Розрахункові витрати стічних вод

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Вступ

1. Розрахункові витрати стічних вод

2. Розрахункові концентрації забруднення стічних вод

3. Необхідний ступінь очистки стічних вод

3.1. Нормативи якості води водоймища

3.2. Нормативний коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки

3.3. Необхідний ступінь очистки стічних вод

3.3.1. Допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водоймах

3.3.2. Допустима біологічна потреба в кисні очищених стічних вод

3.3.3. Розрахунок по розчиненому у воді водоймища кисню

4. Технологічна схема очистки стічних вод

5. Розрахунок основних споруд

5.1. Решітки дробарки

5.2. Пісковдавлювачі та піскові майданчики

5.3. Первинні відстійники

5.4. Аеротенки

5.5. Вторинні відстійники

5.6. Споруди для знезараження стічних вод

5.7. Мулоущільнювачі

5.8. Метантенки

5.9. Мулові майданчики

5.10. Повітродувна станція

6. Схема висотного розташування очисних споруд

Література

Вступ

Розширення об’ємів капітального будівництва міст і населених пунктів вимагає проведення великого об’єму будівельних робіт, в першу чергу, по проектуванню систем водопостачання і водовідведення.

Збільшення витрат води, яку споживають населені пункти і промислові підприємства, розміщені на їх території (викликане в першу чергу збільшенням чисельності населення і ростом промисловості) робить досить важливим питанням, пов’язане з проектуванням, будівництвом та експлуатацією нових і реконструкцією старих водовідвідних очисних споруд.

Не менш важливим завданням, яке стоїть на сьогоднішній день перед фахівцями, що працюють у галузі водопостачання та водовідведення, є забезпечення необхідного санітарного стану водойм (річок, озер та ін.), які використовуються для господарсько-питних, культурно-побутових та рибогосподарських цілей. Тому, при проектуванні очисних споруд водовідведення необхідно правильно визначити розрахункові витрати стічних вод, що поступають від населеного пункту, відповідні концентрації забруднень в них, визначити необхідний ступінь їх очистки та прийняти технологічну схему і склад очисних споруд.

Ціллю даного курсового проекту є закріплення, розширення й узагальнення знань, отриманих під час вивчення курсу “Водовідведення та очистка стічних вод” та застосування цих знань для комплексного вирішення конкретного інженерного завдання.

Необхідний ступінь очистки стічних вод

Нормативи якості водоймища

Згідно правил охорони поверхневих вод водоймищ від забруднень стічними водами, концентрація завислих речовин для водоймищ рибно-господарського виду користування ІІ категорії не повинна перевищувати більш як на 0,75 мг/л у порівнянні з концентрацією завислих речовин у річковій воді, яка згідно з завданням рівна 6 мг/л.

Біологічна потреба в кисні БПК_пов в розрахунковому створі не повинна перевищувати 3 мг/л.

Концентрація розчинного кисню не повинна бути нижчою від 6 мг/л – в будь-який період року в пробі, відібраній до 12 годин дня.

Нормативи якості води водоймища приймали згідно [3], табл. 4.1.

3.2. Розрахунковий коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки

Величину коефіцієнта змішування, що визначає частку витрати річки, яка реально може брати участь у розбавленні стічних вод у розрахунковому створі, рекомендується визначати методом В.А.Фролова – І. Д. Роздзіллера.

Коефіцієнт турбулентної дифузії визначаємо за формулою:

де V_mid – середня швидкість течії води в річці між випуском стічних вод і розрахунковим створом, V_mid = 1,9 м/с – згідно із завданням;

Н_mid – середня швидкість річки на тій же ділянці, Н_mid = 2,8 м;

Коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування стічних вод з водою річки, визначаємо за формулою:

де - коефіцієнт звивистості річки ;

- коефіцієнт, що залежить від місця і конструкції випуску стічних вод у водоймище: при випуску біля берега ; при русловому випуску при русловому розсіюючому . Приймаємо береговий випуск

- середня секундна сумарна витрата стічних вод, що скидаються у водоймище:

м³/с

Коефіцієнт змішування стічних вод з річковою визначаємо за формулою:

де Q_p – розрахункова витрата води в річці (витрата 95%-ої забезпеченості), Q_p = 8 м³/с – згідно із завданням;

е = 2,718 – основа натурального логарифму;

L – відстань по фарватеру річки від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, яка приймається рівною L = 500 (за течією від місця випуску стічних вод) – для водоймищ рибогосподарського користування.

Розрахунок основних споруд

Решітки-дробарки

Для затримання і подрібнення крупних плаваючих забруднень, що містяться в стічних водах, приймаємо решітки-дробарки.

При максимальній годинній витраті стічних вод м³/год необхідна площа прорізів решіток дорівнюватиме:

де Vp – рекомендована швидкість руху стічних вод в прозорах решіток-дробарок при максимальних витратах; згідно [1], п. 5.14 /

Необхідна кількість решіток-дробарок марки РД-600 буде рівна:

(шт.)

де - площа однієї решітки (приймаємо згідно [3], табл. 11.2.)

Остаточно приймаємо 2 робочих і 1 резервну решітку-дробарку марки РД-600 з характеристиками:

- максимальна пропускна здатність – 2000 м³/год;

- ширина отворів – 10 мм;

- сумарна площа щілинних отворів 4550 м²;

- діаметр барабана – 635 мм.

Первинні відстійники

Для видалення із стічних вод основної частини грубодисперсних домішок приймаємо первинні відстійники радіального типу, розрахунок яких здійснюємо по кінетиці осадження зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод, який дорівнює:

де: 150 - нормативна концентрація завислих речовин на виході з первинного відстійника, мг/л

Розрахункове значення гідравлічної крупності зважених речовин, що затримуються в первинних відстійниках, визначається за формулою:

, мм/с

де: Н_set - глибина проточної частини відстійника, згідно [3], табл. 12.6 Н_set = 3,4м (попередньо приймаємо діаметр відстійника 24 м);

K_set - коефіцієнт використання об'єму проточної частини відстійника, який згідно [1], табл. 31 дорівнює K_set = 0,45 (для радіальних відстійників);

t_set - тривалість відстоювання в секундах, яка для ефекту очистки

Е = 45 % згідно [3], табл. 12.1 дорівнює t_set = 609 с ( );

- коефіцієнт, який враховує вплив температури води на її в'язкість, згідно [3], ст. 103 за мінімальною температурою стічної води взимку t = 9°С (згідно з завданням) =4,34 ;

h - глибина шару мулу, h = 0,5 м ;

n₂ - показник степеня, який залежить від агломерації завислих речовин в процесі відстоювання і згідно [3], ст. 102 п₂ = 0,25 (для коагулюючих завислих речовин).

Приймаємо типові радіальні відстійники діаметром м.

Пропускна здатність одного відстійника буде рівна:

де: d_en - діаметр впускного пристрою, згідно [8], табл. 23 d_en = м;

V_tb — 0 - турбулентна складова.

Необхідна кількість первинних відстійників становитиме:

(шт.)

К_зап - коефіцієнт запаса, рівний 1,2 ( при = 2 шт.) К_зап = 1,0 при .

Остаточно приймаємо а первинних відстійника радіального типу

діаметром %Ц м. ,

Об'єм осаду, що затримується в первинному відстійнику, знаходимо за формулою:

м³/добу

де: - густина осаду,

де: Р_ос - вологість осаду, Р_ос - 95 %;

- нормативна концентрація завислих речовин на виході з первинного відстійника, =150мг/л

Аеротенки

Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенератором активного мулу згідно [1], п. 6.141. Необхідний мінімальний ступінь рециркуляції активного мулу:

= 80…100 - муловий індекс; — доза активного мулу в зоні аерації.

Приймаємо R_і=0,3 - згідно [1], п. 6.145 (при видаленні мулу з вторинних відстійників мулососами).

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках визначається за формулою:

, год

де : L_en - БПК_пов. суміші стічних вод на вході в аеротенк, L_en = 177,2 мг/л;

L_ex – БПК_пов_. стічних вод на виході з аеротенка, L_ex = 15 мг/л;

- доза активного мулу в регенераторі, яка визначається за формулою:

;

S - зольність активного мулу, S = 0,3 - згідно [1], табл. 40;

T_w – середньорічна температура стічних вод, T_w = 15⁰C - згідно з завданням;

- питома швидкість окислення, яка визначається за формулою:

, мг/( )

де : - максимальна швидкість окислення, згідно [1], табл. 40

С_о - концентрація розчиненого кисню в аеротенку, згідно [1], п. 6.157 С_о=2мг/л;

К_о - константа, що характеризує вплив кисню, згідно [1], табл. 40 К₀ = 0,625 мгО₂/л;

К_е - константа, що характеризує властивості органічних забруднень, згідно [1], табл. 40 К_е = 33 мг БПК_пов/л;

- коефіцієнт інгібірування продуктами розпаду активного мулу, згідно [1], табл. 40 = 0,07 л/гр.

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень:

Тривалість обробки води в аеротенку визначимо за формулою:

, год

год

Тривалість регенерації активного мулу буде дорівнювати:

Т_рег = Т₀-Т_аер= 8,28 - 1,9 = 6,38 год.

Середня тривалість перебування стічних вод в системі аеротенк-регенератор буде рівна:

Приймаємо Т_сер = 5 год

Згідно [1], п. 6.142 об'єм аеротенку визначається по середньогодинній витраті стічної води за період аерації в години максимального притоку, яка дорівнює:

Об'єм аеротенку буде рівний:

Об'єм регенератора:

Сумарний об'єм аеротенка:

Частка регенератора в загальному об'ємі аеротенка становитиме:

В залежності від цього згідно [3], табл. 27.7 приймаємо аеротенк-витискувач з характеристиками (Nт.п. 902-2-195):

ширина коридора – 4,5 м;

робоча глибина – 4,4 м;

число коридорів - довжина секцій – 54 м;

робочий об'єм секції – 2134 м³;

кількість секцій - 8.

Фактичний сумарний об'єм:

Під аеротенк відводимо 1 коридор, під регенератор – 1 кор. (в кожній секції).

Об'єм аеротенка: ;

об'єм регенератора:

Фактична тривалість обробки стічних вод в аеротенку становитиме:

Фактична тривалість регенерації активного мулу:

Фактична тривалість окислення органічних забруднень буде рівна:

Середню дозу активного мулу в системі аеротенк-регенератор визначимо за формулою:

Навантаження на активний мул буде рівне:

де: S = 30% або 0,3 - зольність активного мулу.

За величиною q₁, згідно [1], табл. 41 знаходимо муловий індекс: . Уточнимо необхідний мінімальний ступінь рециркуляції активного мулу:

Оскільки прийнята величина ступеню рециркуляції активного мулу R = 0,3 не менша від мінімальної необхідної R_І= 0,18 то розрахунок виконано вірно.

Система аерації

Приймаємо пневматичну бульбашкову систему аерації

Питомі витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку визначимо за формулою:

де: q₀ - питомі витрати кисню повітря, які при повній біологічній очистці згідно [1], п. 6.157 рівні 1,1 мг/мгБПК_пов_. (при очищенні стічної води до БПК_пов = 15-20мг/л);

k₁ - коефіцієнт, який враховує тип аератора; для дрібйопузирчатої системи аерації при співвідношенні площин зони, що аерується, та аеротенку = 0,1 таким, що дорівнює: k₁ =1,47 (згідно [1], табл. 42);

k₂ - коефіцієнт, який залежить від глибини аеротенку; при На = 4,4 м згідно [1], табл. 43 k₂ =2,68 (інтервали для глибини занурення аератора ( )

k₃ - коефіцієнт, який залежить від якості води, який згідно [1], п. 6.157 для господарсько-побутових стічних вод рівний: k₃ = 0,85;

k - коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод і визначається за формулою:

;

(де: T_w - середньомісячна температура стічної води за літній період, яка згідно з завданням: T_w = 19°С;

С_A- розчинність кисню повітря у воді в аеротенка:

де: С_T- розчинність кисню повітря у воді при атмосферному тиску і середній температурі за літній період T_w = 19°С, згідно [7], табл. 3.5 рівна С_T = 9,21 мг/л,

С₀– концентрація кисню в муловій суміші, С₀ = 2 мг.

Отже, питомі витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку:

Середня розрахункова інтенсивність аерації мулової суміші буде рівна:

Необхідно, щоб виконувалась умова:

де: -мінімальнодопустимаінтенсивність аерації, згідно [1], табл. 43 рівна (інтерполювання)

- максимальнодопустима інтенсивність аерації, згідно [1], табл. 42 рівна

В регенераторах рекомендується приймати кількість аераторів в 2 рази більшу, ніж в аеротенках. Тоді інтенсивність аерації буде складати:

- в регенераторі:

- в аеротенку:

Оскільки виконується умова:

то розрахунок виконано вірно.

Необхідні виграти повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку становитимуть:

Вторинні відстійники

Для виділення активного мулу з мулової суміші після аеротенків проектуємо вторинні рдіальні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню за формулою:

де: K_SS - коефіцієнт використання об'єму зони відстоювання, який визначається згідно [1], п. 6.161, K_SS = 0,4;

Н_set - глибина проточної частини відстійників, згідно [3], табл. 12.6 Н_set = 3,7 м;

а_t - залишкова концентрація мулу в очищеній стічній воді, а_t = 15 мг/л; а_а - доза активного мулу, а_а =2,0 г/л (в аеротенку);

j – муловий індекс, (визначили при розрахунку аеротенків – п. 5.4. пояснювальна записка).

Необхідну площу поверхні вторинних відстійників визначимо за формулою:

Площа поверхні одного радіального відстійника при його діаметрі D = 30 рівна:

Кількість відстійників буде складати:

Остаточно приймаємо 3 вторинних відстійника радіального типу діаметром кожного D = 30 м і робочою глибиною Н_set = 3,7м.

Мулоущільнювачі

На каналізаційних очисних станціях з аеротенками для згущування надлишкового активного мулу використовують мулоущільнювачі, в ролі яких можуть бути спеціальні споруди типу вертикальних чи радіальних відстійників.

Будемо проектувати вертикальні мулоущільнювачі.

Визначення витрати надлишкового активного мулу виконуємо за формулою:

, м³/год

де: - добова витрата стічних вод, = 66500 м³/добу

1,3 - коефіцієнт сезонної нерівномірності приросту мулу;

С_н.а.м = С_р- концентрація активного мулу в регенераторі, С_р= 53г/л,

Р - приріст активного мулу:

де: С = 150 мг/л – допустима концентрація завислих речовин на вході в аеротенк;

- БПК стічної води на вході в аеротенк)

Робочу висоту вертикальних мулоущільнювачів визначимо за формулою:

де: V - висхідна швидкість мулу в мулоущільнювачі, мм/с;

Т — час ущільнення надлишкового активного мудду , Т = 10-12 год (згідно [6] дод. 35)

Робочу витрату мулової суміші знайдемо з формули:

, м³/год

де: W₁ - вологість неущільненого НАМ (надлишкового активного мулу), яка згідно [8], ст. 150 приймається в межах: W₁ = 99,2-99,7%;

W₂- вологість ущільненого НАМ, W₂= 98 %

м³/год

Площа поперечного перерізу зони відстоювання рівна:

де: V_ц.т. - швидкість руху рідини в центральній трубі, V_ц.т. =0,1 м/с.

Діаметр центральної труби:

( )

Діаметр розтруба:

Загальна площа поперечного перерізу мулоущільнювачів:

а його діаметр:

Згідно [3], табл. 12.4 приймаємо 4 мулоущільнювача по типу вертикального відстійника (№ т. п. 902-2-166) діаметром 9м з параметрами:

- висота циліндричної частини h = 4,2 м;

- висота конічної частини пкон = h_кон. =5,1;

Робочий об'єм мулоущільнювачів буде рівний:

де: n - кількість мулоущільнювачів, n = 4.

Фактична тривалість перебування мулової суміші в мулоущільнювачі:

Величина Т_ф відповідає вимогам [1], табл. 58.

Об'єм мулової частини одного мулоущільнювача:

де: t - час перебування мулу в муловій частині при трьохразовому випуску на добу, t = 8 год.

Метантенки

Для зброжування осаду первинних відстійників та надлишкового активного мулу будемо проектувати метантенки з термофільним режимом зброжування.

Витрату сирого осаду по сухій речовині визначаємо за формулою:

, т/добу

де: - концентрація завислих речовин в суміші стічних вод;

Е — ефективність очистки в первинних відмінниках, Е = 45%, або 0,45

К - коефіцієнт, який враховує крупні частини, що не вловлюються при відборі проб, К = 1,1...1,2.

, т/добу

Витрата активного мулу по сухій речовині розраховуємо за формулою:

, т. до буде: в - винос активного мулу, мг/л, в = а_t = 15 мг/л;

Р - приріст активного мулу, Р = 173.16 мг/л

, т/добу

Витрата осаду і мулу по беззольній речовині:

, т/добу

де: - гігроскопічна вологість осаду, для осаду побутових стічних вод рівна 5...6%;

З - зольність осаду, рівна 30 %.

Витрата активного мулу по беззольній речовині:

Витрата сирого осаду первинних відстійників:

де: В_ос - вологість осаду, В_ос = 95%

— густина осаду, = 1 г/м³.

Витрати мулу:

де: В_м - вологість мулу, В_м = 98% - при ущільненні мулу в вертикальних мулоущільнювачах.

Маса осаду за добу:

Маса мулу по беззольній речовині за добу:

Об'єм осаду та мулу за добу:

Середня вологість суміші:

Зольність суміші визначимо за формулою :

При термофільному режимі зброджування добова доза осаду, що завантажується в метантенк, визначається згідно [1], табл. 59 і при середній вологості суміші 97,2 % буде складати: Д = 19%

Об'єм метантенків визначаємо за формулою:

де: Д - добова доза завантаження осаду в метантенк, Д = 19 %.

Згідно [3], табл. 36.5 приймаємо 4 типових метантенка діаметром і корисним об'ємом одного резервуара 1000 м³ (№ тип, пр. 900-2-227).

Розміри:

- висота верхнього конуса – 1,9 м;

- висота нижнього конуса – 2,15 м;

- висота циліндричної частини – 6,5%

Максимально-можливий розклад осаду:

де: R_о , R_мул - відповідно максимальний розклад осаду і мулу, згідно [1], п. 6.353 R₀= 53%, R_мул = 44%.

Сумарний фактичний об'єм метантенків буде рівний:

Фактична добова доза завантаження осаду в метантенк:

Фактичний розклад беззольної речовини:

де: К_р - коефіцієнт, який залежить від вологості суміші, згідно [1], табл. 61 при B_сум = (при термофільному режимі зброж.) Витрати газу, що утворюється при метановому зброджуванні осаду:

де: - об’ємна вага газу, .

Об'єм газгольдерів для короткочасного зберігання газу протягом t = 2..4 год буде рівним:

Згідно [3], табл. 36.6 приймаємо 2 типових газгольдера.

Глибина закладання труб в початкових точках має бути не менше 1,25 м.

Мулові майданчики

Мулові майданчики необхідно перевіряти на зимове намерзання по числу днів з температурою нижче -10 °С. Під наморожування повинно відводитись не більше 80% корисної площі мулових майданчиків.

Висота шару наморожування залежить від кліматичних умов і визначається за формулою:

, м

де: t - період наморожування (число днів із середньою добовою температурою повітря -10 °С ), згідно [1], ст. 60 t = 25 днів;

К₂ — коефіцієнт, який враховує частину майданчика, відведену під наморожування, К₂ = 0,8 (80%) – згідно [1], п. 6395.

Висота огороджувального валика приймається з урахуванням наморожування мулу в зимовий час, але не більше 1,3 м. Висота мерзлого шару приймається на 0,1 м нижче від висоти огороджувального валика і порівнюється з розрахунковою. Приймаємо карти розмірами в плані 33х54 м і робочою глибиною 0,85.

Повітродувна станція

Повітродувна станція призначена для подачі стисненого повітря на аеротенки, аеровані піскоуловлювачі та інші споруди, що споживають повітря на каналізаційних очисних спорудах. Комплекс споруд повітродувної станції, як правило, включає в себе: а) головну будівлю, в якій розміщується основне обладнання (повітродувні агрегати), насоси для подачі технічної води, пристрої для очистки повітря, насоси для перекачування циркулюючого активного мулу або для спорожнення ємкісних споруд, електророзподільчий пристрій і трансформаторну (що обслуговує весь вузол очисних споруд), допоміжні та побутові приміщення; б) водоохолоджуючі споруди (градирня, басейн) для зворотньої води від охолодження обладнання.

Для каналізаційних очисних споруд випускають турбоповітродувки. Вибір марки та кількості повітродувних машин здійснюємо за кількістю повітря, яке споживається на каналізаційних очисних спорудах і тиском напору повітря, який встановлюється при розрахунку системи повітропроводів.

Витрати повітря в аерованих піскоуловлювачах складають:

- за розрахунком.

Витрати повітря в системі аерації аеротенків дорівнюють (згідно п. 5.4 пояснювальної записки).

Загальна витрата повітря на майданчику очисних споруд буде рівна:

Згідно [3], табл. 28.1 приймаємо 4 турбоповітродувки марки ТВ-80-1,6 з характеристиками:

- продуктивність - 6000 м³/год;

- тиск 0,163МПа або 4,63 атм.;

- частота обертання - 2970 об/хв.;

- потужність електродвигуна – 160 кВт.

Литература :

1. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети й сооружения / Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.

2. Лукиных А. А., Лукиных Н. А. «Таблицы для гидравлического расчета канализационных сетей и дюкеров по формуле акад. Н.Н. Павловского.- М.: Стройиздат, 1974.

3. Канализация населенных мест и промышленных предприятий / Под общ. ред. В. Н. Самохина. - М.: Стройиздат, 1981 (Справочник проектировщика).

4. Методичні вказівки 056-151 до виконання курсового проекту "Каналізаційні очисні споруди". - Рівне: РДТУ, 2001.

5. Методичні вказівки 056-152 до виконання курсового проекту "Каналізаційні очисні споруди". - Рівне: РДТУ, 2001.

6. Ласков Ю. М., Воронов Ю. В., Калицун В. Н. "Примеры расчетов канализационных сооружений".- М.: В. ш., 1987.

7. Василенко А. А. "Водоотведение. Курсовеє проектирование".-Киев, В. ш., 1988.

Вступ

1. Розрахункові витрати стічних вод

2. Розрахункові концентрації забруднення стічних вод

3. Необхідний ступінь очистки стічних вод

3.1. Нормативи якості води водоймища

3.2. Нормативний коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки

3.3. Необхідний ступінь очистки стічних вод

3.3.1. Допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водоймах

3.3.2. Допустима біологічна потреба в кисні очищених стічних вод

3.3.3. Розрахунок по розчиненому у воді водоймища кисню

4. Технологічна схема очистки стічних вод

5. Розрахунок основних споруд

5.1. Решітки дробарки

5.2. Пісковдавлювачі та піскові майданчики

5.3. Первинні відстійники

5.4. Аеротенки

5.5. Вторинні відстійники

5.6. Споруди для знезараження стічних вод

5.7. Мулоущільнювачі

5.8. Метантенки

5.9. Мулові майданчики

5.10. Повітродувна станція

6. Схема висотного розташування очисних споруд

Література

Вступ

Розрахункові витрати стічних вод

Розрахункові витрати побутових та виробничих стічних вод визначаємо по сумарному графіку припливу їх на очисні споруди на протязі доби.

Згідно з завдання, добові витрати господарсько-побутових і виробничих стічних вод рівні:

Сумарна добова витрата стічних вод, що подається на очисні споруди:

Середньо секундні витрати стічних вод (побутових, виробничих і сумарних) становлять:

Витрати побутових стічних вод розподіляємо по годинам доби у відповідності до графіка добового водовідведення, що залежить від величини загального коефіцієнта нерівномірності, який визначаємо згідно [1, табл. 2].

Для витрати загальний максимальний і мінімальний коефіцієнт нерівномірності буде рівний відповідно:

В годину максимального припливу витрата побітових стічних вод буде рівна:

В годину мінімального припливу витрата побітових стічних вод буде рівна:

Розподіл погодинних витрат побітових стічних вод виконуємо у відповідності з орієнтованим розподілом, приведеним в [3, табл. 3.6.] за загальним коефіцієнтом нерівномірності, який для середньої секундної витрати побутових вод згідно [3, табл. 3.6] рівний К_заг.=1,25.

Погодинні витрати виробничих стічних вод визначаємо з урахуванням даних у завданні процентних розподілів стічних вод по змінах, коефіцієнта погодинної нерівномірності та години максимального водовідведення в межах зміни. В інші години зміни, окрім години максимального водовідведення, витрати виробничих стічних вод припускається приймати однаковими.

Витрати виробничих стічних вод по змінам складають:

1-а зміна: