Позакласне читання здійснюється в різних сферах учнівського життя на уроках і в позаурочний час. Це й визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов’язки вчителя входить підготовка, організація і проведення масових позаурочних заходів, пов’язаних з читанням: літературних ранків, вікторин, книжкових виставок, створення класних бібліотек. Третій: учитель повинен пропонувати читання, створювати домашні бібліотеки.

Завдання вчителя – залучити учня до читання дитячих книг в усьому тематичному і жанровому обсязі, який доступний дитячому віку. При цьому не можна забувати також і про нахили й інтереси дітей, задоволення яких вони знайдуть у дитячих книгах.

Відповідно до цього класовод рекомендує учням тематику книг з урахуванням можливостей і уподобань школярів. З кожним роком тематика творів розширюється. Паралельно триває розширення знайомства з творами різних жанрів. Спочатку доцільно заохочувати учнів до читання художніх творів, потім рекомендувати літературу наукову, фантастичну, тобто таку, яка не вводиться в класне читання.

Піклуючись про сформування в школярів стійкого інтересу до книги, вчитель не може випускати з поля зору важливу дидактичну вимогу – враховувати в навчанні індивідуальні особливості дітей. Не всі вони мають однаковий ступінь підготовки до самостійного читання: володіють неоднаковою технікою читання і відрізняються загальним рівнем. Тому вчителеві доведеться оцінювати їх відповіді й участь в обговоренні не за кількістю прочитаного і не тим, яку саме книжку (товсту чи тонку) прочитав учень, а за старанністю дитини. Позитивно відрізняти слід сам факт проявленого учнем інтересу до книги.

Позитивне читання повинно відбуватись під безпосереднім керівництвом учителя.

Для того щоб забезпечити певну систему в читанні учнів, щоб позакласне читання служило цілим всієї навчально-виховної роботи в школі, учитель повинен організувати і повсякденно керувати читанням учнів.

Насамперед учитель мусить знати наявність дитячої літератури в шкільній і місцевій бібліотеках, сам повинен бути добре обізнаний з дитячою літературою, стежити за появою нових книжок.

На кожну чверть, півріччя вчитель складає список рекомендованих для читання книжок, допомагає учням в обліку їх, доводить список рекомендованої літератури до відома батьків.

Позакласне читання повинно проводитись учнями з додержанням певних правил.

1. Перед читанням будь-якої книжки треба приготувати все необхідне для роботи з нею: зошит, олівець чи ручку для заміток про прочитане.

2. Розкласти все потрібне для читання в певному порядку: книжку ліворуч від себе, зошит – праворуч.

3. При читанні в читальні, класі, клубі треба дотримуватись тиші, не заважати своїми розмовами іншим.

4. Уміти поводитись з книжкою: правильно перегортати сторінки, не слинити пальців при перелистуванні, при читанні не перегинати книжки по корінцеві, бо від цього псується книга; закладки в книзі робити аркушем паперу або стрічечкою, ниткою, але не товстими речами; не загинати листків у низу, не робити поміток чорнилом, нігтями. Взагалі треба привчати дітей бережно ставитись до книжки, бо нею користуються сотні читачів.

5. Необхідно привчити учнів дотримуватись найелементарніших гігієнічних вимог при читанні:

а) не читати книжки з брудними руками, бо від цього вона забрудниться, зіпсується;

б) шкідливо читати під час їжі, а також зараз же після їжі, бо при читанні кров приливає до голови, а це шкідливо відбивається на процесі травлення;

в) не можна читати лежачи, тримати книжку на колінах, близько або далеко від себе (віддаль книжки від очей повинна бути 30-40 см);

г) читати слід при хорошому освітленні, світло повинно падати зліва та зверху;

д) роботи при читанні перерви для перепочинку на 15-10 хвилин, не читати до перевтоми.

Проте мало роз’яснити учням ці вимоги до читання, треба на кожному уроці вимагати від них дотримуватись цих вимог, роз’яснювати батькам ці вимоги і радити їм стежити за читанням дитини вдома.

Форми керівництва позакласним читанням різноманітні. Це – уроки позакласного читання, індивідуальна робота з окремими учнями або групами учнів, масова позакласна діяльність учнів у зв’язку з читанням (підготовка ранків, вікторини, конкурси на краще читання творів, інсценізації казок, книжкові виставки), пропаганда читання в сім’ях учнів.

Між уроками з позакласного читання учитель щоденно здійснює контроль і допомогу учням у самостійному читанні.

Цей вид роботи може планувати вчитель на тиждень, передбачивши, що саме буде проведено з окремими групами учнів.

Учитель так повинен скерувати роботу учнів у підготовці до масового виступу, щоб у них виник інтерес до книги, щоб удосконалювались їх пам’ять, культура мови, збагачувався словник. Важливу роль у позакласному читанні матиме створення і участь дітей у роботі класної бібліотеки, а також контроль за наявністю книг, які мають учні своїх власних бібліотеках. Створення власної бібліотеки – це вже великий крок до систематичного читання. За допомогою і порадою вчителя діти будуть поповнювати свою домашню бібліотеку.

Мають місце, хоч і поодинокі факти, коли учні дістають десь у своїх знайомих книжки, які не відповідають дитячому вікові: ні за своїм змістом, ні за доступністю, а іноді бувають й просто шкідливі. Учитель повинен домовлятися з бібліотекарем, радити йому, які книжки, якому учневі видавати.

Учитель заохочує дітей до створення загальної класної бібліотеки, організовує її діяльність; допомагає учням вибрати книгу залежно від їхніх читацьких інтересів, керує підбором, упорядкуванням і збереженням особистих учнівських бібліотек; навчає учнів вести простий каталог книг із власної бібліотеки, вчить користуватись картотекою творів по авторах і жанрах для того, щоб відшукати потрібну книгу, навчає вибирати книги за допомогою анотацій, вміщених у дитячих газетах, журналах.

Батьки, а частіше самі діти, купують книжки в магазинах, кіосках. Учитель повинен порадити, допомогти дитині у виборі книжки. Здійснюється ця допомога так: у визначений день для обміну книжок учням-першокласникам учитель організовано веде клас у бібліотеку і разом з бібліотекарем добирає кожному учневі книгу відповідно до його читацьких інтересів.

Недостатньо спиратись лише на тих учнів, які самі виявляють бажання читати. Треба організовувати роботу так, що усі учні, навіть пасивні, зацікавились книжкою, газетою.

Пропаганда читання в сім’ях дітей – це також одна із форм керівництва позакласним читанням. На батьківських зборах учитель дає поради, як заохочувати дітей до читання, обговорюються питання обміну досвідом по організації читання в сім’ях.

Робота над позакласним читанням учнів потребує додаткової уваги і витрати часу з боку вчителя, але наслідки роботи, при вмілій організації позакласного читання, корисно позначаються на всій навчально-виховній роботі учнів даного класу, школи.