Зміст
Вступ. 2
1. визначення площі теплопередаючих поверхонь. 4
2. Визначення наведеного коефіцієнта теплопередачі кузова вагона. 1
2.1 Значення коефіцієнта теплопередачі для підлоги вагона. 2
2.2 Визначення коефіцієнта теплопередачі для даху вагона. 3
2.3 Визначення коефіцієнта теплопередачі для бокової стіни. 4
3. визначення теплонадходжень до приміщення, що охолоджується. 1
4. Визначення необхідної холодопродуктивності холодильної машини. 7
5. Опис прийнятої системи охолодження. 11
6. Побудова холодильного циклу в діаграмі Lg р-і 13
7. Вибір компресора та визначення енергетичних коефіцієнтів. 16
8. розрахунок трубопроводів. 21
9. Розрахунок конденсатора та випаровувача-повітроохолоджувача. 22
10. Заправка холодильної установки маслом. 24
11. Техніко-економічне обгрунтування прийнятих рішень. 25
12. Основні вимоги охорони праці при експлуатації прийнятої системи охолодження 26
Література. 27
Вступ
Типовим напрямком в роботі залізничного холодотранспорту є підвищення якості перевезення швидкопсувних вантажів, продуктивність праці, зменшення поточних матеріалів на одиницю перевезеного вантажу, більш повне використання засобів.
Довше зберігання корисних та інших споживчих властивостей продуктів досягається з використанням науково-розроблених і практично перевірених режимів їх підготовки до перевезень, перевезення та зберігання. Важливе значення з режимних параметрів має температура, але найкращі результати можливо досягнути лише при підтримці потрібної вологості повітря, вибору умов його кондиціювання, дотриманні санітарно-гігієнічних норм, використанні додаткових засобів для підвищення стійкості продуктів. Важливою умовою зберігання вантажу – прийняття до перевезення високоякісних. Вірно оброблених, чистих продуктів в потрібній тарі та упаковці.
Для перевезення більш цілих швидкопсувних вантажів призначений автономний рефрижераторний вагон зі службовим відділом. Цей вагон забезпечує зберігання вантажу при температурі у вантажному приміщенні від +140С до -200С та температурі зовнішнього повітря від +400С до +500С.
Охолодження вантажного приміщення відбувається двома компресійними холодильними установками, розміщених з двох обох торцевих сторін в машинному відділенні вагона. Охолодження через випарування повітря нагнітається вентиляторами в простір між дахом вагона та стелею, через щілини в ній потрапляє до вантажного приміщення і охолоджує вантаж, потім з-під решіток на підлозі знову відсмоктується вентиляторами.
Аналогічно повітря циркулює і при опалені вагона. Але при цьому замість холодильної установки вмикаються електропечі.
Для вентиляції вантажного приміщення передбачається забір свіжого повітря вентиляторами через отвір у торцевих стінах. Перероблене повітря відводиться через дефлектори на даху вагона. Для видалення води, яка утворюється при відтаюванні з поверхні випарника, конденсату і залишків води при промивці вагона в підлозі вантажного приміщення розташовані зливні отвори.
Робота дизель генераторних апаратів холодильних і опалювальних установок автоматизована. Режим роботи можна регулювати також вручну.
Контроль за температурою у вантажному приміщенні здійснюється за приборами, які знаходяться в машинному відділенні, а також термостанцією зовні вагона.
Розрахунок трубопроводів
Трубопроводи для холодильних установок підбирають по внутрішньому діаметру, який визначається за формулою
(8.1)
де Мха - кількість холодоагенту, що прямує по трубопроводу, кг/год;
n - питомий обсяг холодоагенту, м3/г;
v - швидкість руху циркулюючого холодильного агенту, її приймають для хладону:
Напірний трубопровід:
По довіднику [ 8] вибираємо такі трубопроводи відповідно:
Труба МЗПТ 13 
2 ГОСТ 617-72
Труба МЗПТ 30 
2 ГОСТ 617-72
Труба МЗПТ 54 2 ГОСТ 617-72
Література
1. Демьянков Н.В. Холодильные машины и установки. – М.:Транспорт,1969.
2. Осадчук Г.И., Фарафонов Е.С. Холодильное оборудование вагонов и кондиционирование воздуха. – М.:Транспорт,1969.
3. Демьянков Н.В., Маталософ С.Ф. Хладотранспорт. – М.: Транспорт, 1976.
4. Организация и технология ремонта рефрижераторных вагонов - М.: Транспорт, 1973.
5. Розенфельд Л.М., Ткачёв А.Г. Примеры и расчёты холодильных машин и аппаратов. – М.:Транспорт,1960.
6. Кржимовский В. Е. Рефрижераторные секции отечественной постройки.- М.: Транспорт, 1983.
7. Алексюткин Б. А., Устич П. А. Холодильное оборудование и кондиционирование воздуха: Методические указания для курсового и дипломного проектирования. – М.: МИИТ, 1991.
8. Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя - М.: Машиностроение, 1973.
Зміст
Вступ. 2
1. визначення площі теплопередаючих поверхонь. 4
2. Визначення наведеного коефіцієнта теплопередачі кузова вагона. 1
2.1 Значення коефіцієнта теплопередачі для підлоги вагона. 2
2.2 Визначення коефіцієнта теплопередачі для даху вагона. 3
2.3 Визначення коефіцієнта теплопередачі для бокової стіни. 4
3. визначення теплонадходжень до приміщення, що охолоджується. 1
4. Визначення необхідної холодопродуктивності холодильної машини. 7
5. Опис прийнятої системи охолодження. 11
6. Побудова холодильного циклу в діаграмі Lg р-і 13
7. Вибір компресора та визначення енергетичних коефіцієнтів. 16
8. розрахунок трубопроводів. 21
9. Розрахунок конденсатора та випаровувача-повітроохолоджувача. 22
10. Заправка холодильної установки маслом. 24
11. Техніко-економічне обгрунтування прийнятих рішень. 25
12. Основні вимоги охорони праці при експлуатації прийнятої системи охолодження 26
Література. 27
Вступ
Типовим напрямком в роботі залізничного холодотранспорту є підвищення якості перевезення швидкопсувних вантажів, продуктивність праці, зменшення поточних матеріалів на одиницю перевезеного вантажу, більш повне використання засобів.
Довше зберігання корисних та інших споживчих властивостей продуктів досягається з використанням науково-розроблених і практично перевірених режимів їх підготовки до перевезень, перевезення та зберігання. Важливе значення з режимних параметрів має температура, але найкращі результати можливо досягнути лише при підтримці потрібної вологості повітря, вибору умов його кондиціювання, дотриманні санітарно-гігієнічних норм, використанні додаткових засобів для підвищення стійкості продуктів. Важливою умовою зберігання вантажу – прийняття до перевезення високоякісних. Вірно оброблених, чистих продуктів в потрібній тарі та упаковці.
Для перевезення більш цілих швидкопсувних вантажів призначений автономний рефрижераторний вагон зі службовим відділом. Цей вагон забезпечує зберігання вантажу при температурі у вантажному приміщенні від +140С до -200С та температурі зовнішнього повітря від +400С до +500С.
Охолодження вантажного приміщення відбувається двома компресійними холодильними установками, розміщених з двох обох торцевих сторін в машинному відділенні вагона. Охолодження через випарування повітря нагнітається вентиляторами в простір між дахом вагона та стелею, через щілини в ній потрапляє до вантажного приміщення і охолоджує вантаж, потім з-під решіток на підлозі знову відсмоктується вентиляторами.
Аналогічно повітря циркулює і при опалені вагона. Але при цьому замість холодильної установки вмикаються електропечі.
Для вентиляції вантажного приміщення передбачається забір свіжого повітря вентиляторами через отвір у торцевих стінах. Перероблене повітря відводиться через дефлектори на даху вагона. Для видалення води, яка утворюється при відтаюванні з поверхні випарника, конденсату і залишків води при промивці вагона в підлозі вантажного приміщення розташовані зливні отвори.
Робота дизель генераторних апаратів холодильних і опалювальних установок автоматизована. Режим роботи можна регулювати також вручну.
Контроль за температурою у вантажному приміщенні здійснюється за приборами, які знаходяться в машинному відділенні, а також термостанцією зовні вагона.
визначення площі тепло передаючих поверхонь
Сумарна площа тепло передаючих поверхонь кузова вагона визначається як сума площ елементів, що її складають.
Площа підлоги, м2, визначається
, (1.1)
де В - ширина вагона, м;
L - довжина вагона, м.
;
Площа бокової стіни, м2, визначається як
, (1.2)
де Н - висота прямокутної частини бокової стіни, м.
;
Рисунок 1.1Основні розміри перерізу кузова вагона
Площа даху вагона, м2, визначається
, (1.3)
де l - довжина дуги даху, м;
(1.4)
де r- радіус сполучення торцевої стіни, м;
R - радіус даху, м;
a - кут, що обмежує дугу, градуси.
(1.5)
м
; Площа торцевої стіни, м2, визначається так:
(1.6)
.
загальна площа тепло передаючих поверхонь дорівнює сумі площ тепло передаючих поверхонь елементів вагона, м2
(1.8)
.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 245.
