При перевірці обліку операційних і позареалізаційних доходів, відбиваних безпосередньо на рахунку "Прибутки та збитки" установлюються:

· повнота їхнього відображення в бухгалтерському обліку і звітності;

· коректування даних бухгалтерського обліку для цілей оподатковування.

При перевірці необхідно звернути увага на можливість виникнення двох видів помилок: навмисних (навмисних) і ненавмисних (ненавмисних).

Як приклад можна привести наступні види потенційних, (ненавмисних) помилок:

· неправильне віднесення операційних і позареалізаційних витрат до того чи іншого періоду;

· витрати, що ще фактично не були понесені, були відбиті в бухгалтерських регістрах економічного суб'єкта;

· помилкове віднесення понесених витрат на збільшення вартості активів або помилкове списання витрат, що підлягають включенню у вартість активів, на рахунки обліку.

Прикладами навмисного перекручування даних бухгалтерської звітності у відношенні зазначених витрат можуть служити:

· навмисне заниження витрат шляхом пропуску сум;

· навмисне завищення витрат шляхом перекручування сум чи неправильного віднесення витрат до того чи іншого періоду;

· неправильна класифікація витрат для забезпечення виконання чи завищення запланованих показників результатів діяльності;

· навмисне завищення витрат для приховання фактів неналежного використання коштів ;

· оплата фіктивних витрат.

Детальна перевірка операцій вимагає використання наступних процедур:

· звірення з первинними документами (включаючи правильність розрахунку витрат, що враховуються при оподатковуванні);

· перевірки правильності віднесення витрат до того чи іншого періоду;

· аналіз даних, акумульованих на рахунках обліку доходів і витрат.

При аудиторській перевірці звірення з первинними документами необхідна також для виявлення витрат, по яких відсутні необхідні документи.

Перевірку відображення операційних і позареалізаційних доходів і витрат проводять вибірковим методом, виходячи зі складу цих показників і істотності показника в сумі бухгалтерського прибутку. Перевірка проводиться на підставі укладених договорів, первинних документів, що підтверджують операції і регістрів синтетичного й аналітичного обліку по рахунку "Прибутки та збитки".

Для встановлення обґрунтованості відображення в бухгалтерському обліку операційних і позареалізаційних доходів і витрат варто перевірити правильність визначення (визнання) зазначених доходів і витрат для цілей бухгалтерського обліку відповідно до положень бухгалтерського обліку. 

При перевірці правильності відображення в обліку операційних і позареалізаційних доходів і витрат необхідно враховувати наступні положення.

Позареалізаційні доходи і витрати організації і для цілей бухгалтерського обліку, і для цілей оподатковування приймаються в сумах по методу нарахування. Перелік зазначених доходів і витрат для цілей бухгалтерського обліку приведений в інструкції з застосування плану рахунків бухгалтерського обліку. Перелік позареалізаційних доходів і витрат, що враховуються для цілей оподатковування дається в Положенні про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).

Перелік позареалізаційних доходів для цілей оподатковування є відкритим, тобто всі позареалізаційні доходи враховуються при оподатковуванні.

Як приклад розглянемо особливості аудита відображення доходів і витрат від оренди як одного з виду інших доходів та витрат.

    До складу доходів, що враховуються як операційні доходи, включаються доходи, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації (коли це не є предметом діяльності організації).

    Здійснюючи перевірку цих операцій, аудитору необхідно, у першу чергу, ознайомитися зі змістом договору оренди і провести юридичну експертизу договору на відповідність його нормам законодавства України:

· чи визначено в договорі майно, предмет передачі орендарю як об'єкт оренди;

· чи підлягає договір оренди реєстрації і чи зроблена ця реєстрація;

· чи визначені в договорі порядок, умови і терміни внесення орендної плати;

· чи встановлені в договорі умови проведення ремонту;

· умови відшкодування орендарю вартості поліпшення (капітальних вкладень) орендованого майна.

Для цілей оподатковування при відображенні орендних доходів також застосовуються правила бухгалтерського обліку. 

Висновок

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних суспільно-економічних формаціях обумовлює потребу удосконалення функцій управління процесом виробництва, у тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає меті управління, яка визначається економічними і політичними закономірностями розвитку даної формації. Функції контролю визначаються діями економічних законів і метою суспільства, інтереси якого він захищає.

Завдання економічного контролю у суспільстві полягає в укріпленні форм власності, сприянні виробництву конкурентноспроможної продукції для реалізації на світовому і внутрішньому ринках.

Перехід економіки на ринкові відносини пов`язаний з розширенням прав підприємців, демократизацією управління, використанням економічних стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічними результатами. У зв`язку з цим визначається новий напрямок розвитку економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль.

Закономірність виникнення аудиторського контролю в Україні обумовлена проведенням приватизації державного майна, управління яким проводив власник адміністративними методами, використовуючи для цього різні державні структури. Створення спільних підприємств з іноземним капіталом, орендних, комерційних, приватних та інших суб`єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і господарювання, керуючись законами України про власність і підприємницьку діяльність, власник набув право обрати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності. Таке право власника закріплено Законом України про аудиторську діяльність, який передбачає організаційне і методичне забезпечення виконання контрольних функцій - аудиту на договірних засадах з власником, передбачає відповідальність сторін за об`єктивну, неупереджену перевірку фінансової діяльності підприємства, відображення результатів її у публічній звітності та правильність розрахунків з державою по сплаті податків, нарахування дивідендів акціонерам і іншим володарям цінних паперів.

Підвищення ефективності аудиту неможливо без використання комп`ютерної техніки. Говорячи про вдосконалення системи економічного контролю в цілому, я маю на увазі, що контроль є єдиною функцією управління, яка оцінює надійність системи збору, зберігання та переробки виробничо-фінансової інформації господарських одиниць.

Будь-який користувач інформацією (наприклад, бухгалтер), незважаючи на те, чи технічна це інформація, чи економічна, самостійно або через посередників (незалежних аудиторів) проводить деякі операції по її оцінці з відповідним йому ступенем достовірності. Коло таких користувачів достатньо широке: від апарату управління господарської одиниці до акціонерів, від власників до представників державної виконавчої влади. За природою своєї діяльності всі вони займаються діяльністю, пов`язаною з оцінкою інформації про хід господарських процесів на підприємствах або про виконання державних програм соціально-економічного розвитку.

Тому під системою економічного контролю розуміється комплекс соціально-економічних інститутів, які в своїй діяльності використовують методи і техніку, що дозволяють оцінити ступінь достовірності інформації, яка їх цікавить, і надійність джерела цієї інформації. Тому такі словосполучення, як “облік і контроль”, “ревізія і контроль”, “контроль і аналіз господарської діяльності”, “контроль ефективності програм соціально-економічного розвитку” означають, що в процесі функціонування бухгалтерського обліку, дослідження діяльності підприємства, аналізу господарської діяльності або оцінці ефективності виконання державних та місцевих соціально-економічних програм завжди проводиться робота по встановленні ступеню достовірності інформації, яка використовується.

Другим аспектом, який реалізується через систему контролю, є приймання мір по стимулюванню інформаційних систем ревізійних одиниць до якісного виконання роботи. Ця функція контролю, як правило, реалізується через органи виконавчої влади, а на вищому рівні управління - і через законодавчі. Необхідність цієї функції викликана можливістю здійснити тотальний контроль - охопити перевіркою всіх платників податку і всі господарські одиниці. За цією ж причиною в багатьох країнах основна доля контролю бухгалтерської інформації і формальної законності фінансових операцій покладається на внутрішньогосподарський контроль, в той же час спеціалізовані контрольні відомства перевіряють дієвість системи внутрішнього контролю.

    В курсовій роботі наведена методика проведення аудиту фінансової звітності підприємства та інших операційних доходів як складової частини цієї звітності.