Максимально допустимі горизонтальні розміри будівельного обрису вагона отримують шляхом зменшення поперечних розмірів заданого габариту з кожної сторони на величину обмеження трьох категорій:
– для направляючих поперечних перерізів вагона;
– для внутрішніх перерізів вагона, тобто розташованих між його направляючими перерізами;
– для зовнішніх перерізів вагона, розташованих з зовні його направляючих перерізів, тобто в консольних частинах вагона.
Направляючі перерізи вагона це перерізи по п’ятникам кузова вагона.
Величини обрисів визначаються по формулі:
- для напрямного перерізу
, (2.4)
- для внутрішнього перерізу
= , (2.5)
- для зовнішнього перерізу
, (2.6)
де – ширина колії в кривій розрахункового радіуса, S=1545 мм;
– найбільша відстань між зовнішніми гранями гранично зношених граней коліс, мм;
– найбільше поперечне зміщення в один бік рами візка відносно колісної пари, мм ;
– найбільше переміщення кузова відносно візка, мм;
– база вагона, м;
– відстань від розрахункового перерізу вагона до найближчого
напрямного перерізу, м;
– додаткові обмеження тільки для дуже довгомірних вагонів, .
Величина d визначається за формулою:
, (2.7)
де – мінімально допустима ПТЕ відстань між внутрішніми гранями колії, ;
– мінімально допустима в експлуатації товщина гребня колеса на рівні головки рейки, ;
.
Величини горизонтальних поперечних зміщень проектного вантажного вагона зводимо в таблицю 2.
Таблиця (2.2)- Величини горизонтальних поперечних зміщень (q+ω) вантажного вагона на підшипниках кочення, мм
Найменування зміщень по елементах | Чотиривісний вагон |
Букса відносно осі колісної пари | 1 |
Рама візка відносно букси | 2 |
Фрикційний клин відносно середини боковини | 20 |
Надресорна балка відносно середини фрикційного клина | 4 |
П’ятник по підп’ятнику | 4 |
Разом | 31 |
, (2.8)
де – зовнішня довжина кузова, ;
– база вагона, що розраховується, ;
, (2.9)
Коефіцієнти, [4] числові значення яких дорівнюють: .
, (2.10)
де – база візка, ;
.
(2.11)
Так як при проектуванні вагона по заданому габариту окремо взята величина в дужках (К1-К3), [К2(l-n)*n+K1-K3] або [K2(l + n)*n-K1-K3] є від’ємною, це свідчить про не до використання уширення габариту приближення будівель в кривій.
В цьому випадку розрахунок обрисів , , проводиться з умови вписування в габарит на прямій дільниці колії по наступним формулам:
, (2.12)
, (2.13)
де , , - обмеження півширини відповідних перерізів вагона на прямій дільниці колії, ;
- максимальна ширина колії на прямій дільниці,
Вичислити обмеження для різних перерізів вагона, можливо знайшовши у відповідних перерізах максимальну допустиму ширину будівельного обрису вагона на певній висоті від рівня головки рейки.
(2.14)
де - півширина габариту,
- одне з обмежень , , , .
Визначимо обрис використовуючи формули:
,
.
Ширина для направляючого та внутрішнього перерізів
Ширина для зовнiшнього перерізу
Висота габариту по низу
.
- для внутрішніх і напрямних перерізів:
2Bб = 2(1700-50)=3300 мм; Bб = 1650 мм.
- для зовнішніх перерізів:
2Bб = 2(1700-65) = 3270мм; Bб = 1635 мм.
При виготовленні нового та відремонтованого вагона його фактичні розміри не повинні перевищувати розміри відповідного будівельного обрису.
З приведених розрахунків видно, що максимальна ширина будівельного обрису менша ніж ширина габариту 1-Вм, тому проектуємий вагон вписується в габарит 1-Вм.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 270.