Розділ 1. Теоретико-методологічні засади розвитку пізнавальних здібностей як педагогічна проблема

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади розвитку пізнавальних здібностей як педагогічна проблема

1.1 Історико-педагогічний аспект проблеми формування та діагностики пізнавальних здібностей

1.2 Поняття «пізнавальний інтерес», «пізнавальні здібності», їх структура

1.3 Рівні і критерії сформованості пізнавальних здібностей молодших школярів

1.4 Теоретичні питання використання пізнавальних завдань в процесі навчання учнів молодших класів

Розділ 2. Діагностики та методики формування пізнавальних здібностей молодших школярів

2.1 Особливості пізнавальних здібностей та стану рівня їх розвитку у дітей молодшого шкільного віку

2.2 Програма для формування пізнавальних здібностей молодших школярів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження. Сучасні соціально-економічні умови вимагають нового науково-методологічного підходу до організації в школі навчального процесу, який має здійснюватися на принципах гармонізації та гуманізації і бути спрямованим на формування наукового світогляду школяра, виховання в нього активної життєвої позиції. Треба навчати учня орієнтуватися в потоці інформації, самостійно поповнювати свої знання, виявляти творчий підхід до розв’язання навчально-пізнавальних завдань.

При вступі до школи провідною діяльністю 6-річних дітей поступово стає навчальна діяльність, при цьому надзвичайно важливим є не лише забезпечення якісного оволодіння учнями програмною інформацією, але й виховання в них позитивного ставлення до процесу навчання, формування пізнавальної активності і самостійності, розвиток розумових здібностей.

Початок навчання у школі для багатьох 6-річних дітей пов’язаний із значними навантаженнями, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь і навичок, визначених змістом програми. У зв’язку з цим у них часто виникають різноманітні утруднення.

Формуванню в молодших школярів пізнавальних процесів сприяє застосування в навчанні різноманітних пізнавальних завдань. Їх розв’язання поєднується з необхідністю подолання учнями пізнавальних утруднень, які “плануються” вчителем і за умови їх посильності для дітей мають позитивний вплив на розвиток їхньої мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, сприяють оволодінню стрижневими поняттями певної галузі знань, прийомами і методами навчально-пізнавальної діяльності.

Пізнавальний інтерес розглядається як джерело самостійного здобуття знань; він підвищує інтенсивність розумової роботи, мобілізує увагу, знімає втому та сприяє підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню (Архипов А.І., Бауман Д.Е., Беляєва Н.А., Бондаревський В.Б., Дайрі Н.Г., Морозов М.Ф., Морозова Н.Г. та ін.). [21], [22]

Розвитку пізнавальних інтересів учнів, як психолого-педагогічній проблемі, присвятили свої праці Алексюк А.М., Бабанський Ю.К., Бондаревський В.Б., Данилов М.А., Лернер І.Я., Махмутов М.І., Онищук В.А., Підкасистий П.І., Скаткін М.Н., Трайтак Д.І., Щукіна Г.І., Костюк Г.С., Крутецький В.А., Менчинська Н.А., Морозова Н.Г., Мясищев В.Н., Пономарьов А.Я., Рубінштейн С.Л., Ельконін Д.Б., Якобсон П.М., Голант Е.А., Короткова М.В., Вагін А.А. та інші педагоги та психологи. [21], [22]

Не викликає сумніву доцільність використання пізнавальних завдань для формування та діагностики пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку, це і зумовило вибір теми дослідження “Діагностика і формування пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі навчання».

Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці змісту, форм та методів розвитку та діагностики пізнавальних інтересів учнів молодших класів у процесі навчання, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов застосування вчителем пізнавальних завдань для діагностики та формування пізнавальних здатностей в процесі навчання дітей 6-11 річного віку.

Відповідно до мети сформульовані основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати філософську, педагогічну, психологічну, історичну та методичну літературу і виявити стан досліджуваної проблеми;

2. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність завдань для формування пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку;

3. Визначити критерії сформованості пізнавальних здібностей в молодших школярів;

4. Розробити методичні рекомендації для вчителів молодших класів щодо застосування завдань для формування пізнавальних здібностей у школярів.

Об'єкт дослідження – пізнавальні здібності дітей молодшого шкільного віку, навчально-виховний процес у середніх загальноосвітніх навчальних закладах України на уроках в молодших класах.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи розвитку та діагностики пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.

Методологічну основу дослідження становлять: педагогічні та психологічні концепції про діяльнісну, творчу сутність особистості, комплексний підхід до вивчення закономірностей та особливостей розвитку дитини, системний підхід до педагогічних процесів і явищ.

Теоретичний фундамент дослідження становлять положення і висновки, які стосуються: теорії діяльності, розвитку особистості, психічного розвитку дитини (Б. Ананьєв, Дж. Брунер, Л. Венгер, Л. Виготський, П. Гальперін, О.Запорожець, Г. Костюк, О.Леонтьєв, М. Піддяков, К. Платонов, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та ін.); питань формування та розвитку навчально-пізнавальної діяльності, активності та самостійності школярів (Л. Арістова, Н. Бібік, Л. Божович, Н. Гавриш, В. Давидов, М. Данилов, Д. Ельконін, Б. Єсипов, І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, М. Махмутов, В. Паламарчук, О. Савченко, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.). [22]

Відповідно до визначених завдань, використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури для порівняння, зіставлення, узагальнення одержаної інформації з метою визначення основних ідей і понять з досліджуваної проблеми.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи: пошуковий, основний або експериментальний, що містить констатувальну та формувальну частину, завершальний впродовж 2008 року.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Полянської ЗОШ Березнівського району, Рівненської області. Загалом дослідженням було охоплено 50 дітей молодшого шкільного віку.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження; застосуванням системи методів та прийомів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: визначено критерії діагностики сформованості пізнавального інтересу молодших школярів, розроблено систему пізнавальних завдань та визначено особливості застосування пізнавальних завдань з метою створення розвивального середовища для навчально-пізнавальної діяльності учнів молодших класів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Основні положення, результати та висновки курсового дослідження можуть використовуватися для організації навчального процесу в початковій школі, оновлення змісту лекційних і практичних занять з педагогічних дисциплін, написання дипломних і курсових робіт та організації педагогічної практики студентів ВНЗ III – IV рівнів акредитації та ін.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 35 найменувань.

Ціль програми

Формування пізнавальних здібностей в учнів початкової школи, можливість випробувати себе в наближеній до реальності ігрової ситуації. Формування цілісного знання, потреби у творчій діяльності, розвиток інтелектуальних і творчих можливостей дитини.

Основний метод

Метод проблемного навчання, що дозволяє шляхом створення проблемних ситуацій, за допомогою інформаційних питань і гнучкого їхнього обговорення підвищити зацікавленість учнів у тематиці занять. Так як кожне із занять має тематичне наповнення, пов'язане з розглядом певної професії, учні мають можливість розширити свої уявлення та знання про світ професій, а також досліджувати свої здатності стосовно до розглянутої професії.

Структура занять

1. Розминка (завдання, розраховані на перевірку кмітливості, швидкості реакції, готовності пам'яті).

2. Знайомство із професією, якій присвячений урок (колективне обговорення):

- що я знаю про цю професію;

- що повинні вміти люди, що займаються цією професією;

- які досліджувані предмети допомагають знайти цю професію;

- що нового я довідався про цю професію від батьків, знайомих, із книг і телепередач.

3. Виконання розвиваючих вправ відповідно до розглянутої здатності й професії.

4. Самостійна оцінка своїх здатностей (що не вийшло й чому).

Що стосується розвиваючих вправ, набір завдань визначається тією професією, з якої знайомляться учні на даному занятті. Наприклад, при розгляді професії «архітектор» приділяється увага розвитку здатностей, пов'язаних зі спостережливістю, просторово-образним, творчим мисленням. Професія «слідчий» вимагає розвитку здатностей, пов'язаних з концентрацією й розподілом уваги, зоровою й вербальною пам'яттю, умінням слухати, логічним мисленням. Для професії «водій» необхідний розвиток здатностей, пов'язаних з концентрацією, перемиканням і обсягом уваги, зоровою й моторною пам'яттю, просторово-образним мисленням і т.д. Вчитель сам визначає необхідний набір професій, які йому якнайкраще допоможуть розвинути певні здатності учнів.

ЗАНЯТТЯ № 1

Розминка

Завдання на увагу (рис. 2).

У квадраті в одній із клітин сидить муха. Вчитель говорить, як вона рухається, а учні повинні стежити очима за її пересуванням і наприкінці сказати, у якій клітині вона зупинилася.

Рис. 2

Дискусія

Для чого потрібно бути уважним у школі? (Висновок: щоб добре вчитися.) Для чого потрібно добре вчитися? (Висновок: щоб стати грамотною, освіченою людиною, щоб у майбутньому забезпечити собі можливість займатися цікавою, улюбленою справою.)

Робота в зошитах

Вчитель. Напишіть усе, що ви знаєте про професію своїх батьків, чим вони, на вашу думку, займаються на роботі.

По закінченні цього завдання бажаючі можуть зачитати те, що вони написали, і обговорити подібності й розходження в заняттях батьків.

Гра «Абетка професій»

Клас ділиться на три команди, і весь алфавіт розбивається відповідно на три частини. Команди повинні за 5 хвилин записати в себе в зошитах назви професій на всі букви алфавіту, що випали їм. Потім на запропоновану вчителем літеру спочатку називає професії команда, який ця буква випала. Якщо команда вичерпала свої можливості або не знає назву професії, то це право передається іншим командам. За кожну названу професію нараховується очко. Наприкінці гри підраховуються сумарні очки й оголошується переможець. Вчитель також може заробляти очки шляхом додавання назв професій на всі пропоновані ним літери алфавіту.

Домашнє завдання

Поговорити з батьками про їхні професії, докладніше довідатися про те, чим вони займаються на роботі.

ЗАНЯТТЯ № 2

Розминка «Зорова пам'ять»

Вчитель показує на окремих картках назви професій. Учні повинні запам'ятати не тільки слова, але і їхнє написання. Після пред'явлення всіх слів вони записують їх у зошитах. Потім вчитель знову показує слова, і учні звіряють написане зі зразком. Зразковий перелік професій: програміст, натураліст, еквілібрист, каскадер, режисер.

Далі йдуть колективні відповіді на питання: Як можна об'єднати всі ці слова? Хто знає, що означають ці професії? Вчитель пояснює значення тих професій, які ніхто не зміг описати.

Дискусія

Що нового ви довідалися про професії своїх батьків? У кого батьки мають однакову професію? Чиї батьки продовжують професію своїх батьків? У кого батьки міняли свою професію й що можете розповісти про кожну з них? Якщо мама — домогосподарка, то в чому складається її робота?

Робота в зошитах

Вчитель: Напишіть, ким ви хочете стати в майбутньому, що ви знаєте про цю професію й чому саме ця професія вам подобається. По закінченні завдання бажаючі можуть зачитати свої записи. Питання:
Хто хотів би мати таку ж професію? Чому вона вам подобається? Що може приваблювати в обраних професіях?

Гра «Професії в школі»

Клас ділиться на три команди. Одна називає професію, що має відношення до школи (учитель, психолог, завгосп, кухар, прибиральниця й т.д.). Наступна команда дає її опис і називає ще одну шкільну професію, щоб її описала третя команда, і так по колу. Якщо команда не може виконати завдання, то шанс одержують гравці наступної команди. Команди одержують по очку за кожну професію й за її опис.

Далі вчитель для кожної команди дає опис професії, представники якої зробили все, щоб школярі могли вчитися в цій школі (будівельники, малярі, електрики й т.п.). Учні повинні назвати цю професію. Завдання передається наступній команді в тому випадку, якщо ті, кому питання задане, не знають на нього відповіді або дають невірну відповідь. Очки нараховуються за кожну вірну відповідь.

Дискусія

Пропонується подумати: людей яких професій не вистачає в школі. Обґрунтувати свою думку.

Тема 2. Професія-Архітектор

ЗАНЯТТЯ № 3

Обговорення

Вчитель; Сьогодні ви випробуєте свої сили в одній дуже цікавій професії, яка називається «архітектор». Спробуйте її спочатку описати самостійно. Усні відповіді учнів, потім вчитель узагальнює їх.

Архітектори — фахівці, які створюють будинки і їхні комплекси, які утворюють середовище для життя людей: житлові, спортивні, театральні, паркові спорудження, вулиці, міста.

Які навчальні предмети необхідно знати майбутньому архітекторові?
Навіщо йому потрібна математика, українська мова, історія, географія?
Якими здатностями повинен володіти архітектор? Спочатку відповіді дають учні.

Обговорення результатів

Як називаються здатності, які перевірялися на даному занятті? Які завдання було легко виконувати? Які завдання викликали труднощів і чому?

Домашнє завдання

Довідатися докладніше про професію архітектора з різних джерел інформації (батьки, знайомі, книги, журнали, теле- і радіопередачі).

ЗАНЯТТЯ № 4

Рис. 5а Рис. 5б

Рис. 5с

Дискусія: Надати можливість учням розповісти, що нового вони довідалися про професію архітектора.

Питання: Хто знає прізвища знаменитих архітекторів? Які архітектурні спорудження в Києві, в Рівному вам подобаються найбільше? Чи знає їхнього автора? Постарайтеся довідатися, хто їх спроектував.

Робота в зошитах: Вчитель: На минулому занятті ви на собі перевірили три здатності, якими повинні володіти архітектори. Назвіть ці здатності. Четверту здатність ви випробували в процесі виконання розминки. Називається вона — окомір. Навіщо архітекторові потрібний гарний окомір? (Щоб грамотно й точно співвідносити розміри проектованих споруджень.) П'ята здатність стосується наявності логічних здатностей. Чому вони необхідні архітекторам?

Обговорення: Випробувати свої логічні здатності пропонується шляхом створення проекту будинку, де необхідно спочатку проаналізувати пропоновані умови, а потім намалювати й сам будинок. Будинок повинен задовольняти наступні вимоги:

1. Зовні він повинен здаватися одноповерховим, а насправді бути триповерховим.

2. Обов'язково повинен бути балкон, але не на першому поверсі.

3. Весь перший поверх повинен займати гараж.

Обговорення намальованих варіантів проекту.

Гра: Клас ділиться на три команди, кожна з команд одержує завдання на розробку проекту будинку. Колективний проект кожної команди потім обговорюється іншими командами на відповідність необхідним умовам. На обговорення виносяться інші варіанти, які також задовольняють задані умови.

Потім пропонуються наступні завдання

1. Велетень і хлопчик-мізинчик вирішили жити в одному будинку. Яким він повинен бути, щоб їм обом було в ньому зручно?

2. Подружилися Чиполліно й Буратіно й вирішили вибудувати для себе будинок. Але в приміщенні від хлопчика-цибулини в Буратіно постійно сльозилися очі. Чиполліно ж увесь час натикався на гострий ніс свого дерев'яного друга. Яким повинен бути їхній будинок, щоб вони могли спілкуватися один з одним і при цьому не відчувати незручностей?

3. Снігурка й Вогнечок також вирішили оселитися в одному будинку. Яким він повинен бути, щоб ані та, ані інший не постраждали при спільному проживанні?

Обговорення результатів: Як називаються здатності, які перевірялися на даному занятті? Які завдання було легко виконувати? Які завдання викликали труднощі і чому?

Тема 3. Професія-Слідчий

ЗАНЯТТЯ № 5

Розминка «Зорова пам'ять»

Пропонується за один хвилину запам'ятати дев'ять показаних на плакаті фігур (рис. 6). Потім необхідно замалювати їх у зошиті. Після цього фігури знову показуються, і учні звіряють їх зі своїми.

Рис. 6

Яку здатність ви тренували під час розминки? Ця здатність має відношення до наступної теми нашого заняття.

Дискусія: Вчитель. Сьогодні ви познайомитесь із ще одною дуже цікавою професією, що називається «слідчий». Спробуйте спочатку описати її самостійно. (Усні відповіді учнів вчитель узагальнює у вигляді короткого опису.) Слідчий — людина, що здійснює збір і перевірку доказів при розслідуванні злочинів.

Які навчальні предмети необхідно знати майбутньому слідчому? Чи потрібні йому математика, українська мова, історія, географія? Якими здатностями повинен володіти слідчий? (Спочатку дають відповіді учні.)
Для слідчого дуже важливо мати високий рівень розвитку уваги, гарну зорову пам'ять, логічне мислення, уміння слухати й запам'ятовувати.

Робота з підсобним матеріалом і в зошитах: Для перевірки цих здатностей учням надається можливість «розслідувати» кілька справ. Вони одержують по папці із зображеннями п'яти злочинів. Вчитель зараховує склад кожних злочинів і завдання, яких необхідно виконати «слідчому».

СПРАВА № 1 (рис. 7). У будинку відбулася крадіжка. Необхідно скласти опис украденого. (Порівняння двох картинок і знаходження відсутніх предметів.)

Рис. 7

СПРАВА № 2 (рис. 8). Поліцейський застав грабіжника на місці злочину, коли той, намагаючись розкрити сейф, підірвав його. Необхідно відшукати осколок сейфа, тому що він є доказом, що доводить злочин. (Необхідно співвіднести всі осколки з формою отвору в сейфі.)

Рис. 8

СПРАВА № 3 (рис. 9). (Зачитується один раз.) Після скоєного пограбування слідство зайшло у глухий кут: занадто багато підозрюваних. Свідків троє. Один з них зміг пригадати тільки, що в злочинця була лисина, другий помітив, що він був вусатий, а третій — що в нього на обличчі був пластир. Мабуть, цього досить, щоб визначити винного. (Знаходження фотографії по прикметах).

Рис. 9

СПРАВА № 4 (рис. 10). Один раз інспектор був терміново викликаний на аеродром, розташований недалеко від Києва. З випадково почутих телефонних розмов поліції стало відомо, що рейс літака, що відправляється на Аляску, закінчиться катастрофою. Один з пасажирів збирається підірвати літак. Інспектор, прибувши на аеродром, прийнявся уважно спостерігати за пасажирами, що направляються до трапа з автобуса, що під'їхав. Після швидкого перегляду документів інспектор затримав одного з них. На кого могла впасти підозра? (Необхідно не тільки вказати злочинця, але й пояснити свій вибір.)

Рис. 10

Якими здатностями повинен був володіти слідчий при розслідуванні цих чотирьох справ? Які справи, на ваш погляд, були легкими, а які викликали складнощі й чому?

Домашнє завдання

Довідатися докладніше про професію слідчого з інших джерел інформації (батьки, знайомі, книги, журнали, теле- і радіопередачі).

Висновки

Пізнавальні здібності та пізнавальний інтерес являє собою важливий фактор навчання й у той же час є життєво-необхідним чинником становлення особистості.

Проблема розвитку пізнавальних здібностей не є новою і широко розглянута у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, де визначено суть здібностей, природу пізнавального інтересу, його структуру, шляхи формування та етапи розвитку пізнавальних здібностей, залежність від вікових особливостей.

Пізнавальний інтерес як мотив навчання та стійка риса особистості є яскравим показником розумового розвитку особистості. Пізнавальні здібності учнів як особистісне утворення є достатньо точним показником ефекту введення в процес навчання всіх компонентів (категорій, понять, підходів) дидактики як певної системи, що скеровує практику навчального процесу. За допомогою пізнавальних здібностей чіткіше виявляється внутрішня сторона навчального процесу (методи навчання, урок, інші форми організації навчальної діяльності), ефект взаємозумовлених діяльностей учителя та учня, ефект освітньої, розвиваючої та виховної функції навчання. Пізнавальні здібності, як особистісне утворення є тією зв'язковою ланкою між навчанням і вихованням учнів, котре входить і в спрямованість особистості, і в міжособистісні відносини, і в формування поглядів і переконань учнів.

Пізнавальні здібності сприяють загальній спрямованості діяльності школяра і можуть відігравати значну роль у структурі його особистості. Вплив пізнавального інтересу на формування особистості забезпечується рядом умов:- рівнем розвитку інтересу (його силою, глибиною, стійкістю);- характером (багатобічними, широкими інтересами, локальними-стрижневими або багатобічними інтересами з виділенням стрижневого);- місцем пізнавального інтересу серед інших мотивів і їх взаємодією;- своєрідністю інтересу в пізнавальному процесі (теоретичною спрямованістю або прагненням до використання знань прикладного характеру);- зв'язком з життєвими планами й перспективами.Зазначені умови забезпечують силу й глибину впливу пізнавальних здібностей та пізнавального інтересу на особистість школяра. Уже в молодших класах формується інтерес до навчальних предметів, виявляються схильності до різних областей знання, видам праці, розвиваються моральні й пізнавальні прагнення. Однак цей процес відбувається не автоматично, він пов'язаний з активізацією пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, розвитком самостійності школярів.

Пізнавальні здібності дітей молодшого шкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей, та які доцільно розглядати системно, як синтетичний прояв рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), пізнавальної активності, зацікавленості та загальної научуваності дитини (поведінково-результативний компонент). Розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку як специфічно-інтегрованого типу загальних здібностей базується на застосуванні різних форм сучасних ігрових технологій (в тому числі комп’ютерних) та ігрових психотехнік (розвивально-дидактичних, рухових, релаксаційних), що дозволяє системно оптимізувати базові компоненти пізнавальних здібностей у їх поєднанні, серед яких провідним визначається творчий компонент.

Передумовами розвитку пізнавальних здібностей дітей є базові психологічні особливості молодшого шкільного: активізація пізнавальних інтересів дитини, інтерес дитини до навчання, швидке й гнучке реагування на безпосередні враження, пізнавальна активність, підвищена схильність до засвоєння й впровадження знань, гострота та рухливість сприйняття, гнучкість і швидкість мисленнєвих процесів тощо.

У ході дослідження визначено й узагальнено критерії оцінювання рівня розвитку пізнавальних здібностей у дітей молодшого шкільного віку: результативний (реальні результати як продукти – досягнення у пізнавальної діяльності); змістовний (комплекс операційних механізмів, які визначають цілі здійснення вирішення завдань); процесуальний (характеристики вирішення завдань за такими показниками як темп, інтенсивність, термін досягнення результату тощо); інтегрований (спосіб досягнення оптимального результату за допомогою комплексу “домінантних показників” пізнавальних здібностей).

Також, було виділено психологічні показники пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку: творчий компонент – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми; інтелектуальний компонент – фіксування і зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне), відтворення смислових одиниць у певній послідовності, здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об’єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об’єкта, що сприймається за допомогою довільної уваги; поведінково-результативний компонент – відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти прийняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.

Ефективним щодо розвитку пізнавальних здібностей у дітей молодшого шкільного віку є застосування різноманітних за змістом, спрямованістю (комп’ютерні, дидактичні, змагальні, імітаційні, релаксаційні, рольові) і засобами (зі знаряддям, без знаряддя) ігрових психотехнік, які орієнтовані, перш за все, на розвиток “домінантних показників” пізнавальних здібностей, які у кожної дитини мають різну специфіку. Завдяки цьому оптимізується весь процес розвитку пізнавальних здібностей дитини, виробляється найважливіший для наступного кроку розвитку дитини індивідуальний “почерк”, що проявляється в першу чергу в індивідуально-успішному вирішенні дитиною пізнавальних завдань, гармонійності розвитку різних компонентів пізнавальних здібностей.

Список використаної літератури:

1. 600 задач на сообразительность / Сост. Н.Л. Вадченко. — Донецк: ИКФ «Сталкер», 1995;

2. Афанасьев С.П., Коморин С.В. Триста творческих конкурсов. — М., 1997;

3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання – К., 1997;

4. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994;

5. Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников. — М.: Просвещение, 1977;

6. Винокурова Н.К. Магия интеллекта, или Книга о том, когда дети бывают умнее, быстрее, смышленее взрослых. — М.: Эйдос, 1994;

7. Воронина Т.П. 100 головоломок, игр, занимательных задач, викторин. Для начальной школы. — М.: Аквариум, 2001;

8. Галузинський В.М. Педагогіка. - Київ: Вища школа, 1995;

9. Голуб Н.М. Застосування пізнавальних завдань випереджаючого характеру в процесі навчання 6-річних дітей: Науково-методичні матеріали для студентів педагогічних навчальних закладів.– Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2005.– Частина 2. – 23 с.;

10. Голуб Н.М. Реалізація евристичної функції пізнавальних завдань випереджаючого характеру в роботі з 6-річними учнями // Гуманізація навчально-виховного процесу.– Наук.-метод. зб. – Вип. XXII. – Слов’янськ: СДПУ, 2004. – С.242– 246;

11. Голуб Н.М. Підготовка вчителя до роботи з 6-річними дітьми // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету. – № 2 (Педагогічні науки). –Бердянськ: БДПУ, 2003. – С.79– 85;

12. Голуб Н.М. Умови формування стійких пізнавальних інтересів у дітей 6-річного віку // Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. – Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, ХНУ ім.В.Н.Каразіна 2003. – С.186–187;

13. Голуб Н.М. Щоб учитися було цікаво // Палітра педагога. – 1999. – № 2. – С.17–19;

14. Кобаль В.І. Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів учнів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Київський національний лінгвістичний університет, збірник наукових праць. Випуск 24. — К., 2003. - С.20-24;

15. Кобаль В.І. Проблеми формування пізнавальних інтересів у навчальній діяльності школярів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 6. — К., 1998. — С.56-58;

16. Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников. — М.: Педагогика, 1985;

17. Коноваленко С.В. Развитие познавательной деятельности у детей от 6 до 9 лет. — М.: Гном-Пресс, 1998;

18. Лихачов Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учебное пособие для студентов пед. учебн. заведений и слушателей ИПК и ФПК. — М.: Юрайт, 1999;

19. Лопатина А.А., Скребцова М.В. Секреты мастерства. 62 урока о профессиях и мастерах. — М.: Книжный Дом Локус, 2002;

20. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. — М.: Просвещение, 1993;

21. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. — М.: Знание, серия Педагогика и психология, 1999;

22. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений /В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. — 3-е изд. — М.: Школа — Пресс, 2000;

23. Пов’якель Н.І., Улькіна Т.В. Ігрові психотехнології в системі підготовки спеціалістів початкової освіти до психологічної роботи з пізнавальними здібностями дітей // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. – Збірник статей. – Частина 1. – Випуск 3. – К.: Педагогічна преса, 2001. – С. 201– 207;

24. Приходько МЛ. Педагогіка вищої школи: курс лекцій для магістрів. — Запоріжжя: ЗДУ, 2001. — 96 с.;

25. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. — К., 1997;

26. Симановский А.Э. Развитие творческого мышления детей. — Ярославль: Гринго, 1996;

27. Сухомлинский В.А.Серце віддане дітям. — Вибрані твори в 5 томах. —Т. 3-К.: Рад. шк, 1977;

28. Тихомирова Л.Ф. Логика. Дети 7–10 лет. — Ярославль: Академия развития, 2001;

29. Улькіна Т.В. До проблеми дослідження проявів і психологічного змісту пізнавальних здібностей у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – Випуск 11. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. – С. 242 – 247;

30. Улькіна Т.В. Особливості змісту пізнавальних здібностей. Рання психодіагностика та психологічна підтримка обдарованих дітей з особливими потребами // Актуальні проблеми виховання та навчання студентів з особливими потребами. Збірник наукових праць – К.: Університет “Україна”, 2002. – Випуск 1. – С. 173 –179;

31. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. — М.: Просвещение, 1999;

32. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. — М., 1991;

33. Щукина Г.И. Познавательный интерес в учебной деятельности школьника. — М., 1975;

34. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. — М.: Педагогика, 1998;

35. Энциклопедия «Я познаю мир. Наука». — М.: Астрель, 2002.