Кількість туристських походів за даними МКК
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Традиційно популярними районами проведення походів є Крим та Карпати, більшість груп юних туристів провели подорожі по рідному краю. Пройшовши похід, діти та керівники мають змогу взяти участь у щорічній заочній Першості України на кратний туристсько-краєзнавчий похід учнівської та студентської молоді. В 2006-2007 навч. році звіти про туристсько-краєзнавчі походи на обласний етап заочної Першості надали туристські групи з Вобровицького, Варвинського, Козелецького, Ріпкинського, Щорського районів та міст Ніжина, Прилук, Чернігова і ПНЗ Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій.

Переможцями І (обласного) етапу заочної Першості на кращий спортивний туристсько-краєзнавчий похід учнівської та студентської молоді 2005-2006 навч. року стали:

туристська група Варвинського районного турклубу "Ніка" (керівник - Прима Олег Леонідович); туристська група Козелецької станції юних туристів (керівник - Таратушко Андрій Миколайович); туристська група Ніжинського міського Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (керівник Гребєнніков Ігор Олександрович);

туристська група Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій (керівник Ушак Валерій Володимирович).Приємно відмітити, що в другому етапі Чемпіонату України з туристсько-спортивних походів серед учнівської та студентської молоді туристська група Ніжинського міського Центру туризму і \ краєзнавства учнівської молоді (керівник Гребєнніков Ігор Олександрович) серед походів з водного туризму 1 категорії І складності зайняла 1 місце; туристська група Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій (керівник Ушак Валерій Володимирович) серед походів з велосипедного туризму 1 категорії складності зайняла 3 місце. Туристська група Варвинського районного турклубу "Ніка" (керівник - Прима Олег Леонідович) серед походів з пішохідного туризму 2 категорії складності посіла 8 місце; туристська група Прилуцького міського Центру творчості дітей та юнацтва серед походів з пішохідного туризму 3 ступеня складності - 8 місце; туристська група Козелецької станції юних туристів (керівник - Таратушко Андрій Миколайович) серед походів з пішохідного туризму 1 категорії складності - 11 місце. В загальнокомандному заліку по Україні Чернігівська область посіла 6 місце.

Дитячо-юнацький туризм згідно з Законом України "Про позашкільну освіту" спрямований на залучення дітей до активної діяльності з вивчення історії рідного краю, географічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя, розвиток патріотичного виховання молодого покоління, формування фізично здорової особистості та проведення корисного дозвілля. Дійовою ланкою в організації туристсько-краєзнавчої роботи стали відповідальні за цей напрямок роботи в районах та містах області. А це: Прима Олег Леонідович (Варвинський район), Шевченко Тетяна Петрівна (Бахмацький район), Гончаренко Михайло Васильович (Корюківський район), Федоренко Юрій Михайлович, Чава Сергій Анатолійович (Куликівський район), Орел Володимир Васильович (Ніжинський район), Таратушко Андрій Миколайович (Козелецький район), Желіба Олексій Павлович (Срібнянський район), Чуба Олег Анатолійович (Талалаївський район), Дорогой Олександр Олексійович (Чернігівський район), Лисиця Олександр Іванович (м. Ічня), Гребєнніков Ігор Олександрович (м. Ніжин), Ігнатенко Сергій Григорович (м. Прилуки), Юр'єв Віталій Леонідович (м. Чернігів). Завдяки їм значно підвищилась якість підготовки і проведення районних туристських заходів, в яких беруть участь школярі і вчителі.

Усвідомлюючи роль позашкільного навчального закладу "Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій" як координаційно-методичного закладу в області з напрямку туристсько-краєзнавчої роботи, педагогічний колектив прагне сформувати для підростаючого покоління Чернігівщини такий освітній простір, у якому кожна дитина зможе знайти своє місце та реалізувати свій творчий потенціал. І запорукою успіху в цьому є органічне поєднання творчої роботи досвідчених працівників ПНЗ Центру ДЮТЕ з новаторськими ініціативами колег з районів.

В туристичних походах діти на практиці використовують вивчені на уроках фізичної культури рухові дії (подолання перешкод, ходьба, лазіння і ін.).

Туризм також є засобом збагачення життєвого досвіду та пізнання краси природи. Сприяє формуванню особистості і його взаємодії з природним середовищем.

Окрім того, туристичні походи пов’язані з перебуванням на відкритому повітрі і з максимальним використанням природних факторів (води, повітря, сонячних променів), які зміцнюють здоров’я та загартовують організм учнів.

Туризм – це різноманітні за формою, змістом і тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичний розвиток, загартування, пізнання рідного краю. З учнями молодших класів проводяться переважно прості форми подорожей, передусім поширений туризм вихідного дня. Це невеликі одноденні походи за добре вибраним і перевіреним маршрутом. В такому поході слід поєднувати елементи ігрової, навчальної, трудової і пізнавальної діяльності дітей, проводити загартовуючі процеси. У міських школах проведення походів включає поїздку транспортом за міську зону і піший похід за обраним маршрутом.

Краєзнавство

 

Знання людиною свого родоводу, історії свого народу - це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною. Тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у вихованні учнів. Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника. В процесі краєзнавчих спостережень відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття навичок, необхідних у житті. Активна участь школярів у краєзнавчій роботі сприяє їх громадському і духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України. З приводу цього зростає роль краєзнавства в сучасному житті. Одним із показників розвитку краєзнавства серед учнівської молоді в області є робота краєзнавчих гуртків та об'єднань. Саме в туристсько-краєзнавчому гуртку учні ознайомлюються з природними багатствами рідного краю, геологічною будовою, корисними копалинами, гідрографією, кліматом, рослинністю, тваринним світом. Гуртківці вивчають історію та культуру свого міста (району, області), пам'ятники архітектури, мистецтва, археології, усної народної творчості. У 2006-2007 навч. році в загальноосвітніх, позашкільних закладах працювало 367 краєзнавчих гуртків з охопленням 5172 учня. З них гуртків:

• історичного краєзнавства-125 (1818 учнів);

• народознавства - 68 (883 учні);

• юні екологи - 48 (655 учнів);

• екологи-краєзнавці - 36 (543 учня);

• географічного краєзнавства 28 (389 учнів);

• етнографи-фольклористи - 26 (334 учня);

• екскурсійного краєзнавства - 17 (273 учня);

• юні геологи - 9 (151 учень);

• літературного краєзнавства - 8 (99 учнів);

• юні археологи - 2 (27 учнів).

 

Кількість учнів є краєзнавчих гуртках за період 2003 - 2006 років

 

Відповідно до обласної статистики у порівнянні з 2005 роком загальна кількість краєзнавчих гуртків збільшилась на 116 одиниць: якщо у 2005 році їх працювало 251 (охоплено 3702 учня), то у 2006 році їх налічувалось 367 (охоплено 5172 учня).Працюючи над виконанням обласної "Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року" працівники ПНЗ Центру ДЮТЕ впроваджують різні форми і методи краєзнавчої роботи серед вихованців Центрів туризму та краєзнавства та учнів навчальних закладів області. Набуває поширення робота з проведенням масових заходів краєзнавчого напрямку. Так, у 2006-2007 навч. році було проведено 9 масових заходів обласного рівня, в яких взяли участь 716 учнів. В обласних краєзнавчих експедиціях, акціях, конкурсах взяли участь 12000 учасників, що становить 10,1% від загальної кількості учнів області.

Стрижнем краєзнавчої роботи учнівської молоді в Україні є Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція "Краса і біль України", яка працює за напрямами "Мальовнича Україна", "Скривджена земля", "З попелу забуття", "Свята спадщина", "Геологія", мета яких - привернення уваги підростаючого покоління, широких кіл громадськості до проблем пошуку, дослідження та збереження матеріальної культури, природних багатств нашого краю.

І. Мальовнича Україна

Працюючи за цим напрямком, учнівська молодь знайомиться з природою рідного краю, його рослинним і тваринним світом, кліматом, водоймами, типовими ландшафтами Чернігівщини. Учасники експедиції вивчають природокористування, взаємини людини з навколишнім середовищем через господарство, побут, національні промисли, народні свята, обряди тощо. Юні пошуковці ведуть дослідницьку роботу в національних парках, заповідниках, заказниках, лісництвах, беруть на облік, описують, фотографують мальовничі місця, пам'ятки паркової архітектору своєї місцевості, займаються фенологічними спостереженнями, створюють нові путівники, туристсько-краєзнавчі маршрути по мальовничих місцях рідного краю.

За даним напрямком в 2006-2007 навчальному році до позашкільного навчального закладу Центру ДЮТЕ з районів надіслано 7 робіт.

ІІ. Скривджена земля

Скривджена земля - біль України. Зруйновані храми, розорені "вимираючі" села й хутори, забруднені річки, ставки й озера, понівечені угіддя, вирубані та спалені ліси, людська байдужість.

Рідна земля прагне відродження, потребує дбайливого ставлення, чекає допомоги.

Учасники експедиції за даним напрямком вивчають випадки брутального ставлення до багатств землі, направляють свою роботу на повернення до життя всього природного та культурного надбання рідного краю, беруть участь у відновленні пам'яток архітектури, очищенні та благоустрої занедбаних джерел, струмків, малих річок, лісів, проводять роботу по висадженню дерев, полезахисних смуг, рекультивації використаних земель, можливому оновленню флори й фауни, відтворюють типове українське озеленення, створюють екологічні карти свого села, міста, району. З даного напрямку на обласний етап конкурсу надійшло 9 робіт.

ІІІ. Свята спадщина

Цей напрямок допомагає юним пошуковцям вивчати історію свого народу, збирати спогади, розшукувати незнайомі документи, що ілюструють минуле рідного краю, досліджувати творчий доробок та життєвий шлях майстрів літератури й мистецтва, вчених, громадських діячів, їх внесок у національну та загальнолюдську спадщину.

Кожне місто, село, регіон Чернігівщини багате народними талантами, народною творчістю, художніми ремеслами, різноманітністю народного одягу, пісенними та поетичними перлинами, традиційними народними святами та обрядами, які потрібно знати та відродити.

Змістом пошуку стають старовинні легенди, притчі, народні думи, пісні та прикмети, народні традиції та обряди, свята, секрети народної медицини та кулінарії, вироби побуту та декоративно-ужиткового мистецтва.

Разом з батькам юні краєзнавці прослідковують долю своєї родини в долі України, складають сімейні родоводи, записують й зберігають родинні оповіді та реліквії.

Пошукова та дослідницька робота за цим напрямком експедиції дає можливість учнівській молоді відчути причетність до культури й історії рідного краю, сприяє родинній та міжнаціональній злагоді, злагоді поколінь, відродженню духовності в усіх її проявах.

23 учнівські звіти з даного напрямку надійшло в позашкільний навчальний заклад "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій" в 2006-2007 навчальному році.

IV . Із попелу забуття

Головним завданням юних туристів-краєзнавців, що працюють за цим напрямком, стає дослідження та висвітлення нерозкритих сторінок, пов'язаним з прагненням народу України до волі та незалежності, вивчення трагедії голодомору та сталінських репресій у своєму краї, встановлення забутих чи прихованих фактів історії Великої Вітчизняної війни та війни в Афганістані.

Юні краєзнавці вивчають бойовий, фронтовий шлях учасників бойових дій та військових формувань, героїчні та мало відомі сторінки партизанської війни та підпілля, досліджують та висвітлюють нерозкриті сторінки війни на Чернігівщині через долі її учасників, встановлюють імена воїнів, що загинули при звільненні села, міста, району, виявляють місця фашистських таборів смерті, масових розстрілів та встановлюють імена людей, які тут загинули, розшукують колишніх в'язнів концтаборів, записують їх спогади, виявляють поховання невідомих раніше солдат та офіцерів, установлюють їх імена, створюють Книги Пам'яті, розробляють власні маршрути й, проходячи ними, збагачують свої знання з історії рідного краю та історії великого народного подвигу. Ця пошукова робота повертає народу втрачені імена славних синів і дочок Чернігівщини, сприяє встановленню історичної с праведливості. 21 роботу з напрямку "Із попелу забуття" Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді "Краса і більУкраїни" одержав ПНЗ "Центр ДЮТЕ" в 2006-2007 навчальному році.



ВИСНОВКИ

 

Туризм і краєзнавчо-туристична робота сприяє вихованню в дітей відповідальності та самоповаги, формуванню особистості та відношення до навколишнього природного середовища. Виховання засобами туристично-краєзнавчої роботи сприяє самореалізації дитини, кращим взаємовідносинам з батьками, однолітками, зменшується кількість правопорушень, формуються гаріні особистісні якості дитини. Туризм і краєзнавство в сучасній школі і позашкільному закладі є однією з найважливіших ланок навчально-виховного процесу і мас великий потенціал освітніх, виховних та розвивальних можливостей. В області склалася і успішно діє система дитячо-юнацького туризму і краєзнавства. Проведення туристських походів, краєзнавчих експедицій, екскурсій та інших масових заходів стало дійсно одним із дійових форм позашкільної освіти.

Щорічно ПНЗ Центр ДЮТЕ проводить різноманітні обласні, міжрегіональні, міські масові заходи для учнів та педагогів: спортивно-туристські зльоти, змагання, турніри, конкурси, огляди, науково-практичні конференції, навчальні семінари, експедиції, походи, екскурсії; надає практичну та методичну допомогу навчальним закладам у проведенні районних, міських туристських зльотів, створенні сучасного картографічного матеріалу, проведенні та організації екскурсій, подорожей, відпочинку, оздоровчих таборів. Саме засобами туризму і краєзнавства діти мають змогу на власні очі побачити красу рідної землі, познайомитись з історією, культурою, традиціями свого народу, набути нових знань та навичок, загартуватися фізично і морально.

Педагогічна ефективність оздоровчо-пізнавальної, туристично-краєзнавчої діяльності буде вища, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконання посильних його вікових особливостей і індивідуальних творчих здібностей.



ЛІТЕРАТУРА

 

1. Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі "школа-вуз": Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. — 48 с.

2. Больсевич В.К., Лубишева Л.І. Фізична культура: молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.

3. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.

4. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

5. Драгачев С.П. Туризм и здоровье. – М.: Знание, 1984. – 96 с.

6. Єрмолаєва В. Виховання фізично здорових дітей природними засобами загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 5. – С. 56 – 57.

7. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / За ред. Є. Г. Гончарука. – К., 1995.

8. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000

9. Леонов О. Оздоровчі засоби загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 12. – С. 60 – 62.

10. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

11. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Лівів, 2000.

12. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. – К.: Здоровье, 1991. – 223 с.

13. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.

14. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу. Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.

15. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.

16. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.

17. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.

18. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм. – М.: Совертский спорт, 2002. – 361 с.

19. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988.

Дата: 2019-07-24, просмотров: 201.