Ціна будь-якої продукції – це грошове вираження її вартості.

В умовах ринкового господарювання ціна будівельної продукції визначається замовником і підрядником на рівноправній основі в процесі укладання договору-підряду на будівництво конкретного об’єкту.

Для визначення ціни будівельної продукції будівництва об’єкта в процесі підготовки пропозицій складають:

· Локальні кошториси,

· Локальні кошторисі розрахунки,

· Об’єктні кошториси

· Об’єктні кошторисні розрахунки

· Кошторисні розрахунки на окремі види витрат

· Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва

· Зведення витрат

Підставою для визначення ціни будівельної продукції є:

· Інвесторські кошториси на стадії розробки до проектної або проектно-кошторисної документації.

· Розрахунки підрядника на стадії підготовки підрядного контракту

Вартість будівництва у кошторисній документації рекомендується проводити за двома рівнями цін:

1. у базисному (постійному) рівні, що визначається на основі діючих кошторисних норм і цін.

2. у поточному або прогнозованому рівні, що визначається на основі цін, які склались на час складання кошторисів або здійснення будівництва.

Кошторисна документація складається з урахуванням інформації про поточну зміну цін на різні ресурси (трудові та матеріальні). Ця інформація може отримуватись за даними територіальних статистичних управлінь про зміни цін.

Система ціноутворення в будівництві

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні нормативи РЕКН. До елементарних кошторисних нормативів належить: ДБН Д2.2-[1-47]-99 – РЕКН на ремонтні роботи, РЕКН на монтаж устаткування – РЕКНМУ або ДБН Д.2.3.-99, РЕКН на ремонтно-будівельні роботи – РЕКНР або ДБН Д.2.4.-2000, РЕКН на реставраційно-відновлювальні роботи – РЕКНРВ або ДБН Д.2.5.-2001, РЕКН на пусконалагоджувальні роботи – РЕКНПН або ДБН Д.2.6.-2000, РЕКН експлуатації будівельних машин та механізмів – РЕКНЕМ або ДБН Д.2.7-2000.

УРЕКН – укрупнені.

На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати вартості будівництва.

Решта витрат, які враховують вартість будівництва визначають не за нормами, а розрахунково. До таких витрат належать:

1. загальні виробничі витрати (ЗВВ)

2. кошти на зведення тимчасових будівель і споруд

3. додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період

4. додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період при температурі більше +27⁰С і під відкритим небом

5. інші витрати замовника і підрядника, пов’язані із здійсненням будівництва

6. витрати на утримання служб замовника і авторський нагляд

7. підготовка експлуатаційних кадрів

8. проектні та вишукувальні роботи

9. кошторисний прибуток

10. кошти на покриття адміністративних витрат

11. кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва

12. кошти на покриття інших витрат, пов’язаних із інформаційними процесами.

Кошторисна вартість будівництва будівель і споруд складається із наступних елементів:

В_б=В_бр+В_мпр+В_у+Він

В_б – вартість будівельної продукції,

В_бр – вартість будівельних робіт,

В_мр – вартість монтажних робіт,

В_у – вартість технологічного устаткування,

В_ін – інші витрати.

Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт розраховується як сума прямих і загально виробничих витрат:

В_БМР=ПВ+ЗВВ

ПВ – прямі витрати,

ЗВВ – загально виробничі витрати.

Прямі витрати враховують:

· заробітну плату робітників

· вартість експлуатації машин та механізмів

· вартість матеріалів, виробів та конструкцій.

ЗВВ включають:

·   витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва

· витрати на організацію будівельного майданчика та вдосконалення технології

· Інші ЗВВ.

Визначення ПВ і ЗВВ здійснюється при складанні локальних кошторисів.

Елементи будівництва

Форми кошторисної документації дозволяють складати їх в певній послідовності, поступово переходячи від дрібних до більш великих елементів будівництва.

Об’єкт → пусковий комплекс → черга будівництва →будова вцілому.

Об’єкт будівництва – це кожна відокремлена будівля чи споруда з усіма влаштуваннями, устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними надбудовами, що належить їй, а також за необхідності з прилягаючими до неї інженерними мережами.

На будівництво має складаитсь окремий проект і кошторис.

При будівництві підприємств, виробничих або житлово-цивільних комплексів, окремими об’єктами, що входять до складу будови є інженерні мережі. Якщо на будівельному майданчику за проектом зводиться лише один об’єкт основного призначення, то поняття об’єкта будівництва збігається з поняттям будови.

Пусковий комплекс – це сукупність об’єктів основного виробничого, допоміжного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного, складського господарства, зв’язку, інженерних комунікацій, благоустрою і т.д., що є частиною будови або її черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції або надання послуг в повному обсязі, передбаченому проектом для даного пускового комплексу.

Черга будівництва – це визначена проектною документацією сукупність об’єктів виробничого призначення, введення в дію яких забезпечує випуск продукції або надання послуг та безпечну експлуатацію цих об’єктів. Черга може складатись з олного або кількох пускових комплексів.

Будова – сукупність будівель і споруд різного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва.