Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»

План

Вступ

1. Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»

2. Характеристика поголів’я свиней в господарстві

3. Організація відтворення поголів’я свиней

3.1 Характеристика виробничих груп свиней

3.2 Комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок

3.3 Структура стада свиней

3.4 Планування опоросів свиноматок

4. Особливості розвитку і продуктивного використання кнурів і свиноматок для відтворення

5. Шляхи підвищення ефективності осіменіння маток

6. Охорона навколишнього середовища

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

 

 



Вступ

 

В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів’я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.

Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон’юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді – звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів’я, росли з кожним роком.

Треба сказати, що тваринники ще пам’ятають часи, коли ціни на м’ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.

Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.



Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»

 

Дочірнє підприємство фірма «Деметра» знаходиться у с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області.

Господарство розташоване на підвищеній місцевості. Клімат помірно-континентальний, що дозволяє розвиватися всім галузям сільського господарства.

Дане господарство спрямоване на утримання ВРХ та свиней. В даному господарстві утримується понад 2500 голштинської породи та 300 голів молодняка.

Свиней у ДПФ «Деметра» налічується понад 600 голів породи Українська велика біла.

Підприємство у 2009 році планує провести промислове схрещування великої білої породи свиней з ландрасом, щоб покращити відгодівельні якості свиней.

Ферма ДПФ «Деметра» відноситься до закритого типу господарства, так як молоко і м'ясо переробляється безпосередньо в господарстві. З молока виготовляють різні тверді сири, масло та молочні продукти, а з м’ясної сировини – ковбасні та м’ясні вироби.

Ферму обслуговують 22 людини: 2 ветеринарних лікаря, 2 завідувачів ферми, 1 помічник завідувача ферми, 1 зоотехнік, 7 доярок, 1 телятник, 6 кормачів та 3 свинарки.

Метою ДПФ «Деметра» являється виготовлення екологічно чистого продукту та вчасної доставки продукції до споживачів.

 



Організація відтворення поголів’я свиней

Структура стада свиней

 

Головне завдання свинарських господарств в області відтворення – раціональне використання маткового поголів'я з метою здобуття max кількості поросят з розрахунку на кожну матку за рік, а т\ же інтенсивне вирощування приплоду. Структура стада – співвідношення в нім статевих і вікових груп свиней (%). У племгосподарствах, що займаються виробництвом чистопорідного племінного молодняка, є групи: основні матки, що перевіряються; кабани-виробники; ремонтний молодняк; племінний молодняк для продажу. У товарних господарствах на свинарському комплексі з повним продуктивним циклом більш всього займають відгодівельні поголів'я для забою. Структура стада не залишається постійною, змінюється по сезонах року – від терміну опоросу маток, реалізації племінного і відгодівельного молодняка. Зворот стада – рух свиней в стаді по місяцях року, з врахуванням їх фізіологічного стану, вступу і прибуття поголів'я, зміни віку і господарського призначення тварини. На основі звороту стада намічають заходи по його ремонту, визначають потребу в приміщеннях для свиней, в кормах, в засобах на капіталовкладення.

Планування опоросів свиноматок

 

Для розробки плану злучок і опоросів потрібно мати дані: 1. Записи про фактичні злучки за 4 місяці минулого року, тобто з вересня по грудень. 2. Кількість і дати опоросів основних маток в листопаді і грудні минулого року для складений плану злучок на січень і лютий в планованого року. 3. Кількість покритих маток на 1 січня планованого року для визначений термінів злучок неодружених маток. 4. Терміни фактичних (плідних) злучок маток, що перевіряються, в звітному році для планування їх опоросів. 5. Кількісний і віковий склад ремонтних свинок для визначений термінів їх покриття. 6. Віковий склад і продуктивність основних маток для визначений кількості бракованих маток і календарних термінів постановки їх на відгодівлю. 7. Планова кількість поросят, кіт чекають отримати від основної свиноматки, що перевіряється. Складання плану злучок і опоросів слід починати із злучок основних маток торік. Встановивши дату злучок по журналу, останні 4 мес планують опороси цих маток. Другу злучку основних маток планується через 2 мес після опоросу, а опороси – через 4 мес після злучки. Закінчивши складання плану злучок і опоросів основних маток, приступають до планерування злучок і опоросів маток, що перевіряються. Перемноживши кількість поросят, що плануються на опорос основних маток, що перевіряються, на поголів'ї маток, що опоросилися, отримують кількість поросят в кожному планованому місяці.

При опоросі організм матки сильно зневоднюється. Вона відчуває спрагу. Тому поважно, аби корито з чистою водою завжди було у верстаті. З молоком виділяється велика кількість живильних речовин. У першу добу йде молозиво, ще більш живильне, ніж молоко. Поступає воно безперервно. На другу добу віддається рефлекторно, коли все або більшість поросят починають масажувати і смоктати. Молоковіддача триває 25–30 секунд, за цей час кожне порося висмоктує 30–40 г. молока. Якщо їх десять під маткою, то за одне годування виділяється до 400 г. молока. Поросята смокчуть матір практично кожну годину, таким чином, добова молочність свиноматки складає близько 8 л. Після двадцятого дня подсосного періоду молочність знижується, на другому місяці лактації вона складає 5–2 кг в добу.

Молоко свиноматки питательнее коров'ячого. За добу вона виділяє з молоком значно більше живильних речовин, що засвоює з кормом. Тому хороша молочна матка за період лактації помітно худне. І годувати її в цей час слідує по потребі. Якнайкраще різноманітити раціон, особливо соковитими і молокогонными кормами. Годувати краще всього три рази в день вологими мешанками. Після годування матку прогулюють, верстат чистять, поросят підгодовують. У теплий час свиноматка гуляє разом з поросятами.

В умовах присадибного господарства подсосный період, як правило, триває не більше місяця. Якщо до цього часу поросята привчені до поїдання кормів з годівниць і вже можуть обходитися без матері, їх віднімають. Це робиться в один день або поступово, залишаються лише слабкі зростанням. Краще віднімати одночасно всіх поросят. За 3 – 4 дні до відбирання скорочують дачу концентрованих кормів і виключають соковиті, а в день відбирання свиноматку не годують зовсім. Це сприяє молокоутворенню і запобігає маститам.

Якщо свиноматка принесла і вигодувала десять поросят і у неї до того ж непогані материнські якості (перш ніж лягти, вона розкидає рилом поросят від себе, чуйно реагує на крик поросят, коли придавить), тобто зберегла всіх поросят, що народилися, можна залишити її для подальшого відтворення. Після відбирання поросят матка приходить в полювання через 7 – 10 днів. Таким чином, за рік від неї можна отримати 2 – 3 опороси (110–114 днів поросність, 30 днів – на вигодовування поросят, 10 днів – фізіологічна перебудова організму на новий цикл відтворення, разом 154 дні – це виробничий цикл).

Якщо свиноматка погано вигодовувала поросят, малоплідна, її вибраковують. Недостатньо угодовану відгодовують протягом двох місяців. Аби прирости були максимальними, в перше ж після відбирання поросят полювання матку злучають і рясно годують 1,5–2 місяці, після чого забивають. Тривалість використання свиноматок в домашньому господарстві – два-три роки, проте вигідно отримувати завжди два опороси: у березні – квітні і другий – у вересні – жовтні, потім, в зиму, забити.

 

 



Висновки і пропозиції

 

На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я.

На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції.

Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі – 6, ремонтні телиці – 15, надремонтний молодняк – 44% загального поголів’я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока, – відповідно 60, 11, 25 і 4%.

Структура стада свиней у першу чергу залежить від напряму свинарства і спеціалізації галузі в господарстві. За м’ясної і беконної відгодівлі питома вага свиноматок вища, ніж за сальної і напівсальної. У першому випадку питома вага свиноматок не перевищує 5–6%. Більш високий рівень цього показника свідчить про низьку інтенсивність використання маток. У господарствах-репродукторах питома вага свиноматок становить 16–20%.

У господарствах, що застосовують циклічну систему опоросів, може бути така структура стада свиней (%): основні матки – 7–8, свинки, старші за 9 місяців, – 15–16, кнури-виробники – 1, ремонтні кнури, старші за 6 місяців, – 2, поросята 2–4 місяців – 11, відгодівельне поголів’я – 62–64. На свинарських комплексах і фермах індустріального типу, де застосовують цілорічні рівномірні опороси, питому вагу основних маток може бути знижено до 4–6%.

При перспективному (так само як і при поточному) плануванні особливу увагу звертають на вибір раціонального співвідношення основних і разових маток. У разі широкого використання разових маток питома вага основних зменшується. При цьому детально аналізується ефективність використання разових маток порівняно з основними; вона залежить від продуктивності як основних, так і разових маток.

За інтенсивного використання основних маток (1,8–1,9 опоросу і 15–16 поросят на свиноматку) використання разових маток дає ефект, коли від них одержують не менш ніж 7–8 поросят. У цьому разі собівартість відлучених від разових маток поросят на 15–20% нижча, ніж від основних. До того ж собівартість приросту під час відгодівлі разових маток на 25–30% нижча, ніж звичайного відгодівельного поголів’я, що досягається за рахунок високих середньодобових приростів разових маток. Коли ж вихід поросят від основної свиноматки не перевищує 10–12 голів на рік, ефективне використання разових маток досягається за умови одержання від них не менше шести поросят. Якщо одержують п’ять поросят від разової матки, використання їх уважається неефективним.



План

Вступ

1. Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»

2. Характеристика поголів’я свиней в господарстві

3. Організація відтворення поголів’я свиней

3.1 Характеристика виробничих груп свиней

3.2 Комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок

3.3 Структура стада свиней

3.4 Планування опоросів свиноматок

4. Особливості розвитку і продуктивного використання кнурів і свиноматок для відтворення

5. Шляхи підвищення ефективності осіменіння маток

6. Охорона навколишнього середовища

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

 

 



Вступ

 

В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів’я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.

Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон’юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді – звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів’я, росли з кожним роком.

Треба сказати, що тваринники ще пам’ятають часи, коли ціни на м’ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.

Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.



Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»

 

Дочірнє підприємство фірма «Деметра» знаходиться у с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області.

Господарство розташоване на підвищеній місцевості. Клімат помірно-континентальний, що дозволяє розвиватися всім галузям сільського господарства.

Дане господарство спрямоване на утримання ВРХ та свиней. В даному господарстві утримується понад 2500 голштинської породи та 300 голів молодняка.

Свиней у ДПФ «Деметра» налічується понад 600 голів породи Українська велика біла.

Підприємство у 2009 році планує провести промислове схрещування великої білої породи свиней з ландрасом, щоб покращити відгодівельні якості свиней.

Ферма ДПФ «Деметра» відноситься до закритого типу господарства, так як молоко і м'ясо переробляється безпосередньо в господарстві. З молока виготовляють різні тверді сири, масло та молочні продукти, а з м’ясної сировини – ковбасні та м’ясні вироби.

Ферму обслуговують 22 людини: 2 ветеринарних лікаря, 2 завідувачів ферми, 1 помічник завідувача ферми, 1 зоотехнік, 7 доярок, 1 телятник, 6 кормачів та 3 свинарки.

Метою ДПФ «Деметра» являється виготовлення екологічно чистого продукту та вчасної доставки продукції до споживачів.

 



Дата: 2019-07-24, просмотров: 139.