Професійна підготовка психолога-консультанта містить у собі, крім обов'язкової для будь-якого психолога загальноосвітньої наукової підготовки (до неї входить мінімум наукових знань, необхідних професійному психологові будь-якого профілю), також і освоєння ряду розділів психології, що припускають спеціалізацію у відповідній професійній галузі, у даному випадку – в галузі психологічного консультування. Ці спеціальні напрямки професійної підготовки психолога-консультанта наступні:

1. Вивчення підготовчого етапу психологічного консультування.

2. Освоєння інформації про зміст роботи психолога-консультанта.

3. Оволодіння методами роботи психолога-консультанта з клієнтом.

4. Ознайомлення з особливостями проведення психологічного консультування в наступних спеціальних галузях: сімейне консультування, ділове консультування, психолого-педагогічне консультування, інтимно-особистісне консультування.

5. Робота психолога-консультанта під керівництвом більш досвідченого психолога-консультанта-супервізора.

Вивчення процесу підготовки роботи психологічної консультації містить у собі уважне ознайомлення з комплексом організаційних питань, включаючи вибір галузі консультування, початку роботи консультації і т.д.

Серед тих конкретних задач, що у практичному плані повинен вміти вирішувати психолог-консультант, можуть бути названі наступні:

• Визначення кола потенційних клієнтів – відвідувачів психологічної консультації, їхніх можливих проблем у залежності від змісту роботи психологічної консультації і від тих професійних вимог, що можуть бути пред'явлені до працюючих у консультації психологів.

• Підбор кадрів психологів і обслуговуючого персоналу для роботи в психологічній консультації. Проведення з кадрами спеціальної підготовчої роботи з ознайомлення з умовами роботи й обов'язками, з організацією взаємодії один з одним, із правилами роботи консультації.

• Підготовка матеріальної бази і документації для початку практичної роботи консультації.

• Підготовка і поширення інформації про роботу консультації серед потенційних клієнтів.

Знайомство з організацією роботи психологічної консультації містить у собі також засвоєння того, як створюється психологічна консультація, що входить у мінімум необхідного для неї устаткування, який оптимальний режим роботи психологічної консультації і психолога-консультанта, якою повинна бути обстановка в психологічній консультації під час її роботи і ряд інших питань.

Знайомство починаючого фахівця зі змістом роботи психолога-консультанта у свою чергу припускає наступне. По-перше, ознайомлення з тим, що являє собою психологічне консультування, у чому полягає його відмінність від інших видів практичної діяльності психолога. По-друге, з'ясування того, що повинен знати і вміти робити психолог-консультант, щоб на досить високому рівні справлятися зі своїми професійними обов'язками. По-третє, ознайомлення з основними видами психологічного консультування, з головними вимогами, пропонованими до них. По-четверте, знання умов роботи психолога-консультанта.

Освоєння методів роботи психолога-консультанта передбачає оволодіння починаючим психологом-консультантом прийомами спілкування з клієнтами, методами психодіагностики, які використовуються в практиці психологічного консультування. Ці прийоми і методи повинні бути освоєні майбутнім психологом-консультантом практично, у ході відповідних спеціальних занять. У число таких прийомів і методів входять, зокрема, методи прямого психотерапевтичного впливу психолога-консультанта на клієнта.

Необхідність вивчення особливостей проведення психологічного консультування в різних галузях пов'язана з тим що, по-перше, інтимно-особистісне, сімейне, ділове і психолого-педагогічне консультування – це різні речі, по-друге, психолог-консультант не в однаковому ступені займається даними видами консультування і, звертаючись до них час від часу, повинен зберігати свою професійну кваліфікацію у всіх зазначених галузях. До того ж у цих сферах психологічного консультування існує безліч часткових, досить тонких і складних специфічних питань, пізнання яких вимагає довгого часу, а успішне практичне вирішення – твердих умінь і навичок.

Робота в ролі практичного психолога-консультанта під керівництвом більш досвідченого фахівця необхідна психологові-консультантові для придбання професійного досвіду й оволодіння на практиці необхідними уміннями і навичками. Цьому всьому набагато легше навчитися на досвіді інших, чим у результаті прослуховування лекцій і читання книг. Крім того, у практичній роботі психолога-консультанта нерідко виникає безліч несподіваних питань, що неможливо заздалегідь передбачити й у ході навчальної діяльності одержати на них задовільні відповіді. Уміння виробляються практично в ході наслідування професійної роботи інших, це ж зводить до мінімуму можливі помилки, які у своїй роботі може допустити починаючий психолог-консультант. Функція супервізора, що виконує більш досвідчений психолог-консультант, у даному випадку полягає в тім, щоб не тільки підготувати малодосвідченого психолога до самостійної роботи, але і кваліфіковано оцінити ступінь його готовності до такої роботи.

Висновки

Психологічне консультування спрямоване на вирішення різного роду психологічних труднощів, насамперед ситуативних і міжособистісних проблем. У важкий, критичний момент життя людини, психолог-консультант може допомогти перебороти стрес, життєву кризу, утрату близької людини, а також краще зрозуміти життєву ситуацію і прийняти вірне рішення.

Психологічне консультування також може допомогти в розумінні і реорганізації відносин з іншими людьми. Основна задача психолога-консультанта в даній ситуації полягає в тому, щоб допомогти подивитися на характер взаємин з іншими людьми збоку, обговорити ті їх сторони, що будучи джерелами труднощів, звичайно не усвідомлюються і не контролюються. Основа такої роботи складається в дослідженні і зміні установок щодо інших людей, і форм взаємодії з ними. У ході консультативної бесіди з’являється можливість ширше глянути на ситуацію, інакше оцінити свою роль у ній і, відповідно до цього нового бачення, змінити своє відношення до того, що відбувається і власне до поводження.

Використана література

1. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования / Пер. с лит.; Под ред. В.В. Макарова; Науч. консультант А.Б. Хавин.– М.: Академический проект, 1999.

2. Кочюнас Р. Психологическое консультирование и групповая психотерапия. - М.: Академический Проект: Гаудеамус, 2005.

3. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. М., 1994.

4. О.Ф. Бондаренко / Основи консультативної психології. Аналіз сучасних концепцій: Навч. посіб. /Метод. рекоменд. для студентів пед. інститутів спеціальності «Практичний психолог у закладах народної освіти». / Укл. О.Ф. Бондаренко.-К.: РНМК Мін. освіти України, 1992.

5. Немов Р.С. Основы психологического консультирования: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. «Психология» -М.: Владос, 2001.

6. Абрамова Г.С. Психологическое консультирование: Теория и опыт: Учеб. пособие для студ. высш. пед. уч. заведений / Москва: Академия, 2000.

7. Алешина Ю.Е. “Специфика психологического консультирования”/“Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы”, №1, 1994."Психотерапевтическая энциклопедия". СПб, 1998.

8. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М., 1993.

9. Б.Д. Карвасарский. Психотерапевтическая энциклопедия. 2-е издание, 2000г.

10. Тобиас Л. Психологическое консультирование и менеджмент: Взгляд клинициста /Пер. с англ. А.И.Сотова. - М.: Независимая фирма “Класс” (Библиотека психологии и психотерапии).

11. Шнейдер Л.Б., Вольнова Г.В., Зыкова М.Н. Психологическое кон­сультирование. Учебное пособие для студентов высших учебных за­ведений. Серия "Серебряная сова". — М.: Ижица, 2002.

12. Елизаров А.Н. Введение в психологическое консультирование. Учебное пособие. – М.: «Ось-89», 2003.

13. Елизаров А.Н. Основы индивидуального и семейного психологического кон­сультирования: Учебное пособие. - М.: «Ось-89», 2003.

14. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Независимая фирма “Класс”, 2001.

15. Румянцева Т. В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре. Учебное пособие. — СПб.: Речь, 2006.

16. С. Ю. Головин. Словарь практического психолога. – М.: 2001.