АБ - довжина сліду; ВГ - ширина плюсневої частини сліду; ДЕ - ширина проміжної частини сліду; ЖЗ - ширина пяточної частини сліду

По конфігурації відображення вирішують взуттям для якої ноги (правої чи лівої) залишений слід. Тобто пощук ознак в слідах аналогічний пошуку на взутті. В слідах ковзання визначають протяжність трас, їх ширину та кількість.

У результаті роздільного дослідження експерт може встановити, що відображення ідентифікаційних ознак в слідах або їх копіях відсутні, скажімо, внаслідок несприятливих умов слідоутворення, а тому досліджувані об'єкти непридатні для ототожнення.

В такому випадку,експертне дослідження на цьому закінчується.

Порівняльне дослідження починається з співставлення загальних ознак. Збіг загальних ознак служить відправним моментом для порівняння особливих ознак.

При порівнянні особливих ідентифікаційних ознак і їх відображень в слідах дотримуються такої послідовності:

Спочатку в сліді знаходять найбільш чітке відображення якої–небудь ознаки. Це відображення і схожу ознаку на взутті порівнюють між собою по формі, розмірам і дрібним деталям. В позитивному випадку цю ознаку використовують як орієнтир для пошуку інших ознак.

При встановленні такої кількості співпадаючих ознак, (загальних, особливих), які за переконанням експерта, становлять індивідуальний комплекс, можна робити висновок про тотожність взуття, яке залишило слід.

Встановлення розбіжностей особливих ознак, навіть при збігу загальних ознак, як правило, є достатньою підставою для висновку про відсутність тотожності.

При порівняльному дослідженні застосовуються традиційні методи: співставлення, суміщення і накладення.

Прийом співставлення використовується при безпосередньому порівнянні сліду (або його копії) з низом (підошвою) взуття.

Результати такого порівняння можуть бути проілюстровані на одномасштабних фотознімках шляхом нанесення позначок з одноіменними цифрами. Для більшої наглядності можна використати метод геометричних побудов.

Дослідження слідів ковзання доцільно супроводжувати методом суміщення.

Експериментальні сліди ковзання утворюють досліджуваним взуттям на матеріалах, близьких по своїм фізичним якостям слідосприймаючому об'єкту з місця події. Для експериментів можна також використовувати пластилин, віск та інші матеріали, які більш повно відображають ідентифікаційні ознаки.

Досліджувані і експериментальні сліди фотографують в одному масштабі. Одержані фотознімки розрізають в найбільш показових місцях і суміщують по наявним трасам і їх взаємному розміщенню.

Для вирішення питання чи носилося взуття, знайдене на місці пригоди, конкретною людиною, або при дослідженні слідів_, залишених взуттям в калошах або ботах ефективним буває порівняльний прийом накладення.

З слідоносія, а саме: з внутрішньої поверхні підошви відповідного взуття, калоші чи бота робиться фотознімок сліду. При цьому взуття, нажаль, приходиться псувати (якщо не має устілки зі слідом, яку можна вийняти), щоб мати можливість досліджувати і фотографувати внутрішню поверхню підошви.

На інших об'єктах дослідження фотографується зовнішня поверхня підошви. Одномасштабні фотозображення (одне на фотопапері, друге на фотоплівці) порівнюються шляхом накладання.

Розглянуті прийоми наглядно ілюструють позитивні висновки і використовуються при виготовленні фототаблиць, які додаються до тексту експертизи.

При порівнянні в об'єктах дослідження можуть бути виявлені випадкові збіги і відмінності;

Експерт повинен вияснити причини таких чинників. Вони можуть бути самими різними. Це, перш за все – конкретні умови слідоутворвння, проходження тривалого часу між моментом вчинення злочину і вилучення сліду, вплив температурних і атмосферних факторів, недосконалості способів фіксації слідів і постійні зміни, що відбуваються на підошвах взуття у ході його експлуатації.

Основою для висновку при дослідженні слідів взуття є оцінка результатів порівняльного дослідження. Вирішуючи питання про тотожність взуття, яким залишені сліди на місці події, експерт повинен оцінити виявлені при порівняльному дослідженні збіги з точки зору чи достатні вони для позитивного висновку, чи дійсно вони становлять індивідуальний, неповторний комплекс ознак.

При позитивному рішенні питання про тотожність експерт повинен оцінити і пояснити не тільки збіг, а й відмінності. Пересвідчитися в їх несуттєвості і випадковості і пояснити це.

Особливості методики дослідження слідів босих ніг. Суттєва особливість такого дослідження полягає в тому, що на відміну від дослідження слідів взуття, експерт практично ніколи не має можливості досліджувати сам об'ект, який залишив слід, а тільки його відбитки, тобто мусить порівнювати слід з слідом, а не слід з слідоутворюючим об’єктом.

Коли порівнюються відбитки папілярних узорів, це не має значення, бо не ускладнює процес порівняння.

Інша справа, коли ми порівнюємо сліди зі слідами. Тут треба не випускати з уваги практично неминучі більші чи менші викривлення ознак під час слідоутворення або після нього. В даному випадку має місце, так би мовити, подвійна вірогідність викривлення ознак – в слідах з місця події і в експериментальних слідах. Це треба враховувати при пошуку ознак, їх порівнянні і, особливо, при оцінці збігів і розбіжностей.

Оформлення результатів експертизи.

По результатам дослідження і зробленим висновкам складається текст епертизи з додатком фототаблиць і, можливо, схем (наприклад, доріжки слідів).

Вимоги до того, що повинен містити акт експертизи слідів ніг, загальні і ті самі як і до актів інших криміналістичних експертиз. Акт складається з вступної, дослідницької частини і висновків. Зміст кожної з цих частин розглядався в лекції про наукові основи трасології.

Необхідно ще раз нагадати, що в дослідницькій частині має бути докладно описаний хід всіх етапів дослідження, ясно і зрозуміло показані виявлені ознаки, процес їх порівняння і переконливо обгрунтовані висновки.

Заключна частина повинна містити лаконічні, чіткі і вичерпні відповіді на кожне питання в тій послідовності, в якій вони поставлені у вступній частині.

Висновки

Були висвітлені такі основні питання і визначення: криміналістичне значення слідів ніг людини і взуття, класифікація слідів ніг людини і взуття і механізм їх утворення, ідентифікаційні ознаки слідів ніг людини і взуття, виявлення, фіксація і вилучення слідів ніг людини і взуття методика трасологічної експертизи слідів ніг людини і взуття, розглянуті основні історичні етапи становлення криміналістичної техніки, як галузі науки криміналістики, а також сучасні методи, способи, прийоми і правила пошуку, фіксації і вилучення слідів ніг. Особливе значення приділяється методиці трасологічної експертизи слідів ніг людини.

Список використаних джерел

1. Грановський Г.Л., Основи трасології| (Особлива частина|частка|).-М.,1977. Криміналістична експертиза. Випуск 4|.- М.,1968,

2. Прищепа В.М., Сегай М.Я, Ознаки низу фабричного взуття і їх ідентифікаційне значення при трасологічних| дослідженнях. До., 1963

3. Грановський Г.Л. Криміналістичне дослідження слідів ніг. - Київ.1970.

4. Пророков І.І. Криміналістична експертиза слідів. - Волгоград 1980.

5. Зуєв Е.І. Трасологічна експертиза слідів взуття. - М.,1964.

6. Разумов З.А., Молибога Н.П, Огляд місця події|випадку|, - Київ, 1994.

7. Трасологічне дослідження слідів кросівок: Методичні рекомендації. - М.,1993.

8. Басалаєв А.А., Гуняєв З.А. Сліди ніг людини. - Ленінград 1985.

9. Майліс Н.П., Судова трасологія., М-2003.