господарства та невеликих селищ міського типу. Проведений аналіз динаміки та структура податків в місцевому бюджеті Яготинського району Київської області в 2005–2007 роках показав:
– базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить +157,0% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки є вищим та становить +171,72% у 2007 році відносно рівня 2005 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становлять +12,43% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,68% у 2007 році відносно рівня 2006 року;
– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в бюджеті Яготинського району за 2006–2007 роки є вищими та становлять +15,87% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +48,2% у 2007 році відносно рівня 2006 року;
Питома вага найбільш вагомих податків в структурі місцевого бюджету Яготинського району Київської області характеризуються наступними рівнями:
– структурна частка податку з доходів фізичних осіб в бюджеті поступово зросла з рівня 72,21% у 2005 році до рівня 78,9% у 2007 році;
– структурна частка фіксованого сільськогосподарського податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась більш, ніж в 2 рази з рівня 5,73% у 2005 році до рівня 2,72% у 2007 році;
– структурна частка земельного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась в 1,8 рази з рівня 2,67% у 2005 році до рівня 1,49% у 2007 році;
– структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 2,39% у 2005 році до рівня 2,01% у 2007 році;
– структурна частка земельного податку з фізичних осіб в бюджеті знизиласьз рівня рівні 1,24% у 2005 році та до рівня 0,89% у 2007 році;
– структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,37% у 2005 році до рівня 1,31% у 2007 році;
– структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,8% у 2005 році до рівня 1,52% у 2007 році;
– структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в бюджеті зросла з рівня 2,36% у 2005 році до рівня 2,62% у 2007 році;
– структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 0,9% у 2005 році до рівня 0,68% у 2007 році;
– структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,79% у 2005 році до рівня 1,51% у 2007 році;
– структурна частка місцевих податків в бюджеті знизилась з рівня 4,0% у 2005 році до рівня 2,98% у 2007 році;
Порівняння темпів росту обсягів місцевого бюджету в Яготинському районі Киїівської області та обсягів зведеного місцевого бюджету Київської області за результатами 2005–2007 років показує, що темп зростання обсягів місцевого бюджету у Яготинському районі є набагато меншим ніж темп зростання обсягу зведених місцевих бюджетів в Київській області.
Основним бюджетоутворюючим податком в Яготинському районному місцевому бюджеті є податок з доходів фізичних осіб, питома вага якого складає 78,9%, що є вищим ніж питома вага цього податку в зведеному місцевому бюджеті Київської області (74,5%). Інші податки в сумарній частині 21,1% Яготинського місцевого бюджету в частинах від 1,0% до 3% – це земельний та орендно-земельний податки, фіксований сільськогосподарський податок, єдині податки по спрощеній системі, місцеві податки, збори за ліцензії та торгові патенти.
Проведений аналіз показав, що в Яготинському районі Київської області за результатами 2005–2007 років податок з доходів фізичних осіб сплачуються з 5 видів доходів (в сумі від 8,07 млн. грн. (2005) до 13,85 млн. (2007)):
– податок з доходів найманих працівників, структурна частка від 96,15% у 2005 році до 95,37% у 2007 році;
– фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, структурна частка від 3,38% у 2005 році до 2,31% у 2007 році;
– податок з доходiв фiзичних осiб – суб"єктiв пiдприємницької дiяльностi i незалежної професiйної дiяльності, структурна частка від 0,16% у 2005 році до 0,18% у 2007 році;
– податок з доходiв фiзичних осiб вiд iнших видiв дiяльностi, структурна частка від 0,18% у 2005 році до 0,32% у 2007 році;
– податок з доходів військовослужбовців та працівників МВС, податкової міліції (з 2006 року), структурна частка від 1,01% у 2006 році до 1,33% у 2007 році;
У 2007 році в незначних сумах (315 – 525 грн.) в Яготинському районі отримані податки від наступних видів доходів фізичних осіб:
- від продажу нерухомого майна та надання нерухомого майна в оренду;
- від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду;
- від отриманого доходу у вигляді спадщини.
Основними проблемами адміністрування цього виду податку є питання оціночного визначення ринкових цін продажу нерухомого та рухомого майна, ринкових рівнів плати за оренду рухомого та нерухомого майна, а також встановлення системи обов’язкового автоматизованого обміну інформацією між нотаріатом, який реєструє акти продажу майна, та податковими інспекціями.
В дипломній роботі проведена оцінка регулюючої ролі змін ставки податку на доходи з фізичних осіб з прогресивної системи (до 2003 року) та лінійно-пропорциональної системи (з 2004 року) на обсяги доходів з фізичних осіб та запропонований підхід до прогнозування обсягів податку на доходи фізичних осіб в Яготинському районі Київської області, який оснований на комплексному дослідженні динаміки темпів росту:
- рівня мінімальної заробітної плати в Україні;
- рівня середньої заробітної плати по сільському господарству для Яготинського сільського району.
Як показав проведений аналіз:
– у 2006 році песимістичний прогноз зростання рівня податку з доходів фізичних осіб по зростанню рівня мінімальної заробітної плати був найбільш точний для Яготинського району;
– у 2007 році різке підняття темпу зростання заробітної плати в сільському господарстві України стало для Яготинського сільского району визначальним.
Результати кореляційно-регресійного аналізу регуляторного впливу податкових ставок на дохід фізичних осіб в 2002–2003 роках (прогресивна система ставок) та в 2004–2007 роках (лінійно-пропорціональна система ставок), отримані для Яготинського сільського району Київської області, показали:
- найбільш стійка кореляційно – регресійна модель отримана для взаємозв’язку темпів росту рівня середньої заробітної плати у сільському господарстві та обсягами податків з доходів фізичних осіб;
- у 2002–2003 роках середній рівень заробітної плати у сільському господарстві знаходився між ставками прогресивної шкали 10% та 15%, тому перехід на лінійну шкалу ставок 13% (з 2004 року) та 15% (з 2007 року) практично для Яготинського сільського району грає другорядну роль.
Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні доцільності реформування податку з доходів фізичних осіб в Податковому Кодек-сі України в наступних напрямках:
1. Стратегічним напрямом у формуванні державної політики прямого оподаткування фізичних осіб повинно стати забезпечення переходу від переважно фіскальних до регулюючих і стимулюючих функцій податків. Реалізація такого напряму спроможна забезпечити зниження рівня тіньової економічної діяльності, що в кінцевій формі створює можливості для розширення бази оподаткування.
2. Реформування системи прямого оподаткування в напрямах посилення регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків повинно здійснюватись в контексті зменшення податкового навантаження на економіку, удосконалення способів адміністрування податків, оптимізації структури податків, усунення причин зростання податкової заборгованості.
3. Для посилення впливу регулюючих і стимулюючих функцій прямого оподаткування на забезпечення сталого розвитку національної економіки
необхідно:
- відмінити збори в Пенсійний та соціальні фонди нарахуванням на фонд заробітної плати (37 – 40%), замінивши їх перерозподілом суми податку з доходів фізичних осіб (13 -15%);
- для компенсації відміни зборів нарахування з підприємств в Пенсійний та соціальний фонди запровадити законодавчий рівень мінімальної заробітної плати в 5 разів вище, ніж запроваджена на 2008 рік, що практично виведе рівень заробітної плати в Україні на європейський рівень та дозволить утримувати Пенсійний та соціальні фонди за рахунок власне працюючих;
- перейти від податку з доходів фізичних осіб до оподаткування доходів сім’ї;
- забезпечити достовірний облік нерухомості та ввести податок на майно фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості;
Дата: 2019-07-30, просмотров: 219.
