Через міжособистісні взаємини підліток включається в систему суспільних взаємин.

Міжособистісні взаємини є своєрідною сполучною ланкою трьох видів спільної діяльності: гри, учення, праці. Саме через них і завдяки ним діяльність людини постає такою різноманітною і розвиваючою. Відносне переважання орієнтацій міжособистісних взаємин на інтелектуальне, емоційно-комунікативне, і практичну взаємодію показує характер відношення людини і груп людей до діяльності як до гри, навчання або праці, коректує адекватність своєї поведінки.

Формування міжособистісних взаємин пов'язане з рядом проблем. Одна з причин полягає у визначенні умов і особистісних якостей, що роблять одну людину відомішою ніж інша. Виявлення чинників, що визначають популярність-непопулярність осіб в колективі, дає можливість прогнозувати характер розвитку міжособистісних взаємин. Важливою в цьому плані є інформація про той, хто в колективі відкидається, які якості особистості визначають цей ефект взаємин, що можна зробити для зняття негативних установок членів колективу. Наступною проблемою виступає дослідження міжособистісних притягань і симпатій на різних рівнях взаємозв'язаної, від приятельських і дружніх взаємин до подружніх. Суперечність між пошуком себе подібного, орієнтації на симпатії і зіткнення з несхожими – ось джерело постійного розвитку міжособистісних взаємин. Неадекватне очікування в стосунках, як і їх прояв в поведінці, приводять до розпаду міжособистісних взаємин. Специфіка міжособистісних взаємин в колективі, віково-статеві, професійні і інші особливості його членів визначають критерії і еталони, що використовуються суб'єктами у виборі партнерів для спілкування. Істотним чинником, що визначає характер міжособистісних взаємин, є статева відмінність і особливості взаємин в одностатевих і різностатевих парах, групах. Коли ці два компоненти взаємин доповнюють один одного - міжособистісні взаємини врівноважуються.

Для суспільного функціонування особи як соціальної одиниці необхідне спілкування в певних сферах і кругах спілкування, відповідних її віковим особливостям, природним потребам, загальноприйнятим нормам, правилам і суспільним стереотипам поведінки. Система міжособистісних взаємин, відображаючи форму і зміст спілкування, забезпечує соціалізацію особи в різних сферах її спілкування.

Під спілкуванням мається на увазі процес інтелектуального і емоційного обміну між людьми, виникнення розвиток міжособистісних і групових взаємин, що визначають його характер.(сх. 1)

Схема 1.

		Міжособистісна непривабливість (взаємні антипатії та відторгнення)

Спілкування має дві взаємозв'язані і взаємообумовлені сторони: спілкування в мікросередовищі (середовище особистості) і в макросередовищі, що має вирішальну роль.(9; 238)

Розвиток і становлення особистості є результат її взаємодії з середовищем. Деформація взаємин підлітка з людьми, що оточують його, визначає складність структури особистості підлітка і створює умови для асоціальної спрямованості поведінки.