Вступ

Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професійності ведучих теленовин, в розрізі їх діяльності та функціонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший розділ присвячений стратегіям комунікації та технології поведінки ведучих в кадрі. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.

По-перше, визначимо роль ведучого журналіста в інформаційній програмі. Частково використовуючи історичні факти створення фахової інформаційної тележурналістки, зазначимо сукупність змін впроваджених в структуру новин та діяльності телеведучого.

По-друге, даємо повну характеристику професії – ведучий теленовин. В контексті також використовуємо досвід та приклад попередніх поколінь діяльності телеведучих, а саме підґрунтя роботи дикторів телебачення. Цю методику використовуємо для порівняння та відображення суттєвих змін в характері та професійній діяльності сучасного ведучого, а тому і попиту на ключові якості сучасного тележурналіста у новинах.

Подальше розглянемо типи поведінки ведучих згідно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе більш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичній частині оцінити техніку поведінки ведучих.

По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскільки діяльність телеведучого у структурі будування ефірних новин, розкриває принципи необхідних професійних якостей та вмінь. Поступово переходячи до практичної частини, що підкріплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професійні методи використання комунікаційно-мовленнєвих методів ведучими новин.

У другому розділі ми розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН. Аргументуючи всі теоретичні складові, що були використані у вивчені та дослідженні курсової роботи на тему «Критерії професіоналізму ведучих теленовин», ми підтверджуємо всі визначення на реальних персоналіях каналу 1+1.

Для збагачення мовленевого стилю курсової роботи, ми вжили наступні слова-помічники: інформаційні програми, рейтинги, ведучий, диктор і т.п.; наступні поняття ( «happy talk», «fancy factor», «ahchorman», «newsreader», «newcaster»); а також використали професійні терміни тележурналістки ( верстка випусків, «Нeadline», інформаційні підводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та інше).

У курсовій роботі ми використовували роботи з журналістики Яковлєва А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Добриніна С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими», Кузнєцова Г.В. «Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму, підручники Муратова С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром», Позднякова Н.К. «Інформаційна телепередача», Станіславського К.С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та інших авторів; у практичній частині була взята до уваги інформація та архівні данні з сайту телеканала 1+1.

Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналістики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новітнього українського телебачення і особисто майстерності журналістів.

Висновки

Новітнє телебачення має бути спрямованим до людини, більш заглиблюватися у її внутрішній світ. Сучасне і майбутнє телебачення – це авторсько-особисте телебачення, де головну роль відіграватиме журналіст. Таке телебачення вимагатиме чітко авторської позиції, неповторного стилю та аналітичного мислення. І такі особистості заявляють про себе з екрана. Кожного ранку до нас приходять вдумливі, розумні ведучі, які змушують рівнятися на них. Ведучі, які прагнуть гармонії у наших душах.

Тележурналіст не повинен передавати людям свій поганий настрій, бо слов’янський менталітет нашого народу не терпить агресії. Деякі канали в українському телепросторі почали культувати агресію як про вокативний метод журналістики. Але цей метод більш притаманний журналістиці американській. Обличчя каналів – значимі та впливові люди, бо від них залежить сприйняття глядачами телеканалу. Телевізійна аудиторія довіряє саме ведучим, а не телевізійному каналу цілком. Надзвичайно важливий елемент успіху теленовин – атмосфера в студії. Творча телевізійна група робить акцент на важливих речах:

по-перше, на чарівності і привабливості, комунікабельності і професіоналізмі ведучого;

по-друге, ведення інформаційних програм телевізійними дуетами - внесення другого ведучого;

по-третє, на оформленні віртуальної студії (декорації, світло);

звуковий ряд і картинка;

Кожен канал дбає про підготовку інформаційної програми. Основні події кожного дня і анонси подій кожного дня – у короткому і динамічному огляді із ведучим – коментатором в студії. Протягом дня телеглядачі зможуть дізнатися конкретніше із випусків. Підводка у студії – сюжет – підводка - сюжет, де ведучий є перехідним місточком між різнотематичними та різножанровими телевізійними формами. Не ведуча заповнює так званий міжпрограмний простір своїми підводками, ніби виконуючи роль зв’язківця між рубриками у суворо запланованій сітці мовлення, а навпаки – мікросюжети- новини і репортажі - є в її руках інструментом. За допомогою цього інструменту ведучі, які за залишаються в центрі уваги, ілюструють свою розповідь, своє спілкування з глядачами. Прямоефірні новини з «живим» ведучім, один із критеріїв високого рівня професіоналізму самого журналіста та телевізійного каналу.

Безперечно як і багато років тому, коли журналістів ведучих називали ще дикторами, які

тоді приймалися виключно за конкурсом, на одне місце диктора на УТ було десь 150-200 претендентів, серед основних вимог були, безперечно, телегенічність, вимова, знання і вільне володіння українською і російською мовами. Сьогодні найвищий професіоналізм ведучого обумовлюється більш широким спектром якостей: інтелігентність, телевізійний талант, ерудиція, уміння «зберегти обличчя» у будь-яких ситуаціях, давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують найбільш достовірну, саму об'єктивну інформацію. Саме ці критерії професіоналізму притаманні ведучим телеканалу «1+1».

Вступ

Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професійності ведучих теленовин, в розрізі їх діяльності та функціонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший розділ присвячений стратегіям комунікації та технології поведінки ведучих в кадрі. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.

По-перше, визначимо роль ведучого журналіста в інформаційній програмі. Частково використовуючи історичні факти створення фахової інформаційної тележурналістки, зазначимо сукупність змін впроваджених в структуру новин та діяльності телеведучого.

По-друге, даємо повну характеристику професії – ведучий теленовин. В контексті також використовуємо досвід та приклад попередніх поколінь діяльності телеведучих, а саме підґрунтя роботи дикторів телебачення. Цю методику використовуємо для порівняння та відображення суттєвих змін в характері та професійній діяльності сучасного ведучого, а тому і попиту на ключові якості сучасного тележурналіста у новинах.

Подальше розглянемо типи поведінки ведучих згідно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе більш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичній частині оцінити техніку поведінки ведучих.

По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскільки діяльність телеведучого у структурі будування ефірних новин, розкриває принципи необхідних професійних якостей та вмінь. Поступово переходячи до практичної частини, що підкріплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професійні методи використання комунікаційно-мовленнєвих методів ведучими новин.

У другому розділі ми розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН. Аргументуючи всі теоретичні складові, що були використані у вивчені та дослідженні курсової роботи на тему «Критерії професіоналізму ведучих теленовин», ми підтверджуємо всі визначення на реальних персоналіях каналу 1+1.

Для збагачення мовленевого стилю курсової роботи, ми вжили наступні слова-помічники: інформаційні програми, рейтинги, ведучий, диктор і т.п.; наступні поняття ( «happy talk», «fancy factor», «ahchorman», «newsreader», «newcaster»); а також використали професійні терміни тележурналістки ( верстка випусків, «Нeadline», інформаційні підводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та інше).

У курсовій роботі ми використовували роботи з журналістики Яковлєва А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Добриніна С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими», Кузнєцова Г.В. «Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму, підручники Муратова С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром», Позднякова Н.К. «Інформаційна телепередача», Станіславського К.С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та інших авторів; у практичній частині була взята до уваги інформація та архівні данні з сайту телеканала 1+1.

Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналістики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новітнього українського телебачення і особисто майстерності журналістів.

Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин

Інформаційні програми на телебаченні відзначаються як головні складники рейтингів провідних українських телеканалів. У свою чергу, рейтинг інформаційних передач залежить від процесу одержання аудиторією щоденної інформації й професіоналізму ведучих та журналістів телевізійної служби новин. Вони зображують головну частину інформаційного потоку сьогодення, що доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу та відображає її в контексті телемовлення. «Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії».

Слід зазначити, що сьогодні в українському суспільстві існує великий попит на телевізійні новини. Як відомо, першою спробою створення професійних теленовин в Україні, став проект Міжнародного медіа центру «Вікна». У 1993 році українські журналісти проходили стажування на телерадіокомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля та інформаційне агентстві Reuters. Цей навчальний курс підвищив професійність українських журналістів, відповідно до західних стандартів об’єктивного відображення дійсності на телеканалі.

«З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За чотири – п’ять років у медіа бізнесі з’явилися потужні лідери, які поступово перетворюються на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає більш динамічною».

Необхідно зазначити, що сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються подібними рисами:

постійним розширенням спектра інформації;

розширенням тематики;

гостротою і актуальністю тем;

прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;

збагаченням лексики;

свободою та професіоналізмом ведучого/ модератора;

Відповідно до визначеної теми курсової роботи ми більш детально розглянемо останній пункт зазначеного переліку. На початку дамо повну характеристику професії журналіст-ведучій теленовин.