ІНТЕГРОВАНИЙ ЗАХИСТ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

РЕФЕРАТ

ІНТЕГРОВАНИЙ ЗАХИСТ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Виконала:

студентка IV курсу 1 групи

факультету екології та

біотехнології

Слобоженко Інна Сергіївна

Київ – 2009

ЗМІСТ

1. Місце, умови та характеристика господарства

1.1 Кліматичні умови території господарства

2. Особливості вирощування культури залежно від системи землеробства

3. Фітосанітарний стан культури

3.1 До сходів

3.2 Сходи

3.3 Кущення осіннє

3.4 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом зими.

3.5 Відновлення весняної вегетації

3.6 Весняне кущення (III етап органогенезу)

3.7 Фаза виходу в трубку (IV—VII етапи органогенезу)

3.8 Фаза колосіння — цвітіння (VIII—IX етапи органогенезу)

3.9 Фаза формування зерна (X етап органогенезу)

3.10 Закінчення формування - наливання зерна (X—XI етапи органогенезу)

3.11. Достигання — повна стиглість зерна (XII етап органогенезу)

4. Сучасні методи і прийоми в захисті рослин

5. Інтегрований захист рослин

5.1. Основний обробіток грунту

5.1.1 Підготовка насіння

5.2 Допосівний період

5.2.1 За 1—15 днів до сівби

5.3 Догляд за посівами

5.3.1 Період сівби

5.3.2 Фаза сходів — третього листка (І етап органогенезу)

5.3.3 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу)

5.3.4 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом

зими

5.3.5 Відновлення весняної вегетації

5.3.6 Фаза весняного кущення (III етап органогенезу)

5.3.7 Фаза виходу в трубку (IV—VII етапи органогенезу)

5.3.8 Фаза колосіння — цвітіння (VIII—IX етапи органогенезу)

5.3.9 Фаза формування зерна (X етап органогенезу)

5.3.10 Закінчення формування - наливання зерна (X—XI етапи

органогенезу)

5.3.11 Достигання — повна стиглість зерна (XII етап органогенезу)

5.3.12 Післязбиральний період

Висновки

Список використаної літератури

МІСЦЕ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

Аналізоване підприємство ВП НАУ „Великоснітинське” НДГ ім. О.В.Музиченка розташоване у селі Велика Снітинка, Фастівського району; відстань до районного центру 15 км., до м. Києва ― 60 км.

Господарство спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції, зокрема основними напрямками діяльності є виробництво зерна, молока та м’яса. Питома вага у валовій продукції складає 45%, а в товарній – 64%. Бази постачання і реалізації продукції: м. Фастів – 15 км, м. Київ – 60 км.

Загальна площа земель, га

	с.Велика Снітинка	с. Гвардійське	РАЗОМ


Загальна площа	1901	1059	2960
в т.ч.с/г угіддя	1799	988	2787
з них: рілля	1638	967	2605
сіножаті	159	2	161
пасовища	2	19	21
Площа лісу	44	8	52
Під водою	21	3	24

Мінеральні добрива та засоби захисту рослин господарство закуповує через ЗАТ “Транс Оіл” згідно тендерної угоди з НАУ № 1/7 від 1.07.2007 року. Паливо-мастильні матеріали будуть закуплятися у ТОВ “Артанія”, пропозиція якої акцептована по процедурі закупки товарів за державні кошти у відповідності до Закону України “Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти”, проведеної 28 січня 2008 року Національним аграрним університетом.

Організаційно – правова форма – державне сільськогосподарське підприємство, створено в 1972 році на базі радгоспу “Великоснітинським”.

СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ
по ВП НАУ "Великоснітинському НДГ ім.О.В.Музиченка"
				Структура
Найменування культур	2006	2007	2008
	рік	рік	рік	2007 р.	2008 р.
Зернові культури - всього	1200	1394	1080	44,62	44,17

в т.ч.пшениця озима	600	600	600	19,21	24,54
пшениця яра	100	150		4,80	0,00
ячмінь	300	400	250	12,80	10,22
кукурудза			100		4,09
овес	40	34	20	1,09	0,82
горох	100	180	100	5,76	4,09
віка	20	-	10	-	0,41
гречка	40	30		0,96	0,00
Технічні культури - всього	250	248	190	7,94	7,77
в т.ч.цукрові буряки	150	50		1,60	0,00
гірчиця	10
редька олійна
ріпак озимий		150	140	4,80	5,73
ріпак ярий	90	48		1,54	0,00
соя			50		2,04
Овочеві культури - всього	4	10	3	0,32	0,12
в т.ч.капуста		2	0,5	0,06	0,02
помідори		1	0,5	0,03	0,02
огірки	1	1	0,5	0,03	0,02
цибуля	1	2	0,5	0,06	0,02
ст.буряк	1	2	0,5	0,06	0,02
морква	1	2	0,5	0,06	0,02
Картопля		5	10	0,16	0,41
Кормові культури - всього	1693	1467	1162	46,96	47,53
в т.ч.корм.корнеплоди	15	30	20	0,96	0,82
кукурудза на силос	380	233	285	7,46	11,66
кукурудза на з/корм	120	104	100	3,33	4,09
однорічні трави	781	774	362	24,78	14,81
багаторічні трави	390	319	395	10,21	16,16
з них: на сіно	50	122	190	3,91	7,77
на сінаж				0,00	0,00
на з/корм	280	197	205	6,31	8,38
на насіння	60			0,00	0,00
б.трави посіву пот.року	7	7		0,22	0,00
Вся посівна площа	3147	3124	2445	100,00	100,00
2008 рік	Рілля		2605	га
в т.ч. посівна площа			2445	га
чисті пари			12	га
огороди			68	га
дослідне поле			80	га

Галузь тваринництва нараховує 1827 голів великої рогатої худоби, з яких 720 корів, 660 голів свиней, 31 голів коней, 50 голів овець, 30 голів ягнят 47 бджолосімей .

Для ведення господарської діяльності в ВП НАУ «Великоснітинське НДГ імені О.В.Музиченка” нараховується:

загальної земельної площі – 2960 га.

в тому числі: с-г угіддя – 2787 га.

з них: ріллі – 2605 га,

сінокосів – 161 га,

пасовищ – 21 га

Тваринництво представлено такою структурою та поголів’ям:

- корів - 720 голів

- нетелів - 195 голів

- молодняка ВРХ - 912 голів

- свиней - 660 голів

- овець - 50 голів

Машинно-тракторний парк становить:

Трактори: Т-150 – 3 шт., МТЗ-82 – 4 шт., Т-25 – 1 шт., МТЗ-80 – 10 шт.

Сільськогосподарські машини:

Зернозбиральні комбайни – 5 шт. Розкидачі добрив – 2 шт.

Сівалки – 7 шт. Оприскувачі – 1 шт.

Плуги – 1 шт.

Лущильники – 1 шт. Преспідбирачі – 2 шт.

Борони – 67 шт. Кормороздатчики – 2 шт.

Культиватори – 4 шт. Кормозбир.комбайни – 2 шт.

До сходів

Бур’яни (особливо кореневищні, коренепаросткові), багатоїдні комахи-фітофаги, яйця та личинки хлібних жуків і коваликів, борошниста роса, шведська муха.

Сходи

Цикадки, личинки турунів (жужелиць),злакових мух, бур’яни (особливо кореневищні, коренепаросткові, малорічні), дротяники.

Кущення осіннє

Цикадки, личинки турунів (жужелиць),злакових мух, бур’яни (особливо кореневищні, коренепаросткові, малорічні), мишоподібні гризуни, борошниста роса

Основний обробіток грунту

Обробіток ґрунту поліпшує повітряний, водний, тепловий та поживний режими ґрунту, сприяє знищенню бур'янів, шкідників, хвороб та їх збудників. Під час обробітку заробляють у ґрунт післяжнивні рослинні рештки, органічні і мінеральні добрива, готують ґрунт до сівби, запобігають ерозійним процесам, поглиблюють орний шар ґрунту, затримують талі води, здійснюють поливи тощо. Обробіток ґрунту, таким чином, створює сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

Під час обробітку здійснюють такі технологічні процеси: перевертання скиби, розпушування, кришіння, перемішування, ущільнення ґрунту та вирівнювання його поверхні. Ці технологічні процеси здійснюють за допомогою оранки, лущення, культивації, боронування, шлейфування, коткування.

Оранка - основний і найважливіший прийом обробітку, при якому перевертається і розпушується орний шар, підрізаються бур'яни, загортаються в ґрунт добрива та пожнивні рештки. Орють переважно полицевими плугами. Для забезпечення більш повного перевертання, розпушування і кришіння ґрунту, загортання пожнивних решток плуги обладнують передплужниками, які встановлюють перед кожним корпусом. Передплужник зрізує та скидає на дно борозни верхній шар ґрунту товщиною 10-12 см, а основний корпус плуга приорює його нижнім шаром ґрунту, здатним добре кришитися. Оранку плугом з передплужником називають культурною і застосовують на ґрунтах з глибиною орного шару не менше 20 см.

Обробіток ґрунту без перевертання верхнього шару називають безполицевим і застосовують на чистих від бур'янів полях після просапних культур та у районах поширення вітрової ерозії. При цьому обробітку на поверхні ґрунту залишаються пожнивні залишки. Глибоке розпушування ґрунту без перевертання верхнього шару проводять культиваторами-плоскорізами, культиваторами глибокорозпушувачами, а також звичайними плугами без полиць.

Глибина оранки залежить від біологічних особливостей культур, а також товщини гумусового горизонту ґрунту. Оранка може бути мілкою (до 20 см), середньою (20-22 см), глибокою (25 см і більше) та плантажною (понад 45 см).

Підготовка насіння

Для протруювання насіння доцільно використовувати комплексні препарати або суміші препаратів, які одноразово діють на збудників хвороб і ґрунтових шкідників. Найбільш поширені такі протруйники, як ТМТД, вітавакс, байтан універсал, фундазол та ін. Протруювання проводять за 2-3 тижні до сівби на машинах ПС-10А, ПСШ-3 та ін.

Проти летючої сажки пшениці та ячменю ефективне термічне знезараження насіння, при якому зерно замочують протягом 4 год. у воді, нагрітій до 28-32°С. За цей період спори летючої сажки проростають. Потім, щоб убити пророслі спори, зерно 7-8 хв. витримують у воді при температурі 52-53°С. Після цього насіння охолоджують у холодній воді і просушують. Застосовують також однофазне термічне знезараження, при якому насіння прогрівають у воді при температурі 45-46°С протягом 4-4,5 год.

Важливим прийомом підготовки насіння до сівби є повітряно-тепловий обігрів на сонці протягом 3-5 днів або шляхом активного вентилювання підігрітим до 30-35°С повітрям.

Допосівний період

Мета: зменшення забур'яненості поля, зниження виживання гусениць підгризаючих совок, яєць та личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишовидних гризунів, шведської й гесенської мух, знищення запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септо-ріозів і обмеження їх поширення на сходи пшениці.

Заходи: культивація та боронування полів у міру з'явлення сходів падалиці й бур'янів і з урахуванням вологості верхнього шару фунту та погодних умов у допосівний період. Особливої уваги ці заходи заслуговують при догляді за полем після колосових попередників.

Мета: зменшення кількості озимої та інших видів підгризаючих совок.

Заходи: випуск трихограми на забур'янених полях після парів і гороху в роки зростання кількості совок — на початку періоду масового відкладання яєць метеликами другого покоління і через 5—8 днів. Норма випуску в перший строк — 30 тис. самок трихограми на 1 га, у другий — залежно від чисельності яєць совок встановлюють співвідношення паразиту та шкідника: 1:1 при кількості яєць до 10 шт./м2, 1:3 — при 10—15, 1:5 — при 15—30, 1:10 — понад 30 шт./м2.

Мета: заготівля насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і запобігання або максимально можливе обмеження його зараженості збудниками хвороб (сажкові, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз, бактеріози), заселеності шкідниками і засміченості насінням небезпечних бур'янів.

Заходи: післязбиральне очищення, сушіння і сортування насіння та доведення його кондицій відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 2240-93.

За 1—15 днів до сівби

Мета: захист посівів від усіх видів сажок, гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви.

Заходи: для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії. Використовують один з протруйників: вітавакс 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (2,5—3,0 л/т); байтан універсал, 19,5%-й з.п. (2 кг/т); берет, 5%-й с.к. (З л/т); сістан, 40%-й з.п. (0,3 кг/т); дерозал, 50%-й к.с. (2 л/т); сумі-8, 2%-й з.п. (1,5-2,0 кг/т); раксил, 2%-й з.п. (1,5 кг/т); фундазол 50%-й з.п., бенлат, 50%-й з.п. (2-3 кг/т); паноктин, 35%-и в.р. (2 л/т).

Мета: підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів.

Заходи: одночасно з протруюванням насіння обробляють мікро елементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохім мічного аналізу грунту) і регулятором росту рослин емістизом С (5 мл/т). У Степу і південній частині Лісостепу насіння озимої пшениці для висіву після стерньового попередника обробляють прометом 400, 40%-й м.с. (2 л/т).

Догляд за посівами

Період сівби

Мета: обмеження розмноження багатьох видів потенційних шкідників і розвитку хвороб, підвищення стійкості рослин проти комплексу несприятливих факторів (шкідники хвороби, низькі температури).

Заходи: на зрошенні, а також на богарі після добрих попередників при достатніх запасах продуктивної вологи у фунті, сівбу доцільно проводити у другій половині оптимального для зони періоду, на суходолі після непарових попередників, залежно від стану зволоження фунту — на початку, в середині або наприкінці його.

Мета: зниження чисельності хлібної жужелиці та інших фунтових шкідників і оптимізанія азотного живлення рослин пшениці.

Заходи: внесення аміачної води або безводного аміаку (20—30 кг/га азоту) під передпосівну культивацію після колосового попередника.

Післязбиральний період

Мета: запобігання перезараженню зерна в буртах на токах і в зерносховищах фузаріозом, пліснявими і бактеріальними хворобами.

Заходи: очищення та просушування зерна в господарствах і на хлібозаготівельних пунктах до 13-14%-й вологості, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураження фузаріозом.

ВИСНОВКИ

1. Інтегрований захист рослин – раціональне використання комплексу методів і заходів з урахуванням структури популяцій в агроценозі та визначення ступеня загрози як від окремих видів, так і від комплексу шкідливих організмів з метою обмеження їх шкодочинності до економічно невідчутного рівня.

2. Найважливішими методами боротьби із шкідниками та хворобами є організаційно-технічні, агротехнічні, імунологічні, біологічні, мікробіологічні, біотехнічні, механічні, фізичні, хімічні.

3. Пшениця — холодостійка культура, вимоглива до вологи, до світла, до ґрунтів, до попередників і знижує врожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд — на 30-35% і більше.

4. Основними шкідниками озимої пшениці є: Велика злакова попелиця, Гесенська муха, Жук-кузька, Жук-хлібний , Жук-хрестоносець, Звичайна злакова попелиця, Злакова листокрутка , Клоп шкідлива черепашка, Мала хлібна жужелиця, Озима муха, Пильщик хлібний зичайний, Пшенична муха, Пшеничний трипс, П'явиця звичайна, Совка озима, Хлібна смугаста блішка, Цикадка смугаста, Цикадка темна, Шведська муха.