Параметри елементів обраних мікросхем та схем їх включення беремо із технічної документації на дані мікросхеми.

Параметри елементів схеми включення відрізняються між собою залежно від частоти, на якій використовується підсилювач. Для вибору оптимальних параметрів на заданій частоті необхідно скористатись табличними даними, які можна знайти у документації. Наведені параметри застосовують для забезпечення мінімального коефіцієнта шуму, тому можливі деякі відхилення від даних значень, але при цьому необхідно враховувати незначне збільшення коефіцієнта шуму.

Перелік елементів принципової електричної схеми приймача наведені у додатку.

Структура із чотирьох з’єднаних мікросхем забезпечує коефіцієнт підсилення 65 дБ. Тому умова по досягненню коефіцієнта підсилення 60 дБ виконується.

Оскільки смуговий фільтр на ПАХ не задовольняє нашим вимогам щодо смуги пропускання, тому необхідно замовити у виробника необхідний фільтр з заданими параметрами, аналогічним до якого є обраний для прикладу фільтр ФТКП-49.

Аналіз отриманих результатів розрахунку

В даній курсовій роботі було проведено аналіз побудови цифрової системи передачі інформації, визначено основні вимоги до радіоприймального пристрою цифрової системи передачі інформації, розроблено структурну схему радіоприймального пристрою цифрової системи передачі інформації та принципову електричну схему підсилювача проміжної частоти.

Під час обґрунтування вимог до радіоприймального пристрою ЦСПІ було розраховано смугу пропускання приймача, розраховано мінімальне відношення сигнал/шум на вході приймача, спектральну щільність потужності внутрішніх шумів та шумову смугу пропускання. Також було обчислено чутливість приймача та розраховано базу вхідного сигналу.

Проведено аналіз відомих технічних рішень побудови радіоприймальних пристроїв ЦСПІ. Приведено схеми та порівняльні параметри деяких видів приймачів.

На наступному етапі курсової роботи розроблено структурну схему радіоприймального пристрою, спираючись на попередні розрахунки та необхідні вимоги.

Розроблено принципову електричну схему підсилювача проміжної частоти. На цьому етапі враховувались сучасні технічні рішення з цього приводу і було побудовано ППЧ на мікросхемах, що мають багато переваг над іншими видами проектування.

Висновки

При розрахунку вхідного відношення сигнал/шум було отримано значення 3,704 (разів), що є достатньо хорошим значенням. Спектральна щільність потужності внутрішніх шумів дорівнює 1,822·10-6 Вт/Гц. Знайдено чутливість приймача – 4,644·10-9 (В). Дана величина є достатньо малою і забезпечує хороші радіолокаційна параметри приймача.

В останні роки все більш широкого застосування набуває цифрова обробка сигналів. Вона володіє сукупністю суттєвих переваг над аналоговою. Тому було проаналізовано деякі технічні рішення саме цього сучасного напрямку.

При розробці структурної схеми зверталась увага на параметри приймачів різних типів. І в результаті було обрано супергетеродинну схему приймача, оскільки він володіє суттєвими перевагами над іншими приймачами і застосовується на всіх діапазонах частот.

Підсилювач проміжної частоти було розроблено, враховуючи сучасні технічні рішення, із використанням мікросхем. А саме була вибрана мікросхема ADL5523, AD8368 та AD8362, що використовуються для АРП, компанії Analog Devices. Даний розробник пропонує широкий вибір мікросхем, в тому числі радіо підсилювачів на сигнальній та проміжній частотах, тому з їх переліку нескладно вибрати мікросхему, що задовольняє нашим вимогам.

Оскільки обрані мікросхема може використовуватись в широкому діапазоні частот, а приймач розраховується для частоти 1700 МГц, то необхідна певна схема включення мікросхеми, яка може бути взята із технічної документації. Параметри елементів принципової електричної схеми також вказані в технічній документації, що полегшує розрахунок ППЧ загалом.

Цифрова обробка сигналів в останні роки все ширше використовується в радіоприймальних пристроях. Прогрес в цій області викликаний досягненнями в мікроелектроніці, що дозволили створити обчислювальні засоби, що володіють високою швидкодією, малими габаритами, вагою і енергоспоживанням. Цікавість до цифрової обробки сигналів викликана тим, що на її основі можна створювати пристрої з характеристиками, недосяжними при застосування методів аналогової обробки сигналів. Крім того, застосування пристроїв з цифровою обробкою у ряді випадків виявляється більш вигідним з технічної і економічної сторони через їх універсальність і можливість працювати в різних режимах. Сфера застосування цифрової обробки неперервно розширюється. Це радіозв’язок, радіо-, гідро-, і звуколокація, телеметрія, аналіз спектрів, виявлення сигналів на фоні шумів, адаптивна корекція каналів зв’язку, адаптивна компенсація перешкод, аналіз і синтез мови, радіомовлення, телебачення, цифрові синтезатори частот, цифрові методи вимірювань, обробка сигналів в геологічній розвідці, сейсмології, медицині і т.д. Ці переваги дозволяють застосовувати цифрову обробку сигналів в багатьох радіоприймальних пристроях.

Перелік посилань

1. Мартиросов В.Е. Теория и техника приема дискретных сигналов ЦСПИ: Учебн. пособ. – М.: «Радиотехника».

2. Справочник по учебному проектированию приемно-усилительных устройств под редакцией М.К. Белкина. – К.: Высшая школа, 1982.

3. Методичні рекомендації для виконання курсових проектів за напрямком «Радіотехніка». Уклад. Е.І. Пащенко, В.М. Коваль. – Житомир: ЖВІРЕ, 2006.

4. Зміни до методичного посібника по курсовому і дипломному проектуванню згідно ДСТУ 3008-95.

5. А. Андрощук, С.В. Петраш, О.Є. Леонтьєв Основи теорії передачі інформації ч.2, Р. Житомир, 2006.

6. Пенин П.И. Системы передачи цифровой информации. Учебное пособие для вузов. – М.: Сов. радио, 1976.

7. Проектирование радиоприемных устройств. Под ред. А.П. Сиверса. Учебное пособие для вузов. – М.: Сов. радио, 1976.

8. Побережский Е.С. Цифровые радиоприемные устройства. – М.: Радио и связь, 1987.

9. Бобров Н.В. Расчет радиоприемников. – М.: Воениздат, 1981.