Енергетичне господарство –це сукупність підрозділів і технічних засобів ,які забезпечують підприємство всіма видами енергії :електричною ,тепловою, механічною, хімічною, паливом.

Енергія використовується для виробничих, технологічних потреб, освітлення, опалення та за іншими призначеннями. До звичайних енергоносіїв відносять: електричний струм, натуральне (природне, штучне, рідке, газоподібне паливо).

Головне призначення енергетичного господарства підприємства – безперебійно забезпечувати виробництво всіма видами енергії при дотриманні правил техніки безпеки, виконанні вимог до якості та економії енергоресурсів.

Головні задачі енергогосподарства:

– безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії при найменших витратах;

– економне використання енергії;

– впровадження найбільш ефективних та найновіших видів, повне використання наявних потужностей енергоустаткування;

– підвищення продуктивності праці та зниження собівартості енергетичної продукції, затрати при її транспортуванні, розподілі та використанні;

– організація та впровадження систем обліку, контролю, планування, регулювання та управління затратами енергії, розроблення та втілення різних нормативів затрат та використання енергії, енергозберігаючих технологій.

На основі існуючих норм затрат енергоресурсів, а також обсягу виробничої програми розраховують потреби підприємства в різних видах енергії. При цьому треба враховувати витрати енергії у відповідних мережах при їх транспортуванні та передачі. Існують різні методи та способи розрахунку потреб енергоресурсів. Розглянемо деякі з них:

Витрати на силову електроенергію цеху визначаються за групами устаткування за формулою.

Р_елс=((W_су * Т_g * k_n * k_вч) / n_eд ) * k_в (1.5)

де, W_су – сумарна встановлена потужність по групі устаткування.

Т_g – дійсний фонд часу роботи групи устаткування.

k_n – коефіцієнт завантаження устаткування за потужністю.

k_вч – коефіцієнт не рівномірності використання устаткування.

n_eд – коефіцієнт корисної дії електродвигунів.

k_в – коефіцієнт витрат електроенергії в мережах при її транспортуванні.

Затрати електроенергії на освітлення окремих робочих зон визначаються за формулою.

Р_ело=((Р_елс * А_n * T_e * k_o) / 1000 ) * k_в (1.6)

Р_елс– Норма витрат електроенергії на освітлення одного м² площі підлоги.

А_n – площа підлоги робочої зони.

T_e – ефективний час використання штучного освітлення

k_o – коефіцієнт що враховує одночасне використання світильників штучного освітлення.

Затрати пари на опалення за один сезон розраховується за формулою

Q_n=((q_н * ∆t* T_g * V_g) / 1000 ) (1.7)

де, q_н – затрати пару на опалення одного квадратного метра будівлі

∆t – різниця між зовнішньою та внутрішньою температурою.

V_g – об’єм будівлі, м³

Потреби в енергії та енергоносіях в більшості випадків визначаються на основі балансового методу планування. У витратній частині балансу вказується розрахована планова потреба в енергії на всю виробничу, господарсько-побутову та невиробничу діяльність підприємства, а у прибутковій джерела покриття цієї потреби. Такі баланси умовно називають енергетичними.

Енергетичні баланси бувають планові та зовнішні вони класифікуються за:

А) за календарними строками

– поточні

– перспективні

Б) енергоносіями

– часткові

– зведені

В) енергетичним процесом

– силові

– освітлювальні

– високотемпературні

Г) за метою використання

– підприємства

–цеху

– транспорту

– освітлення.

Звітні енергобаланси призначаються для аналізу стану енергозабезпечення, розробленням заходів з раціонального використання всіх видів енергії.

Основними показниками, що характеризують енергетичне господарство підприємства є енергоозброєність та електроозброєність.

Енергоозброєність Праці розраховується як відношення енергії, яка була фактично використана на виробництво продукції до середньоспискової кількості робітників.

Електроозброєність праці характеризує ступінь її озброєності електроенергією. Вона розраховується як відношення електроенергії, яка була використана у виробництві до середньоспискової кількості робітників.

Основними напрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищення ефективності функціонування енергетичного господарства є:

– вдосконалення енергозберігаючого господарства та найбільш економічних видів енергії;

– вдосконалення системи та структури енергоспоживання;

– вдосконалення технічних процесів;

– автоматизація виробничих процесів, обліку та контролю використаних ресурсів;

– вдосконалення конструкції електрообладнання;

– використання розрахунково економічних методів нормування ресурсів;

– спрощення структури енергетичного господарства підприємства;

– стимулювання поліпшення використання ресурсів.