Пропускна спроможність башти визначається по залежності:
Q р — розрахункова витрата, м3/с
m — коеф. витрати, що вибирається в межах 0,38...0,40. m = 0,40;
l — довжина водозливного фронту, м
, 
↓ФПР - ↓НПР
0,7м; при vo <0,5 м/с швидкість не враховується : vo =0.
Ho= 
0,7м.
З даної формули визначаємо l:
м
Приймаємо овальну форму окреслення башти з розмірами: довжина – 7м, радіус - 3 м.
Водовідвідні труби
Водовідвідні труби приймаємо круглого поперечного перерізу, пропускна здатність яких визначається за формулою:
де n- кількість труб з площею поперечного перерізу 
;
- різниця рівнів води усередині башти і нижньому б’єфі споруди, яка визначається за формулою:
zтр = ↓РВБ - ↓РНБ = 425,42 – 418,60 = 6,82 м,
↓РВБ = ↓НПР – 0,35 = 425,77 - 0,35 = 425,42 м
- коефіцієнт витрати, приймаємо μ = 0,6.
м2
Ширина вихідного фронту труб:
м
де 
= 0,5м – відстань між трубами;
= 0,12м – товщина стінки труби.
Водобійний колодязь
Колодязь виконується у вигляді розтрубу, що розширюється в плані від ширини вихідного фронту труб b тр до ширини каналу вк.
Рис. 5.2. Схема до розрахунку водобійного колодязя
Глибина води на виході з труби
h1= 
м
h1— перша спряжена глибина.
Визначаємо радіус r1, який відповідає першій спряженій глибині:
,
де 
– кут розширення стінок колодязя в плані, 
= 25о
м
Визначаємо ступінь бурхливості потоку (число Фруда): 
м ; 
Оскільки число Фруда 
>1, тобто потік знаходиться в бурхливому стані, тому потрібно запроєктувати водобійний колодязь. Для визначення розмірів водобійного колодязя визначаємо довжину стрибка:
Тоді,
де 
м
Довжина водобійного колодязя
, 
= 5,42 м
Приймаємо 
м.
Радіус, який відповідає другій спряженій глибині:
м
Значення другої спряженої глибини 
визначається шляхом підбору за залежністю:
Знайдемо значення лівої частини при h1=1,21 м. Приймаємо h2=0,66м.
Визначаємо значення глибини водобійного колодязя:
м
Приймаємо конструктивно 
м. Визначаємо довжину рисберми:
м.
5.3. Відвідний канал
Рис.5. 3 . Поперечний переріз відвідного каналу
Відвідний канал спряжує кінцеву частину споруди і відвідне русло річки. Глибина води в каналі h приймається такою, як і глибина води в річці при пропусканні Qp.
Для розрахунку ширини каналу по дну використаємо формулу:
m- коефіцієнт укосів канала.
- допустима нерозмивна швидкість, = 0,5 м/с; m = 1,25.
Так як в цьому випадку ширина каналу дуже значна, то дно і укоси каналу закріплюємо бетонними плитами. При цьому допустима швидкість 
м/с.
м
Приймаємо ширину відвідного каналу bk= 7м.
Список використаної літератури
1.Волков И.М., Кононенко П.Ф., Фединчик И.К. Гидротехнические сооружения. М.: “Колос”, 1968.
2.Замарин Е.А., Фадеев В.В. Гидротехнические сооружения. М.: “Колос”, 1965.
3.Кириенко И.И., Химерик Ю.А. Гидротехнические сооружения. Проектирование и расчет. К.: “Вища школа”, 1987.
4.Розанов Н.П. и др. Гидротехнические сооружения.. М.: Стройиздат. 1978.
5.Чугаев Р.Р. Гидротехнические сооружения. Глухие плотины. М.: Высшая школа. 1975.
6.Справочник по гидравлике. Под ред. Большакова В.А.К.:“Вища школа”. 1977.
7. Справочник по гидравлическим расчетам. Под ред. Киселева П.Г. М.: Энергия. 1975.
8.Перечень единиц физических величин, подлежащих применению в строительстве. М.: Стройиздат. 1987.
9.Руководство по определению нагрузок и воздействий на ГТС II 58 - 76. Л.: ВНИИГ. Энергия. 1977.
10.Строительные нормы и правила. Определение расчетных гидрологических характеристик. СНиП 2.01.14-83. М.: 1984.
11.Строительные нормы и правила. ГТС. Основные положения проектирования. СНиП 2.06.01-86. М.: Госстрой СССР. 1989.
12. СНиП. Нагрузки и воздействия на ГТС. СНиП 2.06.04-82. М.: Госстрой СССР. 1989.
13. Строительные нормы и правила. Плотины из грунтовых материалов. СНиП 2.06.05-84. М.: Госстрой СССР. 1985.
14.СНиП 2.06.03-86. Мелиоративные системы и сооружения. М.: Стройиздат. 1987.
15. СНиП 2.06.02-85. Автомобильные дороги. М.: Стройиздат. 1986.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 214.
