Якщо гімнастика до занять проводиться під керівництвом вчителя або учнів старших класів і постійно контролюється зі сторони вчителя фізичної культури, то виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики контролюється лише батьками. Регулярність вправ, якість та багато інших факторів цілком залежить від свідомості учнів, отже потрібна необхідна сила волі, щоб привчити себе щодня вставати в один і той же час, правильно і якісно виконувати фізичні вправи [45].

Ранкова гігієнічна гімнастика проводиться відразу після пробудження. Під час сну діяльність окремих органів і всього організму в цілому знижуються, дихання стає поверхневим, не частим, уповільнюється серцебиття, усі м’язи організму розслаблюються, знижується кров’яний тиск. Після пробудження дитина ще залишається сонливою і до певного рівня загальмованою, процеси життєдіяльності працюють не на повну потужність, а у сповільненому режимі. Ранкова гігієнічна гімнастика з наступним обтиранням або обливанням водою сприяє швидкому переходу організму від стану сну до робочого стану – з’являється бадьорість, гарний настрій, готовність розпочати роботу [13].

Як показують дослідження [3;10] після 2-3 місяців систематичних занять ранковою гігієнічною гімнастикою м’язова система дитини міцніє, покращується постава, життєва ємність легень збільшується на 100-150 сантиметрів кубічних, розмах грудної клітки збільшується на 1-1,5 см, зростає сила м’язів. Дитина перестає хворіти простудними захворюваннями її рухи стають спритнішими та узгодженішими.

У процесі занять ранковою гігієнічною гімнастикою засвоюються також корисні знання і навички з фізичної культури та гігієни (що таке правильне дихання, чому важливо правильно дихати і виконувати фізичні вправи, що таке загартування організму, тощо). Батьки повинні пояснити дитині, що треба дихати через ніс, оскільки повітря при цьому зволожується і очищується. Крім того при диханні через ніс до легень попадає на 25% більше повітря чим при диханні через рот, цьому сприяють нервові закінчення розміщені у слизовій оболонці носа [3,10].

Школярам потрібно розповісти, що дихання має бути глибоким, а не поверхневим. Досягається це за рахунок видиху яки триваліший за вдих. Діти у 6-9 років вчаться відчувати це за допомогою імітаційних вправ під час вигуків “ах”, “ух” імітуючи коління дров або інші трудові рухи. Вдих виконується під час рухів, що сприяють розширенню грудної клітки (наприклад розведення рук в сторони), а видих – звуженню грудної клітки (наприклад нахил вперед, в сторони, опускання і піднімання рук). Ранкова гігієнічна гімнастика має велике виховне значення. Швидкий підйом з постелі, перехід до виконання вправ, а потім до обтирання водою вимагають вольового зусилля, наполегливості у здійсненні поставленої мети. Діти привчаються розраховувати свій час. Ранкова гімнастика поступово стає для них звичною справою, а перерва у її виконанні сприяє порушенню ритму життя, що особливо небезпечно у молодшому шкільному віці. Ось чому ранкова гігієнічна гімнастика повинна стати частиною режиму школяра молодших класів [23,30].

Учні повинні засвоїти руховий режим, передбачений шкільною програмою з фізичної культури, знати правила загартування, виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультхвилинок та фізкультпауз. Завдання батьків допомогти своїм дітям у цьому й проконтролювати їх. Насамперед потрібно дітям роз’яснити значення щоденних занять ранковою гігієнічною гімнастикою, викликати в них бажання виховувати свою волю, бути сильним загартованим. У школі вчитель фізичної культури навчає учнів виконувати вправи ранкової гігієнічної гімнастики і розучує з ними комплекси вправ на 3-4 тижні для самостійного виконання вдома. Батькам варто поговорити з вчителем фізичної культури, який дасть їм консультацію по організації ранкової гігієнічної гімнастики вдома, щоб не було розбіжностей з шкільною програмою та вимогами до неї [49].

Особистий приклад тат і мам чудовий засіб заохочення і прилучення учнів до занять. Якщо батьки самі виконують вправи, показують як правильно виконувати їх, як дихати при цьому, пояснюють порядок виконання вправ – то це буде найкращим прикладом і переконанням ніж розмови про користь виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики. Діти побачать, що вправи корисні бо їх виконують дорослі, а всі діти в молодшому шкільному віці хочуть стати дорослішими. Слід пам’ятати, що діти цього віку мають схильність виконувати ті вправи які дають швидкий ефект і бачити отриманий результат. І коли протягом короткого проміжку часу діти не відчують наслідків від занять ранковою гімнастикою, то можуть припинити виконувати вправи, або виконувати їх від випадку до випадку. Це трапляється тоді коли батьки і вчитель фізичної культури недостатню увагу приділяють роз’яснювальній роботі. Кожний батько хоче, щоб його дитина була здорова, добре вчилася, своєчасно виконувала домашні завдання. І діти також не менше бажають бути сильними, спритними. Завдання полягає в тому, щоб об’єднати ці бажання і використати їх з користю для здоров’я дітей [18].

Як організувати систематичні заняття ранковою гігієнічною гімнастикою? Перш за все потрібно спланувати їх на досить тривалий час, наприклад на рік. Передбачувати поступову зміну та ускладнення комплексів вправ. Тобто потрібно розробити чи вибрати вже з готових 10-12 комплексів. Особливу увагу потрібно звернути на програму загартування.

Для ранкової гімнастики і обтирання треба звечора приготувати все необхідне: одяг, килимок, рушники, таз, посуд з водою, щоб до ранку вона нагрілась до кімнатної температури.

За встановленим сигналом треба негайно встати, це може бути нагадування батьків, дзвінок будильника, тощо. Потім треба провітрити кімнату, запропонувавши дитині вийти з кімнати на цей час. Взимку вправи потрібно виконувати при відкритій квартирці, весною і восени при відкритому вікні, влітку потрібно намагатись проводити заняття на відкритому повітрі, спортивному майданчику. Для ранкової гігієнічної гімнастики не потрібно велике приміщення 2-3 кв. м. вільної від меблів площі, цілком достатньо щоб виконувати будь який комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики. Враховуючи, що багато вправ виконуються в положенні сидячи або лежачи, слід приготувати чистий килимок, або доріжку завдовжки 1.5-2 м., яку після занять треба прибрати та час від часу чистити. Найкращий одяг для виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики в приміщенні, як для хлопчиків, так і для дівчаток – майка, труси, тапочки. Якщо є змога виконувати вправи на свіжому повітрі протягом усієї весни та осені в таких випадках в залежності від погодних умов можна одягати вітрозахисний тренувальний костюм [36,43].

Як зазначають [11;25], до комплексів ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодших класів включають загальнорозвиваючі та коригуючі вправи з матеріалу предмету фізична культура. Вправи повинні бути простими, не забирати багато часу на виконання і мати, як оздоровчу, так і освітню спрямованість. Кожне заняття ранковою гігієнічною гімнастикою потрібно починати з ходьби на місці при виконанні у приміщенні і звичайної ходьби на повітрі. Коліна потрібно піднімати якомога вище, рухи повинні бути вільними, розмашистими, спину випрямити, голову тримати прямо. Зробивши 60-80 кроків можна переходити до виконання першої вправи. Перша вправа повинна сприяти глибокому диханню, а також збільшенню рухливості грудної клітки та суглобів плечового поясу і рук. Ці вправи повинні нагадувати рухи на потягування і виконуватись в повільному темпі. Наступні вправи повинні включати різноманітні рухи з вивчених вихідних положень і мають на меті вплив на основні групи м’язів усього тіла. Добирати вправи з таким розрахунком, щоб робота даних груп м’язів чергувалася з відпочинком інших.

Остання вправа в комплексі біг або стрибки на місці, їх призначення – впливати на органи кровообігу та дихання, активізувати роботу серця й легень, підвищити обмін речовин. Стрибки на місці і біг обов’язково змінюються повільною, спокійною ходьбою протягом 2-3 хвилин із збереженням правильної постави. Виконувати вправи потрібно ритмічно, чергуючи напруження м’язів з їх розслабленням. Тонус м’язів передньої поверхні тулуба природно має перевагу над тонусом задньої частини, що є однією з головних причин псування постави: сутулість, нахил голови вперед, опускання плечей. Тому під час проведення вправ основну увагу у молодшому шкільному віці потрібно приділяти зміцненню м’язів задньої поверхні тулуба. Тут перевагу потрібно надавати таким вправам, як прогинання тулуба назад і вправ пов’язаних з напруженням м’язів спини. Виконуючи вправи потрібно слідкувати за правильним диханням. Кожну вправу виконують 8-12 разів. Закінчується ранкова гігієнічна гімнастика водними процедурами.

Говорячи про ранкову гігієнічну гімнастику ми не рідко вживаємо слово “зарядка”. І це не випадково, щоб скоріше стряхнути з себе останки сну, звільнитися від сонливості, включитись в роботу, отримати заряд енергії. Його і дає ранкова гігієнічна гімнастика.

Зарядка не повинна втомлювати, перетворюватись в інтенсивне фізичне тренування, після якого необхідно відпочивати, відновлювати сили. Навпаки вона повинна мобілізувати, настановлювати організм на робочий лад.

Зарядку можна виконувати за методикою яка пропонується по телебаченню чи радіо. Ці вправи переважно виконуються під музику і мають ряд переваг:

· виконуються в потрібному темпі,

· оптимальну кількість разів,

· позитивно впливають на центральну нервову систему.

Після двох-трьох тижнів занять можна замінити частину вправ загального характеру на спеціальні вправи які цілеспрямовано впливають на певні групи м’язів, а також вправи на зменшення ваги тіла, якщо така є.

Вправи ранкової гігієнічної гімнастики сприяють профілактиці таких захворювань як: остеохондроз, варикозне розширення вен.

До комплексів ранкової гігієнічної гімнастики потрібно добавляти вправи з гантелями, еспандером, скакалкою, м’ячем, гімнастичною палицею. Це дозволить індивідуалізувати стандартний комплекс, урізноманітнити заняття та зробити їх більш ефективними. Однак додатково підключати до комплексу ранкової гігієнічної гімнастики багато вправ не варто так, щоб учень не стомлювався. Ранкова гігієнічна гімнастика це перший крок до покращення здоров’я, потрібно пам’ятати про це [12,27,31,37].

1.6 Анатомо–фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку

Як показують дослідження [39], при плануванні фізичних навантажень на організм дитини, а до них відноситься і вправи ранкової гігієнічної гімнастики, потрібно враховувати анатомо-фізіологічні особливості організму притаманні кожному віковому періоду.

Під фізичним розвитком дітей і підлітків розуміється безперервно триваючий біологічний процес. На кожному новому віковому періоді він характеризується визначеним комплексом пов’язаних між собою, та з зовнішнім середовищем (при домінуючій ролі центральної нервової системи) морфологічних функціональних якостей організму та спричиненими цими якостями запасом фізіологічних сил [39].

Організм дитини відрізняється від організму дорослого особливостями будови та функцій окремих органів та систем. Перш за все організм дитини знаходиться в стані безперервного росту та розвитку. Збільшення маси тіла проходить не однаково з року в рік. Періоди швидкого росту замінюються періодами його сповільнення. Під час сповільнення росту спостерігається великий приріст маси тіла. Прискорення і сповільнення зівпадає з великими гістологічними змінами котрі переживає кісткова система.

Важливу роль в процесі перебудови кісткової системи відіграє харчування дитини. Так недостаток мінеральних солей та вітамінів в період глибокої морфологічної перебудови веде до значного сповільнення росту.

Збільшення темпу росту організму спостерігається на першому та другому році життя. Також збільшення темпу росту просліджується в 6-7 років та з початком статевого дозрівання. В 6-7 років віковий приріст довжини тіла складає 8-10 см, при щорічному збільшенні маси на 3-4 кілограми [14].

Багато морфологічних та особливо функціональних показників (життєва ємність легень, екскурсія грудної клітки, сила м’язів, витривалість при статичному навантажені та динамічній роботі, обмін речовин, енергетичні витрати організму) у дівчаток різного віку помітно нижчі ніж у хлопчиків [35].

Паралельно із збільшенням всієї довжини тіла змінюються співвідношення пропорції окремих його частин. У дитини з відносно великою головою, довгим тулубом та короткими кінцівками з віком змінюються розміри кінцівок та тулубу: голова стає відносно невеликою, тулуб коротким, а ноги довшими, що безумовно потрібно враховувати при плануванні навчального процесу з фізичної культури та самостійних занять фізичними вправами [17,19].

Шкіра орган з надзвичайно складною будовою та функціями, вона відіграє в функціюванні організму велику роль. За своєю будовою шкіра дитини багато в чому відрізняється від шкіри дорослого. Вона має менш розвинутий покривний шар, і більш багата кровоносними судинами. Тому всякі зовнішні прояви, в тому числі водні процедури, повітряні ванни, промені сонця позначаються на функціях шкіри на багато різкіше ніж у дорослої людини.

В дітей молодшого шкільного віку шкіра особливо ніжна, тонка та легко вразлива. Ця обставина, а також недостатній опір шкіри до проникаючих в пори мікробів спричиняють до можливих захворювань шкіри, а особливо під час і після занять фізичними вправами. Велику роль шкіра відіграє в процесі теплорегуляції теплового стану організму, так як через неї людина втрачає 85-90% утвореного тепла. У молодшому шкільному віці механізм теплорегуляції знаходиться на стадії розвитку. Тому у цьому віці особливо при заняттях на відкритому повітрі можливі випадки переохолодження або теплового удару. Поступово з віком ця функція удосконалюється до рівня дорослої людини.

Скелет у молодшому шкільному віці ще не сформований. Кісткова тканина формується поступово замінюючи хрящову тканину. У дітей в кістковій тканині переважають органічні елементи, що обумовлює високу еластичність скелету та легке виникнення деформацій при довготривалих навантаженнях та неправильному положенні тіла [1].

Постійність шийної та грудної кривизни хребта встановлюється тільки до 7 років. До цього віку в лежачому положенні ці вигини згладжуються. Хребтова кривизна в поперековому відділі встановлюється лише в 17-18 років, зростання окремих кісток тазу ще не закінчено. Повздовжня та сідничні кістки зростаються в єдину безим’яну в основному до 17-18 років. Тому при стрибках дітей з висоти на тверду опору можливе зміщення окремих тазових кісток з подальшим неправильним зростанням.

М’язи тулуба, спини, плеча, передпліччя та стегна стають належно розвинуті по відношенню до пропорцій і розмірів тіла вже в 6-7 років. Але дрібні м’язи (наприклад м’язи кистей) ще далеко не розвинуті. Дітям цього віку притаманна висока рухливість і при неправильному дозуванні чи підборі вправ можна травмувати мілкі м’язи, що в першу чергу негативно, в психологічному аспекті, позначиться на мотивації школярів молодших класів.

Органи дихання майже такі як і в дорослих, але в дітей необхідна легенева вентиляція досягається частотою дихання [8].

Разом з розвитком дихальної системи розвивається і серцево-судинна система. До 7-8 років закінчується структурна диференціровка опорної тканини серця, та досягає повного розвитку його центральний та периферійний нервовий апарат. М’язовий апарат серця структурно ще нерозвинений. Артерії в 7 річної дитини більші ніж у дорослої людини. Об’єм крові який викидується серцем в артерії при кожному скороченні у дитини менший ніж у дорослого. Тому серце виконує більшу кількість скорочень за хвилину ніж у дорослих.

Потрібно пам’ятати, що у дітей молодшого шкільного віку під дією сильних емоцій зростає різко кількість серцевих скорочень.

Кров постачає клітинам та органам поживні речовини і кисень. В 6-7 років в зв’язку з ростовим стрибком можливе сповільнення в прирості числа еритроцитів і вмісту гемоглобіну. В 8 років спостерігається знову підвищення в кількості гемоглобіну та еритроцитів. Кількість лейкоцитів в одному міліметрі кубічному крові в дітей молодшого шкільного віку більша ніж у дорослих. Лейкоциторна формула крові дітей молодшого шкільного віку відрізняється від дорослих. Починаючи з 5-6 річного віку кількість нейтрофілів незмінно росте, а кількість лейкоцитів зменшується. У дітей порівняно з дорослими низька фагоцитарна функція. Тривала дія на організм дитини сонячних променів спричинює продукування кістковим мозком великої кількості незрілих кров’яних тілець.

Щодо органів травлення то у дітей довжина кишечника більша ніж у дорослих і багатша на мікрофлору та кровоносні судини, це при тому, що м’язовий апарат органів травлення значно відстає у розвитку порівняно з дорослими, у зв’язку з цим і у них низька перистальтика.

Щодо залоз внутрішньої секреції то до 7 років спостерігається різке зменшення активності зобної залози і пари наднирників, значний вплив щитовидної залози і гіпофізу, поява елементів статевих залоз.

Органи відчуттів до 7 річного віку у дітей є добре розвиненими. Єдиним зауваження може бути те, що при виконанні статичних навантажень зростає осмотичний тиск ока, який може привести до розвитку і прогресування близорукості. Тому потрібно вправи пов’язані з статичним навантаженням підбирати і пропонувати дітям досить обережно і обов’язково чергувати їх з динамічними.

Для дітей молодшого шкільного віку характерна нестійкість нервових процесів, підвищена збудливість кори головного мозку, яскравою є вираженість недостатнього внутрішнього активного гальмування. Цими якостями зумовлюється велика виснажливість нервових клітин кори головного мозку дітей і мала стійкість їхньої уваги.

Діти молодшого шкільного віку відрізняються від дітей дошкільного віку тим, що в них проходить сповільнення росту тіла в довжину і більш інтенсивно набирається вага тіла. Проходить посилене функціювання всіх органів і систем організму. Покращуються і вдосконалюються основні нервові процеси які характеризують тип вищої нервової діяльності дитини. При виконанні фізичних навантажень дітьми молодшого шкільного віку не спостерігається великих відмінностей між дівчатками і хлопчиками викликаних особливостями статевого розвитку. Для дітей молодшого шкільного віку характерна велика рухливість, вони погано переносять статичне навантаження. Учні 1-2 класів навіть від сидіння за партою на протязі одного уроку значно стомлюються. Тому для них потрібно широко пропагувати виконання ранкової гігієнічної гімнастики, організацію ігор під час великих перерв та інші види рухової діяльності [2,9,56].

У віці 7-9 років діти в насідок недосконалості зрілості, нервової системи, швидко стомлюються при виконанні фізичних навантажень. Тому їм не слід давати вправи котрі вимагають великої уваги, точної координації і особливо вправ пов’язаних з силовими статичними навантаженнями.

Правильне фізичне навантаження для дітей молодшого шкільного віку повинно підготувати дитину до плавного переходу від молодшого до середнього, від середнього до старшого, від старшого до зрілого віку [4,50].

Висновки до першого розділу

На основі вивчення літературних джерел з питань анатомо-фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, методичних особливостей виконання учнями фізичних вправ, рухового режиму учнів визначено, що дитина у цьому віці має природну потребу до руху і одним із шляхів вирішення цієї проблеми є систематичне виконання учнями ранкової гігієнічної гімнастики, при врахування біологічного розвитку та стану систем організму, як основи формування постійної звички до занять фізичними вправами. Всі підібрані вправи повинні відповідати віковим особливостям і підготовленості учнів, бути їм доступні. Вони повинні мати всебічний вплив на організм тих хто займається, залучати до руху найбільшу кількість м’язів і суглобів організму.