Державний департамент релігій Міністерства юстиції України оприлюднив таблиці релігійної мережі за 2009 рік. Вони фіксують її зростання на 857 одиниць релігійних організацій. Зокрема, станом на січень 2007 р. офіційно зафіксовано 33063 організації.

За словами президента Української асоціації релігієзнавців (УАР), професора, доктора філософських наук Анатолія Колодного, ми все ж не можемо сказати точно, скільки різних релігійних течій, церков і спільнот входить до цього числа, бо ось уже втретє поспіль згаданий державний орган використав так званий оптовий підхід оприлюднення релігійної статистики низки менших конфесій. Скажімо, подано узагальнено “інші” православні (78 громад), лютеранські (18), євангельсько-баптистські (259), християн євангельської віри (392), харизматичні (441), орієнталістські (51), іудейські (22), язичницькі (62) спільноти. Ось чому й “зникли” з української релігійної карти-2006 назаряни і методисти, Сахаджа-Йога й Армія Спасіння, Собор рідновірів і месіанський іудаїзм, незалежні баптисти та п’ятидесятники, Нове покоління та Церква Божа Закарпаття, хоча кількість громад кожної з течій у минулій статистиці становила понад десяток, а то й декілька кожної з них [5, 113].

У такий же спосіб “вибули” з релігійного поля України англікани, молокани, сведенборгці, громади Шрі Чінмоя та Сант Мат, навіть деякі православні церкви й інші релігійні організації. А ще не всі “зафіксовані” релігійні організації мають державну реєстрацію в Україні. Нарешті, до даних, які подано нижче, включено не тільки зареєстровані державними органами (тобто зі статусом юридичної установи), а й незареєстровані, але офіційно засвідчені як такі, що діють (1836). Отже, названа на початку матеріалу цифра 33063 включає 31749 релігійних громад (29423 священнослужителі, серед яких – 782 іноземці), 406 монастирів (6801 насельник), 185 духовних закладів (20881 слухач), 326 місій, 80 братств. 2006 р. в Україні діяли 12774 недільні школи, виходило 380 назв релігійної періодики.

Як і в попередні роки, найбільшою складовою релігійного життя України залишається православ’я. На початок січня 2010-го налічували 16581 релігійну організацію (50,1% від загальної їх кількості). Але такий факт, на думку професора Анатолія Колодного, аж ніяк не означає, що Україна є православною державою. Радше слід вважати країною з домінуванням вірних православної конфесії. За його ж даними, під час різних соціологічних досліджень вірними православної орієнтації себе називають лише 36-48% респондентів.

Домінуючою в православ’ї України є Українська Православна Церква (УПЦ). Вона має 36 єпархій, у яких діють 10972 громади віруючих (9327 священиків). Церква налічує 167 монастирів (4399 ченців і черниць), 17 духовних навчальних закладів (3527 слухачів, до речі, 2005 р. їх було 4454 (!), 105 періодичних видань, 4133 недільні школи та 37 братств. Центральний осідок Церкви розміщено в Києво-Печерській лаврі. Предстоятелем УПЦ є Його Святість митрополит Київський і всієї України Володимир (Віталій Сабодан) [9, 96].

Українська Православна Церква Київського патріархату (УПЦ КП) налічує 31 єпархію, 4007 релігійних організацій (2867 священнослужителів). Вона має 43 монастирі (191 насельник), 16 духовних навчальних закладів (1162 слухачі), 26 місій і 8 братств,35 періодичних видань і 1274 недільні школи. Кафедральним собором УПЦ КП є Свято-Володимирський храм у Києві. УПЦ КП очолює Його Святість патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (Михайло Денисенко).

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) має 1190 релігійних організацій (67% яких знаходиться в Галичині). Предстоятель УАПЦ – Його Блаженство митрополит Київський і всієї України Мефодій (Валерій Кудряков). Церковну службу в УАПЦ здійснює 671 священик. Церква також має 7 місій, 6 монастирів (11 ченців), 301 недільну школу та 7 періодичних видань. Кафедральним собором УАПЦ є Свято-Андріївська церква в Києві.

Окрім названих, на початку 2010 р. діяла ще низка інших православних спільнот. Так, Російська Вільна (закордонна) Православна Церква мала 33 громади, Старообрядницька Церква Білокриницької згоди – 62, Руська Православна Старообрядницька Церква Безпопівської згоди – 12, Російська Істинно-Православна Церква – 32, Церква Матері Божої Преображенної – 15. Усі вони не мають в Україні своїх духовних навчальних закладів, періодичних видань, братств, відчувають гострий дефіцит священнослужителів.

Вельми активно відроджується Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ). Зокрема, за кількістю релігійних організацій (3628) вона посідає третє місце в Україні. Церковну службу УГКЦ здійснює близько 2,2 тис. священиків. Очолює УГКЦ Його Блаженство Києво-Галицький митрополит Любомир Кардинал Гузар. Церква має 97 монастирів (1235 насельників), 15 місій, 2 братства, 15 навчальних закладів (1587 слухачів), 1224 недільні школи, видає 27 газет і журналів. У Києві завершують споруджувати кафедральний собор УГКЦ – храм Воскресіння Господнього [7, 217].

Доволі динамічно розвивається Римсько-Католицька Церква (РКЦ) в Україні. Нині діють 883 громади (527 священнослужителів, серед яких 267 – іноземці), 8 духовних навчальних закладів (671 слухач), 88 монастирів (695 насельників), 551 недільна школа. РКЦ в Україні має також 14 періодичних видань. Очолює РКЦ в Україні Його Еміненція митрополит Львівський, архієпископ Мар’ян кардинал Яворський. Кафедральний собор РКЦ в Україні розташовано у Львові (костел Успіння Пресвятої Діви Марії).

Потужно розвивається протестантизм. Нині в його середовище входить 7721 релігійна організація, серед них: Євангельські християни баптисти (ЄХБ) – 3264, Християни віри євангельської (ХВЄ) – 2328, свідки Єгови – 1015, Адвентисти сьомого дня (АСД) – 1045, громади Реформатської Церкви (діють лише в Закарпатті) – 118, лютеранські церкви – німецька, українська, інші об’єднання – відповідно мають 40, 42, 19 громад, нарешті, пресвітеріани – 68. Усі протестантські церкви, релігійні організації мають необхідні управлінські структури, 83 духовні навчальні заклади (близько 20 тис. слухачів), 3830 недільних шкіл, 193 місії, видають 83 журнали і газети, опанували ефір українського радіо, виходять на телебачення.

Мусульманських громад в Україні на початку січня 2007 р. було вже 1101 (2005-го – 472), їх розподілено між чотирма управліннями. Останнє, до речі, утворено 23 грудня 2006 р. на конференції в Києві. Серед ініціаторів виникнення нової мусульманської інституції – Управління незалежних мусульманських громад України Київського муфтіяту – були й вірні татарської мусульманської громади Львова. Найбільша кількість громад у Духовного управління мусульман Криму – 945. В Україні діють 7 духовних навчальних закладів мусульман (260 слухачів), видають 7 газет, працює 115 п’ятницьких шкіл.

Іудаїзм в Україні представлено 7 течіями, що разом налічують 258 громад. Працюють 7 іудейських навчальних закладів, виходить 28 періодичних видань.

Поступово набувають поширення в Україні новітні релігійні течії та напрямки. Серед них помітними є насамперед громади різних харизматичних напрямків (1583), що функціонують переважно в східних і південних областях України.

Діють також Новоапостольська Церква (58 громад), Церква Ісуса Христа святих останніх днів – мормонів (47), Церква Христа (110), течії Товариства свідомості Крішни (35) та буддисти (53). Нарешті, працюють 100 різних рідновірівських напрямів, зокрема 48 – Рідної української національної віри (РУНВіри).

Серед релігійних спільнот України маємо назвати також Вірменську Апостольську Церкву (ВАЦ), яка має нині 22 громади. Осідок Української єпархії ВАЦ на чолі з архієпископом Григорісом Буніатяном розташований у Львові (храм Успіння Пресвятої Богородиці). Тільки в нашому місті зареєстровано громаду Вірмено-Католицької Церкви (ВКЦ), що складалася з 10 осіб – мінімум, необхідний для реєстрації в органах державної влади. Надалі громада жодних заходів не проводила, а відтак її діяльності не виявлено. Караїмів в Україні представляють 13 громад.

За даними професора Анатолія Колодного, 2006 р. релігійна мережа УПЦ КП збільшилася на 170 одиниць, УПЦ – на 220, а ось УАПЦ зменшилася на 11 громад. На 42 організації зросла мережа греко-католиків, на 20 – римо-католиків. Загалом вітчизняні вчені-релігієзнавці зауважують насичення парафіями УГКЦ і РКЦ в Україні Західного регіону нашої держави. Нині керівництво, духовенство та вірні християни-католики східної та західної традицій успішно освоюють східні та південні терени. Натомість ідеться про дещо уповільнене зростання мережі протестантських громад (збільшення 2006 р. – на 204, а 2005 р. – майже на 400. Щоправда, тут помітний приріст мали баптисти (72 організації) та свідки Єгови (27). Більшає громад мусульман у Криму (було 925, стала 951). З нових релігійних течій успішно поширюються харизмати, зокрема Церква Повного Євангелія (було 525 організацій, стали 583), а неоязичники й орієнталісти стабілізувалися у своєму рості [9, 48].

Минулий рік супроводжували розширення мережі духовних навчальних закладів, видавничої діяльності церков і релігійних організацій, завершення будівництва нових храмових споруд і будинків молитви. Водночас помітно скоротилося покликання до чернецтва. Відносинам між конфесіями та церквами торік була властива толерантність, хоча подекуди траплялися протистояння між православними різних церков, між православними та греко-католиками через володіння храмами. Дещо напруженим було релігійне життя в Криму, зокрема в стосунках між православними та кримськотатарськими мусульманами, останніх – із вахабітами, близько 40 громад котрих уже є в Автономній Республіці Крим (АРК). Варто зазначити, що із 2,6 млн. паломників, які 2006 р. здійснили традиційний хадж до Мекки, лише близько 30 були з України. Та й вони прибули сюди приватно, оскільки не маємо відповідної угоди із Саудівською Аравією.

Президент України Віктор Ющенко актуалізував проблему розбудови Помісної Православної Церкви України. На жаль, маючи суттєву питому вагу в релігійному середовищі України, українське православ’я стало предметом безплідних дискусій між Москвою та Константинополем, певною мірою слугує причиною загострення відносин між цими впливовими релігійними центрами за лідерство в православному світі. Звичайно, все це сприяє продукуванню суперечностей не тільки між православними в Україні, а й негативно позначається на міжнародному авторитеті українського православ’я загалом. Міжправославне церковне порозуміння перебуває на міждоріжжі.

Учені-релігієзнавці України зауважують, що останніми роками стало значно важче відстежувати конфесійні трансформації, зокрема в середовищі неорелігій. Причина – надто узагальнена статистика релігійних структур із боку відповідних державних інституцій. Нарешті, наприкінці 2006 р. ліквідували Державний департамент у справах релігій Міністерства юстиції України й утворили Державний комітет України у справах національностей і релігій (голова – Георгій Попов). Не вирішеними для Церков залишаються питання реституції, одержання земельних ділянок, зменшення високих податків. Певні парламентські кола все частіше прагнуть дещо політизувати релігійне життя країни. На жаль, таку ситуацію підтримують деякі релігійні структури. Директор Релігійної Інформації і Свободи України (РІСУ) Тарас Антошевський справедливо вважає, що поширювачами релігійної нетолерантності нерідко є українські та російські мас-медіа (це, на жаль, стосується й органу Верховної Рада України газети “Голос України”). Натомість маємо лише декілька прикладів, коли порушників релігійної свободи покарали в судовому порядку. Отже, час навчитися толерувати людей з іншими поглядами, в т. ч. pелігійними [12, 210].